Альвеоліт: терапія, причини, симптоми, ускладнення та опис

Мабуть, не секрет, що стоматологів бояться не тільки діти, а й деякі дорослі. Тому зважитися на видалення зуба для багатьох — досить складне рішення. І добре, якщо процес пройде гладко, і через 7-10 днів рана заживе. Але якщо лунка щелепи продовжує хворіти і запалюється, це альвеолить. Лікування в такому випадку слід починати невідкладно, попередньо проконсультувавшись зі стоматологом.

Що являє собою недугу?

У стоматології альвеолітом називають запальний процес щелепної лунки після хірургічного видалення зуба. У відкриту рану з їжею постійно потрапляють хвороботворні мікроорганізми, які при ослабленому імунітеті або недотриманні елементарних правил гігієни збільшують свої колонії в комфортному середовищі. Як наслідок, маємо запальний процес з досить сильним больовим синдромом.

Лікування альвеоліту після видалення зубів потрібно трьом відсоткам пацієнтів, цей статистичний показник зростає до 20%, якщо мова йде про виривання зуба мудрості.

Причини недуги

Гарантувати швидкий процес загоєння десни після видалення зуба не може навіть найдосвідченіший стоматолог. Пояснюється це тим, що хвороба може розвинутися не тільки в разі ігнорування порад фахівця, але і стати наслідком багатьох інших причин. Найпоширенішими з них є:

— ослаблена імунна система пацієнта;

— ускладнена операція, що передбачає видалення не тільки зуба, а й частини кісткової тканини;

— потрапляння в момент операції різних фрагментів зуба на дно лунки;

— неякісна післяопераційна обробка рани;

— ігнорування правил антисептики в процесі оперативного втручання;

— погана згортальність крові, що перешкоджає утворенню згустку;

недотримання рекомендацій лікаря по догляду за раною самим пацієнтом.

Щоб не знадобилося лікування альвеоліту після видалення зубів, слід відповідально ставитися до власного здоров’я і чітко виконувати поради лікаря. Це дозволить знизити ризик розвитку недуги і сприятиме швидкому процесу загоєння рани.

Клінічна картина

Запальний процес, як правило, починається швидко. Проте вже при першій симптоматиці, такій як гіперемія і слабкий больовий синдром, краще звернутися до стоматолога. Спеціаліст після огляду скаже, чи точно розвивається альвеоліт. Лікування лікар призначить у будь-якому випадку, щоб зняти біль і прискорити загоєння щелепної лунки.

Ігнорування первинної симптоматики недуги призводить до того, що вже наступного дня запальний процес виходить за межі рани. При цьому хворий відчуває сильний біль в області, де ще недавно був зуб, і навколо неї. Крім гіперемії та набряку, на запаленій частині десни з’являється сіроватий наліт зі специфічним неприємним запахом. Самостійне застосування ліків, коли недуга знаходиться в такій гострій фазі, може бути не тільки марною, але і вкрай небезпечною.

Запущена стадія альвеоліту характеризується гнійними виділеннями з рани, різким неприємним запахом з рота і сильним больовим синдромом. Часто такий запальний процес супроводжується високою температурою тіла, збільшенням подчелюстних лімфатичних вузлів і загальним нездужанням.

Звернення до стоматолога при первинній симптоматиці хвороби дозволить запобігти подальшому розвитку запального процесу, а також уникнути небезпечних наслідків.

Види недуги: серозний альвеоліт

Клінічні прояви хвороби багато в чому залежать не тільки від її стадії, але і від виду. У стоматології недугу поділяють на три основні види. Перший — серозний альвеоліт, лікування якого займе не більше 3-5 днів. Характеризується захворювання безперервним слабким больовим синдромом, який посилюється під час пиття і прийому їжі. При цьому хворі не відзначають погіршення самопочуття, збільшення лімфатичних вузлів і гіпертермії. Відсутність терапії вже через тиждень призводить до розвитку гнійного процесу в щелепній лунці.

Гнійна форма хвороби

Другим видом недуги є гнійний альвеоліт зуба. Лікування будинку за допомогою народних методів у цьому випадку може призвести до широкого поширення інфекції. Характеризується даний вид хвороби сильним больовим синдромом в області рани і навколо неї. Під час пальпації біль посилюється і може іррадувати в скроневу зону або вухо.

При огляді запаленої області відзначають гостру гіперемію і набряклість тканин, сірий наліт на щелепній лунці і прилеглих зонах, а також різкий гнилісний запах з рота. При цьому хворий скаржиться на загальне нездужання, підвищення температури, збільшення і хворобливість лімфатичних вузлів на шиї і під щелепою.

Гіпертрофічний альвеоліт

Ця форма недуги розвивається, коли гнійний процес переходить у хронічну форму. Багато пацієнтів при цьому відзначають зменшення больового синдрому, поліпшення самопочуття і зникнення інших загальних симптомів запального процесу. Недуг не доставляє вже особливого дискомфорту, тому хворі вважають, що він відступив. Однак така думка не має нічого спільного з правдою. Запальний процес, перейшовши з гострої стадії в хронічну, продовжує руйнувати здорові тканини.

Гіпертрофічний альвеоліт характеризується великою площею поширення інфекції м’яких тканин. При огляді фіксують витікання гнійної рідини з рани, а також гіперемію, набряклість і навіть синюшність прилеглих до лунки зон. При пальпації виявляють наявність порожніх просторів і ділянок омертвілих тканин десни.

Найважче протікає недуга у хворих з цукровим діабетом. Пояснюється це тим, що два захворювання суттєво посилюють один одного.

Альвеоліт легенів

Крім альвеоліту зуба, існує однойменна недуга легенів. Це захворювання передбачає розвиток запального процесу в альвеолах легенів, етіологія — різна. Сучасна медицина класифікує недугу на три основні види: алергічний, токсичний та ідіопатичний. І якщо причинами перших двох є взаємодія з алергеном та інтоксикація, то чому виникає останній, вчені не з’ясували досі.

Лікування альвеоліту легенів проводять під чітким наглядом лікаря в домашніх умовах, терапія в стаціонарі показана лише при важких формах захворювання.

Чим небезпечний зубний альвеоліт

Швидкість розвитку запального процесу в щелепній лунці багато в чому залежить від стану імунітету. І якщо захисна система організму ослаблена, то вже через пару годин після появи першої симптоматики недуга може перейти в гостру фазу. Відсутність своєчасного лікування та ігнорування клінічних проявів протягом тривалого періоду може бути дуже небезпечно. Адже наслідком такої безтурботності може стати проникнення інфекції в глибокі шари м’яких і кісткових тканин. Як наслідок, розвивається периостит, флегмона, абсцес, остеомієліт і навіть зараження крові.

Лікування недуги на ранній стадії

Якщо лікар діагностував альвеоліт після лікування зуба, то він обов’язково визначить причину захворювання. Для цього хворий повинен пройти рентгенографію. За отриманим знімком фахівець зможе визначити наявність чужорідних тіл у лунці і приступить до їх видалення.

Спочатку хворому роблять ін’єкцію лідокаїну або іншого знеболювального. Коли анестетичні ліки почнуть діяти, лікар проведе обробку лунки антисептичним розчином. Для цього найчастіше використовують такі медикаменти, як «Фурацилін» або «Хлоргікседін». Далі стоматолог за допомогою інструментів витягне чужорідне тіло і проведе повторну обробку рани.

На просушену марлевим тампоном лунку накладають антисептичну пов’язку, а хворому призначають системний прийом знеболюючих препаратів. У деяких випадках, якщо у хворого альвеоліт, лікування може включати і курс антибактеріальної терапії. Однак приймати рішення з цього питання повинен виключно лікар.

Лікування запущених форм альвеоліту

Якщо діагностовано гнійний або гіпертрофічний альвеоліт, лікування лікар почне з купірування больового синдрому. Для цього пацієнту роблять анестетичну блокаду, очищають лунку від гною і витягують чужорідні тіла. Потім у рану вводять тампон з антибактеріальними препаратами, які змінюють кожні 24 години. Передбачає такий альвеоліт після видалення зуба лікування вдома, проте щоденне відвідування стоматолога є обов’язковим.

При некрозі м’яких тканин лікарі використовують протиолітичні ферменти, що дозволяють зупинити запальний процес, а також прибрати омертвілі тканини. Після того як гостра стадія хвороби пройде, лікування доповнюють фізіотерапевтичними процедурами, що сприяють поліпшенню процесу регенерації тканин. Хворому в такому випадку може бути призначена мікрохвильова терапія, інфрачервоний лазер або ультрафіолетове випромінювання.

Після лікування альвеоліту лікарі рекомендують приймати загальноукріплюючі вітамінні комплекси для відновлення організму.