Діагностика рахіту: можливі причини захворювання, методи терапії, профілактика

Таке захворювання, як рахіт, зустрічається досить часто. Особливо часто їм страждають діти, які народжені на півночі, оскільки саме там присутня велика нестача вітамінів і сонячної енергії. Як правило, з’являється захворювання у маленьких дітей ще в немовляму віці, але не всі батьки можуть на це звернути належну увагу, оскільки перші ознаки можуть бути не настільки вираженими.

Треба зазначити, що вплив хвороба робить не тільки на скелет малюка, але і на роботу внутрішніх органів. Багато лікарів вказують на те, що рахіт — це хвороба всього організму, від якої в першу чергу страждає скелет і всі кістки, після чого ускладнення впливають на нервову та ендокринну систему.

Клінічна картина

Рахіт — складна хвороба, яка може проявлятися поступово. Розглянемо основні етапи цього захворювання:

1. Початковий етап починається з 2-місячного віку, при цьому тривати не так вже й довго — всього три тижні. Діагностика рахіту на цій стадії практично неможлива, але відзначити у дитини загальні ознаки батьки можуть. Малюк стає неспокійним, лякливим, дратівливим, може проявитися надмірна пітливість. Шкіра маленької дитини стає вологою, а потилиця може почати лисіти.
2. Період розпалу починається трохи пізніше, коли дитині виповнюється вже півроку. Цей період тривалий — він може тривати до року. У цей час діагностика рахіту у дітей цілком імовірна, так як і сама клінічна картина стає яскраво вираженою. Малюк швидко втомлюється і відстає в психомоторному розвитку, суглоби здаються розбовтаними, з’являється жаб животик, збільшується печінка і селезінка. Особливу увагу варто приділити черепу, він ставати квадратної форми, з’являється «олімпійський лоб», зуби ріжуться набагато пізніше, ніж у однолітків, помітно викривлення хребта.
3. Окремо виділяється період відновлення, який, як правило, починається на другому році життя дитини. У цей період всі симптоми, які проявлялися раніше, можуть поступово зникати, а загальний стан дитини йде на поліпшення.
4. Останній період захворювання пов’язаний з залишковими явищами, він починається з трьох років і проявляється таким чином: психіка дитини може бути нестійкою до стресів, розвивається сколіоз, відставання в рості, може поступово проявлятися остеопороз. Такі діти часто хворіють і у них виникають хвороби не тільки імунного характеру, а й захворювання внутрішніх органів.

Батьки повинні розуміти, як важлива діагностика рахіту у грудних дітей, тому що захворювання лікується на ранніх стадіях.

Чому з’являється рахіт?

Головна причина рахіту ховається в нестачі вітаміну D. В першу чергу вітамін D відсутній, тому що дитині не вистачає сонячної енергії, а також порушена робота органів, які відповідають за його вироблення, наприклад, можуть відбуватися спадкові порушення обміну цього вітаміну в організмі, іноді діагностика рахіту вказує на те, що у дитини є хронічні хвороби печінки або нирок. Друга причина пов’язана з дефіцитом надходження вітаміну D разом з їжею, так як порушується всмоктування його в шлунково-кишковому тракті. У малюка практично з народження можуть розвиватися такі хвороби, як:

1. Целіакія — хвороба тонкого кишечника, при якому відбувається відмирання ворсинок, які відповідають за всмоктування їжі.
2. Муковісцидоз може розвиватися через спадковість. В результаті цього захворювання вражається бронхо-легенева система і ЖКТ. Травними залозами виробляється недостатня кількість ферментів, які потрібні для того, щоб їжа перетравлювалася в кишечнику.
3. Також причина може ховатися в тривалому дисбактеріозі, який супроводжувався сильною діареєю. Якщо дитина неправильно отримувала їжу, при цьому порушувалися правила гігієни, то цілком ймовірно, що наслідком цього стане рахіт.

Існують й інші фактори, через які у дитини діагностується рахіт:

1. Не виключаються екологічні фактори, в тому числі забруднення навколишнього середовища важкими металами.
2. Фахівці зазначають, що діти, яких годують штучно, недоотримують вітаміну D.
3. Також батьки часто воліють вводити прикорм у раціон маленької дитини на пізніх термінах. У такому випадку раціон виходить незбалансованим, а це також є причиною рахіту.
4. Батьки повинні уважно стежити за тим, щоб дитина активно рухалася, оскільки це сприяє харчуванню кісток. М’язова активність допомагає здійснити кровопостачання кісткового апарату. Як тільки дитині виповнюється три місяці, батьки можуть робити їй спеціальну гімнастику.
5. Рахіт може проявитися, як наслідок тривалого медикаментозного лікування. У медицині існують такі препарати, які змушують швидше виробляти обмін речовин у печінці, але через це виникає брак вітаміну D.

Молодим мамам слід пам’ятати, що велике значення має і протікання самої вагітності. Справа в тому, що в організмі жінки і дитини вітамін D починає відкладатися на пізніх термінах вагітності, тому якщо мама правильно харчуватиметься і стежитиме за своїм здоров’ям, то не виникне ризику передчасних пологів.

Діагностика на різних стадіях рахіту

В основному проводитися діагностика рахіту у дітей до року, оскільки за цей час не помітити захворювання у дитини практично неможливо. У рахіта існує кілька стадій. На них варто зупинитися детальніше:

1. Перша стадія вважається ранньою, так як вона проявляється вже до трьох місяців. До цього часу запаси вітаміну D, отриманого від матері ще в утробі закінчуються, і хвороба починає активно розвиватися. Крім того, що дитина відчуває дефіцит вітаміну, у неї втрачається ще й фосфор, а ця речовина бере участь у багатьох процесах. Якщо не вистачає фосфору, то в першу чергу страждає головний мозок дитини. Цей період триватиме недовго, всього два тижні і проходить сам по собі.
2. Найскладніше, коли хвороба переходить у другу стадію. У такому випадку в організмі ставати мало ще й кальцію, який відповідає за скорочення м’язових волокон. Саме тому діти, у яких діагностується рахіт, випинають живіт вперед.

Діагностика рахіту у дітей на другій стадії дозволяє виявити такі порушення, як:

• З’являються «рахітичні чітки». При звичайному огляді педіатр не зможе не помітити утовщення в тих місцях, де ребра з’єднуються з грудиною. Це свідчить про те, що розростається демінералізована кісткова тканина.
• Іноді відзначаються «рахітичні браслети». Цей симптом вважається досить поширеним. Довгі трубчасті кістки починають втовщатися в області передпліччя, тому тканина кістки починає розростатися в товщину.
• У віці півроку, коли дитина стає активнішою, формується у неї грудний кіфоз. Якщо у малюка розвивається в цей час рахіт, то у нього можуть виникнути серйозні викривлення хребта.
• Враховуючи, що рахіт вражає всі кістки скелета, не винятком є і ноги. Вони можуть набувати О-подібної або Х-подібної форми. Такі зміни відзначаються вже ближче до року, коли дитина починає ставати на ноги і робити свої перші кроки.
• У дитини хворої на рахіт виразною стає запах сечі. Оскільки в організмі не вистачає фосфору і кальцію, порушується обмін амінокислот.

Ні в якому разі не допускається займатися самолікуванням і просто збільшувати дозу вітаміну D. Це може призвести тільки до ускладнень. Враховуючи той факт, що рахіт негативно позначається на роботі внутрішніх органів, то лікування повинно проводитися в комплексі і тільки після того, як буде поставлений діагноз «Рахіт». Діагностика та лікування допоможуть дитині повернутися до нормального життя, але тільки в тому випадку, якщо батьки будуть уважні до здоров’я свого малюка.

Діагностика за першими ознаками

Якщо уважно придивитися до своєї дитини, хворої на рахіт, у перші місяці її життя, то можна зазначити, що вона буде значно відрізнятися від своїх однолітків. Через те, що великої шкоди захворювання завдає нервовій системі, дитина буде постійно примушувати. Під час сну або годування, можна помітити, що малюк сильно потіє. При цьому піт матиме кислуватий запах, власне кажучи, як і сеча.

На початкових стадіях, маленька дитина може втратити свої навички, наприклад, малюк не зможе перевернутися самостійно, не буде намагатися сідати. Якщо у дитини з’явилися такі ознаки, то батьки повинні чітко розуміти, що потрібно проведення діагностики рахіту і своєчасного лікування. Природно не варто покладатися тільки на клінічні симптоми, так як потрібно пройти біохімічні лабораторні дослідження. Коли у батьків виникли перші підозри, що у малюка може розвиватися рахіт, необхідно діяти так:

1. В першу чергу звернутися до кваліфікованого лікаря.
2. У жодному разі не проводьте самолікування.
3. Уважно стежити, щоб дитина отримувала необхідну дозу вітаміну D.
4. Малюк повинен більше бувати на свіжому повітрі.
5. Харчування має бути регулярним і раціональним.
6. Малюк повинен постійно рухатися, для цього можна кожен день робити гімнастику.
7. Обов’язково стежити за режимом.

Рахіт можна вилікувати, якщо вчасно почати лікування і забезпечити правильний режим.

Наслідки рахіту

Нерідкими бувають випадки, коли рахіт протікає без жодних наслідків, але якщо дитині не було надано своєчасного лікування, в організмі малюка можуть статися незворотні наслідки.

Практично всі діти, які перехворіли колись рахітом, страждають від зниження імунітету. Крім цього, у маленької дитини утворюється неправильний прикус, тому виникає деформація щелепи, відповідно, відзначаються дефекти мовлення і порушення дикції.

Природно, страждає і кісткова система, розвивається крива постава, викривляється таз, що особливо небезпечно для дівчаток, тому, що в подальшому це може ускладнити пологи. При цьому кістки стають крихкими. Щоб позбутися рахіту, необхідна консультація лікаря і діагностика, а також медикаментозне лікування.

Діагностика

Діагностика цього захворювання може проводитися одночасно за кількома напрямками. Як правило, проводитися диференційна діагностика рахіту і рахітоподібних захворювань. На самому початку, коли хвороба тільки починає розвиватися, в аналізах крові і сечі, можна відзначити, що рівень кальцію, фосфору знижений, а ось лужна фосфатаза підвищується.

Але при цьому зміни на рентгені не зазначаються. Більше інформації можна отримати вже тоді, коли захворювання знаходитися в розпалі. Якщо в цей час проводитися діагностика рахіту, аналізи можуть розповісти багато про що. Фахівці зможуть відзначити гіпокальцемію, гіпофосфатемію та ацидоз.

Додатково може призначатися електрокардіограма. Показники її не будуть в нормі, у дитини хворої рахітом відзначається зниження вольтажу зубців, подовжується інтервал PQ і шлункового комплексу, а також значно підвищуються систоличні показники. У цій стадії диференційна діагностика рахіту у дітей покаже зміни і на рентгені.

Параклінічне дослідження

Діагностувати рахіт виявляється зовсім не складно. У першу чергу звертається увага на клінічну картину цього захворювання. Іноді вона буває яскраво вираженою. Тому якщо дитина кожен місяць, як годиться, проходити огляд у педіатра, то фахівець обов’язково помітить відхилення.

Щоб точно поставити діагноз, лікар може призначити пройти аналізи. Лабораторна діагностика рахіту полягає в тому, щоб перевірити вміст кальцію і фосфору в крові і сечі. Це важливі показники. Розглянемо основні критерії діагностики рахіту таким методом і норми аналізів, які можуть бути у дитини:

1. Для дитини в немовлятку рівень фосфору в крові повинен перебувати приблизно від 1 до 2,2 ммоль/л. Якщо починає розвиватися рахіт, то ці показники зменшуються до 0,65 ммоль/л.
2. Уважно досліджується кількість кальцію. У нормі показники повинні триматися на позначці 2,5 ммоль/л. Якщо знижується до 2 ммоль/л, то це означає, що в організмі великий недолік кальцію.
3. Лужна фосфатаза є спеціальним ферментом, який бере участь в обміні речовин. Головне завдання цього ферменту полягає в тому, щоб переносити кальцій і фосфор з крові в кісткову тканину і в зворотному напрямку. У нормі показники повинні триматися на позначці 200 од ./л. Якщо у дитини спостерігається рахіт, то показники підвищуються.

Треба запам’ятати, що лабораторна діагностика рахіту у дітей проводитися виключно після огляду малюка педіатром.

Зміни на рентгені

У діагностиці активно застосовується рентгенологічний метод, при якому можна визначити наскільки саме демінералізувалася кісткова тканина і які є деформації скелета. Справа в тому, що, коли скелет перебувати в нормальному стані, на ньому всі кістки мають чіткі обриси.

При рахіті відкладається на кістках велика кількість кальцію і фосфору, тому кісткова тканина виглядає щільною. При рахіті відбувається вимивання солей — кістка стає в свою чергу не міцною, тому легко піддається деформації.

Діагностика рахіту рентгеном, зможе показати, який час відбувається цей патологічний процес. Додатково лікар зможе призначити комп’ютерну томографію, отримані дані будуть найбільш точними, ніж звичайні рентгенологічні знімки.

Методи лікування

Рахіт обов’язково треба лікувати, тим більше що це захворювання лікується, і дитина зможе жити в подальшому повноцінним життям. Якщо дитині був поставлений діагноз «Рахіт», діагностика, лікування та профілактика — це три важливих компоненти, які допоможуть їй одужати. Лікування рахіту має включати в себе такі етапи:

1. Обов’язково усувається первинний фактор, який спровокував появу цієї хвороби.
2. Педіатр може розрахувати терапевтичну дозу вітаміну D, яка допоможе заповнити дефіцит його в організмі.
3. Якщо є хронічні захворювання, які є ускладненням рахіту, то вони обов’язково лікуються в комплексі.
4. Додатково дитині призначається масаж і гімнастика, які відповідатимуть віку малюка.

Коли виявляється у маленької дитини рахіт, діагностика та лікування в першу чергу включають в себе правильний розрахунок терапевтичної дози вітаміну D. Як правила, дозування має становити 600 тис. або 700 тис. од ./добу.

Багато залежить ще й від форми випуску вітаміну, тому що є спиртові, а є олійні препарати. Прописувати ці ліки може тільки лікар — правильно дозу розрахує тільки він. Інакше може вийти передозування, і проявляться небажані побічні ефекти. Після того, як буде проведена диф-діагностика рахіту, для лікування можуть призначатися наступні заходи:

1. В першу чергу включається масаж, який повинен робитися дорослими, бажано, щоб його робив професіонал.
2. Для дитини повинна проводитися гімнастика, яка включає в себе активні рухи. Важливо викликати під час такої гімнастики у дитини мимовільні рухи. Для цього використовують кільця і палички. Окремо включаються і пасивні гімнастичні рухи. Їх виконують батьки, можна відвести і звести ручки і ніжки малюка в бік, згинати і розгинати ніжки в колінах, а ручки в ліктях.

Незважаючи на результати діагностики рахіту, в більшості випадків лікарями прописується саме масаж. Дитячий масаж складається з таких прийомів, які треба виконувати в послідовності:

1. Починають всі масажні рухи з погладжування. Якщо дитина надмірно знервована, то такі рухи допомагають її заспокоїти. Важливо пам’ятати, що рухи повинні бути ковзними і легенями.
2. Після погладжування можна перейти до розтирання. Такі дії допомагають масувати більш глибокі шари шкіри, що дозволяє поліпшити обмінні процеси і підвищити еластичність шкіри.
3. Розминання допомагає торкнутися багатьох м’язів. Це покращує кровотік. До того ж починають швидше виводитися продукти обміну, посилюється скорочення м’язів. Такі прийоми можуть використовуватися для скорочення мускулатури.
4. Останніми рухами в такому масажі повинні стати вібрації, тобто коливальні рухи, які дозволять поліпшити обмінні процеси і будуть регулювати тонус мускулатури.

Коли є підозри що у дітей рахіт, діагностика, лікування — це перше на що повинні зробити акцент батьки. Якщо під час вжити заходів, то серйозних наслідків можна буде уникнути.

Профілактика рахіту

Починати профілактику треба ще до народження дитини, тому жінки, які носять під серцем малюка, повинні ретельно стежити за своїм здоров’ям і їсти всі продукти, які багаті на вітамін D. Саме від мами дитина на найближчі три місяці отримує цей компонент в організмі, а потім починає накопичувати його самостійно. Але не варто сильно засмучуватися, якщо у дитини з’явилися симптоми, схожі на рахіт. Диференційна діагностика допоможе не тільки визначити, чи дійсно є захворювання у малюка, але і вказати, на якій стадії воно знаходиться. Як профілактику батьки можуть виконувати такі дії:

1. У старшому віці в раціон дитини додати продукти, які містять вітамін D, кальцій і фосфор.
2. Якщо малюк був народжений недоношеним, то лікарі обов’язково прописують прийом вітаміну D, так як його в такому випадку вже буде не вистачати в маленькому організмі.
3. Бажано, щоб дитина вела більш активний спосіб життя. Це допоможе йому сформувати кісткову систему.
4. Рекомендується більше приймати сонячних ванн — в такому випадку буде вироблятися самим організмом вітамін D.
5. З дитинства можна привчати дитину загартовуватися. Це зміцнить імунітет і підвищить стійкість до несприятливих факторів.

Варто пам’ятати, що якщо у дитини є рахіт, діагностика, лікування і профілактика будуть спрямовані тільки на усунення причини і зміцнення маленького організм. Правильний догляд за маленькою дитиною вважається одним з головних аспектів, тому батьки повинні виконувати наступні дії:

1. Постійно стежити за поведінкою дитини.
2. Приносити на плановий огляд свого малюка, щоб лікар зміг зробити пальпацію рідничків.
3. До шести місяців необхідно уважно стежити за змінами грудної клітини дитини, щоб не допустити патологічного утовщення.
4. Стежити за тонусом м’язів малюка.
5. Коригувати харчування дитини, додаючи продукти, багаті на вітамін D.
6. Більше проводити час на свіжому повітрі.

Якщо у батьків є найменші підозри, що у дитини рахіт — клініка, діагностика, лікування — це весь шлях, який повинні пройти дорослі разом зі своїм малюком. Ні в якому разі не можна займатися самолікуванням, оскільки можна тільки ускладнити ситуацію і на все життя залишити свою дитину інвалідом.

Тільки лікар зможе призначити правильне лікування. Найчастіше разом з вітаміном D, прописуються й інші препарати, які допомагають поліпшити процес обміну. Іноді педіатр може призначити додатковий прийом кальцію і фосфору, в тому випадку, якщо аналізи вкажуть на їх брак. До таких препаратів можна віднести «Комплівіт» і «Кальція глюконат».