Вузловий зоб щитовидної залози: ступені, симптоми та терапія

Вузловий зоб — термін, під яким об’єднують різні захворювання щитовидки, що супроводжуються утворенням вузлів. Ці округлі розростання тканини можуть мати різні форми та розміри. При цьому патологія на початкових етапах може протікати безсимптомно, але за відсутності лікування існує ймовірність розвитку небезпечних ускладнень. Звичайно, багато людей цікавляться і додатковою інформацією з цього питання. У статті ми розповімо про те, як виглядають симптоми і лікування вузлового зобрау щитовидної залози, а також про те, що є причинами їх появи.

Основні причини розвитку недуги

Насправді, визначити причини розвитку патології вдається далеко не у всіх випадках. Проте деякі фактори ризику відомі, і на них варто звернути увагу:

• Для початку варто відзначити, що має місце генетична схильність — деякі люди більш схильні до розвитку подібного захворювання (зрозуміло, при наявності інших передумов).
• До факторів ризику відносять і вік — зміна структури і функціонування щитоподібної залози нерідко пов’язують з природними процесами старіння.
• Якщо мова йде про колоїдний клас, то практично завжди його розвиток тією чи іншою мірою пов’язаний з дефіцитом йоду в організмі людини.
• Іноді подібна проблема реєструється у пацієнтів, які страждають від аутоімунних і генетичних захворювань (наприклад, у групі ризику люди з синдромом Дауна).
• Порушення в роботі щитовидки можуть бути пов’язані з прийомом деяких лікарських засобів.
• До факторів ризику відноситься і несприятливий вплив зовнішнього середовища (зоб може бути пов’язаний з впливом радіації).
• Гострі та хронічні інфекційні захворювання (як вірусні, так і бактеріальні) можуть спровокувати появу проблем з щитовидною залозою.
• До факторів ризику також належать ендокринні захворювання, постійні стреси, неправильне харчування (воно призводить до авітамінозу і дефіциту мікроелементів), куріння та інші шкідливі звички.

На жаль, далеко не завжди вдається з’ясувати причини розвитку вузлового зобу. Проте важливо надати лікарю повну інформацію для анамнезу.

Вузловий зоб: симптоми

Симптоми в даному випадку безпосередньо залежать від стадії розвитку недуги, кількості вузлів, їх локації та розмірів:

• Сильно збільшена щитоподібна залоза випирає під шкірою шиї, створюючи косметичні дефект.
• Збільшені вузли нерідко здавлюють гортань, трахею і стравохід, що призводить до постійного відчуття грудки в горлі.
• Крім того, пацієнти відчувають труднощі під час розмови, ковтання.
• До числа інших симптомів відносять сухий кашель, приступи задухи, постійну осиплість голосу.
• Якщо щитовидка здавлює судини, то пацієнти можуть страждати від періодичних головних болів, запаморочення, шуму у вухах.
• Деякі з них скаржаться на хворобливість при пальпації вузлів. Як правило, неприємні відчуття в даному випадку пов’язані або з крововиливом, або із запаленням тканин щитовидної залози.

Як свідчить статистика, в більшості випадків вузловий зоб не викликає функціональних порушень. Проте іноді освіта і зростання вузлів супроводжується підвищенням або зниженням рівня гормонів.

Гіпотиреоз характеризується зниженням артеріального тиску, сонливістю, харчовими розладами, випаданням волосся, сухістю шкіри, зниженням температури тіла. У жінок зниження рівня гормонів щитоподібної залози викликає порушення менструального циклу, а чоловіки нерідко скаржаться на проблеми з потенцією і зниженням лібідо.

Ознаки тиреотоксикозу

Нерідко вузловий зоб щитоподібної залози супроводжується підвищенням рівня тиреоїдних гормонів, що за відсутності корекції призводить до розвитку тиреотоксикозу. Подібний стан супроводжується досить характерними симптомами:

• проблемами зі сном, постійним безсонням;
• підвищенням температури тіла до субфебрильних значень;
• появою тремтіння в руках;
• підвищенням дратівливості;
• тахікардією, посиленим серцебиттям;
• постійним почуттям голоду;
• зниженням маси тіла, навіть на тлі прийому великої кількості їжі.

Ступінь розвитку недуги

Якщо брати до уваги схему класифікації О.В. Миколаєва, то виділяють такі ступені вузлового зобу:

• Нульова — симптоми відсутні, хвороба рідко діагностується на даній стадії.
• Перший ступінь — під час огляду лікар може промацати щитовидну залозу, хоча якісь помітні фізіологічні порушення все ще відсутні.
• Друга — щитовидка збільшується в розмірах і добре промацується, пацієнти скаржаться на труднощі при ковтанні, неприємні відчуття при нахилах голови, набряклість, дратівливість, зниження апетиту.
• Третя — шия пацієнта збільшується в розмірах, апетит знижується, а вага, навпаки, збільшується, з’являються болі в грудях, задишка.
• Четверта — вузли щитовидки збільшені, на шиї з’являється зоб.
• П’ятий ступінь — збільшена заліза здавлює сусідні органи.

Види та форми зобу

Залежно від розмірів, кількості вузлів, а також ступеня зміни функціональної активності щитовидки виділяють кілька форм недуги:

• Колоїдний вузловий зоб — супроводжується розростанням епітелію і збільшенням кількості фолікулів, в яких синтезуються гормони.
• Солітарний зоб — має місце єдине одиничне утворення в тканинах залози.
• Дифузно-вузлова форма — супроводжується рівномірною зміною структури тканин.
• Багатовузловий зоб — патологія, яка супроводжується освітою двох і більше улов.
• Вузловий нетоксичний зоб — характеризується утворенням і поступовим збільшенням вузлів, але зміни на тлі гормонального процесу відсутні.
• Вузловий токсичний зоб супроводжується різким підвищенням рівня гормонів щитовидки, що загрожує важкими ускладненнями, аж до онкологічних захворювань.

До чого може призвести захворювання?

Вузловий зоб щитовидної залози — досить небезпечне і неприємне захворювання, при якому потрібне лікування. Збільшення розмірів органу може призвести до здавлювання трахеї та стравоходу. Крім того, швидко зростаючі вузли можуть здавлювати судини, що порушує трофику тканин залози. Існує ймовірність запалення структур органу, що може призвести до серйозних наслідків (наприклад, до порушення гормональної активності). Не варто виключати і можливість злоякісного переродження тканин щитовидної залози.

Діагностичні заходи

Лікування вузлового зобу безпосередньо пов’язане з типом захворювання і причиною його виникнення. Саме тому діагностика настільки важлива — від неї залежить успіх терапії.

Спочатку необхідний огляд у ендокринолога. Якщо під час пальпації лікар визначив наявність вузлів, то проводиться ультразвукове обстеження — під час процедури фахівець може більш точно визначити кількість, розміри і локацію новоутворень в тканинах щитовидки. Якщо діаметр вузла перевищує 1 см, то проводиться тонкоігольна аспіраційна біопсія (така процедура дозволяє визначити, чи є структура злоякісною).

Зрозуміло, роблять аналіз крові на рівень гормонів щитовидки. Для оцінки функціональної активності органу проводиться радіоізотопне сканування. Іноді додатково призначають рентгенографію стравоходу та грудної клітини із застосуванням барію — це дозволяє визначити ступінь компресії стравоходу та/або трахеї. Для отримання більш точної інформації пацієнта відправляють на томографію.

Основні методи лікування

Лікування вузлового зобу безпосередньо залежить від форми і стадії розвитку недуги. Якщо у пацієнта є одна невелика новоутворення, а збої в роботі ендокринної системи відсутні, то лікарі, як правило, приймають рішення про динамічне спостереження. Хворий регулярно проходить огляди і здає аналізи — це дає можливість фахівцеві вчасно виявити подальший розвиток недуги.

Лікування дифузно-вузлового зобу, який пов’язаний з гормональними розладами, включає в себе прийом синтетичних тиреоїдних гормонів — часто саме це дозволяє зменшити розмір щитовидки. Ефективною вважається терапія радіоактивним йодом. Як свідчить статистика, за допомогою подібного лікування часом вдається зменшити обсяг залози на 30-80%. На жаль, іноді без хірургічного втручання обійтися неможливо.

Покази до операції такі:

• вузли в тканинах щитовидці швидко ростуть;
• є підозра на злоякісне переродження тканин;
• мають місце серйозні порушення у функціонуванні залози (рівень гормонів різко знижено або підвищено);
• у пацієнта спостерігається загрудинне розташування вузла;
• в тканинах щитовидки утворилися множинні кісти, всередині яких накопичується велика кількість рідини;
• зоб швидко росте, здавлює трахею і стравохід, значно позначається на якості життя пацієнта.

Іноді лікар акуратно видаляє вузол або кисту, не зачіпаючи при цьому тканини щитовидної залози. Іноді ж потрібна часткова резекція органу, що може позначитися на його ендокринній активності. У найважчих випадках (наприклад, якщо має місце злоякісне переродження тканин) потрібне повне видалення щитовидної залози. У такому випадку пацієнту потрібна довічна гормональна терапія для того, щоб підтримувати нормальне функціонування організму.

Як можна побачити, симптоми і лікування вузлового зобу взаємопов’язані: від наявності тих чи інших порушень залежить вибір терапевтичних процедур.

Дієта при недузі

Лікування вузлового зобу щитовидної залози обов’язково доповнюється правильною дієтою. Раціон безпосередньо залежить від рівня гормонів щитовидки. Так, якщо має місце гіперсекреція, то щоденна їжа повинна бути висококалорійною, в організм має надходити достатня кількість вітамінів і мінеральних солей. При гіпотиреозі в меню потрібно додати продукти з високим вмістом йоду. Корисними в даному випадку є риба, морська капуста, пшоно, гречана крупа, сир, сир, молоко, горіхи і фрукти. Від алкоголю, копченостей, кави, шоколаду, наваристих бульйонів і гострих страв потрібно відмовитися.

Лікування вузлового зобрау народними засобами

Безумовно, медикаментозна терапія може бути доповнена і деякими іншими заходами. Народна медицина пропонує масу рецептів. Ці кошти сприятливо впливають на роботу щитоподібної залози, допомагають нормалізувати гормональний фон:

• Багато знахарів говорять про те, що при зобі ефективними є волоські горіхи. 40 очищених горіхів потрібно добряче промити, просушити, після чого залити літром меду (важливо підібрати натуральний продукт). Суміш наполягає протягом сорока днів у темному місці. Потрібно приймати по чайній ложці ліки, запиваючи його склянкою молока (раз на день).
• Для лікування вузлового зобу підійдуть і перегородки волоських горіхів. Склянку перегородок заливають 500 мл горілки. Суміш наполягають у темному, прохолодному місці протягом місяця. Травники рекомендують приймати по столовій ложці настоянки щодня.
• Грецький горіх підійде і для компресів. Потрібно взяти шкаралупу горіха і кору дуба в рівних кількостях, залити водою, довести до кипіння і тримати на невеликому вогні протягом тридцяти хвилин. У гостилому відварі змочують марлю, яку потім накладають на шкіру шиї (в області зобу). Компрес залишають на 30 хвилин.
• Якщо має місце гіпертиреоз, то можна приготувати трав’яний збір. Для початку потрібно змішати по 100 г листя крапиви, кукурудзяних рилець, коріння лопуха, коріння солодки, трави триколірної фіалки і 50 г польового хвоща. Всі інгредієнти потрібно ретельно перемішати. Дві столових ложки суміші заливають трьома склянками окропу. Ємність накривають і залишають на 30 хвилин. Настій слід процедити і приймати по 100-150 мл три рази на добу.
• Також рекомендується щодня вживати невелику кількість морської капусти (це допоможе наситити організм людини йодом).
• Деякі народні знахарі рекомендують робити на шкірі шиї йодну сітку перед сном.
• Корисним є і така рослина, як кінський щавель: 50 г подрібнених коренів потрібно залити 500 мл горілки і залишити в темному місці на тиждень. Приймають ліки тричі на добу по столовій ложці.

Зрозуміло, вищеописані засоби можуть бути використані лише в якості допоміжних — вони не можуть замінити повноцінну медикаментозну терапію. Ні в якому разі не варто приймати будь-які ліки без відома лікаря.

Прогнози для пацієнтів і профілактичні заходи

Вузловий зоб — серйозне захворювання, яке ігнорувати не варто. Прогнози безпосередньо залежать від форми недуги і стадії її розвитку. Наприклад, при еутіреоїдному зображенні нормалізувати функцію щитовидки вдається. А ось наявність злоякісних новоутворень може закінчитися досить небезпечними ускладненнями. Що стосується профілактики, то пацієнтам рекомендують правильно харчуватися, включити в раціон продукти, що містять йод, а також періодично приймати комплекси вітамінів (особливо важливими є вітаміни групи В). Корисною буде фізична активність, загартовування та інші загальноукріплюючі процедури.