Операційні системи гальмують роботу SSD. Як з цим боротися?
SSD-накопичувачі можуть працювати настільки швидко, що вузьким місцем в системі виявляється програмне забезпечення. Windows та інші ОС повинні зазнати змін — які саме, CHIP розповість у цій статті.
- Читання і запис: наносекунди
- Windows та інші системи вимагають значної переробки
- Передача даних: тривалість виконання різних операцій
- Можливості оптимізації системи
SSD-накопичувачі можуть працювати настільки швидко, що вузьким місцем в системі виявляється програмне забезпечення. Windows та інші ОС повинні зазнати змін — які саме, CHIP розповість у цій статті. Технічний прогрес є для комп’ютерної індустрії свого роду еліксиром життя. Постійно з’являються нові продукти, які ще кілька років тому здавалися абсолютною утопією, змінюючи навколишній нас світ до невпізнання. Одна з подібних «утопій» в області накопичувачів даних незабаром стане реальністю. Уявіть собі, що ви вмикаєте комп’ютер і, не встигнувши відпустити кнопку, бачите перед собою готову до роботи операційну систему. Або, виконавши вимогу до ресурсів програми, наприклад, Photoshop, відразу ж приступаєте до роботи — вам більше не доводиться довго очікувати завантаження додатків та інтерфейсу програми. А для збереження на диску HD-фільму розміром 4 Гбайт системі потрібно менше однієї секунди.
Початком революції в області накопичувачів даних стане поява твердотільних дисків на основі пам’яті нового покоління, які будуть з’єднуватися з системною платою за високошвидкісними інтерфейсами. Вже сьогодні серверні SSD, що підключаються через роз’єм PCI Express, забезпечують більш високу швидкість передачі даних порівняно з класичними твердотільними носіями. А з виходом нових процесорів від компанії Intel на базі мікроархітектури Ivy Bridge дане збільшення продуктивності торкнеться і домашні комп’ютери. За прогнозами експертів, в перспективі накопичувачі даних будуть забезпечувати час доступу на рівні оперативної пам’яті, а застосування нових технологій призведе в найближчі роки до злиття ОЗП і жорсткого диска.
Завершиться революція глобальними перетвореннями операційних систем, таких як Microsoft Windows або Mac OS X. Адже чим швидше працює жорсткий диск, тим більш вузьким місцем в системі стає ОС. Саме до такого висновку прийшла група інженерів-дослідників з Університету Сан-Дієго в ході роботи над накопичувачем під кодовим ім’ям Moneta. Про те, які зміни необхідно внести в операційні системи і яким при цьому виявиться приріст продуктивності, ви дізнаєтеся з цієї статті. Moneta — прототип запам’ятовувального пристрою, розроблений вченими з Унівеситету Сан-Дієго, використовує пам’ять, засновану на технології PCM, яка забезпечує найвищу швидкість передачі даних на сьогоднішній день.
На граничній швидкості: накопичувачі нового покоління
У найближчі кілька років жорсткі диски зможуть зберігати дані зі швидкістю до 4 Гбайт/с. Це стане реальним завдяки застосуванню абсолютно нових технологій.
Використовуючи SSD-накопичувач, вже сьогодні можна отримати значний приріст продуктивності ПК, проте гранична швидкість передачі даних обмежена інтер- фейсом SATA III, за допомогою якого диск підключається до системної плати. Теоретична пропускна здатність у нього становить 6 Гбіт/с, але на практиці навіть найшвидші SSD-носії, наприклад OCZ Vortex 3, забезпечують лише 500 Мбайт/с. Більш високої пропускної здатності дозволяє досягти наступник SATA III — інтерфейс SATA Express, завдяки якому твердотільні диски зможуть передавати дані зі швидкістю 1,6 Гбайт/с. Для обміну інформацією SATA Express задіє інший високошвидкісний протокол — PCI Express 3.0. Зазначимо, що найшвидші серверні SSD забезпечують максимальну швидкість передачі даних на рівні 3 Гбайт/с, а якщо новий інтерфейс PCI Express 3.0 отримає поширення, то вона збільшиться вдвічі.
Читання і запис: наносекунди
Серед усіх типів запам’ятовуючих пристроїв граничну швидкість передачі даних сьогодні забезпечує оперативна пам’ять (DRAM). Але як тільки на модуль пам’яті перестає надходити харчування, вона очищається. Однак з появою пристроїв нового типу ситуація обіцяє змінитися в кращу сторону. Серед майже десятка претендентів можна виділити два типи пам’яті, які зможуть надійти в серійне виробництво до 2015 року: Phase Change Memory (пам’ять на основі фазового переходу, PCM) і Resistive RAM (резистивна пам’ять, ReRAM). У пам’яті на основі фазового переходу використовується металевий сплав халькогенід, який залежно від доданої напруги приймає кристалічну або аморфну структуру. З огляду на те що в PCM, як і у флеш-пам’яті, дані необхідно спочатку видалити, за швидкістю роботи чіпи PCM не можуть зрівнятися з DRAM. Резистивна ж пам’ять подає більше надій, але в даний час існують лише прототипи таких чіпів, що випускаються компаніями HP, Panasonic, Samsung і Sony. У ReRAM всі зусилля спрямовані на те, щоб зробити ізоляційний матеріал струмопровідним, приклавши до нього напругу, в результаті чого значення біта стає рівним 1. Щоб змінити його, необхідно додати зворотну напругу, яка відновить ізоляційні властивості матеріалу. На відміну від флеш- і PCM-пам’яті технологія ReRAM забезпечує прямий перезапис даних. Швидкості читання і записи однакові і знаходяться на рівні оперативної пам’яті — ідеальні передумови для отримання високопродуктивного накопичувача майбутнього. Пам’ять у порівнянні. Пам’ять SRAM і DRAM забезпечує високу швидкість роботи, але вона нездатна тривалий час зберігати дані. Флеш-пам’ять пропонує хорошу швидкість читання, але при записі поступається PCM і ReRAM, які до того ж мають більший термін служби.
Операційна система гальмує роботу швидких накопичувачів
Windows та інші ОС при такій високій пропускній здатності нових дисків не здатні забезпечити ефективне збереження даних.
З масовим поширенням SSD-накопичувачів ми вже забули про тривалий час завантаження програм, характерний для класичних жорстких дисків на магнітних пластинах. Однак багато функцій сучасних операційних систем все ще оптимізовані під стандартні HDD. Накопичувачам нового покоління необхідна повна реорганізації ОС, оскільки вони мають нижчу робочу напругу і мають менший час доступу, що дозволяє їм виконувати більшу кількість операцій на секунду.
Windows та інші системи вимагають значної переробки
Який саме обсяг робіт зі зміни ОС належить виконати, з’ясувала група дослідників з Університету Сан-Дієго, створивши пристрій під кодовим ім’ям Moneta, в якому використовуються PCM — чіпи пам’яті на основі фазового переходу. Воно підключається до комп’ютера за інтерфейсом PCI Express і, за твердженнями розробників, забезпечує пропускну здатність в 4 Гбайт/с. Moneta працює під керуванням ОС Linux, але відмінності від Windows або Mac OS X, що стосуються операцій збереження даних, в даній системі незначні. Результати вимірювань швидкості передачі даних справедливі щодо всіх сучасних ОС, і вони невтішні: при використанні PCM операційна система істотно уповільнює роботу пам’яті. У класичних SSD-носіях операційна система витрачає менше часу на запис даних, ніж сам диск. Однак стан речей зміниться з появою резистивної пам’яті (ReRAM) і пам’яті на основі фазового переходу (PCM). У такому випадку вже безпосередньо ОС уповільнюють роботу дисків. Для усунення цієї проблеми потрібна модифікація ОС (прототип Moneta).
Зазначимо, що архітектура Windows 7 та інших сучасних ОС оптимізована в першу чергу під роботу з магнітними жорсткими дисками (HDD). Так, функціонування системи значно уповільнює планувальник введення/виведення (Input/Output Scheduler), який управляє всіма зверненнями до жорсткого диска. Зазвичай операція над файлом складається із запитів (Request) на запис або читання даних з накопичувача. Планувальник вводу/виводу перерозподіляє запити, щоб уникнути виникнення помилок під час передачі інформації. Ця модель доцільна у випадку з жорстким диском на основі магнітних пластин (HDD), але при використанні SSD-накопичувача необхідність у подібних діях відпадає, так як твердотельний носій володіє дуже малим часом доступу.
Варто також зазначити, що в ОС Linux використовується планувальник введення/виведення Noop, який об’єднує кілька запитів без їх попереднього перерозподілу і передає їх драйверу жорсткого диска. Але і на цю операцію витрачається час, так як планувальнику необхідно кожен раз створювати новий потік команд. Після передачі даних диску потік команд, що відповідає за операції читання/запису, призупиняється, а після виконання жорстким диском свого завдання він повинен бути знову активований — це необхідно для того, щоб HDD зміг «відзвітувати» про успішне завершення операції. Цей підхід доцільний на комп’ютерах, які використовують двоядерні CPU. У сучасних багатоядерних системах, що одночасно виконують до восьми потоків команд, такі ситуації виникають рідко.
Щоб збільшити швидкість передачі даних, розробники Moneta спочатку позбулися планувальника. В результаті вони домоглися того, щоб дані передавалися без попереднього розподілу і об’єднання. Зазвичай запит складається з декількох команд, а драйвер диска здійснює їх збір для подальшого приміщення в кеш-пам’ять накопичувача. У процесі виконання даної операції марно витрачається час. Розробники Moneta також урізали запити, які стали містити всього лише одну команду довжиною 64 біта. Дані заходи дозволили істотно підвищити кількість операцій введення/виведення, що виконуються Moneta, — приблизно до одного мільйона на секунду. У Moneta контролер апаратного планувальника управляє процесом передачі даних за допомогою формування черг.
Передача даних: тривалість виконання різних операцій
Як показує докладний опис процесу збереження 4 кбайт інформації, при роботі з високопродуктивною пам’яттю, наприклад Moneta, операційна система витрачає на збереження більше часу, ніж накопичувач даних.
Можливості оптимізації системи
Однак варто відзначити, що дані зміни ще не дозволяють досягти максимальної швидкодії. Потрібна ще одна операція з модифікації, при якій відбувається зміна архітектури операційної системи. Справа в тому, що в сучасних ОС програми, які ініціюють операції зі збереження даних, виконуються з обмеженими правами, тобто функціонують в рамках користувацького режиму. Навпаки, закріплений за ОС режим ядра (привілейований режим) не знає ніяких обмежень — він і управляє в кінцевому підсумку апаратними засобами. Таким чином, запити на збереження даних, перед тим як бути обробленими, повинні бути спочатку переведені в режим ядра ОС.
Розробники Moneta домоглися скасування звернення до ядра, створивши власний драйвер, який працює в користувальницькому режимі. Таким чином, ОС практично не втручається в процес передачі даних. Під питанням залишаються файлова система і система керування правами, що визначає, наприклад, кому з користувачів дозволено доступ до того чи іншого файлу. Обмін даною інформацією між програмою і ядром виконується незалежно від процесу передачі даних. Завдяки цьому не порушується модель безпеки архітектури ОС. Сучасні ОС (ліворуч) зберігають дані за допомогою ядра. Це надійно, але забирає багато часу. Комп’ютер з накопичувачем Moneta під керуванням Linux працює в обхід ядра ОС, забезпечуючи максимальну швидкість передачі даних.
У майбутньому будь-яка програма зможе безпосередньо і без втрати часу отримувати доступ до файлу для його читання або запису. Операційна система буде «залишатися осторонь», в той час як драйвер жорсткого диска стане відповідати за управління процесами збереження даних. Єдине завдання ОС полягатиме в тому, щоб за допомогою файлової системи брати участь у протоколюванні даних змін. Таким чином, висока швидкість роботи дискової підсистеми можлива тільки в модифікованій ОС.
Разом: чотири етапи оптимізації ОС на шляху до високої швидкості ВИХІДНИЙ СТАН: до внесення змін ОС витрачає на збереження 4 кбайт даних більше часу, ніж диск.
ЕТАП 1: розробники позбавляються від планувальників у системі.
ЕТАП 2: довжина переданих команд на збереження даних скорочується до 64 біт, в результаті відпадає необхідність у використанні системи адресації пам’яті.
ЕТАП 3: потік, який виконує процес, залишається активним, і до завершення процесу не потрібна його повторна активація.
ЕТАП 4: драйвер жорсткого диска працює в обхід операційної системи.
- Попередня
- Наступна