Лімфаденопатія у дитини: можливі причини появи, форми, методи діагностики та методи терапії

Зашифрована як R59, I88, L04 в MKB-10, лімфаденопатія у дітей зустрічається відносно часто. Терміном прийнято позначати стан, при якому лімфатичний вузол (або група таких) стає більше розмірами. Причини явища можуть бути різними — від карієсу до важкого онкологічного захворювання. Для визначення етіології потрібне обстеження організму, низка специфічних лабораторних та інструментальних досліджень.

Актуальність питання

Відомо чимало випадків, коли збільшені лімфатичні вузли були першим сигналом важкого захворювання. Наприклад, досить рідко, але зустрічається у дітей лімфаденопатія, в MKB-10 код якої — B23.1, тобто генералізована патологія, що пояснюється ВІЛ. Стан стійкий, що вказує на небезпеку для життя. В інших випадках проблема може сигналізувати про інші важкі патології, включаючи злоякісні новоутворення. З медичної статистики відомо, що у значному відсотку випадків визначення факторів запального процесу вимагає численних лабораторних аналізів.

Була введена система класифікації всіх випадків на групи. Її відображають чинні правила присвоєння кодів за MKB-10. Лімфаденопатія у дітей категоризується, виходячи з ознак випадку. Оцінюють тяжкість процесу і нюанси його прогресу, велику кількість і різноманітність проявів.

Про класифікацію

Оцінюючи поширеність патологічного стану, всі випадки поділяють на локальні та генералізовані. Перше передбачає, що запалення торкнулося лише окремого лімфатичного вузла або обмеженої групи таких. Можливе визначення патології як регіональної. Істотно більш важко протікає у дорослого і дитини лімфаденопатія генералізованого типу. При локальному форматі зазвичай процес зачіпає лише деяку групу. Реактивна форма можлива як результат наявності в організмі вогнища запалення, інвазії інфекційного агента. Іноді патологія пояснюється алергічною відповіддю або аутоімунним процесом.

Відомі такі випадки, коли при уточненні діагнозу лімфаденопатію у дітей, дорослих визнають неясною, тобто етіологію встановити не виходить. У MKB-10 для такої форми введено спеціальний шифр R59.9. Їм кодують усі неуточнені випадки.

Оцінюючи стан хворого, можна зрозуміти, ставиться випадок до пухлинних чи таких не є. Втім, потрібно розуміти: обидва типи небезпечні для пацієнта.

Первинна діагностика

Виходячи з ознак лімфаденопатії у дітей вже первинний діагноз можна поставити досить точним. У першу чергу оцінюють розмір запаленої області. Вважається, що габарити лімфатичних улов — основний критерій оцінки. Нормальні розміри для різних вузлів відрізняються: це залежить від нюансів локалізації, особливостей функціонування організму конкретного пацієнта. Зазвичай у здоровому тілі лімфовузли варіюються в межах 1-1,5 см у діаметрі. Вже при пальпації області можна зрозуміти, наскільки збільшені відносно норми доступні для первинного обстеження ділянки.

Ще один симптом, що дозволяє запідозрити лімфаденопатію у дитини — болючість окремих ділянок. Ці відчуття, як правило, сигналізують про початок запального процесу. Обстеження зони може показати наявність абсцесу, некротичних процесів.

Вивчаючи ділянки, слід оцінити спаяність вузлів. Її виявлення дозволяє припустити пухлину або туберкульоз.

Симптоматика

Як і у дорослих, можлива у дітей шийна лімфаденопатія, черевна, мезентеріальна, а також будь-який інший тип. Всього в організмі людини є близько 600 лімфатичних вузлів, і в будь-якому з них може початися запальний процес. Вільно промацати можна пахову зону, підмишкову ямку, область під щелепою, а також деякі інші ділянки. Саме їх перевіряють в першу чергу, підозрюючи лімфаденопатію. Нестандартні габарити, болючі відчуття в лімфовузлах будь-якої локалізації — привід для звернення до лікаря за допомогою. Причину явища може визначити тільки лікар.

Не завжди патологічний стан помічають при пальпації лімфовузлів. Нерідкі випадки, коли первинними ознаками лімфаденопатії у дітей (черевної, шийної або іншої) були втрата ваги, шкірні висипання і постійний жар. Можлива активна безпричинна робота потових залоз, особливо характерна періоду нічного відпочинку. У деяких хворих інструментальні обстеження показують збільшення селезінки, печінки.

Оскільки лімфаденопатія може сформуватися через величезну кількість факторів, її вважають лише маркером деякої хвороби. Отже, лікування призначають, визначивши першопричину явища.

Причини і наслідки

Досить часто зустрічається причина лімфаденопатії у дітей і дорослих — інфекційний процес в окремому вузлі або декількох. Можлива бактеріальна інвазія: туберкульоз або бруцельоз. Іноді лімфаденопатія вказує на сифіліс. У ряді випадків збільшення лімфатичних вузлів дозволяє помітити зараження хламідіями, токсоплазмою, лямблією, цитомегаловірусом. У деяких випадках причина — сироваткова хвороба, викликана невдало обраним курсом медикаментозних засобів.

Відомі випадки, коли лімфаденопатія у дитини, дорослого починалася на тлі вірусних захворювань, включаючи гепатит і ВІЛ. Призвести до патологічного стану можуть токсокароз, саркоїдоз, гістоплазмоз, актиномікоз. Іноді причина — артрит ревматоїдного характеру, травма сполучної тканини або захворювання, що вразило такі структури. Є ймовірність, що стан пояснюється пухлинним процесом.

Види та форми: локації і залежність

Як видно з медичної статистики, причиною лімфаденопатії підпорядкованих лімфовузлів у дітей, дорослих нерідко стає інфекційний процес. Підвищена ймовірність патології пояснюється близькістю вузлів до зони проникнення інфекції в організм, тобто характер хвороби — субклінічний. Відомо, що у дітей така форма лімфаденопатії зустрічається в рази частіше, ніж серед повнолітніх. Є теорія, яка вважає лімфаденопатію нормою для дітей.

Лише трохи рідше зустрічається пахова лімфаденопатія. Вона властива більше дітям і молоді, серед пацієнтів старшого віку поширена трохи менше. У більшості випадків пояснюється інфекційними процесами в організмі.

Причиною лімфаденопатії шийних лімфовузлів у дітей може стати інфекційний процес у порожнині рота, зараження слинних залоз. Нерідко до такого ускладнення призводять паротит, краснуха та інші інфекції, поширені серед малюків. Можливий розвиток патології на тлі запалення в гортані, ліпоматозу, пухання навколоушної залози.

Локації та особливості

Відомо, що лімфаденопатія шийних лімфовузлів у дітей і дорослих зустрічається часто, причому максимально висока її ймовірність серед осіб до досягнення повнолітнього віку. Спеціального лікування вона не вимагає, проходить самостійно, коли буде усунена причина, що викликала збільшення вузлів.

Медіастинальна форма може супроводжувати легеневе запалення, злоякісні процеси в цій області, туберкульоз. Якщо встановлено лімфаденопатію легенів у дитини, важливо контролювати розвиток процесу. Це дозволяє своєчасно оцінити ефективність обраної терапевтичної програми, замінити її на іншу, якщо лімфаденопатія не регресує.

Забрюшинна форма дозволяє запідозрити новоутворення. Як правило, пацієнта в першу чергу перевіряють на наявність лімфоми. Запальний процес поблизу вух може свідчити про кератиконьюнктивіт, аденовірусне зараження.

Груди, середостіння і підмишкова ямка

Одна з найбільш небезпечних форм лімфаденопатії у дитини і дорослого — внутрішньогрудна. Нерідко вона вказує на новоутворення або поширення пухлини в межах грудної клітини, формування метастазів. Такий діагноз дітям ставлять рідко, вища ймовірність лімфаденопатії цього типу в осіб старше сорокарічного віку, проте ризики властиві будь-якому віку, включаючи молодь. Лімфаденопатія черевної порожнини у дітей і дорослих також іноді пояснюється новоутвореннями, хоча в ряді випадків патологічний стан вказує на запальні, інфекційні процеси.

Відносно часто спостерігається збільшення лімфатичних вузлів у середовищі. Причину такого явища виявити не завжди просто, і чималий відсоток випадків невідомої етіології припадає саме на таку локалізацію. Встановлено, що лімфаденопатія можлива через новоутворення в ЖКТ, легенів. Є ймовірність, що лімфатичний вузол став областю локалізації атипових клітин.

У підмишковій ямці лімфаденопатія частіше пояснюється нещодавно отриманою травмою або інфекційним захворюванням. Вузли, розташовані в цій області, досить часто запалюються, збільшуються в розмірах навіть при несуттєвих проблемах.

Типи і форми: звернути увагу!

Вкрай рідко у дітей, але відносно часто у жінок середнього віку зустрічається аксиллярна лімфаденопатія. Цей діагноз ставлять, якщо розростання пояснюється раковими процесами в молочній залозі.

Легенева лімфаденопатія — набагато більш поширений у дитячому віці стан. Його вважають нормальною відповіддю організму на запальні процеси, гострі вірусні захворювання, застуду. Лімфоїдні тканини таким чином реагують на дратівливі фактори. Лімфаденопатія, що пояснюється саме цією причиною, у дітей лікування не потребує.

Ще одна можлива форма хвороби — вторинна. Їй притаманно повна відсутність болючих відчуттів, що суттєво ускладнює діагностику. Спостерігається патологія на тлі низької активності імунітету. У ряді випадків причина — медикаментозний курс, прийом хімічних сполук.

Класифікація: завершуючи розгляд

Лімфаденопатія черевної порожнини у дітей — патологічний стан, який може свідчити про кишкове інфікування. Іноді його причина — поширення пухлинного процесу, метастазування з кишкового тракту; можливий фактор — лейкоз.

Ангіоімунобластна лімфома — ще один можливий ініціатор лімфаденопатії. Цей діагноз виділений відносно недавно, в даний час складено його опис, але роботи з вивчення та уточнення хвороби ще ведуться.

Персистуюча лімфаденопатія — це стан, властивий хронічним хворим. Його відмінна особливість — симетричність областей локалізації. Діагноз ставлять, якщо не вдається виявити хвороби або хімічного, медикаментозного фактора, здатного викликати лімфаденопатію, при цьому синдром спостерігається протягом тривалого терміну (місяцями). Така форма може вказувати на ВІЛ.

У будь-якому з варіантів локалізації, будь то шийна або черевна, меза-гастральна лімфаденопатія, лімфовузли у дитини підвищеного обсягу повинні привернути увагу батьків. Визначити точну причину явища може тільки лікар, провівши дослідження. Панікувати заздалегідь не варто, але й затягувати з походом у клініку не можна.

Уточнення стану

Постановка діагнозу передбачає первинний комплексний огляд пацієнта, дослідження історії хвороби. Призначають аналізи крові: загальний, на біохімію та онкологічні маркери. Перевіряють хворого на ВІЛ і зараження гепатитом. Незалежно від області локалізації для уточнення причин лімфаденопатії у дітей (шийної, черевної, пахової та будь-якої іншої) можуть призначити ультразвукове дослідження черевної порожнини, рентген грудної клітини. Описуваний патологічний стан — це симптом, що вказує на деяку проблему, хворобу. Саме її визначення — головне завдання доктора, який формулює діагноз.

Моя дитина здорова!

Дійсно, з медичної статистики відомо, що зачіпає подчелюстні, шийні лімфовузли лімфаденопатія у дітей іноді зустрічається на тлі практично повного здоров’я. Навіть якщо батьки впевнені в тому, що ніяких серйозних проблем у чада немає, при збільшенні цих залоз слід звернутися до фахівця. Основне завдання лімфатичних вузлів — фільтрувати біологічні рідини, очищаючи кров від небезпечної мікрофлори та інших включень. Розростання вузла спостерігається, якщо тут накопичується занадто багато чужорідних об’єктів. Велика кількість бактерій, вірусів, мікробів підвищує ризик запального процесу.

Нерідкі і такі випадки, коли ніякого спеціального дослідження не призначається. Наприклад, якщо реактивна лімфаденопатія у дітей спостерігається при застуді або грипі, лікар ставить пацієнта на облік до повного одужання. До кінця хвороби лімфатичні вузли повинні самостійно прийти в норму. У ряді випадків потрібне призначення додаткового курсу антибіотиків. Втім, специфічні аналізи (включаючи зазначені вище) доведеться здати, якщо картина захворювання дозволяє запідозрити нетиповість причини.

Як видно зі статистики, 95% випадків збільшення лімфатичних вузлів у дитячому віці пояснюються простими інфекціями.

Лікувати чи ні

Якщо інфекційний процес запустити, не лікувати першопричину хвороби і не приділяти увагу стану лімфатичних вузлів, висока ймовірність розвитку ускладнень. У дитячому віці частіше зустрічається підшкірна інфекція. Як правило, при лімфаденопатії шийних лімфовузлів у дітей лікування передбачає курс антимікробних препаратів. Якщо причиною збільшення вузла стало вірусне зараження або злоякісне новоутворення, антимікробна терапія покаже неефективність. Як правило, вже на етапі постановки діагнозу і вибору програми лікування лікар визначає характер процесу, тому вдається уникнути прийому неефективних складів, але можливі виняткові випадки. У будь-якому варіанті неприпустимо при лімфаденопатії призначати дитині лікування самостійно, на свій розсуд — можна нашкодити, не домігшись ніякого поліпшення стану.

Якщо аналізи крові показали зараження небезпечними мікробами, але курс антибіотиків не змінює стан лімфатичних вузлів, при лімфаденопатії у дітей (мезентеріальна, середостіння, черевна) призначають біопсію пухлої області. Ще один варіант — видалення цієї залози з подальшим дослідженням під мікроскопом. Близько 5% випадків лімфаденопатії пояснюються серйозними проблемами зі здоров’ям, включаючи онкологію. Вище ймовірність виявлення важкого захворювання, якщо лімфатичні вузли збільшуються і запалюються часто, процес поширюється по всьому тілу.

Препарати: чи є негативні ефекти

Найчастіше при лімфаденопатії призначають курс антибактеріальних засобів. Хоча основний відсоток пацієнтів добре переносить такі медикаменти, деякі побічні реакції можливі. Найчастіше вони зачіпають роботу шлунково-кишкового тракту, порушується апетит і стілець, можлива нудота або блювота. Відносно висока частота випадків алергічної реакції.

У вкрай рідкісних випадках відповідь організму хворого більш серйозна. Щоб мінімізувати ризики таких явищ, важливо застосовувати препарати тільки за погодженням з лікарем, у зазначених ним дозах і з певною частотою. Тривалість програми застосування — така, як скаже лікар. Як правило, симптоматика пропадає дещо раніше, але закінчувати на цьому прийом медикаментів не можна, зростає ймовірність рецидиву і розвитку суперінфекції.

Нюанси патології

Лімфаденопатія у дітей (мезентеріальна, легенева, черевна, пахова та інша) зазвичай триває тиждень або кілька. За певних діагнозів можна збільшити вузл, який спостерігається роками. Таке явище не завжди вказує на серйозні проблеми зі здоров’ям, іноді причини абсолютно безпечні, все пояснюється індивідуальними особливостями функціонування організму. Для уточнення цього факту слід пройти комплексне обстеження.

Сильне збільшення лімфатичного вузла, хворобливість ділянки, шкірні почервоніння — симптоми ускладнення лімфаденопатії. При таких проявах потрібно потрапити на прийом до лікаря якомога швидше.

Якщо дитині рекомендовано лікарняного через лімфаденопатію, спеціального контролю за лікуванням часто не потрібно. Якщо причина встановлена точно, явище пояснюється застудою, грипом або іншими подібними факторами, дитину виписують, коли стан стабілізується, а лімфовузли поступово приходять в норму самостійно. Спеціальних засобів і препаратів для цього приймати не потрібно. Якщо лімфаденопатія стає причиною призначення антибактеріального курсу, по завершенні такої програми доведеться обов’язково прийти на прийом для контролю результатів.

Лімфаденопатія: ступінь розвитку

Прийнято ділити всі випадки на локальні, регіональні, системні. Статистика демонструє: найчастіше зустрічається локальна лімфаденопатія, на її частку припадає близько 75% всіх випадків. Регіональну форму встановлюють, якщо одночасно запалені і збільшені кілька лімфатичних вузлів в одній області або суміжних (не більше двох). Якщо запальні процеси виявлені в різних ділянках тіла, які не перетинаються один з одним, говорять про системну форму, найбільш небезпечну для людини.

У деяких хворих лімфаденопатія проявляє себе формуванням своєрідної шишки в хворій області. Дотик і натискання на цю ділянку супроводжується неприємними відчуттями. Візуально можна помітити червонуваті ділянки — це важливий стимул скоріше звернутися до лікаря. Ще одна можлива форма хвороби — вісцеральна. При ній страждають розташовані глибоко в організмі лімфатичні вузли, тому діагностика являє собою чималі складності. Виявити хворобу можна в ході лабораторних, інструментальних досліджень.

Запідозрити лімфаденопатію дозволяє схильність до набряків, раптовий жар і лихоманковий стан. При гострій формі є ризик трансформації інфекційного процесу у флегмону. Попередити це ускладнення може своєчасний розтин ділянки в умовах стерильності. А ось хронічна лімфаденопатія часто себе зовсім не проявляє.

Специфіка ситуації

У дитинстві людина схильна до лімфаденопатії через часті запальні, простудні хвороби. У дітей набагато частіше, ніж у дорослих, буває карієс, також здатний спровокувати запалення лімфатичних вузлів. Нерідкі випадки тонзиліту в хронічній формі. Крім того, лімфаденопатія нерідко супроводжує період після отримання вакцини, відновлення після терапевтичного курсу. При цьому симптоматики часто немає, рідше можна почути скарги на горло, шию.

Приблизно у кожного третього немовляти можна вручну намацати лімфатичні вузли, діаметр яких — 30 мм і більше. До року у більшості дітей без зусиль можна виділити лімфовузли на шиї. При пухлинних процесах можливе розростання цієї області. У діаметрі вузол може досягти 4 см. Відомі запущені випадки ще більшого розростання. При цьому область набуває підвищеної щільності і відгукується болем при дотиках.

Лімфаденопатію діагностують, якщо на шиї і в підмишковій ямці лімфатичні вузли в розмірі — більше сантиметра. Для пахової області нормою вважається діаметр до 1,5 см. Інші лімфовузли при пальпації зовсім не повинні промацуватися. Їх виявлення, чуйність на огляд болем вказують на нездоров’я дитини.

Хвороби та їхні прояви

Лімфаденопатія нерідко провокується стафіло-, стрептококами, ЦМВ, гепатитом і кором, токсоплазмою, гістоплазмою. Вона може з’явитися на тлі кокциомікозу, зараження вірусом Епштейна-Барра. Досить характерна картина спостерігається при краснуху — запальний процес охоплює лімфатичні вузли в області потилиці. Якщо дитина хвора на туберкульоз, один із симптомів — пухання вузлів у грудях, іноді — шийних. Саркоїдоз, вовчанка, артрит, алергічна реакція можуть стати причиною лімфаденопатії. Останнє явище супроводжується проблемами з диханням, шкірними висипаннями, набряком.

Досить часто випадок, що зустрічається серед дітей, — так звана хвороба котячої подряпини. Це захворювання провокує бартонела, що переноситься котячими бактерія. Вказує на таку причину тривала незагоєна рана, нагноєння цієї області. Збільшується розташований найближче до рани лімфатичний вузол.

Загалом гнійні процеси можуть стати причиною лімфаденопатії в різних ділянках організму. Якщо ділянку, наповнену гнієм, не розкрити вчасно в умовах лікарні, відбудеться розрив, отже, гнійні виділення просочать навколишні тканини. Таке ускладнення називають флегмоною.

Особливий випадок: немовлята

У новонароджених частіше зустрічається локальна форма. У більшості випадків причина — місцеве інфікування, нагноєння ділянок шкірних покривів. Генералізована форма частіше спостерігається при аутоімунних захворюваннях. Клінічні прояви лімфаденопатії залежатимуть від першопричини. При генералізованій формі дитині необхідна невідкладна допомога. При підозрі на цю патологію слід відразу звернутися до клініки.

Відомо, що у грудничків лімфаденопатія спостерігається через інфекційне зараження або вірусне, накопичувальні захворювання, аутоімунні процеси. Можливі причини — новоутворення, що торкнулися кісткового мозку, кровоносної системи. Відмінна особливість стану — виключно швидке поширення запального процесу по всьому організму дитини. Як правило, на діагностику і вибір оптимального терапевтичного курсу є зовсім небагато часу, тому важливо своєчасно звернутися до лікаря, не втрачаючи жодного дня.

Запідозрити, що потрібно звернутися до лікаря якщо на шиї дитини промацуються лімфатичні вузли, діаметр яких порівняємо з горошиною або ще більше. Процес може бути симетричним, але це не обов’язково. Можлива зміна консистенції. У нормі лімфовузли м’які і гладкі, податливі. При лімфаденопатії вони набувають щільності, стають бугристими, втрачають рухливість.