Олівер Кан: коротка біографія та особисте життя футболіста (фото)

Легендарний, всесвітньо відомий футбольний голкіпер Олівер Кан з’явився на світ у невеликому німецькому містечку Карлсруе 15 червня 1969 року. Любов до м’яча Оліверу прищепив його батько, Рольф Кан, який грав свого часу кілька років за місцевий клуб на позиції півзахисника.

Початок кар’єри. Низка невдач

Свої перші кроки у футболі Кан зробив будучи учасником клубу «Карлсруе». До 17 років Олівер виступав за юнацьку збірну, а з настанням повноліття був прийнятий в якості третього воротаря в основну команду. Пані фортуна була прихильною до футболіста-початківця, і він практично моментально був зарахований другим голкіпером після   Фамулли

.

Незабаром настав той довгоочікуваний момент, коли перед Каном постала можливість проявити свою майстерність, але не тут-то було. Напередодні майбутнього матчу з «Кельном» Фамулла, отримавши червону картку, був дискваліфікований на найближчі три гри. За відсутності основного голкіпера честь захищати ворота випала Оліверу Кану, який, не виправдавши надій тренера, пропустив 4 м’ячі, і команда програла всуху.

Неприємності для Олівера на цьому не закінчилися. У грі з «Вердером» він не зміг реабілітуватися в очах оточуючих і дав можливість противнику двічі вразити його ворота. В цілому за 3 матчі Кан пропустив 9 м’ячів. Єдине, завдяки чому Олівер Кан залишився в команді, — це відсутність іншого голкіпера на заміну Фамулли. Цілий рік Кан просидів на лаві запасних.

На шляху до слави

Копітка робота над своїм футбольним талантом через деякий час повністю себе виправдала, і коли Оліверу в черговий раз представився шанс — він проявив себе у всій красі, завдяки чому міцно зайняв місце на воротах.

Після невдалої гри Фамулли на заміну вийшов воротар Олівер Кан. Нікому з команди суперників так і не вдалося вразити охоронювані Олівером ворота, в підсумку «Карлсруе» здобув перемогу. Цього ж року (1992) команда Кана отримала право брати участь у Кубку УЄФА. З цього моменту кар’єра Кана стала йти, як кажуть, в гору.

Мюнхенська «Баварія»

Успішно виступивши на Кубку УЄФА, діставшись до півфінальної стадії, «Карлсруе» став набирати свою популярність, а сам Олівер викликати інтерес у тренерів різних команд. Перелом у кар’єрі футболіста-початківця настав влітку 1994 року, після переходу з рідного клубу в найсильнішу німецьку команду — мюнхенську «Баварію». Сума трансферту була на ті часи просто астрономічною — 5 млн марок. Oliver Kahn відразу ж витіснив першим воротарем мюнхенського клубу Раймонда Ауманна, який був протягом довгих років.

Нарешті, в 1995 році збулася давня мрія Кана — йому належало захищати ворота національної німецької команди в матчах проти збірних Грузії та Швейцарії. Але чемпіонат Європи 1996 року Оліверу все ж довелося провести на лаві запасних. Лише після відходу зі збірної Німеччини Анді Кьоппке Олівер Кан отримав почесне місце першого голкіпера.

Перші досягнення

Сезон 1995-1996 рр. ознаменований перемогою мюнхенського клубу в Кубку УЄФА. А наступного року Олівер вперше у своїй кар’єрі стає золотим призером німецької бундесліги, посівши перше місце і довівши свою неперевершену майстерність. До цього моменту популярність Кана в «Баварії» стрімко зростала, і зовсім скоро він став не тільки голкіпером № 1, але і справжнім лідером команди.

Але при всьому цьому відносини з уболівальниками часом складалися не зовсім гладко. Через грубуватий характер і нестандартну зовнішність особливо активні фанати придумували йому різні образливі прізвиська, наприклад, «Бульдог», «Мавпа», «Горілла». Правда, з часом прижилося і цілком невинне і навіть лагідне — «Оллі».

Кар’єра продовжує успішно розвиватися, і в 1999 році, завоювавши перемогу в черговій німецькій першості, футболіст Олівер Кан був визнаний кращим воротарем планети. Отримати ж головний клубний трофей Європи Оліверу не вдалося, так як у фінальному матчі проти «Манчестер Юнайтед», німці, виграючи з рахунком 1:0, змогли в додані рефері 3 хвилини пропустити 2 голи. Такий розклад, тим не менш, не вибив Кана з колії, навпаки, воротар знайшов в собі сили і продовжував наполегливо тренуватися.

Пік популярності

Олівер Кан приголомшливо виступив на Лізі чемпіонів УЄФА 2000-2001 року, ставши справжнім тріумфатором чемпіонату. Однак, незважаючи на неперевершені результати на клубному рівні, Кану ніяк не вдавалося прописатися в основному складі національної збірної Німеччини. І хоча він і брав участь на світових першостях в 1994 і 1998 роках, на чемпіонаті Європи 1996 року, але розцінювався Олівер тільки як другий воротар — «бундесманшафт».

У 1998 році Олівер Кан, фото якого прикрашали обкладинки численних спортивних журналів, став воротарем № 1 у німецькій футбольній машині у відборі основного складу для першості Старого Світу.

Зоряною годиною для «Оллі» став Мундіаль 2002 року, де воротар буквально витягнув свою команду у фінал, завдяки чому прослав найкращою фігурою в «бундесманшафт». Поразка від бразильців у битві за золото кинула тінь на клас і майстерність Кана. Але проте за підсумками року він знову отримав титул найкращого футбольного голкіпера на планеті.

На чемпіонаті Європи 2004 року амплуа Кана, як головного захисника воріт, було недоторканним. Щоправда, поступившись у півфіналі італійській збірній, німці змогли завоювати лише бронзу. При цьому на урочистій церемонії їм плескав весь Берлін, що стало своєрідним переломним моментом для німецького футболу.

Фінальний сезон

Сезон 2007/2008 став завершальним в ігровій кар’єрі Кана. Провів він його в рідній для нього мюнхенській «Баварії», яка стала для футболіста другою домівкою. Більш того, Олівер був визнаний справжнім символом прославленого клубу, назавжди увійшов в його історію.

У заключному для себе сезоні воротар Олівер Кан хотів, звичайно, блиснути і покинути футбол в ранзі переможця. Якоюсь мірою йому це вдалося — мюнхенська «Баварія» завоювала Кубок і першість країни.

А справи на європейській арені склалися гірше. Команда за щасливим збігом обставин змогла обійти скромний іспанський «Хетафе» і вийти в півфінал, де її з величезним рахунком розгромив санкт-петербурзький «Зеніт».

Прощальний матч

2 вересня 2008 року… На мюнхенському стадіоні «Альянц Арена» немає жодного вільного місця. Тут відбувся прощальний матч легендарного футболіста «Баварії» Олівера Кана проти національної німецької збірної. На 33-й хвилині «Оллі» пропустив свій останній гол.

Всього за збірну Німеччини Кан провів 86 матчів, в 49 з яких виступав у статусі капітана. Знаменитий голкіпер записав на свій рахунок 190 відіграних «всуху» матчів, серію з 736 хвилин без єдиного пропущеного гола, а також інші дива футбольної статистики.

Особисте життя

Зараз Олівер Кан, біографія якого насичена яскравими подіями, офіційно перебуває в розлученні. Одружився «Оллі» 10 липня 1999 року на Сімоні, руки якої він домагався протягом 14 років. Приводом до одруження послужила вагітність обраниці, адже в кінці 1998 р. Олівер став батьком, на світ з’явилася дочка Катаріна.

Чутки про роман її чоловіка з офіціанткою клубу Вереною Керт, що дійшли до Сімони, призвели до численних скандалів. Коли дружина носила під серцем другу дитину Кана, футболіст став відкрито демонструвати публіці свої стосунки з Вероною, що призвело до розпаду сім’ї. Через рік Олівер прийняв рішення повернутися до дружини, яка до того моменту виховувала вже двох його дітей (народився син Давид). Однак почуття охололи, і возз’єднатися знову двом серцям так і не вдалося.

Олівер Кан — видатний, знаменитий голкіпер, який зробив величезний внесок у розвиток німецького футболу.