Нам насправді потрібні вітаміни в таблетках?

Експерти з дієтології стверджують, що все що нам потрібно з вітамінів знаходиться в звичайній їжі. Але промислові компанії з виробництва харчових добавок розповідають захоплюючі історії про те, що продукти не містять потрібних для життя мікроелементів і харчові добавки — це єдиний порятунок. На щастя, після багатьох проведених досліджень ця суперечка тепер завершена і ви можете дізнатися всю правду.1

0 жовтня 2011 року в Університеті Міннесоти закінчився експеримент, в результаті якого виявили, що жінки, які приймають мультивітаміни, мали більший ризик летального результату ніж ті, хто їх не приймав. Через два дні дослідники з клініки в Клівленді виявили, що чоловіки, які додатково приймали вітамін Е, мали підвищений ризик розвитку раку простати. Важкий тиждень для вітамінів, чи не так?

Ці результати не були чимось новим. Сім попередніх досліджень показали, що додатковий прийом вітамінів підвищує ризик раку і хвороб серця. Проте в 2012 році, більше половини американського населення приймали харчові добавки. Однак одна людина все ж змогла мати вплив на вітамінну наркоманію в усьому світі.

Лайнус Полінг, який народився 1901 року, є лауреатом Нобелівської премії з хімії та премії миру, що робить його дослідження в галузі вітамінології досить значущими. Навряд чи він відомий звичайним людям, проте саме він популяризував вітамін С. Вважаючи, що він відкрив неймовірні ліки від усіх хвороб, Лайнус Полінг почав приймати вітамін С щодня. Спочатку 3000 міліграм, потім збільшив цю дозу в 10 разів, потім в 20. У своєму інтерв’ю він говорив: «Я відчуваю себе набагато краще. Мені здається, що я знову став живим і здоровим «. У 1970 році Полінг опублікував матеріал, в якому закликав громадськість приймати щодня хоча б 3000 мг вітаміну С, що приблизно в 50 разів перевищує денну норму. Полінг вважав, що така кількість вітаміну С настільки зміцнює імунітет і що через кілька років застуда стане лише історичним фактом.

У 1971 році виходить книга Полінга під назвою «Вітамін С. Простуда і грип», яка продається мільйонними тиражами. Продажі вітаміну С ростуть в два, потім в три, потім в чотири рази. Аптеки не можуть наздогнати попит. До середини 1970 року приблизно 50 мільйонів американців дотримуються поради Полінга з прийому вітаміну С.

Природно, інші вчені не були в захваті від феєричних ідей Полінга, однак, їх спростування і статті не справили особливого ефекту на вітамінну наркоманію. І хоча дослідження незалежних вчених показували всю абсурдність і дурість ідеї Полінга, він відмовлявся в це вірити і продовжував сприяти просуванню вітаміну С у своїх виступах, книгах і статтях. Коли одного разу Полінг з’явився на публіці з явними симптомами застуди, він сказав, що страждає від алергії.

І стався переломний момент. Лайнус Полінг підвищив ставки. Він стверджував, що вітамін С може не тільки запобігти застуді — він може лікувати рак. Плюс до цього, він може збільшити тривалість життя до 110, а можливо і 150 років.

Хворі на рак почали сподіватися на своє одужання. Охочих брати участь в експерименті Полінга було все більше і більше. У своїх експериментах, Полінг давав хворим на рак надвеликі дози вітаміну С. І знову, незалежні експерименти показали, що вітамін С не лікує рак, не мали популярності, в той час як Полінг продовжував свої дослідження.

Полінг пішов далі. Він став стверджувати, що вітамін С при прийомі з великими дозами вітаміну А, вітаміну Е, селену і бета-каротину здатні лікувати практично всі хвороби відомі людству. У 1994 році почалося дослідження. 30000 чоловіків, які були курцями тривалий час і мали підвищений ризик раку легенів, стали давати вітамін А і бета-каротин. По закінченню експерименту результати були невтішними: ті чоловіки, які приймали вітамін А і бета-каротин у великих дозах захворювали на рак і хвороби серця на 27% частіше ніж ті, хто не приймав вітаміни.

У 2007 році дослідники з Національного інституту Рака розглянули 11 000 чоловіків, які приймали і не приймали мультивітаміни. Ті хто приймав мультивітаміни, мали в 2 рази більше шансів померти від раку.

10 жовтня 2011 року дослідники з Університету Міннесоти оцінили 40 000 літніх чоловіків і жінок і виявили, що ті, хто приймав мультивітаміни додатково, мали більший відсоток смертності. Малувато підстав для вживання харчових добавок, вірно?

У травні 1980 року, під час інтерв’ю Лайнуса Полінга запитали: «Чи є у вітаміну С якісь обмеження або побічні ефекти в довгостроковому прийомі?» Відповідь Полінга була рішучою і впевненою: «Ні!».

Через сім місяців його дружина померла від раку шлунка, а 1994 року Лайнус Полінг помер від раку простати. Збіг?