Аналіз і оцінка даних. Методи оцінювання даних

Як відомо, XXI століття називають століттям інформаційних технологій. І дійсно, сучасна людина оперує різними методами отримання та обробки відомостей. Особливе місце в процесі використання інформації займає аналітика. Що таке аналіз? Які методи оцінки інформації існують? Відповіді на ці та інші запитання читайте далі.

Що таке аналітика?

Це слово має грецьке коріння і дослівно перекладається як «мистецтво аналізу» «. Цей термін використовував ще Арістотель для позначення техніки логічного дослідження даних.

Сьогодні вчені дають більш широке трактування поняття. Аналітикою в сучасному світі вважається частина логіки (мистецтва міркування), в рамках якої розглядається вчення про аналіз даних. Досліджуються операції реального або мисленого розчленування цілого (процесу, подання, зв’язків між об’єктами тощо) на складові елементи.

Що ж собою являє аналіз даних? Це поняття більш вузьке щодо терміну «» аналітика «». По-науковому, аналізом даних називають галузь інформатики та математики, в рамках якої здійснюється побудова та вивчення найбільш загальних обчислювальних алгоритмів і методів вилучення знань з відомостей, отриманих експериментальним шляхом. Іншими словами, мова про сукупність прийомів, пов’язаних з алгоритмами обробки інформації. Аналізом відомостей у вузькому сенсі називають процес їх вивчення, фільтрації, перетворення (моделювання) з метою вилучення корисних даних і прийняття рішень.

Машинне навчання

Воно вважається сьогодні найпотужнішим і найбільш поширеним методом аналізу інформації. Сьогодні, на жаль, немає алгоритмів машинного навчання, що забезпечують хорошу обробку відомостей більш-менш довільної природи. У зв’язку з цим фахівці змушені здійснювати попередній збір і обробку даних, щоб привести їх у вигляд, придатний для використання алгоритму. Як правило, таку переробку називають фічеселенктом або перепроцесингом. У більшості алгоритмів можна використовувати числа фіксованої довжини.

Разом з тим в даний час зріс інтерес до алгоритмів, що ґрунтуються на нейронних мережах. Перевага в тому, що вони можуть використовуватися не тільки для чисел, але і для об’єктів, що мають додаткові (в основному геометричні) властивості. Наприклад, можна проаналізувати зображення: алгоритм враховує значення пікселів, а також взаємне їх розташування. Аналогічним чином проводиться оцінка вихідних даних аудіодоріжки або відеоряду.

Економічний аналіз як наука

Економічна оцінка даних — це система спеціальних знань, заснованих на закономірностях розвитку та функціонування господарського комплексу, спрямованих на вивчення методології аналізу, діагностики, планування та прогнозування фінансово-господарських операцій на підприємстві.

Предметом економічного аналізу є господарська діяльність організації, її соціально-економічна ефективність та підсумкові фінансові показники. Значення останніх формується під впливом суб’єктивних та об’єктивних факторів. Показники фінансово-господарської діяльності відображаються в системі звітної документації підприємства.

Мета дослідження інформації

Оцінка даних в економіці забезпечує отримання необхідної кількості параметрів, за допомогою яких можна сформувати об’єктивне уявлення про фінансовий стан організації, його прибутки, збитки, зміни в складі пасивів і активів. За допомогою аналізу можна визначити найбільш раціональні та неприбуткові напрямки роботи, розподілу фінансових, матеріальних і трудових ресурсів.

Діалектичний метод

Цей спосіб оцінки даних передбачає вивчення явищ і процесів в їх динаміці, тобто в постійній зміні. З цього випливає головна особливість методу — необхідність порівнювати ті чи інші показники. Співставляти значення можна з різними джерелами: підсумками минулих років, запланованими показниками, досягненнями конкурентів тощо.

Згідно з теорією матеріалістичної діалектики, кожне явище розглядається як єдність і разом з тим боротьба протилежностей. З цього випливає необхідність дослідження внутрішніх протиріч, негативних і позитивних аспектів кожного процесу.

При використанні діалектичного методу оцінки даних враховуються всі взаємозалежності і взаємозв’язки. Не можна об’єктивно проаналізувати процес відокремлено від інших явищ і подій. Взаємозалежність і взаємозв’язок економічних операцій обумовлює необхідність застосування комплексних методів аналізу господарської діяльності. Тільки всебічне вивчення інформації дозволяє правильно оцінити підсумки роботи, розкрити резерви.

Дедукція та індукція

Між багатьма процесами і подіями існує причинний зв’язок. Вона означає, що якесь одне явище випливає з іншого. Встановлення причинного зв’язку — найважливіше завдання економічної оцінки даних. В результаті аналіз виходить більш точним і об’єктивним. Це, в свою чергу, дозволяє давати кількісну оцінку даним, визначити ступінь впливу тих чи інших факторів на роботу підприємства.

Індукція передбачає вивчення процесів від приватних до загального: від факторів до висновків, від причин до підсумків. Дедукція — зворотний метод, що передбачає дослідження від загального до приватного. У цьому випадку має місце свого роду «» розчленування «» явища на елементи.

Системність

При використанні діалектичного підходу до оцінки даних, кожне явище, процес, подію необхідно розглядати як комплекс безлічі компонентів, тісно пов’язаних один з одним. Максимальна деталізація здійснюється в ході реалізації системного підходу. При описі типів даних, їх характеристиці, визначенні ступеня впливу факторів на них тощо виявляється найголовніше, важливе в досліджуваному об’єкті. Системний підхід дозволяє вибудувати приблизну схему процесу, встановити його ключові компоненти, їх співпідчиненість, функції і, як наслідок, розкрити логіко-методологічну модель аналізу.

В економічній оцінці після дослідження окремих аспектів діяльності організації, їх взаємозалежності, підпорядкованості узагальнюються зібрані дані. При цьому з усієї кількості даних і факторів виділяються ключові і визначальні. Від них переважно залежать підсумки економічної діяльності.

Економічні моделі

Для системної класифікації даних, їх оцінки та обробки необхідно побудувати схему, що відповідає завданням і кінцевим цілям дослідження. Залежно від об’єкта, що вивчається, виділяють оптимізаційні та рівноважні моделі. Перші використовуються для опису поведінки економічних суб’єктів, які досягають поставлених цілей при наявних можливостях. Рівноважні моделі застосовують для визначення результату взаємодії групи суб’єктів, виявлення умов сумісності їх завдань і цілей.

Методи аналізу

Результати взаємодії господарюючих суб’єктів залежатимуть від періоду часу, в рамках якого вивчається їхня поведінка. Відповідно, виділяють методи порівняльної статистики, статистичного та динамічного аналізу.

Перший зводиться до зіставлення підсумків статистичної оцінки діяльності в різні часові проміжки. Динамічний аналіз застосовується для визначення характеру змін економічних показників між заданими моментами часу і визначення факторів, що визначають ці зміни. Статистична оцінка передбачає вивчення дій у певний момент. Наприклад, можна визначити, як при заданих реченні і попиті формується вартість продукту.

Методика макроекономічної оцінки ґрунтується на перетині трьох сфер знань: математики, статистики та економіки. Економічними методами вважаються: порівняння, угруповання, графічний і балансовий аналіз.

Математичні прийоми поділяють на 3 групи:

1. Економічні. У їх число входять матричні методи, теорії міжгалузевого балансу, виробничих функцій.
2. Прийоми оптимального програмування (нелінійне, лінійне, динамічне) та економічної кібернетики.
3. Методи вивчення процесу прийняття рішень та здійснення операцій. У цій групі присутні теорії масового обслуговування, ігор, графів.

Порівняльний аналіз

Порівнянням є зіставлення досліджуваних даних і фактів. На практиці використовуються:

1. Горизонтальний аналіз. Він необхідний для виявлення відносних і абсолютних відхилень фактичного значення показників від базового.
2. Вертикальний аналіз. Його застосовують для дослідження структури явищ.
3. Трендовий аналіз. Він використовується для вивчення відносних темпів приросту показників за кілька років порівняно з рівнем базисного року.

Балансовий аналіз

Він полягає в порівняльному вимірі двох сукупностей показників, які прагнуть до рівноваги. В результаті дослідник визначає новий — балансуючий — показник.

Наприклад, при оцінці ступеня забезпеченості підприємства сировиною зіставляють потреби в ньому, джерела покриття цих потреб і встановлюють балансуючий показник — надлишок або дефіцит матеріалів.

Як допоміжний балансовий метод застосовується при перевірці результату розрахунку впливу факторів на сукупний результативний показник. Якщо сума впливу дорівнює відхиленню від базової величини, значить, обчислення правильні.

Додаткові

Для масштабного зображення показників використовуються графіки. Значення та їх залежність описуються шляхом побудови геометричних фігур. Треба сказати, що графічний метод в аналізі самостійного значення не має. Він використовується лише для ілюстрації змін.

Індексна оцінка базується на відносних величинах, за допомогою яких виражається відношення рівня розглянутого явища до базового рівня. У статистиці використовується кілька типів індексів: гармонійні, арифметичні, агрегатні тощо.

Якщо використовувати індексні перерахунки і побудувати часовий ряд, що відображає, наприклад, випуск товару у вартісному вираженні, можна об’єктивно оцінити динаміку.

Регресійний (стохастичний) і кореляційний методи використовуються при визначенні рівня зв’язку між параметрами, що функціонально незалежні один від одного. За допомогою кореляції можна:

1. Скласти модель існуючих факторів.
2. Дати кількісну оцінку тісноти зв’язку.

Аналіз у соціології

Опис будь-яких явищ може здійснюватися різними способами. Одним з поширених методів аналізу в соціології вважається спостереження. Під час нього можна отримати кількісну оцінку даних за допомогою:

1. Психологічного шкалювання. Як правило, для узагальнення спостережень використовуються бали.
2. Вимірюванням часу (хронометражем).

Ще один підхід — метод тимчасових вибірок. Під час його використання з єдиного досліджуваного процесу для закріплення відомостей вибираються певні часові відрізки. Вони вважаються репрезентативними для більш тривалого періоду. При здійсненні реальних досліджень кількісне і якісне опису явищ здійснюється зазвичай у комплексі.

Кількісні показники можна фіксувати в ході спостереження або узагальнювати після його закінчення, включати в ретроспективний звіт. В якості основи для ретроспективної оцінки виступають загальні враження дослідника. При тривалому спостереженні вони можуть, наприклад, включати частоту будь-яких епізодів, що вивчаються. Кількісні показники, таким чином, можна включити в оціночні судження. Наприклад, «він ходить до школи рідко» «», «вона завжди забуває підручник» «тощо.

Крім оціночного опису подій, дослідник може використовувати бальну оцінку своїх вражень. Такі показники відображають характеристику тривалих неконтрольованих спостережень у повсякденному житті. Як показують деякі дослідження, вони цілком можуть використовуватися як один з основних або єдиний критерій адекватності психологічних тестів або характеристик нагороди.