Здоров’я Чи продовжує сміх життя: 9 наукових фактів про сміх

Нам радять мислити позитивно і частіше посміхатися, щоб «запустити» гарний настрій, навіть коли він зовсім не такий. А ще кажуть, що сміх продовжує життя і взагалі дуже корисний для здоров’я. Перше квітня — чудовий привід подивитися, що про все це думає наука.

Ніхто точно не знає, чому ми сміємося

Вчені досі не можуть пояснити, що змушує нас сміятися. Але є кілька версій. Перша і найдавніша, яка існує з часів Платона і Арістотеля, говорить, що ми сміємося над нещастями інших, оскільки це дозволяє нам відчути свою перевагу. І хоча в деяких випадках теорія працює, так певно відбувається не завжди.

Ще є теорія полегшення, якою ми зобов’язані Зигмунду Фрейду. Австрійський психоаналітик вважав, що сміх дозволяє нам зняти напругу і вивільнити накопичену «психічну енергію», яку в звичайному житті ми змушені стримувати. Ця ідея добре співвідноситься з феноменом чорного гумору, жартів над об’єктивно не найсмішнішими речами і напруженими ситуаціями.

Третє популярне пояснення сміху — теорія невідповідності. Вона припускає, що ми знаходимо смішним те, що принципово несумісне або ну дуже несподівано. Невідповідність між очікуванням і реальністю теж вважається.

Сучасні дослідники, намагаючись знайти максимально точну причину, вивели свою теорію доброякісних порушень на основі попередніх. Її суть зводиться до того, що для того, щоб нам стало смішно, необхідно дотримати три умови. По-перше, має бути присутнє якесь порушення «норми». По-друге, все це повинно відбуватися в безпечному («доброякісному») контексті. По-третє, кожна людина, або принаймні більшість з нас, повинні інтерпретувати ситуацію як нешкідливу. Ось і весь секрет.

Сміх має деякі переваги для здоров’я (але чи продовує він життя — велике питання)

Є ціла наука, яка вивчає сміх, — гелотологія, але в цілому інформації тут не так багато. Наприклад, доведено, що сміх сприяє потужному викиду ендорфінів, також відомих як гормони радості. І особливо якщо ми сміємося разом з іншими людьми. Крім цього, сміх активізує роботу мозку, зміцнюючи зв’язки між різними його областями, коли ми намагаємося зрозуміти, сміється людина щиро або не дуже. Також перегляд «Друзів» у вихідні може зміцнити відносини: пари, які частіше сміялися разом, повідомляли про те, що їхні стосунки більш якісні і гармонійні.

Ще є дані, що він має протизапальну дію, захищаючи кровоносні судини і серцеві м’язи. І хоча поки не зовсім зрозуміло, як це відбувається, вчені думають, що це може бути пов’язано зі зниженням реакції організму на стрес. Що стосується довголіття, на яке натякає фраза «сміх продовжує життя», то таких досліджень ніхто не проводив (ну або вони не були досить масштабними). З іншого боку, якщо враховувати, що від хвороб серця і судин щорічно помирає 17,5 мільйона людей у всьому світі, зв’язок, нехай і опосередкований, знайти можна.

Сміх — це соціальна функція

Кожні десять хвилин розмови людина сміється приблизно сім разів. І ми сміємося в рази частіше, коли знаходимося поруч з іншими людьми, якщо порівнювати групові моменти з ситуаціями, коли ми одні. Саме це дозволило вченим припустити, що сміх — соціальна функція, важлива для комунікації в суспільстві.

Сміх разом з друзями і близькими сигналізує про нашу приналежність до них і наше бажання підтримувати зв’язок. У двох друзів часто бувають жарти, які не зрозуміти більше нікому. А деяким сміх над жартами начальника допомагає просунутися кар’єрними сходами, в чому, звичайно, теж є соціальний контекст. І невипадково кажуть, що для того, щоб розрядити обстановку, потрібно просто разом посміятися.

Тому, хоча сміх у розмові часто куди менш інтенсивний, ніж коли ми сміємося над фільмом або жартом з твіттера, він служить дуже важливою метою.

Сміх універсальний для всіх культур (і навіть для тварин)

Хоча багато хто вважає музику універсальною мовою людства, сміх, можливо, ще більш універсальний. Дослідники, які вивчали народ хімба, що проживає в Північній Намібії, відзначили, що єдиним звуком, який видавали вчені, а представники племені точно інтерпретували, був якраз сміх.

При цьому свої форми сміху є не тільки у людей, а й у соціальних тварин. Наприклад, у шимпанзе, бонобо (карликових шимпанзе) і навіть у щурів. А ще тварини, ймовірно, теж вміють жартувати — але це вже зовсім інша історія.

Ми непогано відрізняємо щирий сміх від штучного

Вважається, що радість можна штучно «запустити». Експерименти показали, що у людей, які, перебуваючи в поганому настрої, натягнуто посміхаються, цей самий настрій дійсно дещо поліпшується. Вчені бачать причину того, що відбувається у зв’язку між типовою для тієї чи іншої емоції мімікою (в даному випадку очі прищурені, куточки рота піднесені) і мозком, який, виконуючи безліч різних справ і намагаючись якось полегшити собі завдання, «зчитує» її як радість і починає негайно виробляти «позитивні» речовини.

При цьому якщо говорити про взаємодії з іншими, то ми досить легко відрізняємо щирий сміх від нещирого. Перший, до речі, називається сміхом Дюшенна — на честь французького лікаря Гійома-Бенжамена-Амана Дюшенна, який вперше описав його в середині XIX століття як «спонтанне, емоційне, імпульсивне і мимовільне» вираження радості.

Так от, міміка і нейронні шляхи, які цю міміку контролюють, у різних видів сміху різні. Сміх Дюшенна виникає в стовбурі головного мозку і відповідальної за емоції лімбічної системи, а штучний сміх — у премоторній корі мозку, яка бере участь у плануванні рухів.

Це примітивний спосіб видавати звук

Міцно асоціюється у нас з радістю і щастям, сміх насправді не що інше, як просто спосіб видавати звук. Причому спосіб досить примітивний. МРТ-знімки показують, що, коли людина сміється, її мова, губи, немов і навіть щелепа залишаються нерухомими. Вся дія відбувається в грудній клітці, в основному складається з вокалізації і управляється «простими» відділами мозку. З цієї причини інсульт може позбавити людину здатності говорити (за мову відповідають більш «досконалі» мозкові відділи), але він все ще буде сміятися і плакати.

Сміх і правда заразливий (причому не тільки в тому сенсі, про який всі думають)

Коли ми бачимо людей, які сміються над жартом, ми несвідомо посміхаємося. Це відбувається тому, що сміх і правда заразливий. Вчені з’ясували, що наш мозок реагує на звук сміху і починає «підключати» м’язи обличчя, навіть якщо ми до веселої компанії не маємо ніякого відношення.

Щоб визначити це, вони відтворили серію звуків (сміх, тріумф, крик і блювота) для добровольців, а потім подивилися на їхню реакцію за допомогою апарату МРТ. Всі звуки викликали відповідні реакції в премоторній корі, але на позитивні, включаючи сміх, реакція виявилася сильнішою. Це також дозволило припустити, що позитивні емоції більш вірусні в цілому.

Але заразливим сміх може бути і в іншому сенсі. Дослідження 235 пацієнтів з астмою показало, що у 56% з них симптоми спровокував саме сміх, що, думають вчені, може бути якось пов’язано з гіпервентиляцією легких. За словами команди, сміх виявився таким же поширеним тригером астми, як трава, дерева і пилок, про які ми чуємо набагато більше.

Сміх все ж може зробити нас трохи щасливішими

Чи веде сміх на щастя? Питання риторичне. Але дослідження, проведені в Оксфордському університеті, продемонстрували, що кілька хвилин сміху збільшують больовий поріг через вивільнення ендорфінів. Те ж саме, до речі, з нами відбувається після інтенсивних фізичних вправ, коли відчуття «спортивної ейфорії» блокує почуття втоми і болю в м’язах.

Інше дослідження, яке вивчало вже сміх всередині соціальної взаємодії, дозволило говорити про те, що наявність сміху в комунікації була пов’язана з суб’єктивними оцінками власного щастя, які давали учасники експерименту. Виходить, навіть якщо безпосередньо сміх і щастя не пов’язані, він може подарувати нам це відчуття в моменті.

Смішність — це щось генетичне

Коли відбувається щось кумедне, деякі люди відразу починають сміятися, а іншим або потрібно більше часу, щоб «розігнатися», або взагалі нічого не потрібно, тому що це викличе у них максимум стриману посмішку. Цікаве дослідження, яке вивчає емоційну реактивність, припускає, що відповідь потрібно шукати в нашій ДНК.

Експерименти показали, що люди з певними варіантами гена

5-HTTLPR під час перегляду мультфільмів або веселих відео посміхалися більше і частіше, ніж всі інші. При цьому автори роботи зазначають, що тут є і свої мінуси. Передбачається, що такі люди також можуть бути більш чутливі до емоційних сплесків у житті, а значить, потенційно гірше протистоять стресам і будь-яким життєвим негараздам.