Як виростити яблуню сорту «Олена»?

Серед інших цінних гібридів плодових дерев, виведених білоруськими селекціонерами, числиться і добре відома знаючим садівникам яблуня «Олена». Це літній сорт соковитих яблук з непередаваним ароматом і чудовим кисло-солодким смаком. У середній смузі це, мабуть, одна з найбільш затребуваних культур, гідно оцінена дачниками і власниками заміських будинків. Правда, для отримання якісного врожаю необхідно знати тонкощі вирощування і догляду за цією рослиною.

Особливості сорту

Яблуні даного сорту відносяться до середньорослих дерев, висота яких може досягати 2,5-3 метрів. При цьому крона, що має пірамідальну форму, вважається середньорозреженою, оскільки листя, в основному, розташовується на краях гілок. Самі по собі гілки з корою блідо-зеленого кольору з сірим відтінком, опущені до землі, в той час, як їх кінці прагнуть вгору.

Листочки овальні, з дрібними зубчиками по краях, мають гладкий зовнішній бік і опушену внутрішню поверхню. Біля стовбура, в серцевині крони, листя фактично відсутнє.

Якщо окремі зав’язки мають місце вже в перший рік після висадки, нормально плодоносити рослину починає з 2-3 років, а в 5 років вже дає стабільні, великі врожаї — близько 25 тонн з одного гектара.

Ранньою весною, наприкінці квітня яблуня зацвітає, поширюючи чудовий аромат. Для плодів гібрида властиві такі характеристики:

• яблука мають середній розмір і можуть важити від 120 до 150 грам;
• форма фруктів — класична, округла, причому, як правило, всі плоди з однієї яблуні ідентичні;
• основний колір яблук — зелено-сірий, по ньому, займаючи більше половини поверхні, розлитий темно-рожевий пурпур з більш світлими підшкірними точками;
• на дотик плоди гладкі, шкірка досить щільна, відмінно підтримує форму;
• середньо-тверда м’якоть відрізняється соковитістю, вона буває біло-зеленою або рожеватою.

Смак фруктів — кисло-солодкий з переважанням солодощі, оцінюється на 4,8-5 балів. До їх складу входять фруктоза, вітамін С, пектини, суха цукроза, органічні кислоти, дубильні речовини.

Цінні якості культури та її недоліки

Коли робиться вибір на користь тієї чи іншої плодової рослини, важливо враховувати різні характеристики сорту. При цьому орієнтуватися потрібно не тільки на смак фруктів або ягід, але і на габарити культури, її сприйнятливість до хвороб, врожайність, яка, звичайно, повинна бути високою, але не надлишковою. Яблуня «Олена» в цьому сенсі має свої плюси і мінуси, і їх треба знати, висаджуючи дерево на своїй ділянці.

Переважні характеристики дерева:

• гідністю рослини є його швидке зростання, дозрівання і скороплодність, завдяки чому повноцінний урожай можливий вже на 2-ий рік після висадки саджанця;
• плодові нирки дерева з’являються щорічно, що, в принципі, характерно для гібридів;
• дерево компактно за своїми розмірами, має середню густоту крони, що спрощує догляд і полегшує збір яблук;
• цінною якістю є морозостійкість яблуні, тому її можна вирощувати в холодних регіонах;
• дорослі дерева відрізняються рясним плодоношенням, що робить сорт комерційно вигідним;
• важливе значення має несприйнятливість рослини до парші;
• яблуні «Олена» не потрібне перехрестя за допомогою інших культур, оскільки рослина обопільна, і важлива місія виконується природним чином: бджолами і джмелями.

Крім того, плоди мають відмінні смакові якості, красивий і апетитний зовнішній вигляд.

Є й деякі мінуси сорту, які полягають у втраті смаку при перезріванні яблук, обсипності плодів і вкрай недовгому терміні зберігання: фактично, через три тижні фрукти стають прісними на смак і втрачають свою первісну соковитість. Ось чому вживати їх краще свіжими, тільки що зірваними з гілок, або робити заготовки у вигляді джемів, варення або ягідних асорті.

Позитивні відгуки садівників з приводу сорту підтверджують, що для областей з холодними зимами культура незамінна, тим більше що з таких яблук виходять прекрасні компоти і соки, в які навіть не треба додавати цукор.

Посадка: основні правила

У середній смузі яблуні цього сорту добре приживаються і швидко починають приносити відмінні врожаї. У більш холодних кліматичних зонах для нормального плодоношення знадобиться вибрати необхідні добрива і регулярно підгодовувати рослину.

Місце для висаджування має вибиратися з урахуванням деяких вимог:

• ділянка повинна бути добре освітлена;
• «Олена» воліє сусідити з молодими рослинами свого виду і не дуже високими деревами, які можуть затіняти культуру;
• для висадки підходить ґрунт з помірною кислотністю і переважанням азотних сполук, краще, якщо це суглиністий чорнозем;
• підземні води в зоні розташування сорту повинні залягати на глибині близько 2,5 метрів і глибше.

Висаджування відбувається в такій послідовності:

1. яму для рослини з розмірами 80х80х80 см готують за 1-2 тижні, дно покривають щебенем, галькою, забезпечуючи дренаж для кореневої системи;
2. зверху удобрюють сумішшю органічного добрива (гною з перегноєм);
3. саджанець поміщають у лунку, попередньо видаливши зламані і гнилі корені, розправляють їх, і прикріплюють яблуню до дерев’яної жердини;
4. після закопування потрібно 3-4 відра води 30-40 градусів для поливу;
5. в кінці виробляють мульчування пристовбурного кола.

Догляд за культурою

За деревом необхідний звичайний комплексний догляд протягом усього сезону, починаючи з ранньої весни і закінчуючи пізньої осені.

Агротехніка включає:

• регулярний полив 1 раз на 7 днів, не рахуючи посушливого часу;
• при зволоженні ґрунту також потрібне усунення сорних трав, розпушування для доступу до коріння повітря;
• для культури властиве формування надмірної кількості зав’язків, внаслідок чого відбувається перевантаження плодами, тому необхідно здійснювати проріжування квіток;
• навесні після заморозків дерево потрібно оглянути, обрізати травмовані і мертві гілки.

Підживлення дерева, зазвичай проводять навесні до появи суцвітей, потім під час цвітіння і після нього. При цьому потрібно удобрювати не тільки пристовбурну зону, а й ґрунт навколо на відстані півметра. Для цього використовують сульфат амонію, аміачну селітру і сірчанокислий калій. Селітра повинна містити до 35% азоту. Якщо ґрунт сам по собі важкий і складається, в основному, з глини, потрібно буде розбавити його великофракційним піском, перегноєм, перепрілим гноєм і торфом.

Санобробка при боротьбі зі шкідниками та захворюваннями

Сорт «Олена», в цілому, стійкий до різних хвороб, але повністю дерево не може бути застраховане від таких неприємностей. Комплексно організований захист від таких грибкових мікроорганізмів, як борошняна роса і чумацький блиск, допоможе зберегти яблуню здоровою і життєздатною:

• пошкоджені болісною росою гілки, втечі та листя восени видаляють і спалюють;
• навесні, до появи перших листочків, обприскують культуру карбамідом;
• при формуванні зав’язів проводять обробку карбонатом натрію, розвіданим з милом;
• у разі бактеріального кореневого раку, додають у ґрунт добрива на основі фосфору і калію, обрізають нарости, рослини з великою площею пошкоджень знищують.

Кора яблуні з часом може розтріскуватися через вплив сонячних променів, тому для захисту від опіків потрібна обробка стовбура спеціальною фарбою на основі акрилу — для дерева цей склад абсолютно, нешкідливий. Здійснювати цю процедуру необхідно навесні. Також використовується садовий вар, якщо рослина була пошкоджена грибком або зубами гризунів. Проти комах можна використовувати розчин мідного купоросу.

Головні шкідники яблуні — зелена тля, плодожерка і бояришниця. Боротьба з ними передбачає використання «Карбофосу», «Бордоської рідини», такого інсектициду, як «Актеллік». При ураженні яблуневої плодожеркою доведеться спочатку зняти кору, а потім продезінфікувати ствол «» Ентеробактеріном «».

Через нетривалий термін зберігання, яблуня «Олена», в більшості випадків, використовується для заготовок і не підходить для масштабної комерційної діяльності, проте сорт встиг полюбитися звичайним дачником, завдяки своїй стійкості до холоду, і ранніми рясними врожаями.

Огляд сорту яблуні «» Олена «» дивіться у наступному відео.