Туберкульоз легенів — емінований: симптоми і терапія

Дуже неприємне і смертельно небезпечне захворювання туберкульоз легенів існує на Землі тисячоліття, про що говорять археологічні розкопки і множинні історичні документи. У сучасному світі він щорічно приймає до лав своїх жертв близько 10 мільйонів осіб, 25% з яких помирає.

Найнеприємніша форма захворювання — туберкульоз легенів, що значить багатоочаговий, «розлитий» по всіх легенях. Підхопити заразу дуже легко, так як шляхи її передачі надзвичайно прості, а симптоми на початкових етапах майже непомітні. По суті, ризику заразитися кожен з нас схильний щодня, але, на щастя, не в кожному організмі туберкульоз здатний розвиватися. Якщо все-таки поставлено грізний діагноз, не потрібно впадати у відчай, оскільки зараз наука зробила крок настільки далеко, що повністю вилікувати навіть номінований туберкульоз легенів цілком можливо. Для цього потрібно не ухилятися від профілактичних оглядів і скрупульозно виконувати призначення лікуючого фтизіатра. Кажуть, знання сильних і слабких сторін ворога — це вже 50% перемоги. Так давайте розберемося, що ж це таке туберкульоз, звідки він береться і як з ним боротися.

Палички Коха

Номінований туберкульоз легенів викликають мікроскопічні живі організми, так звані мікобактерії. Вони існують на планеті мільйони років, але були виявлені лише в 1882 році лікарем і вченим Кохом, на честь якого їх так і назвали — палички Коха. Всього хвороботворних мікобактерій (скорочено МКБ) налічується 74 різновиди, 6 з яких здатні викликати туберкульоз у людей і звірів. Паличками їх назвали через зовнішній вигляд, дійсно паличкоподібний. Деякі мікобактерії ідеально рівні, деякі злегка вигнуті, і ті, і інші мають довжину від 1 мікрометра до 10, а ширину — близько 0,5 мкм.

Унікальною особливістю у них є будова їх стінок, або оболонок. Не вдаючись у подробиці, зауважимо, що воно біля паличок Коха дозволяє їм нескінченне число разів мутувати, захищатися від вбивчої для інших паразитів роботи антитіл і стійко чинити опір несприятливим середовищам. Вони з успіхом використовують навіть бактеріофагів, сенс існування яких — захищати наш організм від паразитичних мікроорганізмів. Будучи поглиненими, палички Коха не гинуть, а видозмінюють макрофаги так, щоб у них спокійно розмножуватися і при цьому бути недоступними для захисних систем свого господаря. Іншими словами, палички Коха використовують клітинний захист нашого організму для впровадження в нього ж.

Потрапивши в легені здорової людини, ці паразити спершу утворюють поодинокі осередки (первинний туберкульоз), але після з кров’ю та/або лімфою поширюються на велику площу одного або відразу обох легенів та інших органів дихання, таким чином розвивається туберкульоз легень ­ емінований. За певних збігів обставин він може розвинутися навіть після пролікованого первинного туберкульозу, оскільки палички Коха в неактивній формі залишаються в організмі довгі роки.

Шляхи зараження

Туберкульоз легенів у людей викликають три типи бактерій — M. tuberculosis (людський підвид), М. africanum (підвид проміжний) і М. bovis (тваринний підвид). Останнім частіше хворіє велика рогата худоба, а людині вона передається з непастеризованим молоком.

Багатьох цікавить, чи це був туберкульоз легенів заразний. Відповідь однозначна: дуже заразний, якщо проходить з виділенням паличок Коха (туберкульозних бактерій).

Вони потрапляють від хворої людини до поки здорової надзвичайно просто:

— їх можна вдихнути з повітрям;

— зі слиною (наприклад, при кашлі, поцілунку);

— через посуд, яким користувався хворий;

— через предмети вжитку;

— від матері — плоду;

— при користуванні недостатньо стерильними медичними інструментами.

Як бачимо, заразитися туберкульозом можна де завгодно: у транспорті, в місцях загального користування, в навчальних закладах, на роботі і так далі.

Важливо: палички Коха фантастично живучи. Вони зберігають свої небезпечні властивості поза тілом людини дуже довго. Наведемо кілька прикладів, скільки живуть палички Коха в середовищах, з якими ми стикаємося кожен день:

— у темному місці без сонячного світла — до 7 років;

— у висохлих мокротах хворого (які залишилися на будь-яких предметах) — до 1 року;

— у пилу на вулиці — до 60 днів;

— на листках книгодрукарських видань — до 3 місяців;

— у воді — близько 150 днів;

— у некип’яченому молоці — приблизно 14 днів;

— у сирі (олії) — до року.

Чи може бути негативно відповісти на запитання про те, чи є у туберкульозі легені зарази? Можливо, палички Коха, присутні в навколишньому середовищі, легко піддаються знищенню? На жаль, ці мікобактерії вбити досить непросто. Завдяки своїй унікальній клітинній стінці вони практично не страждають від сонячного світла, ультрафіолету, спирту, ацетону, кислот, лужів, багатьох дезінфікуючих засобів, дигідратів, а при кип’ятінні предметів із зараженою мокротою не гинуть цілих 5 хвилин. Якби палички Коха могли розвиватися в організмі будь-якої людини, на туберкульоз хворіли б усі жителі планети Земля.

Групи ризику

Ще в дошкільному віці більшість малюків підхоплюють палички Коха, але туберкульоз легень — емінований або будь-який інший розвивається тільки в ослаблених, болючих дітей. Також до групи ризику зараховуються:

— особи, які тривало перебувають у тісному контакті з туберкульозними хворими;

— люди з низьким імунітетом;

— ВІЛ-інфіковані;

— приймаючі імунодепресанти;

— підлітки і люди середнього віку в період гормональної перебудови;

— голодуючі;

— ті, що страждають на туберкульоз шкіри та інших органів;

— перенесли інфекційні хвороби;

— хворілі на первинний туберкульоз легенів і ті, хто пролікувався;

— тривало проходять деякі фізіотерапевтичні процедури (наприклад, кварц).

Класифікація

Туберкульоз легенів номінований може розвинутися наступними шляхами:

1. З кровотоком (гематогенний). У цьому випадку вражаються обидва легенів. Потрапити в кров бактерії можуть через уражені лімфовузли, вогнища Гона, через правий відділ серця і легеневу вену.

2. З лімфою (лімфогенний). У цьому випадку вражається одна легеня.

3. Лімфогематогенний.

За характером перебігу захворювання розрізняють туберкульоз легенів, який буде припинено наступних форм:

— гострий (міліарний);

— підострий;

— хронічний;

— генералізований. Про такий вид захворювання говорять, коли з якихось причин у кровоносні судини відбувається прорив вмісту ураженого мікобактеріями лімфовузла, структура якого стала творожистою (казеозною). У цьому випадку в крові одночасно виявляється величезна кількість паличок Коха. На щастя, таке трапляється нечасто.

Гостра форма туберкульозу

Захворювання починається різко, раптово, симптоматика дуже яскрава, трохи нагадує пневмонію. Діагноз встановлюється на основі апаратного дослідження легенів і мікробіологічних аналізів мокротиння. Гострий степемінований туберкульоз легенів характерний наявністю в легеневій тканині безлічі маленьких (близько міліметра) бугорків, що нагадують зерно проса. Звідси друга назва — «» міліарний (milae на латині означає «» просо «») туберкульоз «». У хворого спершу змінюється структура капілярів, в них руйнується колаген, а стінки стають легкопроникними, що і призводить до проникнення мікобактерій з кровотоку в легені. Симптоми при цьому такі:

— різкий стрибок температури до позначок 39,5-40 ° C;

— слабкість, розбитість, висока стомлюваність;

— учащений пульс;

— відсутність апетиту;

— синюшність доль і пальців;

— жовтушність шкірних покривів;

— нудота до блювоти;

— головний біль;

— кашель сухий або з виділенням мокротиння, в якій крім сісі гноя є кров’янисті прожилки;

— задишка.

Іноді спостерігається різко виражений токсикоз, аж до втрати свідомості.

Підостра форма туберкульозу

Вона спостерігається, коли захворювання поширюється на великі кров’яні судини (внутрішньодолькові вени і междолькові артерії). При цьому виявляються осередки до 1 см у діаметрі. Розташовуються вони переважно в тих сегментах легенів, де багато капілярів і лімфатичних судин. За природою вогнища проліферативні, без запалень і пухлин, але вони можуть призвести до запальних процесів у вісцеральному листку плеври.

Симптоми підострої форми туберкульозу можуть нагадувати багато інших захворювань, що ускладнює постановку клінічного діагнозу. Серед основних присутні такі:

— швидка стомлюваність, слабкість;

— температура в районі позначки 38 ° C;

— кашель з виділенням мокротиння.

Хронічний туберкульоз

Ця форма захворювання спостерігається, коли пацієнт не повністю вилікував первинний (свіжий) туберкульоз. У таких випадках мікобактерії багаторазово за допомогою кровотоку або лімфотоку потрапляють з первинних вогнищ у нові сегменти легенів, в результаті чого в них з’являються множинні осередки різного розміру (від зовсім маленьких до досить великих), різної форми і структури. Вони можуть бути кальцинованими і зовсім свіжими, з яскравою запальною картиною. Виявляються осередки в обох легенях. Невтішну картину додають емфізема, фіброз різних тканин у легенях, плевральні рубці. Проте хронічний степемінований туберкульоз легенів може зовні ніяк себе не проявляти, у зв’язку з чим він найчастіше виявляється при флюорографії. Симптоматика хронічної форми туберкульозу буває такою:

— підвищена стомлюваність;

— поганий апетит;

— спокусу;

— часті головні болі;

— безпричинний підйом температури (епізодично);

— кашель.

Номінований туберкульоз легенів: фази

Раніше вважалося, що I фаза зараження відбувається у верхніх частках легенів, II — в середніх, а III вже доходить і до нижніх. Надалі таку класифікацію визнали невірною, оскільки фази розвитку цього захворювання рівною мірою можуть протікати в будь-яких сегментах легені. На сьогоднішній день розрізняють такі фази туберкульозу легенів:

— вогнища;

— інфільтрації;

— розпаду;

— МБТ + (відкрита форма туберкульозу);

— МБТ- (закрита).

Номінований туберкульоз легенів у фазі інфільтрації МБТ + означає протікання захворювання з виділенням у навколишнє середовище мікобактерій. Основний симптом — це кашель з виділенням мокротиння, особливо якщо в ній присутній гній і кров.

Осередкова фаза в основному характерна для первинного або свіжого туберкульозу. Вона характеризується тим, що вражаються всього пара або навіть один сегмент. При цьому розміри вогнища маленькі (до 1 см діаметром). Протікає ця фаза без симптомів і виявляється, як правило, при апаратному дослідженні легенів (рентген, флюорографія).

Номінований туберкульоз легенів: фаза інфільтрації і розпаду

Такий характер протікання захворювання виходить при несвоєчасному його виявленні (хворий ухиляється від обов’язкового щорічного виконання флюорографії, не звертається до лікарів при перших тривожних симптомах, займається самолікуванням або використовує народні засоби, як правило, недостатньо ефективні в якості основного лікування). Фаза розпаду означає, що морфологія вогнищ в легенях досягла ступеня, при якій тканини почали розпадатися, утворюючи справжнісінькі діри. Фрагменти тканин, що розпалися, з кашлем виходять назовні. Вони представляють собою мокроту з вкрапленнями гною і крові. Також ці фрагменти потрапляють на ще не схильні до захворювання сегменти легенів, в результаті чого відбувається миттєве обсіменіння їх мікобактеріями. Хворі, у яких діагностовано номінований туберкульоз легенів у фазі розпаду, є небезпечним джерелом зараження для оточуючих і підлягають обов’язковій госпіталізації. Лікування в стаціонарі їм належить довге, до півроку. У результаті вогнища, що розпалися, заживають (кальцинуються).

Фаза інфільтрації також спостерігається при прогресуючому перебігу захворювання, але в цьому випадку розпаду тканин легені не відбувається. Взагалі інфільтрат — це ділянка (вогнище), в якій є запальний процес. До такого місця рухається безліч лімфоцитів і лейкоцитів, а симптоматика нагадує гостру пневмонію. Номінований туберкульоз легенів у фазі інфільтрації має такі симптоми:

— різке підвищення температури до високих позначок;

— слабкість, розбитість;

— болі в грудях;

— кашель;

— ознаки інтоксикації;

— головний біль;

— іноді ослаблення свідомості.

Без швидко розпочатого лікування на місці інфільтратів починається розпад тканин. Хворий викошлює їх назовні або в процесі кашлю переміщує в другу легеню, де дуже швидко відбувається зараження колишніх здоровими тканин. Туберкульоз у фазах розпаду та інфільтрації загрожує не тільки підвищеним ризиком зараження для оточуючих, але і летальним результатом для самого хворого.

Діагностика

Не завжди буває легко відразу встановити у пацієнта номінований туберкульоз легенів. Діагностика ускладнена з огляду на те, що симптоми даного захворювання і пневмонії, ГРВІ, навіть метастазуючого раку дуже схожі. При зверненні хворого в поліклініку зі скаргами на швидку стомлюваність, кашель, болі в гортані, слабкість, задишку лікар зобов’язаний провести огляд шкірних покривів на наявність рубців, які можуть залишитися від перенесеного раніше парапроктиту, лімфаденіту. Також оглядається симетричність грудної клітини (її немає, якщо туберкульоз розвивається в одній легені), перевіряється хворобливість і напруженість м’язів у плечовому поясі. При прослуховуванні легенів стетоскопом виявляється, чи є хрипи, які їх локалізація і характер. В обов’язковому порядку виконуються лабораторні дослідження мокротиння на наявність у ній мікобактерій. У деяких випадках у хворих беруть на дослідження промивні бронхіальні або шлункові води (найчастіше у дітей). Крім того, лабораторні дослідження можуть включати:

— бронхоскопію;

— мікроскопію мокротиння;

— біопсію плеври;

— торакоскопію;

— плевральну пункцію.

Найбільш широко застосовуваними і точними є рентгеноскопічні дослідження.

Лікування і прогноз

Якщо лікар поставив діагноз «» номінований туберкульоз легенів «», лікування буде довге і багатопланове. Прогноз залежить від того, в якій фазі виявлено захворювання, і наскільки точно пацієнт виконує приписи лікарів. При будь-якому вигляді туберкульозу легенів у фазі МБТ + хворого госпіталізують. У стаціонарі переважно проводять медикаментозну терапію (хіміотерапію), що складається з протитуберкульозних препаратів, фізіотерапії, вітамінів, що зміцнюють імунітет.

Хіміотерапію у вперше виявлених хворих в інтенсивній фазі лікування проводять наступними протитуберкульозними препаратами: «» Ізініазидом «», «» Ріфампіцином «», «Піразінамідом» «і» «Етамбутолом» «, а у фазі продовження лікування -» «Ізоніазідом» «і» «Ріфіцином» «або» «Ізоніазідом» «і» «Етамбутолом» «.

При гострому ^ емінованому туберкульозі показано застосування кортикостероїдів та імуномодуляторів. Найчастіше призначають «Переднизолон» «(15-20 мг/сут протягом 6-8 тижнів).

Тривалість лікування — до 6 місяців. Якщо протягом 3 місяців не спостерігається тенденції до поліпшення, а також за низкою інших показань можливе застосування хірургічного втручання, що полягає у видаленні окремого легеневого сегмента або легкого в цілому.

Зараз використовується новітній метод лікування туберкульозу, що називається «» клапанна бронхоблокація «», або просто «» бронхоблокація «», що є альтернативою хірургічній операції.

Профілактика

Туберкульоз легенів вважається соціальним захворюванням, поширення якого багато в чому залежить від якості життя населення (побутові умови, міграція, відбування термінів покарання у в’язницях і так далі). Як профілактичні заходи, особливо для номінованого туберкульозу легенів, можна назвати:

— обов’язкове проходження флюорографії;

— проведення протиепідемічних заходів;

— вакцинацію БЦЖ;

— виділення державою коштів на лікування хворих на туберкульоз;

— ведення активного (заняття спортом), здорового способу життя;

— проходження пацієнтами повного курсу лікування осередкового туберкульозу.