Життя Даріга Назарбаєва: Що ми знаємо про нового спікера сенату Казахстану

Даріга Назарбаєва, старша дочка Нурсултана Назарбаєва, який майже тридцять років правив Казахстаном і залишив посаду президента цього тижня, обрана головою казахстанського сенату. Хоча новина про це залишилася в тіні пропозиції перейменувати Астану в Нурсултан, висунутого новим президентом країни Касим-Жомартом Токаєвим — і в тіні лавини мемів, що послідувала за ним, — вона повідомляє дещо важливе про баланс політичних сил у Казахстані. Назарбаєву вважають однією з ймовірних кандидаток на президентських виборах 2020 року. А її оперативне — і одноголосне — обрання головою верхньої палати казахського парламенту показує, що сценарій, при якому вона успадкує владу Єлбаси (національного лідера — їм де-факто залишається її 78-річний батько), цілком імовірний.

За вирахуванням парадної біографії про Назарбаєву відомо не так багато, незважаючи на те, що вона залишається однією з найвпливовіших фігур у Казахстані — і найбагатших (у травні 2013 року місцева філія Forbes оцінювала її особисті статки майже в 600 мільйонів доларів). Притому що в політичній системі країни простежується непотизм — серед ймовірних наступників Назарбаєва політологи називають також його зятя Тимура Кулібаєва (чоловіка Динари Назарбаєвої) і племінника Самата Абіша (нині займає пост першого заступника голови комітету національної безпеки), — не можна сказати, що Дарігу багато років готували до керівництва країною. Власне, питанням передачі влади, на думку оглядачів, у Казахстані серйозно перейнялися лише у вересні 2016 року, після смерті іншого незмінного пострадянського лідера, узбецького президента Іслама Карімова.

У 2003 році Даріга Назарбаєва створила партію «Асар» і тим самим висловила абсолютну підтримку курсу, проголошеного її батьком. Але навіть цього виявилося недостатньо, коли в нелояльності запідозрили її чоловіка, бізнесмена і політика Рахата Алієва: 2007 року йому висунули звинувачення у викраденні топ-менеджерів банку «Нурбанк». Поліція Австрії затримала Алієва, але суд відмовився екстрадувати його, і відтоді він, по суті, перетворився на одного з головних казахських дисидентів. У своїй книзі «Кресковий тесть», випущеній 2009-го, він звинуватив Назарбаєва в корупції, а 2014-го здався австрійській владі і нібито обіцяв надати суду докази масштабної корупції серед казахських чиновників. До суду Алієв не дожив: у лютому його виявили мертвим у тюремній камері. Його смерть визнали самогубством.

В утёкших документах

её называли единственной владелицей офшорной компании, зарегистрированной

на Виргинских островах.

Незабаром після скандалу партію «Асар» поглинула інша лояльна Єлбаси структура — партія «Нур Отан», а Назарбаєва на п’ять років чи то впала в немилість, чи то свідомо усунулася з публічного життя (її розлучення з Алієвим оформили 2007 року — сам Алієв стверджував, що це сталося без його участі). Політичну кар’єру вона перезапустила вже в 2012 році, після обрання її в мажиліс, нижню палату казахського парламенту.

У 2016 році Даріга Назарбаєва разом з іншими своїми родичами була згадана в «Панамському досьє»: у ранкових документах її називали єдиною власницею офшорної компанії, зареєстрованої на Віргінських островах. Крім того, стверджувалося, що їй і її синові Нуралі Алієву може належати нерухомість у Лондоні, вартість якої оцінюють у суму близько 183 мільйони фунтів (що цікаво, це ділянка Бейкер-стріт, де розташований будинок-музей Шерлока Холмса). Ці відомості йдуть врозріз із заявами влади Казахстану, які регулярно переконували національний бізнес не виводити капітал в офшори, зате цілком узгоджуються з оцінкою масштабів корупції в країні: у рейтингу Transparency International Казахстан посів 124-е місце зі 180.

Крім кар’єри в політиці і бізнесі у Назарбаєвої є ще одна: вона любить співати і один час часто з’являлася на екранах національного телебачення саме в якості співачки. Втім, про це захоплення в найближчі місяці їй, мабуть, доведеться забути. Від її активності на новому посту — і волі її батька — буде залежати, очолить вона країну або повторить долю Гульнари Карімової, яку після смерті батька визнали винною в економічних злочинах і засудили до п’яти років колонії.