Діагноз «дизартрія»: визначення.

Сьогодні ми спробуємо зрозуміти суть явища, званого «дизартрія». Що це таке? З яких причин виникає патологія? Це особливо важливо, оскільки у дітей з нормальним розумовим розвитком дане захворювання становить до 6% випадків, і спостерігається тенденція до зростання цього показника.

Дизартрія — це порушення вимови звуків, викликане ураженням ділянок головного мозку і, відповідно, розладом іннервації м’язів, задіяних під час промови.

Важка дизартрія — що це таке?

Спостерігається дизартрія в легкій і важкій формі. Остання розглядається як один з проявів дитячого церебрального паралічу. Такі діти отримують як логопедичну, так і лікарську допомогу в комплексі. Її забезпечують спеціалізовані дитячі заклади (садки і школи для дітей з проблемами мовлення або порушеннями опорно-рухового апарату).

Стерта дизартрія — що це таке?

Діти, які мають легкий ступінь дизартрії (по-іншому її називають «стертою»), навчаються, як правило, в загальних дитячих закладах.

Вона проявляється в легкому порушенні функцій органів артикуляції, а також дрібної моторики. Мова таких дітей нечітка, але зрозуміла оточуючим, оскільки в основі захворювання лежать лише точкові ураження кори мозку. Це призводить до парезів тільки деяких м’язів, які використовуються для артикуляції, наприклад, тільки однієї сторони мови або її кінчика.

При порівнянні з дислалією (порушенням вимови звуків при нормальній іннервації артикуляційного апарату) розглянуті порушення мають зовсім іншу причину і зовнішні прояви.

Симптоми дизартрії

Діагностика дизартрії, незважаючи на те що діти, уражені нею, найчастіше не сильно виділяються серед однолітків, відбувається за деякими загальними ознаками:

• крім нечіткої вимови, вони погано їдять, особливо м’ясні страви і тверду їжу через проблеми з жуванням;
• недорозвинені м’язи щік і мови ускладнюють процес полоскання рота: діти або відразу випльовують воду, або проковтують її;
• погано розвинена дрібна моторика рук заважає застібати ґудзики і шнурувати черевики;
• явні проблеми у цих дітей спостерігаються і під час малювання або листа — їм важко тримати олівець, регулювати натиск тощо;
• діти з дизартрією вважаються незграбними, оскільки їм важко навчитися, наприклад, танцювати, тобто співвідносити власні рухи з музичною фразою, її початком і кінцем;
• дизартрикам, стоячи на одній нозі, важко утримувати рівновагу.

Крім перерахованих проблем, діти навіть при легкому ступені дизартрії страждають підвищеною збудливістю і виснажливістю нервової системи. Вже з першого року життя це проявляється плаксивістю і постійною вимогою уваги від близьких, порушеннями сну, схильністю до частої блювоти, шлункових розладів. Стан таких діток нерідко залежить від метеорологічних змін.

Лікування дизартрії

Лікується дизартрія комплексно, за участю як психоневролога, так і логопеда. Але значна роль у цьому відводиться батькам, тому їм вкрай важливо знати: діагноз «дизартрія» — що це таке, для чого проводяться ті чи інші процедури та вправи, а також чітко уявляти собі можливі результати.

У процесі лікування використовуються як терапевтичні процедури (лікарські препарати, фізіо- та іглотерапія для нормалізації м’язового тонусу, лікувальна фізкультура), так і логопедичний вплив (артикуляційна гімнастика, виправлення голосу і мовного дихання, виправлення вимови тощо).