Чому дітям нудно в школі і що з цим робити

Сучасні діти емоційно не готові до навчання. І цьому сприяє безліч факторів.

Лікар-ерготерапевт. Веде блог про сучасне виховання і вплив технологій на дитячу нервову систему.

1. На них впливають технології

Багато батьків використовують технології в якості безкоштовної няні. Тільки розплачуватися все-таки доводиться: нервовою системою і увагою дитини.

Порівняно з віртуальною наша звичайна реальність здається нудною. Мозок звикає до великої кількості візуальних стимулів. Після яскравої графіки і спецефектів дуже складно обробляти нудну інформацію на уроці. У результаті діти не пристосовані до навчання.

Крім того, технології емоційно роз’єднують нас. А для розвитку дитини вкрай важлива емоційна доступність батьків.

Що робити

Відновіть емоційний зв’язок з дітьми:

• Здивуйте їх чимось приємним. Розсмішіть або полоскочите. Залиште в рюкзаку або під подушкою записку з теплими словами. Танцюйте або грайте разом, б’єтеся подушками.
• Введіть сімейні традиції: спільні вечері, вечори з настільними іграми, велосипедні прогулянки, вечірні прогулянки з ліхтариком.

2. Вони звикли отримувати бажане негайно

Як часто можна почути подібні розмови: «Хочу їсти!» — «Зараз зайдемо в магазин», «Хочу пити!» — «Ось тобі сік», «Мені нудно!» — «Візьми мій телефон».

Здатність відкладати винагороду — одна з головних для досягнення успіху. Вона допомагає не здаватися в умовах стресу. Батьки часто забувають про це, адже хочеться зробити дитину щасливою прямо зараз. Але це тільки зашкодить у майбутньому. Діти будуть не готові до труднощів.

Що робити

Вчіть дитину чекати:

• Поясніть, що нудьгувати — це нормально. Це перший крок до творчого мислення.
• Поступово збільшуйте час очікування між бажанням і його задоволенням.
• Не давайте дитині телефон або планшет в машині, чергах і кафе. Привчайте проводити цей час за розмовою або грою.
• Обмежте перекуси.

3. Вони почуваються головними

«Мій син не любить овочі», «Вона не любить рано лягати спати», «Вони не люблять одягатися самостійно» — такі фрази нерідко чуєш від батьків. Виходить, діти вказують, як їх виховувати. Але такий підхід шкодить. Діти готові харчуватися одними макаронами і солодощами, цілими днями дивитися телевізор, грати в ігри і ніколи не лягати спати. Якщо потурати всім їхнім бажанням, нічого хорошого не вийде.

Вони засвоюють, що можна робити все, що хочеться, і не робити те, що не хочеться. Вони не розуміють слова «потрібно». Але ж для досягнення цілей доведеться докладати зусиль. Хочеш бути відмінником, потрібно старанно вчитися. Хочеш бути успішним футболістом, потрібно кожен день тренуватися.

Що робити

Встановіть межі:

• Виберіть певний час для використання електронних пристроїв, сну, прийомів їжі.
• Думайте про те, що корисно для дитини, а не тільки про те, що вона хоче.
• Перетворите заняття, які діти не люблять, на гру.

4. Вони привчені до постійних розваг

Батьки намагаються кожну хвилину життя дитини зайняти чимось веселим і цікавим. Інакше їм здається, що вони не виконують свої обов’язки.

Але життя складається не тільки з розваг. Одноманітні дії привчають працювати, навіть коли нам нудно. Ця ж навичка потрібна для навчання в школі.

Що робити

Привчайте дитину виконувати монотонну роботу з раннього дитинства:

• Навчіть прибирати за собою іграшки, вішати одяг на місце, виймати продукти з сумки, накривати на стіл, заправляти ліжко.
• Перетворюйте такі завдання на гру, щоб вони викликали у дитини позитивні асоціації.

5. У них не розвинені соціальні навички

Раніше діти гралися на вулиці. У спілкуванні один з одним у них розвивалися соціальні навички. Зараз вони все більше часу проводять за комп’ютером і телефоном. Самі батьки теж частіше вибирають електронні пристрої замість ігор або розмов з дітьми. Ось тільки смартфон не навчить вашу дитину спілкуватися.

Що робити

Розвивайте соціальні навички:

• Вчіть дітей ділитися, програвати і вигравати, йти на поступки, робити компліменти, говорити «спасибі» і «будь ласка».

Мозок подібний до м’яза, який можна розвинути і натренувати. Щоб їздити на велосипеді, потрібно цьому вчитися. Щоб дитина вміла чекати, потрібно вчити її терпінню. Так і з будь-якими іншими навичками.