«Емілі в Парижі»: чому на новий серіал від творців «Сексу у Великому місті» не варто витрачати час

Проект не рятують ні ексцентричне вбрання, ні Ейфелева вежа.

2 жовтня на Netflix разом опублікували 10 епізодів серіалу «Емілі в Парижі». Проект виглядає як ідеальна формула: головну роль виконує неймовірна Лілі Коллінз, декораціями став блискучий Париж, за успіх відповідає Даррен Стар, який подарував світу «Секс у великому місті», а за костюми — Патриція Філд, яка доклала руку до вбрання того ж «Сексу у великому місті» і «Диявол носить Prada». Звучить чудово? Так! Але тільки щось пішло не так.

Млявий сюжет

Про головну героїну Емілі Купер (Лілі Коллінз) глядач знає зовсім мало: вона працює в маркетинговому агентстві Чикаго і зустрічається з симпатичним, але сумним хлопцем. Її начальниця повинна була відправитися у відрядження до Франції, але ось невдача — занадто захопилася прощальним сексом і завагітніла, так що Емілі доведеться поїхати в Париж замість неї.

Емілі в захваті: на її очах збувається мрія (правда, про те, що у героїні вона взагалі була, ми дізнаємося не відразу). Париж зустрічає дівчину непривітно. Французи постійно усміхаються її незнанню мови, нумерація поверхів, яка у Франції починається з нульового, збиває з пантелику, в новій квартирі тут же ламається душ. Окремого «бісить» заслуговують колеги. Офіс тут же прозвав бойову та ініціативну Емілі селюдницею, ефектна начальниця ‑ мегера (Філіппін Леруа ‑ Больє) сипле нездійсненними завданнями. А ще на горизонті як на зло намалювався спокусник ‑ сусід, але закрутити з ним роман просто так не вийде. Єдине, що радує, так це нове хобі Емілі — блог в Instagram, який набирає шалену популярність.

Сюжет немов надергали з кращих робіт двохтисячних. Злісна начальниця примчала з кабінету леді ‑ бос з фільму «Диявол носить Prada», головна героїня не випускає смартфон з рук, як персонажі «Плітковини», а всі жіночі розмови виглядають як переказ «Сексу у великому місті». Протягом серіалу здається, що ми вже десь все це бачили, ось тільки 15 років тому було цікавіше.

Історію спробували зробити сучасною, додавши розмов про сексизм і рух Me Too, але Емілі як і раніше гостро потребує чоловіка поруч, дозволяє керівництву витирати об себе ноги і розкриває рот перед Його Величністю Гламуром — і це в 2020 році. Дивитися просто нудно — нічого нового і шокуючого серіал не заявляє.

Персонажі ‑ маски

Емілі Купер починаєш співпереживати не відразу, і це зрозуміло: глядачеві нічого не розповідають ні про неї, ні про її минуле. Ідеальних брів Лілі Коллінз мало, щоб характер склався, як пазл. Через кілька серій ми нарешті бачимо, що героїня винахідлива, відкрита світу і не здається після першої невдачі. Але навіщо Емілі так рветься в бій, до кінця незрозуміло. Чи боїться вона втратити роботу? Чи мріє затриматися в найкрасивішому місті планети? Тримається заради любові? Не ламайте голову, ви цього не дізнаєтеся.

Подруга головної героїні Мінді — дівчина китайсько ‑ корейського походження — виникає тільки тоді, коли потрібно обговорити подробиці минулої ночі і сально похихикати. Красунчик ‑ сусід рідко говорить фразу довше одного речення. Колеги — шаблонні ідіоти, які видають тільки дурні ідеї, а головне (ось чорти!), протестують проти новаторських американських пропозицій Емілі.

Єдиною більш-менш живою людиною на цьому карнавалі виглядає французька начальниця головної героїні. Вона приваблива і розумна, мабуть, єдина, хто кумедно жартує, і болісно переплітає роботу і особисте життя, адже головний клієнт агентства — її коханець. Все це, правда, ми теж вже бачили — але цей сюжетний повтор вийшов вдалим і непогано розбавив низку плоских персонажів.

Стереотипи, яких забагато

Серіал збирає абсолютно все кліше про столицю Франції та її жителів. Героїня веде блог, в якому відзначає важливі деталі: парижани нескінченно курять (навіть після фітнесу), приходять на роботу до одинадцяти, схиблені на сексі і парфумі. Самі французи з такою інтерпретацією виявилися очікувано не згодні: критики звинуватили Французи розкритикували серіал Netflix «Емілі в Парижі» за стереотипи і кліше серіал в образливих і плоских стереотипах.

Захисники «Емілі в Парижі» висловлюють думку, що серіал навпаки іронізує над американцями і їх поглядом на Європу. І дійсно: Емілі хизується вулицями в ідіотському червоному береті, помиляється у вимові кожні п’ять хвилин і постійно нав’язує іншим свій погляд на світ, називаючи це американськими цінностями.

Проблема в тому, що, з якого боку ні поглянь на історію, вона виявляється переповненою стереотипами. Неважливо, про французів чи американців, адже виглядає це однаково безглуздо. Більш того, вже в перших серіях ви почуєте жарти ‑ кліше ще й про німців і китайців. Чи не забагато зіткнень культур для однієї простенької історії?

Передозування Парижем

Було б дивно, якби серіал «Емілі в Парижі» нічого не розповідав про Париж — але тут міста якось занадто багато. Незручний момент? Показуємо Ейфелеву вежу. Героїня закохалася? Терміново в кадр сяючу Ейфелеву вежу. Глядач занудьгував? Здається, настав час Ейфелевій…

У «Сексі у великому місті» героїні оспівували Нью ‑ Йорк, тут — столицю Франції. Але в тому проекті ще хоча б займалися сексом, а в «Емілі в Парижі» тільки нудотно вихваляють багети і вузькі вулиці. У якийсь момент глядач теж проникається містом: красивим звучанням мови, томними пейзажами і видом спокусливих булочок з шоколадом. Але місце стає нав’язливою ідеєю, повторюється із серії в серію і в кінцевому рахунку втрачає весь свій романтичний флер. Ми не бачимо незручних сторін і секретних місць — просто однотипний лиск, від якого починають хворіти очі.

Хруст французької булки чудовий вперше, але якщо є хліб п’ять годин поспіль, він набридає. Те ж відбувається і з «Емілі в Парижі».

Але класні костюми

Серіал приваблює нескінченною низкою вбрань, від яких витягується обличчя. Художниця по костюмах Патриція Філд повторила успіх своїх минулих проектів і навіть зарифмувала деякі образи: сукні Емілі перегукуються з одягом Керрі Бредшоу, змушують придивлятися і вдивлятися в деталі. Героїня виглядає суперечливо: надягає підбори в той час, як справжні француженки віддають перевагу зручному взуттю, носить сумочки з бахромою і дивні пестрі костюми. Але спостерігати за цим парадом одне задоволення. Особливо якщо ви скучили за стилем двохтисячних.

Окремої уваги заслуговують і костюми начальниці Емілі: вона одягається стримано і разом з тим вкрай сексуально. Актрисі Філіппін Леруа ‑ Больє 57 років — і це велика рідкість, коли героїню не намагаються зробити навмисно молодше, а підкреслюють гідності віку і властиві йому сильні сторони. Загалом, якщо дивитися, то заради цього.

«Емілі в Парижі» — це серіал, який можна подивитися за один вечір: кожна з 10 серій триває по півгодини. Інша справа, що вам навряд чи варто витрачати на нього час — герої зовсім необайні, види Парижа швидко набридають, а стереотипи просто бісять. Хоча проект може сподобатися тим, хто відчайдушно сумує за двохтисячними і хапається за будь-яку можливість поностальгувати. Втім, тоді краще переглянути «Секс у великому місті». Адже навіщо посередня копія, коли є класний оригінал?