Гійом Лежантіль

У 1761 році Паризька академія наук розробила програму, що дозволяла досить точно визначити відстань від Землі до Сонця. Ідея була в тому, щоб спостерігати проходження Венери на тлі диска Сонця з різних куточків Землі, фіксуючи точні координати спостереження і час появи (або відходу) Венери з диска. Для цієї мети виявили кращі місця для спостережень і розіслали листи вченим по всій Європі. В результаті такого міжнародного співробітництва відстань до Землі була розрахована досить точно.

Проходження Венери по диску Сонця — рідкість. Воно відбувається циклами: двічі з проміжком у 8 років, потім через 105,5 років, знову через 8 років і, нарешті, через 121,5 років. Потім цикл повторюється.

Одним з астрономів, які відпливли з Франції, щоб спостерігати це явище, був Гійом Лежантіль (повне ім’я Guillaume Joseph Hyacinthe Jean-Baptiste Le Gentil de la Galaisicere). Його шлях лежав в індійське місто Пондішері, що тоді належало Франції. Однак у ті часи Франція воювала з Англією, в тому числі за індійські землі, і у мандрівника виникли непередбачені труднощі.

Дійшовши до острова Іль-де-Франс (зараз Маврикій) на торговому судні, Лежантіль дізнався, що Пондішері осаджений англійцями. Відправитися далі він зміг лише через 8 місяців, сівши на військовий фрегат, що йде на допомогу місту. Але через два з половиною місяці корабель підійшов до берегів Індії, з індійського човна капітану сказали, що містом Пондішері тепер володіють англійці. Кораблю довелося підняти португальський прапор і пройти повз порт. Через кілька днів корабель попрямував назад на Іль-де-Франс. Спостерігати проходження Венери астроному довелося посеред моря, з палуби корабля. Він визначив час появи і відходу Венери з диска Сонця, але маятниковий годинник на гойдаючому кораблі був ненадійним. Крім того, корабель постійно переміщався, тому точні координати спостереження Гійом Лежантіль визначити не міг. В результаті дані астронома виявилися марними.

Гійом не хотів повертатися на батьківщину, не виконавши завдання, а тому вирішив почекати наступного проходження Венери, в 1769 році. Вісім років він вивчав природу індійських островів: складав карти, описував погоду, тварин і рослини. Вчений вирахував, що найточніші дані при наступному проходженні Венери можна буде отримати на схід від Індії, тому в 1766 році відправився на Філіппінські острови, які тоді належали Іспанії, союзниці Франції. Прибувши в столицю Філіппін Манілу, астроном вирахував її точні координати і став вивчати місцеву природу. Однак виявивши, що в Манілі багато хмарних днів, вирішив повернутися в Пондішері, який був звільнений від англійців і знову належав Франції.

У березні 1768-го Гійом Лежантіль нарешті потрапив до Пондішері. До проходження Венери (4 червня 1769-го) залишалося більше року, тому астроном визначив точні координати місця спостереження і став вивчати місцеву флору і фауну.

Напередодні дня спостереження погода була ясною, проте вночі небо затягнули хмари і розійшлися вони тільки через дві години після проходження Венери! Після такої невдачі вчений два тижні був пригнічений і навіть не вів щоденник. Переживання астронома посилило лист з Маніли: там спостереження пройшли з прекрасною видимістю.

Стомлений невдачами і хворобами, вчений вирішив їхати додому. Він повернувся на острів Іль-де-Франс у квітні 1770 року, але через хворобу був змушений чекати наступне судно, що йде до Франції. Через кілька місяців він відплив на батьківщину. Однак через пару тижнів плавання корабель потрапив у бурю і з великими труднощами повернувся назад на острів. Вирушити на наступному кораблі Лежантіль не зміг через несподівану причину: новий комісар острова недолюблював астронома і заборонив капітану корабля брати його на борт. Лише 30 березня 1771 року астроном відплив додому на іспанському кораблі. Однак за проїзд на іноземному судні вченому довелося заплатити, залишивши на острові вісім ящиків з колекціями рідкісних раковин, коралів та іншими експонатами. Через чотири місяці корабель прибув до Іспанії. Тут вчений перевантажив свої книги та інструменти на французьке судно, а сам відправився до Франції сушею. Опинився він на батьківщині лише 8 жовтня 1771 року.

Вдома поверненню астронома здивувалися, оскільки вважали, що він загинув. Його дружина вийшла заміж за іншого, його місце в Академії наук зайняв інший науковець, а більша частина його стану зникла.

Проте вже в 1772 році король відновив Лежантіля в Академії наук. Через два роки астроном одружився, а ще через вісім років король призначив його академіком, одним з трьох серед астрономів в Академії.

Незважаючи на невдачі своєї одинадцятирічної подорожі, Гійом Лежантіль продовжив роботу, опублікував два томи своїх спостережень, куди увійшли карти, описи сезонних вітрів, координати різних місць, описи флори і фауни Індії, а також Індійських і Філіппінських островів.

Художник Марія Усеїнова