Чим підгодувати клематиси в серпні.

Клематиси, як і гортензія, є вихідцями з Японії. Зі сходу вони потрапили до Європи, а потім поширилися і далі, підкоривши своєю красою всю північну півкулю. Як і для будь-якої багаторічної рослини, клематисам дуже важлива підготовка до зимового періоду. Чим уважніше ви поставитеся до рослини, тим краще вона підготується до періоду спокою, а значить, краще перенесе несприятливі погодні умови. У чому саме полягає комплекс заходів по догляду за клематисами — саме про це ми і поговоримо в даній статті.

Клематиси. Загальна інформація.

Клематиси являють собою ліану, яка виростає до трьох метрів. Ці рослини висаджують поруч з парканами, альтанками та арками, які вони оплітають — саме в такому вигляді клематиси виглядають найбільш ефектно.

Садівнича спільнота Великої Британії сьогодні реєструє близько 360- 380 різновидів клематисів, які вражають своєю різноманітністю і пишністю. Серед них можна зустріти як прості сорти, так і напівмахрові, що мають два ряди пелюсток, а також махрові сорти, де пелюстки розташовані в три і більше ряду. Клематиси бувають одноколірні і двоколірні, дрібні, з квітами діаметром до п’яти сантиметрів, і великі з величезними п’ятнадцятисантиметровими квітами.

При розмноженні клематисів насінням рослина не зберігає сортові ознаки, тому найбільш популярним і зручним вважається розмноження відводками.

Більшість садових рослин віддають перевагу нейтральному ґрунту, але клематис, як і гортензія, любить кислий ґрунт, рівень pH яких може досягати 4. Хоча є й такі сорти, які будуть краще рости в лужному або нейтральному ґрунті, але це скоріше є винятком з правил. Дану особливість треба уточнювати під час купівлі саджанців, щоб не робити помилок у процесі підготовки місця під посадку.

Догляд за клематисами протягом вегетаційного періоду.

Для підживлення клематисів у процесі вегетації можна використовувати як мінеральні, так і органічні добрива: сечовину, калійні та фосфорні добрива, перепревший гній, самостійно приготовлене добриво з бур’янів, деревну золу. Графік внесення певних елементів такий же, як і у інших квітучих багаторічних рослин: азот у весняний період, калій у процесі бутонізації і цвітіння, і фосфор для кореневої системи в другій половині літа і на початку осені. Всі добрива попередньо розчиняють у воді, але ніколи не вносять у сухий ґрунт, попередньо треба полити рослину.

Для підживлення молодого клематису при посадці додайте трохи суперфосфату для кореневої системи і перепрілий гній. Через пару місяців полейте його добривом із сорних трав (рослинна сировина подрібнюється, заливається водою і наполягається 10-14 днів), і останню підживлення проведіть на початку вересня — знову внесіть суперфосфат, який допоможе корінню перенести зиму.

Деякі квітникарі не радять удобрювати рослини в перший рік після посадки, але оскільки в цей час закладаються квіткові нирки, то мінімальне харчування клематисам все-таки треба забезпечити.

Якщо ж у вас росте доросла рослина, яка рясно цвіте, то вам необхідно забезпечити йому повноцінне харчування.

Ранньою весною, як тільки почнеться танення снігу, розсипте в пристовбурному колі невелику кількість сечовини або аміачної селітри. Через 20-25 днів після цього полейте розчином комплексного мінерального добрива. Ще через 2-3 тижні можна полити клематиси розчином пташиного посліду або коров’яка. З моменту початку цвітіння азотні підживлення можна виключити, поливаючи рослини під корінь розчином сульфату калію. У другій половині літа і на початку осені підгодовуйте клематиси калійно-фосфорними добривами. Такий графік підживлень забезпечить повноцінне харчування і здоров’я вашим рослинам. А щоб уберегти їх кореневу систему від шкідників, можна висадити поруч рослини з сильним різким запахом, такі як бархотки, полин, ніготки або пряні трави (розмарин, м’ята, шавлія).

Як підготувати клематиси до зими.

В осінній період при проведенні підживлення використовують сухі добрива, оскільки в цей час немає необхідності активно накопичувати харчування. Частина цих добавок чудово збережеться до весни і продовжить живити рослину, як тільки ґрунт почне прогріватися.

У вересні для підживлення клематисів можна використовувати золу з печі, яка містить достатньо фосфору і калію, а отже забезпечить всім необхідним коріння рослини і забезпечить формування квіткових нирок на майбутній рік. Другий варіант — внести під клематиси кісткове борошно. Це добриво багате кальцієм і фосфором, причому настільки, що наступні два-три роки можна не турбуватися про фосфорні підживлення.

Крім добрив треба приділити увагу і час такій важливій процедурі, як обрізка. Важливо знати, на молодих чи минулорічних втечах цвіте ваш клематис, тому що саме від цього залежить процедура обрізки. Клематиси, що квітнуть на молодих втечах, можна обрізати в осінній час майже вщент, залишаючи лише два-три вузли. Потім мульчують ґрунт і надземну частину сухим листям або ялиновими гілками і вкривають нетканим матеріалом. Якщо ж клематис цвіте на втечах другого року, то гілки обрізають лише частково, залишаючи близько півтора метра.

Абсолютно всі різновиди клематисів бояться морозів, отже, всі вони вимагають укриття на зиму. Від того, наскільки ретельно ви вкриєте рослину, залежить не тільки цвітіння наступного року, а й загальний стан рослини.

Вкривають клематиси так само, як і виноградні лози: укладають пагони на дошки (щоб не було контакту із землею), кріплять до землі, потім мульчують листям, тирси або лапніком, а зверху вкривають геотекстилем.

Наскільки важливо встигнути укрити клематиси до морозів, настільки ж важливо навесні своєчасно їх розкутати, щоб вони не прели під укриттям.

Якщо ви хочете розмножити рослину, то краще робити це під час укриття на зиму. Укладаючи втечі, викопайте канаву, додайте в неї суперфосфат і покладіть одну з втечі. Потім засипайте ґрунтом і замульчуйте. До весни відводок вкорениться і випустить молоді втечі, після чого його можна буде відокремити від материнської рослини. Заздалегідь виберете місце для нового куща, (пересаджування не вітається клематисами), тому слід відразу визначити його на постійне місце. При посадці треба дотримуватися дистанції між рослинами два метри, в іншому випадку вони будуть відчувати нестачу харчування.