Інтер’єр однокімнатної квартири

На сьогоднішній день на ринку житла однокімнатні квартири користуються величезною популярністю. Це не дивно, адже за відносно невеликі гроші покупець отримує власне житло і впевненість у своєму майбутньому. Головним завданням, яке виникає перед кожним власником, є необхідність вмістити все необхідне для комфортного життя в маленькому просторі. Планування, зонування і раціональне використання кожного сантиметра площі — основні складові успішного дизайну такого інтер’єру.

Особливості

Якщо в квартирі планує проживати одна людина, то з організацією комфортного простору навряд чи виникнуть великі труднощі. Але розмістити на 30 з невеликим квадратних метрах цілу сім’ю — завдання не з легких. У такій ситуації необхідно на самому початковому етапі прорахувати всі нюанси і неухильно слідувати плану.

Будь-яка, нехай і найменша, квартира починається з коридорного простору. В інтер’єрі однокімнатної квартири до планування цієї частини приміщення необхідно підійти особливо ретельно. Встановлення шаф від підлоги до стелі допоможе вирішити проблему зберігання частини речей.

Швидше за все, доведеться відмовитися від покупки готових меблів, так як вона не буде відповідати всім вимогам.

Стандартна довжина вішалки для одягу становить 42-43 сантиметри, плюс по 3-4 сантиметри додають теплі речі, тобто глибина гардеробу може бути 50 сантиметрів проти готових моделей від 70 і більше. Часто в конструкції, виготовленій на замовлення, передбачають місце для пральної машини і господарського приладдя: пилососа, швабри, відра, віника.

Щоб візуально розширити простір, необхідно встановлювати якомога більше відбиваючих поверхонь. Розсувні дзеркальні двері шафи, велике дзеркало в підлогу біля дверей або навіть на ній, допоможуть позбутися відчуття скутості і нагромадження. Цьому також посприяє різнорівневе точкове освітлення. А ось від поличок для дрібниць доведеться відмовитися, вони можуть ускладнити переміщення і створити атмосферу захаращеності.

Наступними приміщеннями, які потребують реорганізації, є ванна кімната і туалет. Залежно від метражу і технічних особливостей приміщень є кілька варіантів.

Перенесення вбиральні у ванну дасть можливість вивільнити ціле приміщення для зберігання речей. Зазвичай туалетний простір досить вузький, тому необхідно використовувати висувні кронштейни і різнорівневі полиці. Від дверей в даному випадку краще відмовитися, замінивши її спеціальною рольдверью.

Інший варіант: об’єднання туалету з ванною шляхом знесення стіни. Вибравши цей спосіб, можна грамотніше розмістити всі необхідні сантехнічні елементи. Якщо було прийнято рішення не встановлювати пральну машину в цьому приміщення, то раковину краще поставити в кутку. В іншому випадку, залишається традиційне горизонтальне розміщення вздовж стіни.

Можна розглянути можливість встановлення машинки під умивальником або під єдиною столешницею, так простір буде більш гармонійним.

Коли виникає необхідність використовувати кожен сантиметр кімнати, варто звернути увагу на інсталяційну систему з підвісним унітазом. Ця конструкція займає трохи місця і візуально не захаращує кімнату.

Швидше за все, доведеться відмовитися від повноцінної ванни, замінивши її душовою. Найкраще не купувати готову модель кабіни. У самостійно побудованій душовій можна регулювати не тільки розміри, а й передбачити вбудоване місце для поличок під банне приладдя. Якщо все ж наявність ванни — обов’язкова умова, то потрібно грамотно підійти до використання простору під нею. Замість плитки як облицювання, використовуйте панелі, що відкриваються за принципом взуття. У такому випадку на них можна передбачити місце для чистячих засобів.

Розмістивши сантехніку по кутах, залишився можна використовувати під невелику шафу пенал. Замовити його краще під стелю і з дзеркальними дверима. Таким чином, з’явиться місце для рушників та інших потрібних речей, а дзеркало розсуне простір.

Зона для приготування їжі — необхідний елемент будь-якого будинку. Не має значення, буде це окреме приміщення або об’єднане з кімнатою, важлива компактність і функціональність її планування.

Для початку необхідно визначитися з розміщенням побутової техніки. При невеликому метражі приміщення вбудована апаратура не примха, а важлива умова грамотного інтер’єру. Мікрохвильова піч, кухонний комбайн, міксер і тостер, вибудувані в ряд на робочій поверхні, не тільки займають місце, але і візуально захаращують маленький простір.

Якщо місця під кухонний гарнітур мало, виникає необхідність в додаткових робочих поверхнях. Один з варіантів — висувні зони. Їх можна вмонтувати під основною сторінкою або придбати стіл трансформер.

Інший спосіб збільшити корисну площу — задіяти підвіконня і простір навколо нього. Деякі об’єднують його з кухонним гарнітуром єдиною сторінкою, інші використовують як стіл. У будинках старих серій нерідко можна побачити під кухонним підвіконням якусь холодну шафу. Його переробляють під звичайну кухонну шафку.

Окремо необхідно згадати про такий спосіб розширення площі, як приєднання балкона.

Прямої заборони на такі дії немає, але часто при узгодженні плану БТІ виникають складнощі. Щоб уникнути цього, потрібно знати деякі нюанси.

Заборонено переносити радіатори опалення на балкон. Це пов’язано зі збільшенням кількості тепла, необхідного для обігріву всього будинку. Цей же аргумент висуває комісія при відмові в узаконенні перепланування. Вирішити таку проблему можна шляхом встановлення розсувних дверей або французьких вікон. У підсумку вийде єдиний функціональний простір, а у приймачів не буде формальної підстави для відмови.

Якщо будинок не монолітний, то балконний блок є частиною несучої стіни. У цьому випадку демонтаж заборонено. У таких умовах можна не встановлювати вікна і двері, а частину підвіконної стіни, що залишилася, використовувати як сторінку.