Атрофований мозок. Відмирання клітин головного мозку. Причини та симптоми прояву атрофії головного мозку

Головний мозок людини — це найдосконаліший механізм у світі, який становлять мільярди нервових клітин. Не всі клітини мозку функціонують. Працює тільки 5-10%, а решта перебувають у стані очікування. Вони можуть активізуватися, коли основна частина нейронів пошкоджується і гине. Але є патологічні процеси, при яких гинуть не тільки функціонуючі клітини, а й запасні. При цьому маса головного мозку зменшується, а основні функції втрачаються. Цей стан медики називають атрофією головного мозку.

Атрофія

Атрофія головного мозку у дорослих є не самостійною хворобою, а патологічним процесом, який полягає в поступовому відмиранні нервових клітин, згладжуванні звивин, ущільненні мозкової кори, зменшенні розмірів і маси мозку. Цей процес негативним чином відбивається на всіх функціях людського організму, але в першу чергу зачіпає інтелектуальний розвиток.

У нормі мозок з віком зазнає змін, але вони не проявляються важкими симптомами і виражені по мінімуму. З віком (у 50-55 років) починається процес старіння мозку. Вже до 70-80 років маса органу зменшується. Саме з цим процесом і пов’язують типові зміни характеру людей похилого віку. Багато з них стають бурчливими і дратівливими, з’являється нетерплячість і плаксивість, знижується інтелект. Але фізіологічна вікова атрофія не призводить до важкої психічної та неврологічної симптоматики.

Важливо, що якщо патологічні ознаки присутні у літніх людей або пацієнтів молодого віку, у дітей, то потрібно шукати хворобу, яка викликала атрофію мозкової речовини.

Причини відмирання клітин головного мозку

Існує величезна безліч захворювань різного ступеня тяжкості і патологічних процесів, які призводять до пошкодження нейронів і їх загибелі згодом. Основні причини відмирання клітин головного мозку такі:

• несприятлива спадковість;
• важкі черепно-мозкові травми;
• хронічна інтоксикація організму;
• хронічна ішемія мозку;
• генетична схильність;
• нейродегенеративні хвороби;
• підвищений внутрішньочерепний тиск.

Всі ці причини докладніше розглянуті далі, але вже з короткого переліку стає зрозуміло, що атрофія — це не хвороба, а наслідок якоїсь патології. Сумного результату в більшості випадків можна уникнути, якщо поставити діагноз вчасно і призначити відповідне лікування.

Спадковість і атрофія мозку

Погана генетика — це часта причина атрофії головного мозку у новонароджених дітей. Генетичні мутації не завжди викликають мимовільний аборт на ранніх термінах вагітності. У деяких випадках плід зберігається, але дитина народжується з важким хворобами, які з часом призводять до повної деградації новонародженого. Несприятливо впливають на плід різного роду захворювання з ускладненнями на головний мозок, вживання матір’ю алкоголю і куріння під час вагітності, інфекційні недуги. Часто причиною вродженої атрофії є зараження матері токсоплазмозом на ранніх етапах виношування або хвороба Піка.

Хвороба Піка — хвороба рідкісна. Це сильна деменція з атрофією переважно лобних і скроневих часток мозку. Дослідники пов’язують розвиток патології зі спадковістю. Специфічна терапія не розроблена. Всі використовувані методи спрямовані на уповільнення прогресування симптомів, але ефективність лікування низька. Стан глибокої деменції настає через п’ять-шість років після перших ознак хвороби. Тривалість життя від початку захворювання не перевищує десяти років.

Небезпека розвитку генетичних мутацій і передачі спадкових захворювань дитині значно зростає, якщо батьки старше 35 років. І батькові, і матері бажано при плануванні вагітності в такому віці спочатку проконсультуватися з генетиком (навіть якщо подружжя здорове), своєчасно почати приймати відповідні вітаміни і не відмовлятися від скринінгів, які допоможуть визначити патології на ранніх термінах.

Хронічні інтоксикації

Атрофія лобових часток мозку або захворювання іншого типу може бути викликано хронічною інтоксикацією організму. Найяскравіший приклад — алкогольна енцефалопатія. Хвороба розвивається при систематичному вживанні алкогольних напоїв на тлі авітамінозу. До цього додається брак кисню, життєво важливих мінералів, вплив токсинів на клітини головного мозку. Лікування гострої алкогольної енцефалопатії складне, а наслідки хвороби дуже важкі. Хронічна енцефалопатія може розвиватися досить повільно, прогресуючи протягом багатьох років. Атрофований мозок — не єдиний наслідок хронічної інтоксикації. У хворих порушується робота серця, з’являються складнощі при ходьбі, паралічі, крововиливи в тканині головного мозку, погіршення зору, недержання кала і сечі, кома.

Черепно-мозкові травми

Наслідком травми головного мозку може бути атрофія. У таких випадках, як правило, процес носить локалізований характер. На місці цієї ділянки мозку нейрони відмирають, формуються рубці, кистозні порожнини або гліозні осередки. Процес може супроводжуватися появою неврологічних симптомів і психічних порушень. Відомо, що численні важкі травми голови є провокуючим фактором до розвитку хвороби Паркінсона, хвороби Альцгеймера або Піка.

Хронічна ішемія мозку

Ішемія головного мозку обумовлена порушенням кровопостачання органу з поступово наростаючими різними дефектами його функціонування. Причини розвитку захворювання тісно пов’язані з атеросклеротичними тромбозами, стенозами або емболіями. Певну роль відіграє деформація артерій з порушенням їх прохідності, гемореологічні зміни крові, постравматичне розшарування артерій хребта. Ознаки порушення кровотоку порушуються і при таких захворюваннях, як гіпотонія, гіпертонічна хвороба, порушення серцевої діяльності, патологіях нирок, крові тощо.

На стадії початкових проявів ішемії хворий часто скаржиться на головні болі і постійну втому, емоційну нестабільність, порушення сну, зниження уваги і концентрації, запаморочення. Явища супроводжуються легкими неврологічними пантомімами, наприклад, дискоординованими явищами, тотожною недостатністю, зниженням пам’яті. На другій стадії починаються стійкі порушення пам’яті, нестійкість при ходьбі, недостатність лицьового і під’язичного нервів. На третій стадії спостерігаються падіння і непритомності. Лікування на цьому етапі має підтримувальний характер, пошкодження мозку вже незворотні.

Запальні хвороби

До наслідків менінгіту (запалення оболонок головного мозку) належать епілепсія, накопичення рідини в мозку, дисфункції гормонів, психічні розлади, стійке порушення роботи ЦНС і параліч. Як розпізнати симптоми менінгіту у дорослих? Симптоми зазвичай гострі. З’являється дуже сильний головний біль, порушення стільця, нудота, загальна слабкість, ноги мимоволі згинаються в колінних і тазостегнових суглобах при нахилі голови до грудей в лежачому положенні. Лікування має проводитися тільки в стаціонарі і під контролем фахівців. Відсутність терапії або спроби самолікування можуть призвести до погіршення стану пацієнта.

Як розпізнати симптоми менінгіту у дорослих? Перші ознаки дозволять визначити патологію на ранніх стадіях і вчасно почати адекватне лікування. Зазвичай спостерігається різкий перепад температури тіла, головний біль, оніміння шиї і труднощі при повороті або нахилах голови, відсутність апетиту, часта блювота без полегшення. Іноді з’являється висип рожевого або червоного відтінку, яка зникає при насуванні. Як розпізнати симптоми менінгіту у дітей? Основними ознаками є та ж підвищена температура, головний біль, апатія і відсутність апетиту. Лімфатичні вузли запалюються, з’являються підвищена чутливість до світла, діарея, тиск в області очей.

Як розпізнати менінгіт у дітей? Симптоми небезпечної хвороби можна сплутати з банальною застудою або грипом. У дітей до року менінгіт може викликати гемофільна паличка, хвороба може з’явитися після перенесеної пневмонії або синуситу. У маленьких пацієнтів патологія в більшості випадків починається з лихоманки. Тому обов’язково потрібно показувати малюка лікарю при перших же тривожних симптомах. Групу ризику становлять діти до п’яти років.

Нейродегенеративні порушення

На частку нейродегенеративних порушень припадає близько 70% старечого недоумства. Точні причини виникнення хвороб, що належать до цієї групи, поки невідомі. Хвороба Альцгеймера є поширеною формою старечого недоумства, хоча є випадки, коли патологія розвивається у віці молодше 50 років. Причини розвитку хвороби невідомі, не існує і специфічного лікування. Проводиться тільки симптоматична терапія, яка здатна пом’якшити прояви захворювання. Але не може зупинити прогресію невиліковної патології. Те ж саме можна сказати і про хворобу Піка, що протікає більш злоякісно.

Характерною особливістю хвороби Леві (деменція з тільцями Леві) є психічні порушення, наприклад, появи галюцинацій, значні зміни інтелекту протягом дня. Пам’ять страждає найменше, при такій патології спочатку порушується зорове і просторове сприйняття, страждає увага. Найчастіше такі ознаки проявляються до кінця першого року перебігу захворювання. Єдине лікування — препарати леводопи. Наслідки хвороби дуже важкі. Стійкі симптоми з’являються вже після року захворювання, а загальна тривалість життя не перевищує 7-10 років.

Підвищений внутрішньочерепний тиск

Як правило, підвищений внутрішньочерепний тиск пов’язують з порушеннями відтоку спинномозкової рідини з черепної коробки. При підвищенні тиску спостерігаються часті головні болі, розсіяність, запаморочення, порушення зору, сонливість, погіршення пам’яті, гіпотензія або гіпертензія, нудота, пітливість, озноб, болі в області хребта і підвищена чутливість шкіри. Діагностика проводиться за допомогою КТ, МРТ або ультразвукового дослідження. Якщо точний діагноз встановлено, спочатку потрібно зайнятися лікуванням захворювання, яке викликало підвищення внутрішньочерепного тиску. Це може бути остеохондроз, атеросклероз, порушення гормонального балансу, гіпертензія. Важлива і симптоматична терапія.

Види атрофії головного мозку

Пошкодження головного мозку можуть бути різними (залежно від виду патологічних змін і поширеності процесу). При корковій атрофії відмирають нейрони кори. Це частий вид захворювання, який супроводжує загальні патології з негативним впливом на мозок, наприклад, хронічні інтоксикації, атеросклероз, гіпертонію і так далі. Цей вид атрофії знаходиться в основі змін головного мозку, що відбуваються з віком. Як правило, в цьому випадку зачіпаються тільки лобові частки.

Мультифокальна атрофія зачіпає не тільки кору, а й мозочок, ствол, базальні ганглії, білу речовину, пірамідальну або екстрапірамідальну систему. Симптоми хвороби дуже важкі. У пацієнтів розвивається крайній ступінь недоумства, ознаки хвороби Паркінсона, вегетативні симптоми, порушення координації рухів.

Локальна атрофія концентрується в окремих осередках тканини. Це може бути наслідком травми, ураження мозку у новонароджених дітей, інсульту, неврологічних патологій, паразитарних інвазій. Симптоми включають осередкові неврологічні ознаки, які відрізняються у різних пацієнтів залежно від локалізації патологічних ділянок та їх розмірів. Нерідко такі осередки є причиною епілепсії.

Дифузна атрофія рівномірно розподіляється по головному мозку. Такий процес спостерігається при нейродегенеративних процесах різної тяжкості, при інтоксикаціях і дисциркуляторної енцефалопатії. При окремих захворюваннях атрофії можуть піддаватися тільки деякі відділи мозку, наприклад, потилична частка, мозочок або базальні ганглії.

Ступені атрофії у дорослих

Ступені атрофії мозку змінюються послідовно. На початковій стадії клінічні ознаки відсутні, але швидко відбувається розвиток порушення і перехід в наступну стадію. На другому етапі спілкування хворого з оточуючими швидко погіршується. Людина стає конфліктною, не може довго підтримувати розмову і адекватно сприймати критику. Третя стадія — це момент, коли пацієнт починає поступово втрачати контроль над своєю поведінкою. Може з’являтися агресія, гнів або апатія без причини. Поведінка стає сумнівною.

На четвертому етапі кортикальної атрофії мозку та інших видів патології людина перестає сприймати вимоги оточуючих і не усвідомлює суть подій. Підсумковий етап — повна відсутність розуміння подій, все, що відбувається, не викликає ніяких емоцій. Якщо страждає лобова частка, то вже на першій стадії хвороби можуть з’явитися байдужість або ейфорія, різні види маній, млявість, сексуальна гіперактивність, порушення мови. На останніх стадіях хворий може бути небезпечний для суспільства.

Ознаки відмирання нервових клітин

Атрофований мозок дає тривожні симптоми практично відразу ж, хоча багато залежить від виду хвороби. При атрофії кори погіршується моторика пальців рук, пам’ять погіршується до нездатності запам’ятовувати що-небудь, змінюються особливості мови, темп і тон, знижується здатність до аналізу і мислення. Інші симптоми залежать від особливостей перебігу захворювання. Так, при ураженні мозку порушується тонус і координація рухів. Ознакою атрофії проміжного мозку є втрата здатності до терморегуляції та збої в обмінних процесах. При атрофії довготривалого мозку порушується дихання, травлення, захисні рефлекси та діяльність серця. При відмиранні середнього мозку зникає реакція на зовнішні подразники.

Синдром лобної частки найчастіше піддається атрофії. Клінічні симптоми при цьому багато в чому залежать від патології, яка викликала атрофію, але є і спільне. Пацієнт не може самостійно себе контролювати зовсім, або самоконтроль знижується, людина стає дратівливою, втрачає здатність у творчій діяльності, перестає піклуватися про оточуючих, стає егоїстом. Зазвичай пацієнти схильні до грубості та емоційних зривів, імпульсивні. Знижується інтелект і пам’ять, атрофований мозок робить хворого схильним до примітивного гумору і гіперсексуальності.

Різною мірою тяжкості зустрічається психоорганічний синдром. При церебральній атрофії він включає порушення інтелекту і пам’яті, афективні розлади і цереброастенічні прояви. Пацієнт втрачає здатність до самокритики і адекватної оцінки того, що відбувається, не може набувати нових знань і навичок, втрачає накопичений раніше обсяг знань. Мислення стає одностроннім і примітивним. Зменшується запас слів, при розмові хворий швидко перемикається на інші теми і не може згадати основну думку бесіди. У всіх напрямках страждає пам’ять. У пацієнта часто пригнічений настрій, він дратівливий, плаксивий і образливий, що раптово змінюється ейфорією і оптимізмом.

Деменція — це набуте недоумство, яке супроводжується зниженням здатності до всіх видів пізнавальної діяльності, втратою всіх раніше набутих знань і вмінь, неможливість отримати нові. Багато захворювань можуть супроводжуватися деменцією, в тому числі і ті, які викликають атрофію мозку.

Атрофований мозок у дітей

У дітей теж зустрічається така патологія. Чим небезпечне кисневе голодування мозку? Це одна з багатьох причин, які викликають атрофію мозку у новонароджених. Причини можуть бути й іншими: спадкові фактори, різні ускладнення вагітності, інфекції (особливо токсоплазмоз), родові травми, інфекції в перші дні життя малюка, негативний вплив алкоголю, наркотиків, різних медикаментів, які приймала майбутня мама в період вагітності (особливо, в першому триместрі).

Мозок дитини при народженні володіє пластичністю, практично при будь-яких ушкодженнях він досить ефективно відновлюється без наслідків. Єдина важлива умова — своєчасна діагностика та лікування первинного захворювання. В іншому випадку наслідки атрофії мозку у дітей можуть бути дуже важкими (олігофренія, ДЦП і так далі).

Принципи лікування

При атрофованому мозку людині важливо забезпечити комфортні умови життя та увагу з боку рідних. Для полегшення симптомів призначається тільки симптоматична терапія. При діагностиці перших же ознак небезпечного стану потрібно забезпечити хворому комфортну обстановку. Не можна змінювати звичайний спосіб життя. Бажано, щоб пацієнт виконував все ті ж домашні справи, був забезпечений підтримкою і турботою з боку близьких. Не рекомендується поміщати людину в медичний заклад. Це тільки погіршить стан хворого і прискорить прогресування хвороби. При церебральній атрофії та інших типах хвороби призначається застосування заспокійливих препаратів, антидепресантів і легких транквілізаторів. Така терапія допоможе людині зберігати спокійний настрій духу. Хворому потрібно також створити умови для активного руху, він повинен щодня продовжувати займатися звичайними справами. Бажано, щоб людина з таким порушенням спала вдень.

Наслідки і прогноз

Патологічний процес має несприятливий прогноз. Зазвичай до атрофії призводять важкі захворювання вже на останніх або передостанніх стадіях. Симптоми атрофії кори головного мозку (скільки живуть пацієнти, зрозуміло вже за тяжкістю проявів патології) досить складні. При хворобі Альцгеймера, схожій за проявами, пацієнти очікувано живуть менше, ніж їхні ровесники. Після постановки діагнозу тривалість життя в середньому дорівнює близько семи років, але в більшості випадків смерть настає не від самого захворювання, а від його проявів: падінь внаслідок дискоординації, нещасних випадків і травматизму з необережності, ДТП. Хвороба Паркінсона теж невиліковна. За відсутності медичної допомоги пацієнти живуть близько десяти років. Майже 90% хворих живуть більше п’ятнадцяти років без необхідності сторонньої допомоги, а далі вже потребують постійного догляду. При атрофії мозку у новонароджених реабілітація буде дуже важкою. Навіть у цьому випадку ймовірно, що дитина буде відставати в розумовому і фізичному розвитку.

Профілактика атрофії мозку

Атрофований мозок — це не захворювання саме по собі, а симптом інших відхилень. Специфічної профілактики немає. Всі заходи спрямовані на ведення здорового способу життя, організацію правильного харчування, профілактику атеросклерозу, прояв фізичної активності.