Груша Бергамот

У статті представлена Бергамот груша: фото, опис сорту, його різновидів, правила посадки, вирощування.

Груша Бергамот: опис сорту

Сорт груші Бергамот відноситься до числа збірних і включає кілька сортів груш, що відрізняються сплюснуто-округлою формою плодів. Груші Бергамот відомі і улюблені садівниками протягом багатьох років. Крім смакових характеристик популярність цих сортів обумовлена і можливістю їх вирощування в багатьох регіонах, в тому числі, з досить холодними зимами. До числа зимостійких відносяться такі сорти як грушу Бергамот Новик, авторство якого належить І.В.Мічуріну, а також груша Бергамот осінній і груша Бергамот россошанський. Саме завдяки роботі селекціонерів географія вирощування груш цього сорту значно розширилася. Адже, раніше, груші сорту Бергамот рекомендувалися лише для кількох регіонів на півдні і заході країни.

Назву сорту груші Бергамот пов’язують з Бергамо — це місто в Італії де, за інформацією деяких джерел, вперше був виведений цей сорт груш. Також, є версія, що така назва обумовлена зовнішньою схожістю плодів груші Бергамот і плодів однойменної рослини.

Далі, детальніше розглянемо особливості одного з найпопулярніших сортів груш Бергамот, а також дізнаємося про те, як виростити дану плодову культуру і забезпечити правильний догляд за нею.

Груша Бергамот: особливості сорту

Більшість дерев груші Бергамот мають пірамідальну або конусовидну крону. Як відомо, для плодових культур подібна форма крони є найбільш оптимальною з точки зору освітлення та провітрювання дерева, що, в підсумку, сприяє і кращому дозріванню плодів. Висота дорослих дерев не перевищує 15 метрів, що для даної плодової культури є середнім значенням. Адже деякі грушеві дерева можуть виростати і більше 25 метрів у висоту.

Листя груші Бергамот округлої форми, злегка продовгуваті. Верх листової платини має яскраво-зелене забарвлення, а низ трохи світліше. Як правило, в більшості регіонів, період цвітіння груші припадає на кінець весни. Дерева в грушевих садах в цей час буквально покриті біло-рожевими суцвіттями.

Плодоношення груші Бергамот починається не раніше ніж через вісім років. Однак, враховуючи, що груша відноситься до числа дерев-довгожителів, це навіть не середина її життєвого циклу. Звичайно, найбільша врожайність відзначається, саме, в перші роки, після початку плодоношення. У цей період з одного дерева, в середньому, знімають до 80 кг плодів. А максимальна врожайність одного дерева може досягати і 140 кг.

При правильному і своєчасному відході збирати урожай можна ще довгі роки. Відомі випадки плодоношення груші сорту Бергамот протягом цілих 20-ти років.

Груші Бергамот відносять до самоплідних сортів, він дає непоганий урожай навіть за відсутності сусідів-запилювачів. Однак, для більшого плодоношення фахівці, все ж, радять висадити груші різного ґатунку.

Як вже зазначалося, груші Бергамот відрізняє округла і трохи сплюснута форма, саме завдяки їй цей сорт можна відразу відрізнити від інших. Забарвлення плодів різноманітне, від світло-зеленого до різних відтінків жовтого і червоного кольорів. В середньому, вага однієї груші становить 150-200р. Шкірка тонка, м’якоть світла, солодка на смак, соковита, з притаманною плодам груші зернистістю. До речі, причиною зернистості є так звані кам’янисті клітини — склереїди. Через їх наявність в м’якоті фахівці не радять зловживати цими фруктами людям, які мають захворювання шлунково-кишкового тракту.

Калорійність плодів груші Бергамот становить близько 60 кКал на 100 грам. У складі груші виявлено безліч найважливіших для організму людини мікроелементів, вітамінів і жирних кислот. Термін зберігання плодів, залежно від різновиду сорту, становить до двох місяців.

Кора груші сорт Бергамот знаходить застосування в промисловості, з її допомогою пофарбовують різні тканини. Деревина груші Бергамот є хорошим поробочим матеріалом. А завдяки своїй текстурі ця деревина не рідко використовується в якості імітації одного з найдорожчий матеріалів — ебена (або чорне дерево).

Також, даний сорт відрізняє непогана стійкість до багатьох, характерних для груш, хвороб.

Груша Бергамот: різновиди сорту

Сорт груші Бергамот має кілька різновидів.

Груша Бергамот Новік

Це мічурінський сорт з більш ніж півстолітньою історією. Згадки про нього можна знайти у Віснику садівництва і городництва першої половини 20 століття, де він був охарактеризований як новий витривалий сорт для середньої і північної частини смуги Росії.

Після такої кількості часу, дійсно, можна з упевненістю говорити про високу морозостійкість сорту. Також, необхідно відзначити і його високу врожайність. Однак, з переробкою груш затягувати не варто, незважаючи на досить тверду шкірку, а також щільну м’якоть, плоди зберігаються лише трохи більше одного тижня. Повністю згорілі плоди середні за розміром, пофарбовані в жовтий колір.

Дерево груші цього сорту виростає не більше 15 метрів у висоту, і формує пірамідальну крону. Цвісти груша починає ближче до кінця травня, а збір врожаю починають на раніше середини вересня.

Груша Бергамот Осінній

Дерева груші сорту Бергамот осінній також досить стійко переносять холодні зими. Цвітіння припадає на травень, а плоди дозрівають вже в першій декаді вересня. Сорт груші Бергамот осінній відрізняється хорошими і стабільними врожаями. Плоди соковиті, але, при цьому, термін зберігання груші сорту Бергамот осінній невеликий.

Бергамот Волзький

Груші цього сорту мають, мабуть, найбільш тривалий період зберігання в умовах приміщення. Груші не втрачають своїх якостей майже цілий місяць з моменту їх збору. Плоди солодкі на смак, з соковитою м’коттю. Мають зелене забарвлення з червонуватим боком. Період збору врожаю — початок осені.

Груша Бергамот Дагестану

Це гібрид фахівці відносять до числа зимових сортів, що мають, як правило, тривалий період зберігання і відрізняються морозостійкістю. Груші досить великого розміру, в середньому по 100-130 грам, трохи овальної форми, мають зеленувато-жовтий окрас, у смаку присутня невелика кислинка. Дозрівають плоди після збору врожаю, який знімають в останній декаді жовтня.

Груша Бергамот Россошанський

Дерева сорту груші Бергамот Россошанський відрізняє назад-пірамідальна крона і не надто велика врожайність. Самі груші дрібнючі, вагою не більше 80 грам, але, при цьому, солодкі і соковиті. Пофарбовані в зеленувато-жовтий колір з червонуватим боком. Зберігатися урожай може близько місяця, а при температурі + 2… + 4 градуси трохи довше. Також, сорт груші Бергамот Россошанський характеризують як морозостійкий і слабо схильний до хвороб.

Груша Бергамот Московський

Груша Бергамот Московський — це середньоурожайний сорт, але, при цьому, плоди виростають досить великого розміру, не менше 150 грам. На смак груші кисло-солодкі. Плоди груші Бергамот Московський округлої форми, зеленувато-жовтого забарвлення. Збір урожаю можна починати в третій декаді вересня. Термін зберігання груш Бергамот Московський становить два тижні, а в прохолодних умовах плоди можуть зберігати якість і пару місяців.

Як висаджується і вирощується груша Бергамот

Оптимальним часом для висадження дерев є весна і осінь, тобто період спокою для дерева. Посадки радять проводити лише після того, як минуть поворотні весняні заморозки. Якщо груші висаджуються восени, то зробити це необхідно не менше ніж за місяць до настання холодів. Якщо такої можливості немає, то молодим деревам потрібно забезпечити надійне укриття.

При виборі ділянки для посадки груш Бергамот слід уникати продуваються і погано освітлюваних місць. Грунт

повинен бути поживним з нейтральним рівнем кислотності. Для швидшого вкорінення саджанців груші Бергамот посадкову ямку рекомендують добре пролити.

Здійснюючи підготовку лунки для посадки груші необхідно пам’ятати, що кореневу систему саджанця груші Бергамот слід заглиблювати не менше ніж на 60 см, але, при цьому, коренева шийка повинна розташовуватися на одному рівні з поверхнею ґрунту. Садівники-початківці не рідко припускаються помилки, заглиблюючи саджанець по щепленню, плутаючи її з кореневою шийкою. Нагадаємо, коренева шийка — це місце, де ствол саджанця груші Бергамот переходить у корінь, а щеплення знаходиться значно вище кореневої шийки.

Деревце груші Бергамот розміщують у лунці, акуратно розправляють коріння, засипають їх грунтом і трохи утрамбовують. Потім досипають решту ґрунту і виробляють полив. Під саджанець груші Бергамот потрібно внести не менше двох, трьох відер води. Великий обсяг води дозволить заповнити всі порожнечі, що утворилися в кореневій системі при посадці. Після того, як ґрунт повністю ввібрає вологу, його слід замульчувати. Крім того, враховуючи мінливу весняну та осінню погоду, коли не рідкісні сильні, поривчасті вітру, не зайвим буде прив’язати саджанець до опори.

Фахівці відзначають, що легше і швидше вкорінюються молоді саджанці груші Бергамот, вік яких становить один, два роки. А для підвищення врожайності краще відразу висадити кілька різних сортів. При цьому, визначаючись з вибором сортів, слід враховувати, що цвітіння груш має починатися, приблизно, в один період.

Якщо посадковий матеріал транспортується на тривалу відстань, або ви не плануєте висаджувати груші відразу після придбання саджанців, з метою збереження кореневої системи та запобігання її висихання, можна скористатися глиняною базіканням. Коріння саджанця на деякий час занурюють до складу і, потім, дають йому просохнути. У такому вигляді рослини можна залишити на термін не менше тижня.

При посадці відразу декількох груш, важливо пам’ятати, що, з часом, молоді деревця стануть досить високими деревами, тому відстань між саджанцями груші Бергамот має становити не менше 6-7 метрів. Крім того, занадто часті посадки будуть перешкоджати нормальному освітленню крони, що негативно вплине на врожайність, а також смак плодів.

Догляд за деревами

У перший час після посадки важливо забезпечити молодим деревцям регулярний полив. Не менше двох разів на тиждень під кожен саджанець груші Бергамот потрібно виливати до 10 літрів води. Потім, по можливості, розпушувати ґрунт і видаляти сорні трави.

Крім поливу, догляд за грушевими деревами передбачає внесення підживлень, проведення профілактичних заходів, спрямованих на запобігання появі хвороб і шкідників, а також забезпечення захисту від холодів.

Для отримання хорошого врожаю, слід вносити як мінеральні, так і органічні підживлення. Поживними розчинами мінеральних речовин можна проводити позакореневі підживлення, шляхом обприскування крони дерев. Органічні добрива вносять різними способами. Так, наприклад, можна приготувати настій і проводити підживлення разом з поливом дерев, або вносити органіку безпосередньо в грунт пристовбурного кола, додаючи компост або перегний під час перекопування ґрунту.

Органічні добрива рекомендують вносити в осінній період, а навесні дерево більш потребує азовмісних речовин, що сприяють активному нарощуванню зеленої маси.

Профілактикою появи хвороб і шкідників в першу чергу є вміст в чистоті пристовбурного кола. Адже, як відомо, багато збудників хвороб, а також комахи-шкідники, часто селяться в опалому листі і на сорних травах.

Дерева сорту груші Бергамот, як вже зазначалося вище, відрізняє непогана морозостійкість. Тому, їх захист від морозів більш актуальний в період цвітіння дерева, ніж взимку. Винятки, мабуть, становлять молоді, тільки висаджені деревця, а також випадки вирощування груш в регіонах з дуже холодними зимами.

Щоб дерево перезимувало без втрат, пристовбурне коло мульчують шаром, товщиною не менше 8-10 см. Додатково, стовбур дерева можна укрити лапником, а, по мірі випадання опадів, ще й згребти сніг до стовбура дерева. Деякі садівники застосовують для цих цілей теплоізоляційні матеріали, обертаючи ними ствол дерева. Молоді деревця можна укрити повністю, використовуючи спеціальний матеріал.

Правила обрізки

Невід’ємною частиною догляду за деревами груші Бергамот є їх обрізка. Частіше, проводять санітарну та омолоджувальну обрізки. Необхідність у формуючій обрізці виникає значно рідше, оскільки, крона у грушевих дерев формується природним чином.

Санітарну обрізку проводять, як правило, двічі — навесні і восени. Цей вид обрізки передбачає видалення сухих і зламаних гілок, а також тих, що були вражені різними захворюваннями або шкідниками. Крім того, часом на промерзлих втечах утворюються так звані вовчки. Причиною їх появи, до речі, може бути і надмірний обсяг внесених азовмісних добрив, або, занадто рясний полив дерева. Вовчки рекомендують також видаляти, оскільки ці втечі сприяють уповільненню зростання скелетних гілок.

Омолоджуюча обрізка груші Бергамот спрямована на стимулювання зростання нових плодоносних втечі. Для початку, обрізають центральний провідник. Від точки, де скелетні гілки розташовані з великим інтервалом, відступають вгору, по стовбуру, 3,5 метра і зрізають верхівку. Далі, видаляють кілька скелетних гілок розташованих у верхній частині нової крони. Наступного року можна вкоротити кілька скелетних і напівскелетних гілок. Після обрізки довжина втечі повинна становити не більше 1 метра.

Старанно з обрізкою не варто, краще проводити її поступово і щадним чином.

Груша Бергамот: відгуки садівників

• «Хочу зазначити, що груші Бергамот відрізняють хороші смакові якості, заради яких, власне, ми і вирощуємо ці плодові дерева на своїй дачній ділянці. А хороша морозостійкість і невибагливість у догляді дозволяють ласувати грушами Бергамот всій моїй родині, запасаючись вітамінами «
• «Я вирощую сорт груші Бергамот московський. Фрукти завжди виростають дуже великими. З однієї такої груші можна приготувати фруктовий салат для дітей. Якщо говорити про те, як доглядати за деревами сорти груші Бергамот, то, якщо не нехтувати стандартними відходовими заходами, то можна сміливо розраховувати на багатий урожай «.