Вияв агресії собаки до дитини

По-перше, це може бути звичайний самозахист з боку собаки. Можливо, собака гарчить і кусається тому, що дитина занадто близько підійшла і наприклад, б’є її по спині. Зазвичай при наближенні дитини собака проявляє настороженість, вона намагається уникнути контакту. Дуже часто собака лякає і хоче втекти, а кусатися собака починає в тому випадку, якщо він не може цього зробити. Таким чином, агресія з боку собаки просто викликана страхом. Але буває, що страх собаки не настільки очевидний. Вона може терпіти присутність малюка, навіть дозволяє наблизитися йому, однак якщо дитина завдає болю або якісь дискомфортні відчуття, то відразу починає гарчати і намагається вкусити. Така модель поведінки є прикладом агресії, викликаної подразниками.

Існує і друга категорія проблеми прояву агресії собаки. У такому випадку поведінка собаки є проявом суперництва, собака проявляє домінантну агресію. У даному випадку собака може почати загрозливо гарчати на будь-які спроби дитини підійти до неї, коли вона, наприклад, відпочиває. Трапляється, що собака гарчить і в інших ситуаціях, коли бачить у дитині свого суперника. Таке може трапитися, наприклад, при грі на підлозі з батьками. У такому випадку собака не показує жодних ознак страху. Швидше за все, це також і не реакція на неприємні фізичні подразники, які викликають почуття неприязні собаки до дитини. Найбільше це походить на поведінку тварини, яка займає більш високий щабель в ієрархічній драбині. Таким чином собака показує, що дитина порушує неписаний закон соціального життя зграї.

Можна виділити кілька причин, через яку собаки можуть поводитися агресивно щодо дитини:

• Некоректна поведінка самої дитини
• Невеликий досвід контактів з людьми раніше, в тому числі з дітьми
• Схильність собаки до агресивної поведінки, закладена генетично
• Ненавмисне заохочення агресії з боку інших членів сім’ї
• Травмуючі та неприємні переживання, які пов’язані з дитиною
• Невихованість собаки або недостатнє її навчання

Агресивну поведінку собаки в деяких випадках цілком можна підкоригувати. Для це необхідно слідувати наступним правилам:

Господарю собаки слід ясно і чітко розуміти ситуацію, що відбувається між твариною і дитиною. Необхідно пояснити дитині, що гарчання — це форма загрози з боку собаки, а тому сприйматися гарчання має серйозно.

Слід виключити проблемні ситуації. Якщо дитина і собака залишаються без нагляду, то собаку слід ізолювати або обмежити доступ дитини до собаки.

Не варто використовувати контрпродуктивні методи корекції, тобто не можна за агресивну поведінку карати собаку. У відсутності дитини бажано приділяти побільше уваги собаці.

Необхідно змінити основні правила спілкування всередині сім’ї. Годування та виховання (або навчання) слід проводити за розкладом, а ігри, ласощі, увагу варто підносити тільки в присутності дитини.

Виключити заохочення агресії ненавмисного характеру. Якщо собака гарчить, то господар ні в якому разі не повинен її гладити, відволікати і якось заспокоювати.

Застосовувати методи коригування поведінки. Наприклад, можна використовувати метод вироблення протилежного рефлексу для того, щоб придушити страх перед дитиною.

Навчити собаку правильно поводитися в подібних ситуаціях. Можна заохочувати собаку за миролюбну поведінку, а при прояві агресії дуже м’яко карати.

Виробити за допомогою звичайних методів послух. Це необхідно для посилення контролю над собакою в потенційно небезпечних ситуаціях.

Використовувати механічні допоміжні пристосування. Наприклад, застосовувати намордник у проблемних ситуаціях.