Небні мигдалини: класифікація та терапія

В осінньо-зимовий період збільшується ризик зараження різними інфекціями, оскільки в цей час спостерігається тенденція до зниження імунітету. У зв’язку з цим в організмі активізуються процеси, спрямовані на його захист. Небні мигдалини, які також можуть називатися гландами, є важливою частиною імунної системи людини. Саме цей орган — перший бар’єр для мікробів на шляху потрапляння в організм. Так яке значення мають небні мигдалини для здоров’я людини?

Визначення мигдалин та їх будова

Небні мигдалини — це скупчення лімфоїдної тканини овальної форми, яке розташовується у вигляді кільця на межі горлянки і ротової порожнини. Тут відбувається вироблення лімфоцитів і антитіл, що обумовлює їх захисну роль. Ці клітини перешкоджають проникненню в організм із зовнішнього середовища патогенних вірусів та інших інфекцій. Якщо імунні клітини змогли впоратися з натиском бактерій, людина не хворіє. Але якщо мікробна атака була дуже сильна, а імунітет недостатньо міцним, відбувається запалення небних мигдалин.

У новонароджених і грудних дітей мигдалини практично не видно. Їх зростання починається трохи пізніше, коли організму потрібен додатковий захист — при частіших прогулянках, відвідуванні дитячого садка і майданчиків. Також на зростання гланд впливають перенесені простудні захворювання, тобто коли інфекційне навантаження на організм збільшується. Небні мигдалини у дітей запалюються частіше, ніж у дорослих.

Функції мигдалин

Зараз виділяють такі функції, які виконують гланди:

• Захисна. Мікроби, потрапляючи в організм людини повітряно-крапельним шляхом або вже перебуваючи в ньому у вигляді хронічного перебігу хвороби (наприклад, карієс або тонзиліт), в першу чергу зустрічаються з мигдалинами, які їх знищують або завдають серйозної шкоди. Також варто відзначити здатність органу запам’ятовувати інформацію про патогенні клітини і передавати її іншим системам, що беруть участь у формуванні імунітету.
• Голосова. Небні мигдалини також беруть участь у формуванні мови людини, нарівні з зубами і мовою. Потрібно пам’ятати, що гланди надають голосу певний тембр і відтінок мови. Людям, чия діяльність пов’язана з голосовим апаратом, необхідно це враховувати, якщо стає питання про видалення цього органу.

Варто зазначити, що у випадку, коли небні мигдалини не справляються з інфекцією, вона може вразити і сам орган. В результаті відбувається зниження імунітету, а мигдалини стають розсадником хвороботворних бактерій, які можуть впливати на роботу серця людини.

Причини захворювання мигдалин

В основному захворювання небних мигдалин провокують патогенні мікроорганізми, які при зниженому імунітеті дуже швидко розмножуються. Серед основних причин розвитку запалення гланд:

• вірусні інфекції — збудники ГРВІ, герпеса, аденовірусна;
• бактеріальні інфекції, найчастіше викликані стрептококом;
• грибкові інфекції;
• хламідії, уреаплазми, мікоплазми;
• скарлатина, сифіліс;
• неінфекційні захворювання — променева хвороба, лейкоз;
• також причиною можуть стати механічні пошкодження — наприклад, укол кісткою риби.

Провокуючими факторами до розвитку запалення можуть стати:

• вживання холодної води;
• куріння;
• переохолодження;
• сильні стреси;
• вдихання морозного повітря ротом.

Різновиди запалень і хвороби

Оскільки при потраплянні в організм патогенних мікробів мигдалини одними з перших починають боротьбу з ними, при недостатньо сильній відповіді імунної системи орган сам може піддаватися різним хворобам. Найпоширенішими захворюваннями небних мигдалин є:

• запалення гланд — ангіна (іноді так називають гострий тонзиліт);
• хронічний тонзиліт;
• гіпертрофія (збільшення);
• пробки в мигдалинах;
• доброякісні або злоякісні утворення.

Ангіна

Ангіна — це гострий запальні процес у мигдалинах, який має бактеріальну природу виникнення. Дане захворювання провокує стрептокок. Як правило, відбувається двостороннє ураження органу. При ангіні дуже важливо своєчасне лікування, оскільки патологія здатна провокувати серйозні ускладнення.

Види ангіни

У медицині виділяють кілька різновидів ангіни, на найбільш часто зустрічаються наступні:

• Катаральна. Легка форма захворювання, при якій спостерігається поверхневе ураження небних мигдалин. Симптомами будуть першіння в горлі, невелика набряклість, больові відчуття при ковтанні і в стані спокою мінімальні або повністю відсутні.
• Фолікулярна. Симптоматика при такому типі ангіни виражена дуже яскраво. Спостерігаються жар, сильний біль у горлі, який може віддавати у вуха, слабкість, відсутність апетиту, хворобливість лімфовузлів. Відбувається загальна інтоксикація організму. Іноді виникають больові відчуття в кінцівках і попереку. У дітей можливі блювота і пронос. Відмінною особливістю є поява гнійничків на поверхні мигдалин.
• Лакунарна форма запалення. Це важкий вид ангіни, при якому відбувається скупчення гню в лакунах гланд. Через сильний набряк мигдалин спостерігається осиплість, а іноді і повна втрата голосу.
• Фібринозне запалення. Виявляється суцільним нальотом гною на всій поверхні мигдалин. За відсутності лікування така форма може викликати ураження головного мозку.
• Флегмонозне запалення — найрідкісніший різновид ангіни. Виявляється гострим болем у горлі, невиразністю мови, збільшення лімфовузлів, неприємним запахом з рота, порушенням сну та апетиту, підвищенням температури, загальною слабкість. Особливістю є те, що гній локалізується тільки з одного боку мигдалин.

Хронічний тонзиліт

Це підступне захворювання, при якому в мигдалинах виникає стійкий запальний процес. Як правило, подібний стан з’являється від недоліченої ангіни, тому запалення присутнє в органі постійно, а процеси одужання затягуються. Причому гнійні затори на мигдалинах присутні і в стадії ремісії. Така форма захворювання може довгий час не проявляти себе, загострюючись тільки при наявності провокуючих факторів — зниженні імунітету, переохолодженні, при зміні умов навколишнього середовища. Загострення симптомів при хронічному тонзиліті буває кілька разів на рік, все залежить від роботи імунітету людини.

Ознаки хронічного тонзиліту

Основними симптомами тонзиліту є такі:

• збільшення небних мигдалин;
• набряк в області горла;
• пухкі гланди;
• неприємний запах;
• наявність на мигдалинах гною.
• підвищення температури тіла і болю в горлі не завжди проявляються досить явно.

Пробки на мигдалинах

Наявність так званих заторів — відкладень кальцифікованої речовини, які накопичуються в поглибленнях мигдалин — спостерігається як у людей з тонзилітом, так і у повністю здорових. Вони можуть не приносити ніякого дискомфорту, але іноді проявляються болями при ковтанні і неприємним запахом з рота. Такі пробки необхідно видаляти в умовах стаціонару.

Гіпертрофія мигдалин

Гіпертрофія небних мигдалин — це їх патологічне збільшення без участі в цьому запального процесу. Причини такої патології досі не з’ясовані до кінця. Передбачається, що цьому стану можуть сприяти часті застуди, знижений імунітет, ендокринні захворювання і хвороби верхніх дихальний шляхів, алергічні реакції і погана екологічна обстановка. У більшості випадків діагностується гіпертрофія небних мигдалин у дітей 5-15 років.

Симптомами даної патології будуть:

• набряки і м’якість мигдалин;
• пухлість органу;
• порушення дихання;
• храп;
• зміна голосу;
• дискомфорт у горлі.

Особливу увагу потрібно звернути на односторонню гіпертрофію, оскільки це може свідчити про наявність грибкової інфекції, туберкульозу або пухлини.

Фахівці розрізняють три ступені гіпертрофії небних мигдалин, залежно від того, скільки місця вони займають у збільшеному стані:

• 1 ступінь — гланда займає третину простору між середньою лінії горлянки і краєм передньої небної.
• 2 ступінь — гланда займає 2/3 цього простору;
• 3 ступінь — орган майже повністю перекриває простір, а в більш запущених стадіях гланди можуть стосуватися один одного.

Гіпертрофія мигдалин — найчастіше зворотний процес. Але у зв’язку з тим, що такий стан, особливо у 2 і 3 ступені, ускладнює дихання і змінює мову, варто при перших симптомах звернутися до лікаря за консультацією.

Діагностика захворювань мигдалин

Діагностуванням захворювань небних мигдалин займається лікар (ЛОР). Для початку вислуховуються скарги пацієнта, а потім проводиться фарингоскопічний огляд і пап’пація лімфатичних вузлів. У більшості випадків лікар може поставити діагноз виходячи з візуального огляду. Якщо ж є деякі сумніви, проводяться додаткові заходи діагностування, що включають в себе наступні процедури:

• аналізи крові та сечі;
• ультразвукове дослідження горлянки;
• мазок із зіва;
• при необхідності ЛОР направляє пацієнта до інших вузькопрофільних лікарів.

Лікування при ангіні

Запальні процеси в небних мигдалинах лікують не тільки медикаментозними засобами, а й більш традиційними, до яких належать полоскання та інгаляції.

Основним лікуванням при ангіні буде антибіотикотерапія. Перед прийомом медикаментів рекомендується здати аналіз на чутливість мікроорганізмів до призначених ліків. В основному застосовуються препарати пеніцилінового ряду — «» Флемоксин Солютаб «», «Амоксицилін» «та інші.

Дуже важливо здійснювати полоскання горла для змивання мікробів з поверхні гланд. Для цього використовуються содово-соляні та антисептичні розчини, відвари трав — ромашки, евкаліпту, календули. Також можна зрошувати горло антибактеріальними засобами (наприклад, «Мірамістином»).

Якщо лікування не приносить належного ефекту, а стан хворого погіршується, лікар може прийняти рішення про необхідність хірургічного методу позбавлення від патології.

Лікування хронічного тонзиліту

При цьому захворюванні дуже дієвим методом є промивання небних мигдалин в умовах стаціонару. У цьому випадку під сильним тиском спеціальним шприцом нагнітають в лакуну лікувальний розчин, тим самим очищаючи його від гню і бактерій.

Після цього доцільно застосування фізіопроцедур — прогрівання, ультразвукова терапія, при якій розбиваються затори на гландах.

Лікування гіпертрофії мигдалин

Якщо ця патологія не приносить серйозних незручностей, то застосовується місцеве лікування — обробка мигдалин в’яжучими і притискаючими розчинами, а також полоскання, трав’яні або мінеральні інгаляції, лікування ультразвуком.

На додаток призначаються препарати антимікробної та противірусної дії.

Тонзіллектомія

Рішення про видалення гланд повинно прийматися тільки в крайньому випадку, коли основна терапія не принесла результатів або спостерігаються серйозні ускладнення.

Існує два методи хірургічного втручання:

• тонзилотомія — спеціальним інструментом у вигляді петлі зрізається збільшена частина мигдалини.
• тонзилектомія — повне видалення органу.

Операція в більшості випадків проходить без ускладнень і має невеликий реабілітаційний період.

Мигдалини — це важливий орган імунної системи, тому часто після їх видалення спостерігається зниження загального імунітету і частішають захворювання верхніх дихальних шляхів.

Профілактика

Профілактичні заходи спрямовані в першу чергу на зміцнення імунітету. Сюди ставляться:

• прогулянки на свіжому повітрі;
• загартовування;
• захист від переохолодження;
• правильне харчування;
• повноцінне лікування хронічних захворювань;
• полоскання горла відварами трав;
• також необхідно контролювати носове дихання, особливо в зимовий час.

Ув’язнення

Значення небних мигдалин в організмі людини не перебільшено. Це важливий орган, який допомагає нам боротися з хвороботворними бактеріями і вірусами. Тому необхідно берегти його і не допускати розвитку запальних процесів. Також потрібно пам’ятати, що при перших симптомах необхідно звернутися до лікаря, який поставить діагноз і призначить відповідне лікування. А при своєчасній терапії ризик виникнення хронічних проявів хвороби зведеться до мінімуму.