Фуросіки або елегантність по-японськи

Вічна проблема: коли потрібен пакетик, в який хочеться покласти щось (припустимо, ноутбук або взяту почитати книгу) — його ніколи немає під рукою. Зате вдома чекає стійка, повна пакетиків усіх розмірів. Викинути — неекологічно, та й не звикли ми викидати. Віднести на переробку — я, припустимо, можу пройти два квартали, щоб опустити кульок, набитий кулечками, в спеціальний контейнер, але підозрюю, що ще не скрізь на неосяжних просторах Європи та Азії ці самі контейнери встановлені. Складати, як мама вчила, один на інший, щоб місця менше займали, — терпіння не вистачає.

А оформлення подарунка? Завжди виникають проблеми — в яку коробку (обгортку, сумочку) покласти, чим прикрасити, щоб це виглядало не банально, стильно, сучасно.

Між тим, наші сусіди по глобусу, японці, давним-давно цю проблему для себе вирішили шляхом використання квадратних шматків тканини, які називаються фуросіки. (Говорити «фурошики» — неправильно, японці не говорять ні «суші», ні «сашими», ні «Міцубіші», вони взагалі звук «ш» не дуже вживають.) Нескладно, елегантно, оригінально, і упаковка завжди під рукою.

Фуросіки в перекладі означає «банний килимок». Здавалося б: при чому лазня до елегантної упаковки? А справа в тому, що в старовину в японській лазні було прийнято переодягатися в легке кімоно (воно називалося «фуро») і вставати ногами на зроблений з декількох шарів тканини коврик- «сікі». Чоловік приходив у лазню з фуро, ув’язаним у килимок, а після процедур зав’язував мокре фуро в нього ж.

Сучасний фуросіки зовсім не обов’язково повинен складатися з декількох шарів тканини, це — на ваш розсуд. А також стандартні розміри сторін квадратної упаковки (від 40 до 45 см — маленькі, від 68 до 75 — для більших предметів) теж можуть збільшуватися і зменшуватися за вашим бажанням. У фуросіки можна пов’язати маленьку шкатулку (тоді досить буде тканини з розмірами носової хустки) або, скажімо, великий географічний атлас (тканина для фуросіки буде розміром майже з простирадло).

Дозвольте підкреслити основні переваги японської «ноу-хау»:

1. хустка, з якої робиться стандартна за розмірами фуросіки, не потребує багато місця, у складеному вигляді поміщається навіть у маленьку сумочку;
2. така упаковка надзвичайно зручна в переносці, тому що завершальний етап упаковування в фуросіки — це спорудження ручки, за яку її тримають, рука при цьому не пітніє, як від целофанового пакета;
3. чудово поєднується з модним нині одягом орієнтального, сільського або янкі-стилів, а якщо тканина елегантного неброського забарвлення або однотонна — то і з більш офіційним стилем одягу;
4. ідеальна з точки зору все тієї ж екології — багаторазово використовується, не засмічує навколишнє середовище, не потребує переробки, виготовляється в більшості випадків з природних матеріалів (бавовни, льону, шовку, вовни), правда, зараз вживають і змішані матеріали;
5. в силу всього перерахованого вище — це дуже сучасна манера упаковувати покупки, потрібні речі або подарунки.

Спочатку упаковка в фуросіки забирає деякий час, потрібна практика. А потім це перетворюється на задоволення!

Нам потрібен квадратний шматок тканини, оброблений по краях. Це може бути звичайна головна хустка, а може — шматок тканини, що залишився невикористаним при шитті сукні (його треба тільки підшити по краєшках). Можна піти і в клаптиковий відділ тканинного магазину, де шматки тканин найпривабливіших забарвлень коштують зовсім дешево, що дозволить обзавестися фуросіки всіх кольорів веселки.

Тренування почати краще з бавовняних тканин. Якщо вузли не дуже затягувати, згорток швидко набуває гідного вигляду. Упаковка в шовкову або крепову тканину вимагає деякої навички, цим ви займетеся трохи пізніше. Потренувавшись, можна навчитися упаковувати в фуросіки предмети найрізноманітнішої конфігурації: коробочку з парфумами, пляшку вина, домашні капці і навіть хутряну шапку.

Бажаю і вам скоріше опанувати нескладне мистецтво створення оригінальних упаковок фуросіки!