В12-дефіцитна анемія: симптоми, причини, терапія

В12-дефіцитна анемія — досить небезпечне захворювання, яке пов’язане з порушенням нормальних процесів кроветворення, що виникають на тлі дефіциту кобаламіну в організмі. Сьогодні багато людей цікавляться питаннями про те, під впливом яких факторів розвивається анемія і якими симптомами супроводжується хвороба.

Що є хворобою?

Насправді В12-дефіцитна анемія відома під різними термінами — це перциніозна або мегабластова анемія, злоякісна малокрова, а також хвороба Аддісона-Бірмера. Подібне захворювання супроводжується зниженням кількості червоних кров’яних клітин, що пов’язано з дефіцитом вітаміну V12 (ціанкобаламіну). Варто зазначити, що особливо чутливі до нестачі цієї речовини не тільки структури кісткового мозку, а й нервові тканини, що, власне, і робить хворобу вкрай небезпечною.

У більшості випадків у пацієнтів діагностується В12-фолієво-дефіцитна анемія, при якій спостерігається і нестача фолієвої кислоти. Вперше симптоми хвороби були описані порівняно недавно — в 1855 році англійський лікар Т. Аддісон займався дослідженням невідомої недуги. А вже в 1926 році дослідники У.Мерфі, Дж. Вілл і Дж. Майнот у своїх дослідженнях зазначили, що симптоми захворювання проходять, якщо ввести в раціон хворого сиру печінку.

Основні причини розвитку В12-дефіцитної анемії

Відразу ж варто відзначити, що існує безліч причин розвитку даного типу анемії. Деякі з них пов’язані зі способом життя, тоді як інші — зі змінами в самому організмі.

• Для початку потрібно згадати про так звану аліментарну недостатність, яка розвивається в результаті недостатнього надходження вітаміну в організм разом з їжею. Наприклад, подібна хвороба може розвинутися на тлі голодування або суворого вегетеріанства. У немовляти ця форма анемії спостерігається в тому випадку, якщо мати, яка годує, відмовляється від продуктів тваринного походження.
• У деяких пацієнтів спостерігається порушення нормального всмоктування ціанкобаламіну.
• Причини В12-дефіцитної анемії можуть критися в нестачі так званого внутрішнього фактора Касла. Це специфічна комплексна речовина, яка виділяється слизовою оболонкою кишечника, з’єднується з ціанкобаламіном і забезпечує його всмоктування. У свою чергу, дефіцит цієї речовини може бути викликаний деякими вродженими аномаліями, а також аутоімунними захворюваннями. Крім того, брак фактору Касла спостерігається при різних структурних змінах шлунка, наприклад при гастритах, хірургічних операціях тощо.
• До факторів ризику також можна віднести і різні зміни в структурі тканин кишечника, що спостерігається при наявності пухлин або ж розвивається в результаті хірургічного вичерпування частини кишки.
• Засувні функції кишечника можуть змінюватися при наявності дисбактеріозу, при якому змінюється склад мікрофлори.
• У деяких випадках цианкобаламін, що потрапляє в організм разом з їжею, поглинається іншими «мешканцями» травної системи, наприклад патогенними бактеріями або глистами.
• До факторів ризику можна віднести захворювання печінки і нирок, оскільки на їх тлі нерідко спостерігається підвищення виділення вітаміну V12 або ж неповне його використання.
• Дефіцит може розвиватися і в тому випадку, якщо тканини або органи поглинають занадто велику кількість вітаміну. Подібне явище спостерігається, наприклад, при наявності швидко зростаючої злоякісної пухлини. До факторів ризику відносять гормональні зміни і деякі захворювання ендокринної системи, а також патології, пов’язані з активною загибеллю еритроцитів.

Патогенез захворювання

Як розвивається В12-дефіцитна анемія? Патогенез хвороби безпосередньо пов’язаний з основними функціями ціанкобаламіну. Цей вітамін відіграє важливу роль у процесі кроветворення. Його дефіцит призводить до стану, відомого під назвою «мегабластоз». Воно супроводжується накопиченням великих форм тромбоцитів і лейкоцитів, а також їх передчасним руйнуванням в кістковому мозку.

Крім того, вітамін V12 є кофактором у найважливіших реакціях обміну, які необхідні для життєдіяльності нервових клітин. Саме тому від його дефіциту страждає нервова система.

В12-дефіцитна анемія: симптоми хвороби

Подібне захворювання супроводжується масою симптомів, які прийнято об’єднувати в три основні групи.

Для початку варто поговорити про анемічний синдром, який розвивається на тлі зниження кількості еритроцитів. Спочатку пацієнти скаржаться на сильну слабкість, швидку стому і помітне зниження працездатності. У міру прогресування хвороби спостерігається періодично виникаючий шум у вухах, а також запаморочення, а нерідко й обморочні стани. Хворі люди також відзначають появу «мушок» перед очима. До ознак анемії також можна віднести вчення серцебиття і сильну задишку, які виникають навіть при найменших фізичних навантаженнях. Іноді виникають неприємні, колючі болі в області грудної клітини.

Безумовно, при дефіциті вітаміну спостерігаються і розлади з боку травної системи. Зокрема, у пацієнтів спостерігається різке зниження апетиту і, як результат, втрата ваги тіла. Періодично виникаюча нудота і блювота також приносять у життя людини масу незручностей. Крім того, можливі і порушення стільця — найчастіше це тривалі запори. Вельми характерними вважаються і зміни мови, поверхня якої згладжується і набуває яскраво-червоного, а іноді і малинового відтінку.

Звичайно ж, це далеко не всі зміни, якими супроводжується В12-дефіцитна анемія. Симптоми з’являються і з боку нервової системи. В першу чергу спостерігається поразка периферичних нервів. Пацієнти відзначають неприємне покалювання в руках і ногах, а також тимчасове оніміння кінцівок. Поступово розвивається м’язова слабкість. У зв’язку зі скутістю ніг спостерігається поступова зміна ходи — вона стає більш нестійкою.

Тривалий дефіцит вітаміну V12 призводить до ураження спинного, а потім і головного мозку. Симптоми подібних розладів можуть бути різноманітними. Наприклад, пошкодження волокон у спинному мозку, як правило, веде до втрати чутливості — людина більше не відчуває вібрацій шкірою (найчастіше вражається шкіра на ногах). У деяких пацієнтів розвиваються судоми. А ось підвищена дратівливість, неконтрольовані зміни настрою, порушення сприйняття кольору свідчать про ураження головного мозку. За відсутності терапії хворий може впасти в коматозний стан.

Форми захворювання

Безумовно, існує кілька схем класифікації захворювання. Важливо знати, що в сучасній медицині В12-дефіцитна анемія може бути двох видів залежно від причини розвитку:

• Первинна форма захворювання, як правило, пов’язана з деякими генетичними особливостями організму. Саме така В12-дефіцитна анемія у дітей грудного віку спостерігається найбільш часто.
• Вторинна форма хвороби розвивається вже в процесі дорослішання і життя людини, під впливом факторів зовнішнього або внутрішнього середовища.

Стадії розвитку анемії

Основні симптоми хвороби безпосередньо залежать від стадії її розвитку. Тяжкість стану хворого прийнято визначати, ґрунтуючись на кількості еритроцитів (червоних кров’яних клітин) у крові. Залежно від цього показника розрізняють три стадії захворювання:

• При легкій формі анемії кількість еритроцитів коливається від 90 до 110 р/л.
• Середня форма тяжкості характеризується більш значним зниженням кількості червоних кров’яних клітин — від 90 до 70 г/л.
• Якщо у пацієнта кількість еритроцитів становить 70 г/л і менше, то мова йде про важку форму В120-дефіцитної анемії, яка вкрай небезпечна для здоров’я і навіть життя.

Чим небезпечна ця форма анемії? Можливі ускладнення

Анемія вітамін-В12-дефіцитна за відсутності своєчасного лікування може бути вкрай небезпечною. Як вже згадувалося, в першу чергу брак цієї речовини позначається на стані нервової системи. До ускладнень даного типу анемії можна віднести ураження спинного мозку і периферичних нервів. У свою чергу, подібні порушення супроводжуються дискомфортом і покалюванням в кінцівках, повною і частковою втратою чутливості, нестриманням кала або сечі.

На тлі хронічного дефіциту ціанкобаламіну погіршується робота всього організму — можлива поява різних захворювань нирок, серця та інших органів. Іноді на тлі різкого зниження кількості еритроцитів розвивається гіпоксія головного мозку, що веде до персоніціозної коми.

Якщо почати лікування на ранніх етапах, то всіх вищеописаних ускладнень можна уникнути. Пізно розпочата терапія може усунути дефіцит вітаміну, але, на жаль, зміни в нервовій системі вже незворотні.

Сучасні методи діагностики

За наявності вищеописаних симптомів варто обов’язково звернутися до лікаря. Адже тільки фахівець зможе точно визначити захворювання. Для початку складається історія хвороби. В12-дефіцитна анемія найчастіше розвивається під впливом тих чи інших зовнішніх факторів, тому лікар обов’язково поцікавиться інформацією про життя пацієнта, його харчування тощо. Надалі слідує фізикальний огляд. У пацієнтів з подібною хворобою, як правило, можна помітити блідість шкіри. Нерідко відзначається зниження артеріального тиску і часте серцебиття.

Природно, надалі йдуть інші дослідження, за допомогою яких можна визначити, чи дійсно має місце В12-дефіцитна анемія. Аналіз крові при подібному захворюванні продемонструє зменшення кількості еритроцитів та їх клітин-попередників (ретикулоцитів). Поряд з цим відзначається зниження кількості тромбоцитів. Природно, знижений і рівень гемоглобіну в крові. Біохімічний аналіз крові також може дати цінну інформацію. При даному різновиді малокровія спостерігається підвищення в крові рівня заліза і білірубіну.

Діагностика В12-дефіцитної анемії включає й інші процедури. Зокрема, для лабораторних досліджень проводять забір кісткового мозку (у більшості випадків проводиться пункція грудини). Крім того, пацієнт здає аналізи сечі та калу. Показана електрокардіографія, електроенцефалографія, комп’ютерна томографія, а іноді і деякі інші процедури — ці тести необхідні для того, щоб оцінити ступінь пошкодження інших систем органів, а також визначити причину розвитку анемії.

В12-дефіцитна анемія: лікування

Лікар може скласти ефективну схему лікування тільки після повного обстеження організму. Так якої терапії вимагає В12-дефіцитна анемія? Лікування починається з усунення основної причини виникнення хвороби. Наприклад, при глистній інвазії пацієнтам призначають протипаразитарні засоби, а при наявності пухлини — хірургічне втручання.

Крім того, важливо заповнити дефіцит ціанкобаламіну. У перші кілька днів розчин вітаміну вводять внутрішньомишково. Для дорослого середня добова доза становить від 200 до 500 мкг. В особливо важких станах кількість ліків збільшують до 1000 мкг — цієї схеми дотримуються три дні. Після досягнення стабільних поліпшень дозу зменшують до 100-200 мкг — ін’єкції проводяться раз на місяць протягом 1-2 років.

Природно, вкрай важливо скласти правильний раціон, включивши в нього продукти, багаті на ціанкобаламін і фолієву кислоту, — це в першу чергу печінка, м’ясо і яйця.

Важкі ступені анемії вимагають термінового заповнення кількості еритроцитів. З цією метою пацієнтам вводять червоні кров’яні клітини, виділені з донорської крові. Ця ж процедура необхідна при анемічній комі.

Згідно зі статистичними даними, прогноз для пацієнтів цілком благополучний. Винятками стають лише ті випадки, коли людина звертається за допомогою в занадто важкому стані, оскільки відновити уражені ділянки нервової системи неможливо.

Чи існують ефективні методи профілактики

Як можна побачити, В12-дефіцитна анемія — хвороба вкрай небезпечна. Саме тому набагато простіше спробувати її уникнути. І в даному випадку правильно складений раціон дуже важливий. Слідкуйте за тим, щоб у вашому меню регулярно були присутні продукти, багаті на ціанкобаламін. Зокрема, вітамін V12 міститься в яйцях, м’ясі, печінці та молочних продуктах.

Всі захворювання шлунково-кишкового тракту повинні вчасно піддаватися лікуванню — вкрай важливо дотримуватися рекомендацій лікаря і не відмовлятися від призначених їм ліків. Час від часу рекомендується в якості профілактики приймати мультивітамінні комплекси (раз на півроку).

Після операції з видалення частин кишечника або шлунка лікар зобов’язаний призначити пацієнту препарати ціанкобаламіну у відповідній дозі.