Будова цибулини, кореневища, клубня

Цибулина являє собою підземну втечу з листям, впритул прикріпленими до дінця. Будова цибулини у різних рослин однакова, але може відрізнятися за формою, розміром. По своїй будові всі цибулини схожі зі звичною ріпчастою цибулею.

Загальна будова

Розглядаючи будівлю цибулини на розрізі, видно, що в самому низу є донечко. Нижче його розташовується коріння, а вище — видозмінені втечі. У них відбувається накопичення поживних речовин на період спокою.

До видозмінених втечі належать не тільки цибулини, а й кореневища, клубні. Рослини з кореневищами — це іриси, пирів, крапива. Клубневих рослин мало, одна з найвідоміших — це картопля. У нього під землею розташовуються втечі, на верхніх частинах яких ростуть клуби. Вони мають вкорочені міждузлі, не містять хлорофілу. Однак при оголенні клубнів і при недійсному знаходженні під прямими сонячними променями клубні можуть зеленіти.

Подивившись на будівлю цибулини, можна побачити зародки листя. У них накопичується велика кількість поживних речовин. Вони дозволяють рушити в ріст листям у будь-яку пору року. Тому саме цибулинні рослини застосовують для ранньої виженки, саджаючи їх взимку. Це їх відмінність від інших рослин. Ще одна відмінність — у цибулинних точно визначено кількість листя, тобто кількість зачатків дорівнює числу листя.

У нижній частині цибулин, біля дінця, розташовуються квіткові нирки. Скільки нирок закладено, стільки квіткових втечі зросте.

При догляді за цибулинними рослинами слід акуратно обривати пошкоджені та підсохлі листя, оскільки при пошкодженні зачатків гине лист, а при сильному пошкодженні може загинути вся цибулина.

У різних рослин чешуйки цибулини прилягають одна до одної по-різному. Лілії мають нещільно один до одного, але є рослини зі щільним прилеглим, наприклад гіацинти.

Види цибулин

Внутрішня, як і зовнішня будова цибулини, у різних типів рослин різна. Їх ділять на такі підвиди:

• Плівкові. Луски можуть охоплювати повністю внутрішню частину. Чешуйчасті краї стикаються. Є рослини, у яких чешуйки можуть зростатися.
• Напівтунічні. Є чешуйки, які ніколи не зростаються.
• Черепитчасті. Луски дуже вузькі. З одного краю вони стикаються з сусідніми чешуйками.
• Чисельність лусочок у різних рослин різне. У деяких може бути одна, у інших три, п’ять і більше.

Всі луски діляться на:

• листові;
• низові.

Знизу лусочки розростаються, в них робляться запаси поживних елементів.

Будова клубнів

Внутрішня будова клубня і цибулини різне. На зовнішньому боці клубнів розташовуються паростки — їх називають очками. На верхівці їх більше, ніж на нижній. При посадці в землю з глазків росте надземна частина.

На нижньому боці клубні мають столони. У них надходять поживні елементи. Вони накопичуються в втечах, потім відбувається активне зростання і утовщення втечі, а до осені на столонах наростають клубні.

Будова цибулини і полуниця схожі тільки тим, що в них накопичуються корисні рослині речовини. В іншому вони різні.

Будова кореневища

Кореневище — це теж підземна втеча зміненого типу, яка розвивається у багаторічників, чагарників. У ньому, як і в цибулині, запасаються поживні речовини, необхідні рослині для нормального розвитку і підтримки життєдіяльності.

Зовнішня будова кореневища цибулини нагадує звичайний корінь, але відрізняється розчленованими міждузлими та лускуватими листками, на яких формуються пазушні нирки. При відмиранні надземної частини на кореневищі залишається рубець.

Існують кореневища прості, тонкі, горизонтальні, товсті, гілкові, вертикальні і висхідні. Це далеко не всі варіанти кореневищ.

Тривалість життя кореневища — в середньому п’ять років. У деяких рослин воно може жити два роки, а у деяких — більше десяти років.

Ув’язнення

Кореневище, полуниця і цибулина рослин — це різні типи змінених втечі. Схожі вони тим, що мають коротенькі міждузлля, накопичують великий запас мікроелементів та інших поживних речовин. Ці органи рослини не містять хлорофілу.

Підземні втечі — це комори життєво необхідних речовин. У них міститься крохмаль, мінеральні елементи, фітонциди. Ці частини рослин можуть бути використані в їжу людиною, а також застосовуватися в якості корму для тварин.