10 найскандальніших фільмів в історії, які все ж варто подивитися

За відвертими сценами, позамежною жорстокістю і образою глядацьких почуттів приховується глибокий сенс.

1. Золоте століття

L’âge d’or

• Франція, 1930 рік.
• Сюрреалізм, драма, комедія.
• Тривалість: 60 хвилин.
• IMDb: 7,3.

Сюрреалістичний і безсюжетний «Золотий вік» Луїса Бунюеля породив скандал, ледь вийшовши на екрани. Особливо незадоволені були віруючі. Їх розлютила неповага Бунюеля і його співавтора Сальвадора Далі до церковних канонів, адже режисер зобразив Ісуса Христа в дуже несподіваному образі, та ще й вставив у фільм сцени плотської любові. Все це закінчилося погромом паризького кінотеатру, де прокатували картину, після чого стрічку заборонили.

2. Заводний апельсин

A Clockwork Orange

• Великобританія, США, 1971 рік.
• Кримінальна драма, фантастика.
• Тривалість: 137 хвилин.
• IMDb: 8,3.

Цинічний і безжальний молодий чоловік Алекс ДеЛардж очолює банду головорізів, члени якої носять казанки і білі комбінезони і говорять на дивному наречі. Вони розгулюють вулицями Лондона і розважаються, здійснюючи акти ультранасилля. Одного разу підлітки вриваються в будинок письменника і ліберального активіста, по-звірячому знущаються над чоловіком і ґвалтують його дружину. Але за цей злочин Алексу доведеться розплатитися.

Стенлі Кубрік адаптував роман Ентоні Берджесса в своєму дусі. Жорстокі сцени і сексуальне насильство покликані були показати, що трапляється, коли держава отримує абсолютний контроль над людиною. Тільки пересічні глядачі не дуже ‑ то вникли в суть художньо ‑ інтелектуальних вишукувань режисера. Швидше, вони були настільки шоковані цинізмом картини, що Кубрик наполіг на вилученні стрічки з англійського прокату, заборонивши її демонстрацію аж до своєї смерті.

Дивитися в iTunes  

Дивитися в Google Play ^

3. Останнє танго в Парижі

Ultimo tango a Parigi

• Італія, Франція, 1972 рік.
• Еротична мелодрама.
• Тривалість: 129 хвилин.
• IMDb: 7,0.

Після самогубства дружини американець Пол знайомиться з новою подругою Жанною. Вони регулярно зустрічаються, дозволяючи собі те, що не можуть зробити в звичайному житті. Але поступово дівчина втомлюється від того, що відбувається і хоче все припинити.

Через 44 роки після виходу фільму багато діячів Голлівуду засудили режисера Бернардо Бертолуччі. З’ясувалося Bertolucci sobre Maria Schneider/Bertolucci admits rape scene was non ‑ consensual, що постановник не погодив з молодою актрисою Марією Шнайдер дуже відвертий епізод зґвалтування. Картина, хоч і отримала номінації на «Оскар» для Бертолуччі і виконавця другої головної ролі Марлона Брандо, сильно підкосила кар’єру Шнайдер. І аж до самої смерті жінка стверджувала I felt raped by Brando, що на зйомках її обдурили, принизили і використовували.

4. Сало, або 120 днів Содому

Salò o le 120 giornate di Sodoma

• Італія, Франція, 1975 рік.
• Жахи, драма.
• Тривалість: 117 хвилин.
• IMDb: 5,9.

Четвірка представників влади — герцог, президент, суддя і єпископ — крадуть молодих юнаків і дівчат, після чого замикаються разом з прислугою, охороною і літніми повіями на величезній віллі. Там вони віддаються страшним розвагам, ґвалтуючи, катуючи і вбиваючи своїх бранців.

Останній фільм великого П’єра Паоло Пазоліні лаяли, вилучали з прокату, а творців звинувачували в поширенні порнографії. Картина дійсно жахає: у ній режисер перемішав збочення маркіза де Сада з фашистською ідеологією. І хоча насильство у фільмі так детально зображується не заради розваги глядачів, а подається як метафора необмеженої влади, спокійно спостерігати за тим, що відбувається на екрані дуже важко.

Найдивніше, що через деякий час після завершення зйомок Пазоліні знайшли жорстоко вбитим. Хто це зробив, невідомо досі. Ясно тільки, що режисера багато хто ненавидів за його політичні погляди.

5. Калігула

Caligula

• Італія, 1979 рік.
• Історична драма.
• Тривалість: 156 хвилин.
• IMDb: 5,4.

Після того як римський імператор Тіберій помирає, правителем стає його спадкоємець Калігула. Він виявляється шаленим самодуром, одержимим владою, і сенат розуміє, що довго так тривати не може.

Глядачі напевно задаються питанням, як у настільки посереднє кіно зуміли заманити іменитих артистів: Малкольма МакДауелла, Хелен Міррен і навіть легендарного Пітера О’Тула. Справа в тому, що ще на стадії провадження думки про те, якою має бути стрічка, розійшлися. Сценарист Гор Відал задумував серйозну історичну драму, режисер Тінто Брасс збирався знімати швидше сатиру, а продюсер Боб Гуччіоне вимагав від них усіх якомога більше провокації і відвертості. Підсумковий варіант фільму Гуччіоне не сподобався, тому він особисто досняв 6 хвилин порнографічних сцен і вставив їх у картину, не попередивши інших учасників.

Монтаж здійснювали без участі режисера, до того часу вже звільненого, причому брали не найкращі кадри (іноді навіть браковані). Фільм виявився нескінченно далеким від того, що хотіли бачити Відал і Брасс, не відбив свій грандіозний бюджет, а критики розгромили його в пух і прах.

6. Остання спокуса Христа

The Last Temptation of Christ

• Канада, США, 1988 рік.
• Драма.
• Тривалість: 164 хвилини.
• IMDb: 7,5.

Намагаючись зрозуміти своє призначення, звичайний тесля з Юдеї на ім «я Ісус Христос йде мандрувати разом з другом Юдою. Чоловік ще не знає, що йому призначено пройти складний шлях Месії і багато страждати.

Режисер Мартін Скорсезе давно мріяв поставити фільм за романом грецького письменника Нікоса Казанцакіса, проте жодна студія не наважувалася на екранізацію. Нарешті постановника взяла під крило компанія Universal за умови, що наступна картина Скорсезе буде комерційною.

Фільм передбачувано зненавиділи християни, адже режисер вільно обійшовся з канонами. Христос, чудово зіграний Віллемом Дефо, зображений в першу чергу як проста людина, роздирається сумнівами. Особливо образливими вважали сцени, де Ісус спостерігає, як Марія Магдалина приймає клієнтів, а також сцену близькості Христа і Магдалини. Картину бойкотували, кінотеатри відмовлялися її показувати, а в деяких країнах її навіть забороняли.

Дивитися в iTunes  

Дивитися в Google Play ^

7. Забавні ігри

Funny Games

• Австрія, 1997 рік.
• Драма, жахи.
• Тривалість: 108 хвилин.
• IMDb: 7,6.

Молоде подружжя з сином приїжджає в заміський будинок на березі озера. Там їх беруть у полон двоє молодих людей, які назвалися Пітером і Полом. Юнаки укладають з сім’єю парі, яке заручники виграють, якщо виживуть в майбутні 12 годин.

У 1997 році під час прем’єри фільму Міхаеля Ханеке на Каннському фестивалі на квитках зробили спеціальні червоні наклейки, які попереджають, що публіку чекає щось по ‑ справжньому моторошне, а вагітних і слабкодухих просили утриматися від перегляду. Проте набився повний зал, тільки ось до кінця досиділи не всі (з показу пішов навіть знаменитий режисер Вім Вендерс), а творіння Ханеке назвали найстрашнішою картиною десятиліття.

8. Незворотність

Irréversible

• Франція, 2002 рік.
• Кримінальна драма, трилер.
• Тривалість: 99 хвилин.
• IMDb: 7,4.

Чоловік на ім’я Маркус разом зі своїм другом П’єром вирушає на пошуки садиста, який побив і зґвалтував його дружину. Причому історія розгортається в ретроспективному порядку.

Драматичний трилер Гаспара Ное вперше показали в рамках 55-го Каннського кінофестивалю. При цьому фільм відразу поставив рекорд за кількістю людей, які пішли з кінозалу. Глядачам складно дорікнути в такій реакції: знаменита сцена зґвалтування за участю Моніки Белуччі не просто поставлена вкрай переконливо і у всіх непривабливих подробицях, вона ще триває цілих 10 хвилин. Не менш огидним вийшов епізод вбивства: там голову одного з персонажів буквально розмазують за допомогою вогнегасника.

9. Антихрист

Antichrist

• Данія, Німеччина, Франція, Швеція, Італія, Польща, 2009 рік.
• Драма, жахи.
• Тривалість: 108 хвилин.
• IMDb: 6,6.

Головна героїня важко переживає смерть своєї дитини. Тоді її чоловік, психотерапевт, відвозить жінку в старий будинок у лісовій частіше, щоб допомогти, але виходить тільки гірше.

На прем’єрі «Антихриста» люди непритомніли через занадто натуральну жорстокість. І це зрозуміло, адже відрізання геніталій і падіння дитини з вікна — ще не найстрашніші сцени, які можна побачити у фільмі. До того ж після цієї картини на режисера Ларса фон Трієра знову посипалися звинувачення в женоненависництві. Багато глядачів вирішили, ніби Трієр намагається сказати своєю стрічкою, що жінки — головне світове зло (хоча той хотів донести зовсім не це).

Дивитися в iTunes 

10. Життя Адель

La vie d’Adèle

• Франція, Бельгія, Іспанія, 2013 рік.
• Драма, мелодрама.
• Тривалість: 179 хвилин.
• IMDb: 7,7.

Старшокласниця Адель знайомиться з глузливою юною художницею Еммою. Дівчата закохуються один в одного і незабаром починають разом спати, а з часом і жити. Але поступово вони розуміють, що між ними не все так гладко.

Тригодинна мелодрама режисера Абделатіфа Кешиша вразила публіку своєю відвертістю і майже порнографічними любовними сценами. Причому обидві актриси — як Леа Сейду, так і Адель Екзаркопулос — згодом заявляли, що пережитий досвід страшно їх травмував, і працювати з Кешишем вони точно більше не будуть.

Дивитися в iTunes 

Розкажіть про своє найсильніше переживання, викликане кінострічкою. Чи доводилося вам бачити фільми, які вас шокували, здалися вам моторошними або, може, обурили?