Кіно Аборти, психотерапія, гнів: Як кіно шукає сучасну мову для розмови з нами

Сучасне кіно крім художніх завдань часто вирішує і етичні. Визнаємо, що не всі старі хіти витримують перевірку часом — і про важливі речі вони часто говорять дуже застарілою мовою. Час від часу ми аналізуємо нову кіномову, сценарії та кастинг саме з цієї точки зору. Тут зібрані тексти про те, чому, якщо жінок в кіно і важливих для них тим буде більше, всі тільки виграють.

Хороші і погані поліцейські: Як серіали показують жінок-детективів

Жінки все частіше стають головними героїнями детективних серіалів. Нову сищицю показав данський серіал «Каштановий чоловічок», який вже кілька тижнів тримається в топі Netflix. Це новий проект сценариста Сорена Свейструпа, який написав і серіал «Вбивство» з головною героїнею — слідчою Сарою Лунд. У «Вбивства» потім з’явився американський ремейк з Мірею Інос в головній ролі, і в цілому серіал вплинув на новий виток розвитку жанру детектива. Тепер у ньому безліч різноманітних героїнь, і кожна з них говорить на важливі для жінок теми. Ми вирішили подивитися, як серіали показують розслідувачок і що про це думають критики

читати

Пародія на повноту: Чому кіноіндустрії варто відмовитися від «товстих костюмів»

Використання накладних костюмів (fat-suits) вже давно піддається критиці. Нову хвилю дискусій викликав кастинг Сари Полсон на роль Лінди Трипп у серіалі «Імпічмент: Американська історія злочинів «, для якої актриса носила фетсьют, і кадри з Рене Зеллвегер в костюмі і гримі злочинниці Пем Хапп. Глядачки та активістки не заперечують таланту актрис, але хочуть поважної репрезентації і можливостей для різних акторів: щоб повних персонажів грали повні люди. Ми вирішили подивитися на історію товстих персонажів у кіно і аргументи проти фетсьютів

читати

Попелюшка-гьорлбосс: Чи варто «осучаснювати» казкових героїнь?

У новій версії головна героїня не особливо хоче на бал, а мріє про власне ательє, адже вона шиє сукні, проте в королівстві жінки не можуть мати свій бізнес. Але багато глядачів вважали такі зміни поверхневими, необґрунтованими і такими, що викликають питання до світу історії. При цьому «Попелюшка» далеко не перша кіноадаптація казки, що викликала схожу реакцію: кілька недавніх ремейків класичних мультфільмів теж піддалися критиці через те, як «модернізували» принцес. Ми вирішили подивитися, чи варто змінювати героїнь класичних казок і як це робити

читати

Як сучасні серіали говорять про аборти

Аборти все частіше з’являються на екранах, причому в дуже різних серіалах або фільмах, знятих для стримінгів, в тому числі комедійних. Але якщо раніше рішення жінки про аборт було центральною лінією картини, тепер переривання незапланованої і небажаної вагітності показують як одна з подій у житті героїнь — залишаючись важливим сюжетом у житті жінок, воно їх зовсім не визначає

читати

Жінок у бойовиках побільшало — і всі від цього виграли

Жінки протягом останніх декількох років отримують головні ролі в цікавих бойовиках. Особливо в жанрі себе розкрила Шарліз Терон, від «Божевільного Макса» до «Вибухової блондинки» і «Безсмертної гвардії». Можна сказати, що головні героїні не зникали з екранів, та ж Кейт Бекінсейл грала в п’ятому «Іншому світі» в 2016 році (але більше вона до цієї франшизи не повернеться). Однак зараз з’являються нові тренди і проекти, які експериментують з форматом і стилем

читати

«Що ви при цьому відчуваєте?»: Всі стереотипи про психотерапію, які ми бачимо в кіно

Психотерапію в кіно почали показувати давно, і в її зображенні завжди було багато стереотипів. Доктор психології Райан М. Німець 2006 року опублікував дослідження про психоаналітиків у кіно — він наводить як приклад сцени з фільму Вуді Аллена «Дещо ще», де фахівець не вимовляє жодного слова і не направляє пацієнта. Це кліше заради комічного ефекту використовують і в «Чумовій п’ятниці»: глядачі не знають, який метод використовує героїня Джеймі Лі Кертіс доктор Тесс, але своїй дочці, яка опинилася в її тілі і змушена йти на її роботу, вона радить на сесіях з пацієнтами мовчати і зрідка питати «І що ви при цьому відчуваєте?»

читати

Як серіали зробили нормою похід до психоаналітика

Портрет психотерапії в телесеріалах (і в кіно в тому числі) до останнього часу був схожий на портрет всюдисущого друга-гея, що існує найчастіше, щоб заповнити собою ЛГБТ-квоту стереотипного у свідомості гетеросексуального глядача гомосексуала. «Секс у великому місті» при всіх його чесності, відвертості і сміливості зображував друга-гея Керрі Стенфорда в цьому прокрустовому ложі стереотипу

читати

Дитина-монстр і родове прокляття: Як хоррори досліджують страх материнства

Фільми жахів часто досліджують страхи і переживання окремих людей або суспільства в цілому. Багато хоррорів аналізують гнів, горе або трансформацію, говорять про наслідки травми, хвороби або пережитого насильства, досліджують страх невизначеності. Жінок у жанрі жахів часто приваблює можливість аналізувати конструкти жіночності, гендеру, а також сексуальності і тіла. Ми вирішили подивитися на те, як їх зображали і вивчали в жанрі жахів і як репрезентація матерів змінюється в останніх стрічках, над якими працювали жінки

читати

обкладинка: Warner Bros. Pictures