Фізика балансу в йозі. Частина 1: вирівнювання

Три кити балансу — вирівнювання, сила і увага. Вирівнювання тіла має вирішальне значення, оскільки робить баланс фізично можливим. Сила дозволяє нам утримувати і регулювати вирівнювання. А увага — постійно відстежувати його, даючи нам розуміння, коли і куди варто спрямувати зусилля для збереження рівноваги. Кожному з цих трьох китів ми присвятимо окрему статтю. Сьогодні поговоримо про вирівнювання.

Рожеві фламінго можуть запросто подрімати на одній нозі навіть при наявності галасливих сусідів і при цьому не впасти. Можуть ногу змінити і продовжити солодко дрихнути.

Чи може людина подрімати, стоячи на одній нозі? Звичайно ні. Деякі люди не те що подрімати — декількох секунд не простоять на одній нозі без опори. Навіть відносно прості асани на розвиток балансу на кшталт пози дерева і пози півмісяця потребують нашої повної уваги. Як тільки ми втрачаємо фокус — падаємо.

Але найцікавіше в тренуванні балансу за допомогою таких асан полягає в тому, що при повній зосередженості і напруженості ми очищаємо свою свідомість і заспокоюємося, так як саме спокій, повний контроль над всім тілом і зосередженість дозволяють утримати рівновагу.

При балансуванні ми домагаємося фізичної рівноваги з фундаментальними силами природи. Однак не можна досягти цієї гармонії, залишаючись абсолютно нерухомим. Ми повинні постійно змінювати центр рівноваги і оновлювати відчуття балансу кожну секунду. І коли у нас це виходить, не тільки наше тіло знаходить свій стан балансу, але і наші нервові імпульси, думки та емоції.

Рівновага приносить зрівноваженість.

Втрата рівноваги в «одноногих» асанах відбувається через нашу інстинктивну острах впасти, і неможливість утримати рівновагу вдаряє прямо по нашому его. Найцікавіше полягає в тому, що в реальності ми рідко падаємо на підлогу і боляче вдаряємося. Ми просто ставимо другу ногу на підлогу — все, ніхто вже не падає. Але тим не менш неможливість виконати таку просту дію іноді може дуже злити. Коли ми втрачаємо баланс у такій простій асані, як поза деревом, і не можемо затриматися в ній досить довго, наш внутрішній критик починає шепотіти: «Та що з тобою не так? Чому ти не можеш встояти? Адже це так просто! «. Падіння на заняття йогою при всій групі може викликати у нас почуття сорому і легкої злості на себе, так як наша неспроможність тільки що була показана великій кількості людей.

Але не варто опускати руки, оскільки регулярне виконання пози дерева покращує концентрацію, дарує спокій, зміцнює м’язи, розвиває координацію і баланс, що позитивно впливає на нашу походку (робить її більш стійкою), на те, як ми стоїмо і як виконуємо багато повсякденних дій, про які зазвичай не замислюємося. Можна навіть сказати, що всі ці переваги продовжують нам життя, оскільки допомагають уникнути падіння, які часто призводять до травм і навіть смерті серед літніх людей.

Вирівнювання

Багато в чому утримування рівноваги на одній нозі схоже на балансування на гойдалці-дошці: і там і там діють одні й ті самі закони фізики. Якщо ви розташуєте центр тяжкості над базою підтримки — збережіть баланс, якщо ні — одна зі сторін обов’язково переважить.

Однак з утриманням рівноваги не все так просто. Коли ви стоїте в позі гори, готуючись перейти з неї в позу дерева, ваші ноги утворюють цю саму базу підтримки. Центр тяжкості (точка, яку ви повинні розташувати прямо над базою) для кожного свій, так як всі люди різні. Але, як правило, він знаходиться трохи нижче пупка в глибині живота і, оскільки в більшості своїй люди більш-менш симетричні, розташовується прямо посередині.

Якщо ви станете перед дзеркалом і уявіть собі вертикальну лінію, яка йде від підлоги до стелі і проходить прямо через цю точку, ви повинні побачити, що вона закінчується прямо між вашими ногами, в центрі вашої бази підтримки.

Ваша вага рівномірно розподіляться по обидва боки лінії. Тримати баланс у такому становищі дуже легко.

Але в той момент, коли ви піднімаєте праву ногу і починаєте відводити праве коліно в бік для переходу в позу дерева, змінюється все! Ваша база підтримки звужується — тепер це тільки ваша ліва нога. Вага вашої правої ноги, яка відводиться вправо, переміщує центр тяжкості, і він вже не знаходиться на умовній лінії, що проходить через центр вашого тіла. Для того щоб це компенсувати, ви автоматично переміщуєте тулуб у лівий бік, одночасно працюючи над тим, щоб провести нову лінію і визначити нову базу підтримки.

Ви знову повинні розподілити вагу тіла рівномірно по обидва боки горизонтальної лінії. Щоб зрозуміти, як це працює, уявіть собі двох людей різної вагової категорії, які намагаються утримати в рівновазі гойдалки-балансир. Баланс може бути досягнутий, якщо більш легка людина сяде на самий край свого боку гойдалки, а його більш важкий напарник посунеться ближче до центру.

У йозі застосовується та ж практика: більш легка частина тіла віддаляється від центру, а більш важка — наближається. У позі дерева ваша злегка зігнута нога йде вправо досить далеко від центру бази підтримки. Досягти рівноваги можна, змістивши більш важкі частини тіла — бьодра і корпус — трохи вліво.

Використовуючи свої руки для балансування, розводячи їх в сторони, як канатоходець, ви інтуїтивно приймаєте той факт, що, як тільки вага далеко відходить від вашого центру тяжкості, це відразу ж відбивається на вашій рівновазі. Якщо у вас є труднощі з балансом у позі дерева і подібних, постарайтеся для початку врівноважувати себе за допомогою рук.

Переміщення центру тяжкості вгору-вниз впливає на утримання балансу так само сильно, як і горизонтальне переміщення. Перевірте самі: в позі дерева розкинуті в бік руки помістіть перед грудьми, склавши долоні. Ще складніше буде встояти, якщо ви піднімете руки в цьому ж жесті над головою.

Це відбувається тому, що з кожним рухом ви переміщуєте свій центр тяжкості трохи вгору. А коли він знаходиться високо, відхилення в бік всього лише на кілька градусів може призвести до втрати рівноваги. Коли центр тяжкості знаходиться нижче, у вас залишається більше місця для маневрів. Отже, якщо у вас проблеми зі збереженням рівноваги в позі дерева, спробуйте не так високо піднімати зігнуту ногу і для початку впертися в щиколотку. Пізніше можна буде підтягнути ногу вище — до коліна або стегна. Ще один спосіб поліпшити рівновагу в позі — постаратися якомога сильніше розширити стопу, розставивши пальці.