Алергози респіраторні. Симптоми прояву, терапія

Алергози респіраторні — це збірна назва для групи захворювань, що вражають органи дихального тракту, причиною яким є неадекватна реакція з боку імунної системи на певну речовину-подразник, так званий алерген. В основному ці речовини проникають в організм за допомогою повітряно-крапельного механізму, але не виключено їх попадання з продуктами харчування та медикаментами.

Причини алергозів неінфекційної природи

Серед факторів, які впливають на виникнення алергозів, далеко не останнє місце займає спадковість. Якщо один або обидва батьки схильні до алергії, то велика ймовірність того, що і у дитини буде підвищена чутливість до ряду подразників. Важливу роль у формуванні такої чутливості, і, як наслідок, алергічної реакції, відіграє неправильне харчування: тривале штучне вигодовування дитини, захоплення продуктами з підвищеним вмістом штучних консервантів. Крім того, вдихання забрудненого повітря при проживанні в безпосередній близькості до промислових об’єктів або жвавих трас, тривале лікування медикаментами, часті респіраторні захворювання мають негативний вплив і сприяють виникненню алергії.

Дуже часто зустрічається респіраторний алергоз у дітей. Якщо для найменших з них найбільш частими алергенами виступають харчові продукти: коров’яче молоко, апельсини, ягоди, шоколад, то у школярів підвищена чутливість спостерігається до побутових подразників, таких як пил, шерсть тварин, тютюновий дим, і до пилку рослин.

Алергози респіраторні часто виникають під впливом домашнього пилу. У ній мешкають мікроскопічні кліщі, плісняві гриби, шерсть, пух і пір’я тварин, частинки епідермісу, книжковий пил, різні хімікати: чистячі засоби і пральні порошки, косметика. Нерідкі алергічні реакції на різні медичні препарати: вітаміни, антибіотики, антисептики, аспірин, новокаїн.

Інфекційні причини алергії

Крім неінфекційних джерел алергії, бувають ще й інфекційні, що представляють собою різні мікроорганізми: бактерії, віруси, грибки. Осередки хронічних інфекцій в організмі цілком можуть служити джерелами його підвищеної чутливості і подальшого розвитку алергії. Взагалі ж, часто виникає сприйнятливість до кількох речовин, а не до однієї, причому цей ряд має схильність протягом життя розширюватися.

Види респіраторних алергозів

Алергічний риніт — це, мабуть, найпоширеніший респіраторний алергоз, симптоми якого включають закладеність носа, свербіння, чхання, виділення водянистого секрету і сльозогінність на тлі набряклості слизових оболонок носової порожнини. Часто алергічний риніт носить сезонний характер, але може бути і цілорічним, протікаючи як самостійно, так і в поєднанні з синуситами і отитами.

Алергічний фарингіт характеризується набряком слизової оболонки горлянки. Можуть бути присутні хворобливі відчуття при ковтанні, почуття стороннього предмета в горлі, сухий кашель, осиплість голосу. Поряд з фарингітом часто спостерігається алергічний тонзиліт і ларингіт.

Алергози респіраторні включають в себе і таку патологію, як алергічний трахеїт. Він передбачає приступи нав’язливого, хворобливого, сухого кашлю, як при кашлюку, в основному ночами. Можливе підвищення температури і навіть блювота.

Алергічний бронхіт — захворювання затяжне, що характеризується частими рецидивами. Загальний стан людини може бути при цьому болючим, температура — підвищеною. Характер кашлю з плином хвороби змінюється з сухого на вологий, виразно чути хрипи в бронхах на вдиху, але нападів задухи не буває. У разі ж алергічного обструктивного бронхіту дихання ускладнене, тому що відбувається звуження бронхів.

Продовжує список таких захворювань, як алергози респіраторні, алергічна пневмонія. Це найважча форма ураження дихальної системи, що в основі своєї має алергічну реакцію через гіперчутливість організму до того чи іншого подразника. При цьому захворюванні спостерігаються кашель, задишка, озноб, загальна слабкість. Форма алергічної пневмонії може бути як гострою, так і хронічною. При неадекватному або несвоєчасному лікуванні цієї хвороби прогноз може бути досить несприятливим.

Діагностика респіраторних алергозів

Правильне розпізнавання алергічної причини захворювань дихальних шляхів можливе лише при повному аналізі всіх даних. Як правило, перебіг таких хвороб носить характер затяжної, з постійними рецидивами. На алергічний характер таких патологій вказують певні зміни у складі крові, результати спеціальних проб і тестів.

Терапія респіраторних алергозів

Лікування респіраторних алергозів зводиться в першу чергу до обмеження контакту з алергеном, а для цього необхідне його правильне визначення. Якщо самостійно важко зрозуміти, що саме викликало патологічний процес, не обійтися без консультації лікаря-алерголога, який проведе необхідні тести.

Медикаментозне лікування проводиться із застосуванням антигістамінних препаратів у комплексі з ентеросорбентами і пребіотиками. Якщо необхідно, проводиться симптоматична терапія, що зводиться до прийому засобів, що знижують температуру і знеболювальних препаратів. Хороші результати дає фізіотерапія: ванни та інгаляції, а також лікування перебуванням у мікрокліматі соляних печер.

Той же підхід застосовується, якщо необхідно запобігти респіраторному алергозу у дітей. Лікування полягає, насамперед, у запобіганні контакту дитини і подразника, будь то якийсь продукт, пил, тютюновий дим, хімікат або медикамент, дотримання гіпоалергенної дієти, проведення вітамінотерапії.

Профілактика алергозів

Найкращою профілактикою виникнення алергії є зміцнення всіма заходами імунітету, заняття фізкультурою і дихальною гімнастикою. При небезпеці спадкового виникнення гіперчутливості до різних подразників майбутня мама повинна ще під час вагітності дотримуватися дієти, а після народження малюка якомога довше не переводити його на штучне годування.