"Судячи з мамограми, у вас рак..." - найстрашніше, що можна почути від лікаря

Рак молочної залози — злоякісна пухлина, що виходить із залозистої тканини молочної залози.

Рак грудей провокує безліч страхів: операція, смерть, втрата жіночності та сексуальності. І хоча подібні питання потрібно обговорювати з лікарем індивідуально, наведена нижче інформація допоможе пацієнткам та їхнім сім’ям розібратися в причинах захворювання і способах його лікування. Також підкажемо де краще пройти обстеження та де знайти найкращіх мамологів міста. Докладніше на сайті: https://medicalplaza.ua/rak-molocnoi-zelezy.

Причини раку молочної залози

Причини розвитку раку молочних залоз ще до кінця не відомі, хоча вже виявлено деякі фактори ризику, які збільшують шанс розвитку раку грудей. Нині немає абсолютних доказів того, що саме вони є причиною утворення ракових клітин.

Фактори ризику раку молочної залози

Фактори, що характеризують репродуктивну систему організму жінки:

  • порушення менструальної, статевої, дітородної, лактаційної функції;
  • запальні захворювання органів малого таза.

Ендокринно-метаболічні чинники:

  • ожиріння;
  • гіпертонічна хвороба;
  • цукровий діабет;
  • атеросклероз;
  • захворювання печінки;
  • гіпотиреоз;
  • дисгормональні дисплазії молочних залоз.

Генетичні чинники (носії генів BRCA-1 і 2):

  • рак молочної залози у кровних родичів;
  • молочно-яєчниковий «синдром» (рак молочної залози і рак яєчників у родині);
  • пухлинно-асоційовані генодерматози: хвороба СOWDEN, хвороба BLOOM.

Екзогенні чинники:

  • іонізуюча радіація;
  • куріння;
  • хімічні канцерогени, спільні для всіх локалізацій пухлин;
  • надмірне споживання тваринних жирів, висококалорійна дієта.

Форми раку молочної залози

1. Вузлова форма раку молочної залози

Зустрічається найчастіше, характеризується утворенням щільного вузла в правій або лівій молочній залозі.

2. Дифузні форми раку молочної залози

  • інфільтративно-набряковий варіант раку молочної залози;
  • маститоподібна форма раку молочної залози (карциноматозний мастит);
  • бешихоподібна форма раку молочної залози.

Цю групу характеризують значна місцева поширеність процесу, несприятливий прогноз, необхідність використання комплексної терапії та три симптоми різного ступеня вираженості:

  • набряк;
  • шкірна гіперемія (почервоніння);
  • місцева гіпертермія (підвищення температури).

3. Рак соска молочної залози (хвороба Педжета)

Своєрідністю цієї форми є:

  • клінічний початок часто нагадує екзему соска молочної залози, тому дуже часто лікування починається не в онколога, а в дерматолога, терапевта або практикується самолікування;
  • відносно сприятлива за перебігом форма раку молочної залози;
  • при хворобі Педжета можлива наявність декількох пухлинних вузлів, тому в цьому випадку завжди проводиться мастектомія (повне видалення залози).

Симптоми раку молочної залози

Прозорі або кров’янисті виділення із соска можуть бути першим проявом раку молочної залози. Але такі виділення характерні і для доброякісних захворювань проток молочної залози.

Ознаками ранніх форм раку молочної залози вважають такі симптоми:

  • наявність у тканині молочної залози вузла, обмежено рухливого, щільної консистенції;
  • патологічна зморшкуватість або втягнення шкіри над пухлиною;
  • наявність одного або декількох щільних вузлів у пахвовій ділянці з того ж боку.

У разі поширення процесу симптоми стають більш вираженими:

  • поширений набряк тканини молочної залози (симптом «лимонної кірки»);
  • набряклість ареоли і сплощення соска (симптом Краузе);
  • деформація молочної залози;
  • помітне на око втягування шкіри в місці пухлини (симптом «умбілікації»);
  • виразка шкіри над пухлиною;
  • втягнення соска;
  • щільні та нерухомі лімфатичні вузли в пахвовій ділянці.

Діагностика раку молочної залози

Рання діагностика раку молочної залози є запорукою успішного лікування.

  • щорічний профілактичний огляд гінекологом, мамологом або онкологом;
  • мамографія (особливо для жінок старше 40 років);
  • УЗД молочних залоз;
  • цитологічний метод;
  • біопсія;
  • онкомаркери (СА15-3);
  • рецептори до естрогенів і прогестерону (ER, PR);
  • магнітно-резонансна томографія (МРТ).

Ідеальним періодом для огляду жінки (пальпація молочних залоз і лімфатичних вузлів), проведення УЗД молочних залоз і мамографії є проміжок від 7-го до 10-го дня нормального менструального циклу. Якщо йдеться про вже наявне вузлове утворення, то час огляду значення не має.

Лікування раку молочної залози

Лікування раку молочної залози залежить від типу і стадії захворювання, у більшості випадків воно комбіноване або комплексне. На пухлину впливають трьома основними методами: хірургічним, медикаментозним і променевою терапією. Тільки таким підходом досягається максимально позитивний результат лікування.

Хірургічний метод лікування

Нині у разі раку молочної залози виконуються такі операції:

  • видалення молочної залози (радикальна мастектомія);
  • органозберігаючі операції (радикальна резекція, широка ексцизія з пахвовою лімфоаденектомією, сегментоктомія з пахвовою лімфоаденектомією та інші).

Важливо зазначити, що нині за раку молочної залози проводять операції, що дають змогу зберегти або реконструювати груди (ендопротезування молочних залоз, відновлення молочної залози).

Медикаментозне лікування

В основі цього методу лежить використання лікарських засобів — цитостатиків (хіміотерапія) і препаратів для гормонотерапії.

Променева терапія (радіотерапія, опромінення)

Променева терапія — метод лікування злоякісних пухлин із використанням іонізуючого випромінювання. Вплив проводять не на весь організм, а тільки на зону, де розташована пухлина. Опромінення може призводити до повного одужання злоякісної пухлини на ранніх стадіях, значно збільшувати тривалість і/або покращувати якість життя хворих із 3-4-ю стадією пухлинного процесу.

Прогноз

На сприятливий або несприятливий результат захворювання, а також на чутливість пухлини до проведеного лікування вказують низка факторів. До них належать: розмір пухлини, наявність метастазів у лімфатичні вузли, гістологічні особливості пухлини (її будова, що визначає злоякісність), рівень естрогенових і прогестеронових рецепторів у пухлинних клітинах тощо.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *