Козирки над балконами: особливості конструкції та способи монтажу

Якщо скління балкона з якихось причин неможливе, то балконний козирок відмінно впорається з функціями захисту цього нежитлового простору. У подібних конструкціях використовуються різні матеріали. Варто детально зупинитися на плюсах і мінусах, а також розглянути нюанси оформлення балкона козирком.

Плюси і мінуси

Відкритий балкон буде зручнішим із захистом від дощу і сонця у вигляді козирка. З цією функцією не завжди справляється навіть скління. Наприклад, козирок точно стане в нагоді для балкона останнього поверху. Непоганим доповненням він буде і для балконів на інших поверхах. Ця конструкція, наприклад, вбереже від негативного впливу сусідів.

Переваги козирка є такими:

• захист відпочивальників на балконі людей від прямих ультрафіолетових променів;
• захист від скупчення снігу всередині балкона в зимову пору;
• захист від вітрів;
• захист від сміття, бруду, пилу та недопалків;
• деякий захист від злодіїв, так як потрапити по козирку на балкон з верхнього поверху буде складніше.

Класична конструкція козирка — це каркас і матеріал покриття. Слід також відрізняти козирок від балконних дахів. Останні закривають всю площу балконного простору. Балконні дахи зазвичай закріплюються на несучій стіні або монтуються на опорах. Козирок кріпиться до зовнішньої сторони балкона і виглядає як продовження всієї конструкції.

Іноді козирок монтується до плити перекриття поверхом вище. Він зазвичай менше розмірами балконної покрівлі, тому на якість несучої конструкції його установка не вплине. Менший розмір козирка можна віднести до негативного фактору, але матеріалів для виготовлення потрібно менше, а це суттєва економія коштів. Конструкції дуже різноманітні за зовнішнім виглядом, а також за видами використовуваних матеріалів.

Матеріали виготовлення

У кожного з матеріалів покриття балконного козирка також є позитивні і негативні сторони. Популярний варіант, що вибирається для покриття козирків — це профнастил. Він має малу вагу, є стійким до температурних змін і міцним. Сучасні аркуші характеризуються різноманітністю колірних варіантів, тому труднощів у підборі оптимальних поєднань зазвичай не виникає.

Традиційний матеріал покриття козирків — це шифер. Сучасні варіанти відрізняються хорошими дизайнерськими якостями, технічними характеристиками. З негативних якостей шиферу варто відзначити необхідність його обов’язкової гідроізоляції і ламкість. До того ж для козирків шифер буде важкуватим покриттям. Як альтернативу шиферу можна розглянути ондулін. Зовнішній вигляд цього матеріалу схожий, але він відрізняється меншою вагою і зручною гнучкістю. Невразливість ондуліну перед атмосферними опадами є досить високою.

Козирок балкона з полікарбонату — це варіант, що часто зустрічається. Причому цей матеріал користується попитом як у приватному будівництві, так і в промислових масштабах. По суті, карбонат — це пластик, який може бути прозорим або кольоровим. Однак цей пластик відрізняється високою міцністю. Гнучкість і податливість матеріалу гідно оцінена фахівцями, які навчилися створювати козирки різних форм.

Полікарбонат відрізняється хорошими звуковими якостями, але якщо він прозорий, то це буде поганий захист від сонця.

Металеві каркаси козирків обтягуються спеціальними тентовими матеріалами. Переваги тентової системи в можливості розкладання і складання конструкції. Механізми можуть бути електричними або механічними. Сучасні тентові тканини міцні, невигораючі на сонці, з водовідштовхувальними покриттями. Текстура тенту може бути гладкою або перфорованою.

Ще один рідкісний варіант матеріалу покриття козирка — це скло. У цьому матеріалі більше недоліків, ніж достоїнств. Він відрізняється крихкістю, що створюється небезпека, оскільки осколки можуть поранити. Матеріал прозорий, а значить, погано захистить від сонця. По вазі скло можна порівняти з шифером, важке, його монтаж вимагає великої акуратності. Скляні козирки красиві, малопомітні з вулиці.

Вони застосовуються, коли потрібно захистити простір балкона, але при цьому не можна змінювати загальну стилістику будівлі.

Види

Балконні козирки — це прості конструкції, але вони відрізняються великою різноманітністю. Наприклад, найбільш поширений і недорогий варіант — це односкатний козирок. Основна характеристика виду — це явно виражений нахил, тому вони характеризуються зручністю при використанні для різних балконів. Якщо розмір такого козирка підібраний належним чином, то опади не будуть затримуватися, а віддаляться відразу на вулицю. Встановлення конструкції нескладне, доступне для будь-якого майстра, який вміє користуватися самостійно інструментами.

Для створення односкатного козирка підійдуть такі матеріали:

• шифер;
• профнастил;
• аркуші карбонату;
• скло.

Класичний козирок двоскатного типу за виглядом нагадує звичайну покрівлю. Козирок буде добре виглядати, якщо його розміри невеликі. Дуже привабливо такий козирок виглядає, якщо прикрашений декоративними, наприклад, кованими елементами. В якості покриття для двоскатного козирка хороші ондулін, профлісти і металева черепиця. Варіант козирка арочного вигляду підходить як для великих, так і для маленьких площ балконів. Арочна форма забезпечує ефективність видалення бруду та опадів з покриття.

Арочний козирок виглядає дуже красиво, особливо якщо утримуючий елемент конструкції є кованим.

Козирки а-ля маркіза відомі давно, але зазвичай встановлюються над входом до приміщення. Модні маркізи непогано виглядають і в якості балконних козирків і для лоджії. Вони захищають площу від опадів. Від яскравого сонця захистить маркіза для лоджії, змонтована на кілька сантиметрів менше основної площі. Підігрів і утеплення лоджії вирішать інші системи. Тканини тенту маркізи можуть бути однотонними, візерунковими, в смужку.

Варіант зручний, коли не можна вибрати фіранки, наприклад, для безкаркасного виду скління.

Ще один красивий і об’ємний вид козирка — це купольний. Його часто використовують на останніх поверхах будинків, а виконують з полікарбонату. Конструкція складна з виготовлення, тому вимагає звернення до спеціальних монтажних бригад. За нормою козирки будь-якого виду можуть бути встановлені тільки з дозволу керуючої організації. Законність зведення конструкції повинна бути підтверджена відповідними положеннями. До того ж у цьому положенні регулюється утримання козирка в належному вигляді власником приміщення. Якщо дозвіл керуючої компанії отримано, то знадобляться наступні поради з монтажу конструкції.

Поради з монтажу

Козирок для балкону можна встановити своїми руками. Перед початком робіт потрібно виконати проект. Це допоможе заздалегідь визначитися з матеріалом покриття козирка, а також з матеріалом каркаса. З цим етапом буде пов’язана технологія проведення установчих робіт. Найпростіше працювати з полікарбонатом, який до того ж доступний за ціною. Матеріал відрізняється хорошим зовнішнім виглядом і не псує екстер’єру фасаду. Листи полікарбонату бувають різних колірних варіантів. Матеріал добре гнеться, через що приймає абсолютно різні форми.

Найбільше поширення набули такі форми, як:

• арочна;
• півкругла.

Для встановлення полікарбонату потрібен металевий каркас. Він кріпиться спеціальними шайбами. Варто також розрізняти полікарбонат, який буває монолітним або стільниковим. Перший варіант відрізняється більшою прозорістю. Другий варіант характеризується більшою пластичністю, він простий для обробки. Якщо вибір матеріалу — це вирішене питання, то можна переходити до створення креслення. Для нього потрібно буде виконати заміри, які стануть у нагоді для розрахунку кількості матеріалів.

Фахівці радять забезпечити кут нахилу козирка, що дорівнює 20 градусам або більше. З таким нахилом на поверхні козирка буде накопичуватися мінімум сміття та снігу. Роботи, пов’язані з облаштуванням козирка, краще починати зі зварювання каркаса з металу. Для нього можуть використовуватися труби або швелери. Монтаж конструкції може бути здійснений прямо до стіни. Для усунення зазорів у сполучних швах можна користуватися герметиком або силіконовим клеєм.

Кріпак до стіни допустимо звичайними саморізами.

Для початку профільні труби розмічають і ріжуть на частини за розмірами, відміченими на чертежі. Зрізи варто зачистити, користуючись наждачним папером або спеціальною пилкою. Найпростіший каркас — це прямокутник, дві сторони якого повинні бути рівними. Слід контролювати хід виконання робіт по нівеліру. Готовий каркас варто зачистити, загрунтувати і пофарбувати. Це поліпшить зовнішній вигляд конструкції. Якщо частини металевої конструкції некрашені, то їх потрібно обробити захисним складом. Варто вибирати ті, що запобігатимуть появі корозії. Це особливо важливо, якщо бічні частини козирка повністю металеві.

Необроблений метал з часом втратить свої якості, зовнішній вигляд конструкції зіпсується.