Дискінезія жовчевивідних шляхів: типи, симптоми і терапія, відгуки

Здоров’я Перегляди: 36

Часто люди змушені звертатися за допомогою зі скаргами на болі в області живота. Після проведення обстеження одним з можливих діагнозів може стати дискінезія жовчевивідних шляхів (ДЖВП). Що це захворювання являє собою, як воно проявляється і чим лікується — описано в статті. Також представлено список необхідних препаратів і відгуки про їх використання.

  • Опис хвороби
  • Види захворювання
  • Симптоматика патології
  • Причини розвитку захворювання
  • Діагностика захворювання
  • Лікування дискінезії
  • Народні методи в лікуванні дискінезії
  • Профілактика та дієтичне харчування
  • Ускладнення захворювання
  • Відгуки про лікування


Опис хвороби

Дискінезія жовчевивідних шляхів у дітей і дорослого покоління — це захворювання, обумовлене збоями в роботі протоків і жовчного міхура, через що жовч потрапляє в дванадцятипалу кишку в неповноцінній кількості. При наявності дискінезії структурні зміни в організмі не переглядаються.

У пацієнтів з цією патологією відзначається недостатнє або вкрай швидке скорочення м’язів жовчного міхура. Порушення процесу призводить до надходження до дванадцятипалої кишки мінімального обсягу жовчі (виробляється печінкою, вона розташована в жовчному міхурі і в здоровому стані вихлюпується в кишечник, там допомагає розщеплюватися жирам, що надходять в організм з їжею). При порушенні діяльності жовчевивідних протоків, жовч повертається назад і викликає появу дискомфорту.

При проникненні їжі в тонкий кишечник його стінки починають виробляти холецистокінін — гормон, пов’язаний з рецепторами, що знаходяться в м’язах жовчного міхура. Підсумком правильної спільної діяльності шлунка і кишківника є реакція, після якої жовч не залишається і виводиться в тонкий кишечник. При неправильному функціонуванні жовчного міхура даний процес порушується і проявляються симптоми дискінезії жовчевивідних шляхів.

За статистикою, ознаки захворювання спостерігаються частіше у жінок, ніж у чоловіків, у віці від 20 до 40 років. Часто фактором ризику стають особи, у яких є вроджені аномалії в роботі жовчевивідної системи.

Види захворювання

Щоб їжа успішно перетравлювалася і засвоювалася в організмі, всі органи і системи повинні працювати правильно. При описуваному захворюванні у пацієнта може спостерігатися один з таких станів:

  • сфінктери, які розташовуються в жовчевиводних протоках, своєчасно не розслабляються, через що відбувається підвищення концентрації рідини в організмі;
  • сфінктери можуть не розслаблятися зовсім або не утримувати жовч, що призводить до порушення роботи кишечника і його розладу;
  • жовчний міхур може скорочуватися з більшою силою, ніж це необхідно;
  • жовчний міхур скорочується недостатньо, що призводить до уповільнення швидкості відтоку рідини.

Класифікація типу дискінезії жовчевивідних шляхів залежить від того, за яким саме принципом проходить скорочення жовчного міхура і робота сфінктерів. Існують такі різновиди цих процесів:

  • Гіпермоторна дискінезія — скорочення органу має різкий і швидкий характер. Такий вид захворювання спостерігається переважно у людей середнього віку.
  • Гіпотонічна дискінезія жовчевивідних шляхів — скорочення носять млявий і повільний характер. При такому типі захворювання функціональна активність жовчного міхура істотно знижується. Статистика показує, що даний тип притаманний пацієнтам старше 45 років з типовими порушеннями діяльності нервової системи.

Патологія жовчевиводних шляхів може як бути на початковій стадії, так і носити хронічний характер. Залежно від цього хвороба ділиться на такі типи:

  • первинна стадія — дискінезія з’являється на тлі вроджених аномалій і порушення в будові жовчевивідних шляхів;
  • вторинна стадія — хвороба з’являється протягом життя після патологій і порушень діяльності органів ЖКТ.

Симптоматика патології

У більшості випадків симптоми дискінезії жовчевиводних шляхів у дорослих досить яскраво виражені, завдяки чому у фахівців не виникає проблем з діагностикою.

Основні ознаки ДЖВП:

  1. Болючі відчуття в області ребер з правого боку і жовчних протоків.
  • Гіперактивне скорочення жовчного міхура супроводжується різкими нападами болю з покалюваннями в лопаті або правим передпліччям. Такий процес настає внаслідок важких фізичних навантажень і рясного вживання жирної їжі.
  • Скорочення жовчного міхура зі зниженою швидкістю характеризується тупим і ноючим болем. При цьому більшість пацієнтів скаржаться, що ребра з правого боку немов «розпирає» зсередини.
  • Жовчна коліка — несподівані та інтенсивні больові відчуття, що нерідко супроводжуються учнівським серцебиттям з підвищенням рівня артеріального тиску. Характер болю дуже сильний, завдяки чому хворі відчувають почуття страху, що такі напади можуть закінчитися летальним результатом.

2. Холестатичний синдром — болючі відчуття з’являються в області печінки і шляхів, що виводять жовч.

  • Жовтяниця, при якій шкіра і слизові набувають різних жовтих відтінків.
  • Печінка збільшується в розмірах: при запущених стадіях захворювання пацієнт має можливість самостійно промацати орган.
  • Зміна кольору кала: фекалії набувають вираженого світло-жовтого кольору.
  • Зміна забарвлення сечі: рідина пофарбовується в характерний коричневий відтінок.
  • Свербіж на шкірі без певного місця локалізації.

3. Розлади органів ЖКТ та системи травлення.

  • Здуття живота, яке носить систематичний характер.
  • Повна або часткова відсутність апетиту.
  • Блювота і напади нудоти.
  • З рота відчувається неприємний запах.
  • Присмак гіркоти мовою.
  • Неповноцінне виділення слини, внаслідок чого настає сухість у роті.

4. Розлади психіки і неврози (початкова стадія).

  • Безсоння і часте роздратування без видимих причин.
  • Підвищена пітливість.
  • Постійне почуття втоми.
  • Болі в голові з періодичним характером.

Всі зазначені ознаки не проявляються одночасно, тому що притаманні для різних типів дискінезії жовчного міхура. Але при прояві будь-яких симптомів дискінезії жовчевиводних шляхів у дорослих лікування важливо довірити тільки кваліфікованому фахівцеві.

Причини розвитку захворювання

З позиції сучасної медицини, ДЖВП відноситься до порушення функціонування жовчевивідних шляхів і печінки. Головними складовими, що призводять до дисбалансу і порушення здорових процесів, є надмірне вживання гострої, солоної, смаженої або жирної їжі, зловживання алкоголем і психічні розлади організму.

Якщо говорити про те, що це захворювання має первинну стадію, то приводом до виникнення дискінезії жовчевивідних шляхів у дітей і дорослого покоління є:

  • звуження розмірів та обсягів жовчного міхура;
  • збільшення протоків, які переганяють жовч;
  • підвищений тиск на знаходяться біля жовчного міхура перегородки і перетяжки.

Ці причини можна виявити на ранніх стадіях хвороби, оскільки вони є вродженими. Уникнути прояву патології в старшому віці дозволить регулярне обстеження в дитячому та підлітковому періоді.

Симптоми дискінезії жовчовиводних шляхів на вторинній стадії з’являються на тлі наявності таких факторів, як гастрит, виразкова хвороба, панкреатит, холецистит, дуоденіт, гепатит і гіпотиреоз.

Найважливішим фактором, який часто є причиною прояву дискінезії, є схильність до психічних розладів. Психози, якими страждає пацієнт, повинні підлягати негайному лікуванню до цілковитого одужання хворого.

Порушення в функціонуванні системи травлення, запальні процеси органів і психічні розлади не можуть бути єдиними причинами, які сприяють виникненню ДЖВП.

На початковій і вторинній стадії медики виділяють й інші можливі причини виникнення захворювання:

  • хвороби кишківника, які носять хронічний інфекційний характер;
  • генетична спадковість: ДЖВП може передаватися у спадок від старших поколінь до молодших;
  • глистні інфекційні хвороби: до появи дискінезії призводить наявність в організмі плоских і круглих гельмінтів;
  • Вегетосудинна дистонія: хвороба вражає окремі частини нервової системи, відповідальні за повноцінне функціонування органів травлення.

У сучасній медицині не виключені випадки, коли непрямі ознаки захворювання з’являлися на тлі ожиріння 2-ї стадії, малоактивного способу життя, сильних фізичних навантажень і психоемоційних зривів.

Діагностика захворювання

Жоден лікар не зможе вірно діагностувати захворювання, спираючись безпосередньо на непрямі ознаки і виражені симптоми ДЖВП. Щоб встановити правильний діагноз і призначити повноцінний комплекс лікування дискінезії жовчевивідних шляхів у дорослих, необхідно виконати наступні заходи:

  • провести повне опитування пацієнта, в процесі якого встановлюються терміни появи і характер симптомів;
  • зібрати діагностику минулих захворювань хворого: які хвороби були перенесені в більш ранньому віці, які захворювання є спадковими, показання щодо наявності доброякісних або злоякісних пухлин у пацієнта або його родичів;
  • вивчити місце роботи: перевірити його на токсичні речовини та загальні умови праці;
  • провести фізіологічний огляд, перевірити шкірний покрив у пацієнта на наявність плям або жовтого кольору шкіри і оглянути повністю тіло: чи є ожиріння і чи добре проглядається печінка;
  • призначити лабораторні обстеження: етап, який включає загальний клінічний і біохімічний аналіз крові, аналізи сечі і кала, маркери на наявність гепатиту.

На основі перерахованих вище досліджень доктор може поставити первинний діагноз, але для повного підтвердження і призначення лікування дискінезії жовчевиводних шляхів препаратами пацієнту необхідно пройти інструментальне обстеження організму:

  • Ультразвукове дослідження черевики, жовчного міхура з протоками. Обстеження допомагає лікарю зрозуміти, які розміри має жовчний міхур, його шляхи, чи присутнє запалення і новоутворення.
  • Зондування шлунка і кишечника. Проводиться з метою взяття проб рідини на аналіз.
  • Холецистографія з контрастною речовиною — рентгенологічне обстеження.
  • Сцинтиграфія. Метод є інноваційним і полягає у введенні в організм ізотопів, за допомогою яких проводиться візуалізація необхідної зони.

Лікування дискінезії

При своєчасному виявленні симптомів захворювання, лікування, як правило, забезпечує сприятливий результат хвороби. Повний комплекс лікувальних процедур при дискінезії спрямований на забезпечення повноцінного відтоку жовчі з печінки. Медикаментозне лікування хоч і відіграє визначальну роль, але буде неповним без додаткових дій. Лікування дискінезії жовчевивідних шляхів складається з наступного комплексу заходів:

1. Складання спеціального режиму дня і повне його дотримання:

  • правильне співвідношення фізичної активності та відпочинку, здоровий сон тривалістю не менше восьми годин на добу;
  • систематичні прогулянки на відкритому повітрі;
  • при малорухливій роботі слід виконувати легку гімнастику (нахили і повороти тіла) кожні дві-три години.

2. Дотримання суворої дієти:

  • повністю виключити з раціону гостру, жирну, копчену їжу та консервовані продукти;
  • звести до мінімуму вживання солі (добова норма повинна становити не більше 3 грам);
  • регулярно вживати мінеральну воду;
  • кількість прийомів їжі (невеликі дробові порції) має збільшитися до 7-8 разів протягом дня.

3. Лікарські препарати та медикаментозне лікування (приймаються за призначенням лікаря):

  • рясне застосування жовчогонних препаратів;
  • вживання ферментних і холеспазмолітичних засобів.

Препарати при дискінезії жовчевивідних шляхів складають численну групу медикаментів, які покликані привести в норму роботу жовчних протоків, а також перешкоджати застою жовчі.

Всі ці препарати розділені на наступні групи:

  1. Холеретики — стимулюють секреторну функцію печінки і розрізняються за складом і способом дії на організм:
  • Рослинні речовини, основу яких складають трави і витяжки з рослин. Наприклад, «Фламін».
  • Медикаменти на тваринній основі. Наприклад, «Аллохол».
  • Синтетичні препарати. Наприклад, «Урсосан».

2. Холекінетики — жовчогонні препарати для усунення больового синдрому і нормалізації функціонування жовчного міхура:

  • «Холосас» — препарат на основі натуральних складових, який містить у складі шипшина, яблучну і лимонну кислоти, а також вітамінний комплекс.
  • «Магнія Сульфат» — жовчогінний препарат, який додатково володіє слабкою дією.
  • «Оксафенамід» — препарат для прогону жовчі та усунення болю.

3. Інші препарати. Як правило, лікування патології вимагає застосування і неспецифічних груп медикаментів:

  • Холеспазмолітиків: «Але-шпа», «Папаверін», «Іберогаст», «Одестон».
  • Слабких препаратів: «Пурген», «Бісакодил». Вони протипоказані, якщо у пацієнта спостерігається схильність до розладів кишківника.

Народні методи в лікуванні дискінезії

Застосування медикаментозного лікування можна супроводжувати і народними методами. Тому кожен пацієнт повинен бути обізнаний, як лікувати дискінезію жовчевивідних шляхів «бабусинним» способом.

Гіпертонічний тип захворювання передбачає використання таких зборів для зниження гіперфункції жовчного міхура:

  • трав’яні настої м’яти, кукурудзяних рильців, безсмертника, барбарису;
  • відвар шипшини в поєднанні з травами.

Лікування дискінезії жовчевивідних шляхів при гіпомоторному типі захворювання включає:

  • приготування та вживання спеціальних відварів з трав (календула, аптечна ромашка, алтей, девясив, шавлія);
  • вживання лляної олії;
  • прикладання холодної грілки або компресу в область ребер для зниження больових відчуттів при слабких скороченнях жовчного міхура;
  • випивання склянки молока з додаванням соку моркви, процедуру виконувати протягом 30 днів вранці;
  • постановку клізми з додаванням кукурудзяної олії (1 ст. ложка на 1 літр теплої води (для профілактики захворювання).

Ефективним вважається лікування захворювання соками:

  • рекомендовано протягом місяця пити фреші до вживання їжі;
  • сік моркви, огірка, буряки (змішати в рівних пропорціях);
  • суміш з меду та яблучного соку;
  • склянка суміші з капустного розсолу і томатного соку (після їжі).

Профілактика та дієтичне харчування

Дискінезія жовчевивідних шляхів — небезпечне захворювання. Для його запобігання лікарі рекомендують виключити розлади неврологічного характеру, убезпечити організм від стресових ситуацій, забезпечити правильний режим харчування та сну. Займатися активним відпочинком.

Якщо захворювання все ж присутнє або лікування знаходиться на остаточній стадії, то рекомендовано:

  • очищення жовчного міхура шляхом прийому спеціальних препаратів;
  • періодичне зондування з метою очищення 12-перстної кишки;
  • точковий масаж;
  • електрофорез.

Особливу увагу лікарі приділяють дотриманню дієти при дискінезії жовчевивідних шляхів, що включає наступні пункти:

  • Забезпечити пропорційний прийом їжі протягом дня. Завдяки цьому організм звикне до режиму і налагодить взаємодію всіх систем і органів.
  • Всі страви необхідно готувати в таких термічних режимах: запікання або відвар. Необхідно повністю відмовитися від смаженого і контролювати кількість солі, що надходить в організм.
  • Вживати страви тільки в підігрітому вигляді. Холодні продукти можуть викликати напади спазмів жовчних протоків.
  • Щодня вживати фрукти, овочі, можна робити соки. Також необхідно їсти зелень.

Дозволяється вживати такі продукти:

  • соки і свіжовижаті фреші в розбавленому вигляді;
  • із солодощів можна їсти варення, пастилу, зефір, мармелад, карамель і мед;
  • пити некріпкий чай;
  • вживати тільки стиглі і солодкі фрукти, ягоди;
  • віддавати перевагу вчорашньому хлібу;
  • дозволений невеликий обсяг вершкового масла;
  • можна соняшникову та оливкову олію;
  • звичайне печиво замінити галетним;
  • варені вкруту яйця і приготовані на пару омлети;
  • каші (рис, гречка) рекомендовано варити на молоці та воді;
  • дозволені кисломолочні продукти нульової або зниженої жирності;
  • вегетаріанські (овочеві), молочні супи або нежирний борщ.

Ускладнення захворювання

При правильному лікуванні, розпочатому на ранніх стадіях захворювання, патологія має успішний результат і не несе загрози життю хворому. Але несвоєчасне лікування при симптомах дискінезії жовчевиводних шляхів або при недостатній терапії, нехтуванні виконанням рекомендацій доктора, можуть початися ускладнення:

  • запалення жовчного міхура — хронічний холецистит, який супроводжує пацієнта понад 6 місяців;
  • жовчокам’яна хвороба — утворення каменів у жовчному міхурі;
  • захворювання шкіри та дерматит;
  • запалення органів травного тракту — панкреатит, дуоденіт.

Дані захворювання хоч і не становлять загрозу для життя людини, але при ігноруванні симптомів і переході захворювання в хронічну стадію, стан здоров’я може погіршитися, і в процесі призвести до інвалідності. Не рекомендується нехтувати порадами лікарів при лікуванні дискінезії жовчевивідних шляхів у дорослих. Для своєчасного виявлення ознак наявності захворювання необхідно вчасно проводити обстеження та здійснювати профілактичні дії, спрямовані на усунення первинних причин виникнення збоїв функції жовчного міхура.

Відгуки про лікування

Одним з досить часто зустрічаються захворювань у практиці гастроентерологів є дискінезія жовчевивідних шляхів. Відгуки про лікування цієї недуги можна зустріти різні. Багато в чому люди кажуть, що специфіка і успішність терапії залежить від кваліфікації лікаря.

Пацієнти відзначають такі особливості в лікуванні та діагностиці захворювання:

1. Часто звернення до лікаря призводило до встановлення подібного діагнозу з наступними симптомами:

  • нудота (іноді нічна блювота);
  • болі в животі;
  • розлад стільця.

2. Всі пацієнти відзначають необхідність дотримання дієти протягом як мінімум півроку після закінчення лікування, а також під час терапії:

  • виключено солодке, копчене, газована вода та подібні продукти;
  • пацієнти віддають перевагу їжі, приготованій на пару або в духовці.

3. Деякі пацієнти відзначають, що дотримання суворої дієти ефективне в період загострень, в інший час важливо просто дотримуватися обмежень в їжі.

4. Терапія дискінезії жовчевивідних шляхів препаратами проводиться курсами.

5. Повне одужання не настає, є ризик загострень.

6. При лікуванні захворювання у дитини необхідно забезпечити спокійну обстановку в сім’ї, убезпечити її від інфекційних захворювань і точно дотримуватися всіх рекомендацій педіатра.

7. Деякі пацієнти у відгуках відзначають неефективність лікування, а при їх додатковому обстеженні в організмі були виявлені лямблії і призначений інший курс терапії.

Можна сказати, що таке захворювання, як дискінезія жовчевиводних шляхів, турбує більшу частину населення. Як правило, люди звертаються за спеціалізованою допомогою, коли патологія вже набуває хронічного характеру. У такому випадку лікування є тривалим і вимагає терпіння від пацієнта.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *