Медуниця. Лікувальні властивості та використання

Багаторічну рослину медуницю з давніх часів включають у свої рецепти народні знахарі. У складі трави знаходяться сік і дубильні речовини, кремнієва та аскорбінова кислоти, рутин, борнезит і поліфенол, органічні кислоти і цукор. Виявляє медуниця лікувальні властивості і у зв’язку з багатим змістом у ній різних мікроелементів. У складі цієї дивовижної рослини виявлено залізо і мідь, марганець і титан, ванадій і срібло, а також кальцій і калій. Крім того, медуниця, на противагу багатьом представникам сімейства бурачникових, практично не містить алкалоїдів, наявність яких обумовлює появу несприятливих побічних ефектів.

Сировиною для виробництва цілющих снадобій є надземна частина рослини. Її збір здійснюється в період цвітіння. Зберігають приготовану траву в непромерзаючому темному сухому приміщенні не більше одного року. Медуниця, фото якої ви бачите нижче, знаходить своє застосування в багатьох рецептах народних лікарярів.

Цінується ця рослина за її протизапальний і ранозажливий вплив на організм. Виявляє медуниця лікувальні властивості і в якості кровоспинного, знезаражувального і знеболювального засобу. Препарати, що містять лікарську траву, рекомендуються для твору відхаркувального, в’яжучого і сечогінного ефекту. Прийом снадобій, до складу яких включена медуниця, сприяє посиленню захисних сил організму, що переважають різні інфекції.

Відвари, виготовлені з цілющої трави, застосовують при проходженні курсу терапії при патологіях легенів, а також дихальних шляхів. Досить добре проявляє медуниця лікувальні властивості при бронхіальній астмі і туберкульозі. Рекомендується вона і при патологіях сечового міхура і печінки. Для позбавлення від цих проблем трава медуниця у вигляді настоянок використовується як знеболюючий і сечогінний засіб.

Препарати, у складі яких перебуває цілюща рослина, рекомендуються для регулювання діяльності залоз внутрішньої секреції. При патологіях крові їх показано як кровотворний засіб. Відвари трави допомагають позбутися поносів, запорів і захворювань шлунка.

У багатьох країнах широко використовується медуниця. Лікувальні властивості цієї трави допомагають при позбавленні від респіраторних захворювань. При даних патологіях медуниця добре проявляє свої обволокуючі і відхаркувальні властивості. Непогані результати отримані при використанні цілющої трави при лікуванні кашлюку.

Прийом препаратів, у складі яких перебуває медуниця, сприяє придушенню життєдіяльності вірусів грипу та герпесу. У фітотерапії знаходить своє застосування медуниця і як засіб, що дозволяє усунути патологію щитовидної залози. Мікроелементи, якими багата цілюща трава, благотворно впливають на кроветворіння і виводять з організму радіонукліди. Відвари, приготовані з медуниці, знижують згортання крові, зменшуючи тим самим ризик утворення тромбів.

Рекомендують народні знахарі настій медуниці як засіб, що дозволяє усунути проблеми з роботою нирок і сечового міхура. Позбавляють ці снадоби і від аденоми простати.

Рослина застосовується в якості зовнішнього засобу для зміцнення волосся. При цьому в шкіру голови втирається свіжий сік трави. При ураженнях кожного покриву, а також для припинень інфекцій гнійного характеру препарати з медуниці рекомендовані для зовнішнього застосування.