Кіно Грандіозна «Дюна»: Яким вийшов блокбастер Дені Вільньова

У прокат вийшов блокбастер Дені Вільньова «Дюна», нова адаптація науково-фантастичного роману Френка Герберта з Тімоті Шаламе і Зендеєю в головних ролях. Книгу, видану в середині 60-х років, 1984 року екранізував Девід Лінч, однак він відрікся від картини, пояснивши, що продюсери обмежили його художній контроль і не дали здійснити свою версію монтажу. До цього культовий роман хотів адаптувати Алехандро Ходоровскі, проте 14-годинний фільм не вдалося зняти, і про це розповідає документальний фільм «Дюна» Ходоровського «. Ми подивилися нову екранізацію, а точніше її першу частину, і розбираємося, якою вийшла «Дюна» Дені Вільньова.

«Дюна» розповідає про юного аристократа Поле і його сім’ю, впливовий будинок Атрейдесів. Герцог Літо Атрейдес приймає правління на планеті Арракіс, єдиному місці видобутку спеції, цінної психоактивної речовини, що дозволяє подорожувати галактикою і, як з’ясовується пізніше, досягати нових рівнів мислення. Герцог усвідомлює небезпеку нової місії і відчуває, що це пастка з боку імператора, що боїться його зростаючої влади, і будинку Харконненів, керуючого здобиччю спецій до цього. Однак він разом з сином, а також наложницею леді Джесікою, яка перебуває в могутньому сестринстві Бене Гессеріт, вирушає на пустельний Арракіс і вирішує співпрацювати з фременами, місцевим народом Дюни.

На поверхні «Дюна» — це історія дорослішання Пола Атрейдеса, якого зіграв Тімоті Шаламе. Актор відмінно впорався з роллю розгубленого і сумнівного, але в той же час відкритого і цікавого підлітка, якому доводиться дуже швидко подорослішати. Він стає прикладом нової маскулінності, а в його житті є кілька значущих рольових моделей серед чоловіків. У Пола щирі і довірчі відносини з герцогом Літо (Оскар Айзек): головний герой відкрито говорить батькові, що не бачить себе майбутнім лідером, на що той розповідає свою історію (він і сам мріяв про іншу кар’єру), а потім закликає сина просто спробувати і повчитися у нього, відвідуючи поради. При цьому герцог Літо нагадує Полу, що підтримає сина в будь-якому випадку. Крім цього, в житті підлітка є Дункан Айдахо, збройовий майстер будинку Атрейдес, якого зіграв харизматичний Джейсон Момоа, товариський і сміливий герой, якого Пол сприймає як наставника. Тренує героя воїн Герні Халлек (Джош Бролін), вимогливий, але справедливий вчитель, а також вірний соратник.

Однак набагато важливішим впливає на Пола його матері, леді Джессіки. Свої головні здібності він успадковує у неї і розвиває з її допомогою. При цьому Джессіка у виконанні Ребекки Фергюсон зовсім не допоміжний персонаж. Вона полягає в сестринстві Бене Гессеріт, його учасниць іноді просто називають «відьмами», проте вони не тільки мають унікальні здібності. Сестринство веде свою тіньову політику і домагається появи надлюдини, здатної заглядати в генетичну пам’ять предків і охопити простір і час. Леді Джессіка колись ослухалася наказу сестринства і народила сина, а не дочку. Коли преподобна мати Бене Гессеріт (Шарлотта Ремплінг) влаштовує хлопчикові випробування, вона говорить йому про значення його долі по материнській лінії. Пізніше Джессіка разом з сином опиняється в пустелях Дюни і демонструє не тільки свої надздібності, але і навички воїнниці.

Історія говорить про експлуатацію, капіталістичну жадібність та екологічну кризу, критикує імперіалізм і колонізацію. Але критиці піддався і сам фільм

Дені Вільньов прагнув показати в «Дюні» багатогранних жіночих персонажів. В інтерв’ю Los Angeles Times він зізнається, що відразу закликав одного зі сценаристів, Еріка Рота, приділити особливу увагу жінкам, починаючи з леді Джессіки. Героїня Зендеї Чані теж з’являється у фільмі раніше, ніж за сюжетом книги, проте її персонаж явно розкриється саме в другій частині адаптації — режисер навіть натякав, що її чекає більш значна роль, ніж у книзі Френка Герберта.

Іншій важливій зміні порівняно з оригінальним текстом зазнав персонаж Лієт-Кайнс — планетарного еколога і арбітра зміни зіграла жінка, актриса Шерон Дункан-Брюстер. «Роман Герберта певною мірою є артефактом свого часу, і в ньому певно є перекіс у бік чоловіків, так що зараз це не здається повністю сучасним, — сказав другий сценарист фільму Джон Спейтс. посили, привнесені персонажем Ліет-Кайнс, про планетарне управління, про цінність ресурсів, про необхідність налагодження зв’язків з місцевими спільнотами, щоб підтримувати себе в майбутньому, — це сучасні послання, і здавалося правильним модернізувати посланця «.

Історія зачіпає важливі й актуальні теми — експлуатацію, капіталістичну жадібність і екологічну кризу, критикує імперіалізм і колонізацію. Але варто відзначити, що критиці піддався і сам фільм. Френк Герберт багато в чому надихався культурами країн Близького Сходу. У фільмі це найочевидніше проявляється в костюмах, а також термінах, узятих з близькосхідних мов, а зйомки сцен в пустелях Дюни проходили в Йорданії та Об’єднаних Арабських Еміратах. Вплив культури і релігії арабських країн найбільш очевидний у світі корінних жителів Дюни фременів. Однак серед акторів, що грають фременів, поки не було представників країн Близького Сходу або Північної Африки (у першому фільмі глядачі бачать лише малу частину народу).

Це грандіозний фільм, що розповідає першу частину історії, в ньому немає великих баталій, але розкривається світ і його персонажі

Журналістка арабського походження Ханна Флінт написала для порталу Syfy матеріал про значущість арабської та ісламської репрезентації у фільмі. Флінт зазначила, що Хав’єр Бардем, який зіграв лідера фременів Стілгара, і Зендея, яка зіграла Чані, безумовно, талановиті актори, проте стирання арабської ідентичності їхніх персонажів, на її думку, рівносильне вайтвошингу. Дослідниця Заїна Уджайлі, яка вивчає репрезентацію арабів в американській політиці і кіно, вважає, що «Дюна» використовує естетичні стежки арабського світу — одяг, пустелю, мову, — відмовляючи арабам у платформі «. Вона підкреслила, що фільм говорить про утиски народу і критикує експлуатацію і в той же час застосовує «культурну експлуатацію в своєму кастингу». За словами Уджайлі, актори арабського походження також могли б внести свій внесок у деконструкцію стежки «білого спасителя», який досліджується в історії.

Так чи інакше, «Дюна» напевно сподобається фанатам інших фільмів Вільньова — «Прибуття» і «Того, хто біжить по лезу 2049». Це грандіозний фільм, що розповідає першу частину історії, в ньому немає великих баталій, але розкривається світ і його персонажі. «Дюна» буде цікава і зрозуміла і тим, хто не читав книгу, Дені Вільньов і його команда (у фільмі вражаючі спецефекти і дизайн костюмів, впізнаваний візуальний стиль і музика) прагнули зробити історію доступною для всіх глядачів і передати в ній свою любов до книги Френка Герберта.

Імовірно, у другій частині адаптації Дені Вільньов докладніше розповість про світ фременів, їхню культуру, релігію та життя в пустелях Дюни. Залишається сподіватися, що акторський склад продовження відобразить культури, якими надихався автор.