Опухли лімфовузли на шиї: можливі причини, симптоми та особливості терапії

Гострі простудні захворювання зустрічаються кілька разів на рік практично у кожної людини. Також велика група населення страждає хронічними інфекційними патологіями. До їх числа можна віднести тонзиліт, фарингіт, трахеїт, отит тощо. Ці люди періодично стикаються з тим, що опухають лімфовузли за вухом, на шиї тощо. Дійсно, їх запалення часто супроводжує захворювання верхніх дихальних шляхів і мигдалин. Проте існує ще безліч патологій, при яких пацієнти скаржаться на те, що опухли лімфовузли на шиї або за вухами. Такі хвороби не завжди безпечні, тому цей синдром є приводом відвідати лікаря.

Збільшені лімфатичні вузли — що це?

Часто люди звертаються до лікаря з такими скаргами, як: опух, болить лімфовузол на шиї. Цей симптом може говорити про різні патології. Найбільш поширеними причинами є запалення і пухлина лімфоїдної тканини. У першому випадку гіпертрофія зазвичай пов’язана з ангіною або фарингітом. Збільшення лімфатичних вузлів при цьому не є страшним симптомом і проходить після усунення основного захворювання. Якщо ж цей синдром не пов’язаний із запальними процесами в горлі, то пацієнт зобов’язаний терміново обстежитися. При цьому скаргою може бути те, що у хворого сильно опухли лімфовузли на шиї. Гіпертрофія може бути як одно-, так і двосторонньою. Такий симптом може спостерігатися при різних лімфомах, а також хвороби Ходжкіна. Подібні патології відносяться до онкологічних процесів і потребують спеціального лікування.

У дитини опухли лімфовузли на шиї: причини

Збільшення лімфатичних вузлів у дитячому віці зустрічається частіше, ніж у дорослих. Так відбувається через реактивність організму малюків. Захисні сили в ранньому віковому періоді відповідають на запалення швидше, ніж у дорослого населення. З цієї причини скарга на те, що у малюка опухли лімфовузли на шиї, часто зустрічається в педіатричній практиці. Як і дорослих, приводом для розвитку цього симптому може служити кілька патологічних станів. Серед них:

1. Запалення нестійких мигдалин. Ця причина стосується найбільш поширених етіологічних факторів. При цьому хворий (або батьки маленького пацієнта) можуть скаржитися на те, що опух правий лімфовузол на шиї, або, навпаки — лівий. Місце поразки збігається зі стороною, на якій знаходиться запалена мигдалина.
2. Лімфаденіт. Зустрічається трохи рідше. Він відноситься до самостійних захворювань лімфатичних вузлів і теж носить запальний характер. При цьому первинного вогнища інфекції немає, мигдалини можуть бути не збільшені. Причини лімфаденіту ті ж, що і при простудних захворюваннях. До них відноситься: переохолодження, контакт з інфікованими людьми, зниження імунного захисту.
3. Неходжкінські лімфоми — ракове переродження тканини. На жаль, такі пухлини зустрічаються у дітей. Вони належать до небезпечних онкологічних патологій, які швидко призводять до появи метастазів.
4. Хвороба Ходжкіна. Ця патологія теж входить до груп ракових процесів. Може зустрічатися як у дітей, так і у дорослих. Прогноз при цьому захворюванні частіше сприятливий.
5. Онкологічні процеси, що локалізуються в області шиї. Рідше симптом може викликати ракову поразку в порожнині рота.

Також, серед причин того, що опухли лімфовузли на шиї або в інших областях, виділяють порушення обміну речовин і хвороби щитовидної залози. Крім цього, гіпертрофія може виникнути при хронічному алкоголізмі, алергічних реакціях.

Механізм розвитку лімфоаденопатії

Патогенез збільшення лімфатичних вузлів залежить від того, що саме викликало гіпертрофію. При запальних ураженнях пусковим фактором є проникнення інфекції в організм. Зазвичай це відбувається повітряно-крапельним шляхом. Бактерії, потрапивши на слизову оболонку порожнини рота, осідають на мигдалинах і розмножуються. Частина їх проникає в лімфатичні судини і досягає вузлів. Розмноження бактерій призводить до активації імунної системи. Взаємодія мікроорганізмів і макрофагів викликають запальну реакцію, яка відноситься до механізмів захисту організму. Вона виявляється тим, що лімфатичні вузли гіпертрофуються і стають болючими.

При ракових патологіях механізм дії інший. Він полягає в тому, що нормальні клітини лімфатичної системи стають атиповими і починають посилено розмножуватися. Цьому можуть передувати такі фактори, як іонізуюче випромінювання, хімічні впливи, шкідливі звички.

Симптоми при збільшених лімфатичних вузлах

Часто пацієнти звертаються до лікаря зі скаргами на те, що болить горло, опухли лімфовузли на шиї. Такі симптоми зазвичай супроводжують простудні патології. Якщо гіпертрофія лімфатичних вузлів викликана запальною реакцією, то виділяють наступні її ознаки:

1. Біль при пальпації шиї, області за вухами. Вона може супроводжуватися неприємними відчуттями в горлі, утрудненням ковтання.
2. Гіпертрофія (збільшення) лімфатичного вузла. Його розмір може бути різним (від величини гороху до волоського горіха і навіть курячого яйця).
3. Гіперемія — червонота над областю припухлості.
4. Підвищення температури тіла.
5. Загальна слабкість, втрата апетиту, м’язовий біль.
6. Кашель, гіперемія зіва, збільшення нестійких мигдалин.

Якщо причиною пухлини лімфатичних вузлів є онкологічна патологія, то симптоми відрізняються від простудних захворювань. Вони залежать від локалізації раку.

Діагностика при пухлих лімфатичних вузлах

При лімфаденопатії необхідно провести ретельну діагностику і з’ясувати причину її появи. Особливо серйозно слід поставитися до випадків, коли гіпертрофія не супроводжується простудними патологіями. У першу чергу проводять пальпацію лімфатичних вузлів не тільки на шиї, а й у всіх інших областях. Оцінюють їх консистенцію і розмір, форму, хворобливість. Також звертають увагу на шкіру над збільшеним вузлом. При відсутності інфекції верхніх дихальних шляхів і горла, а також симптомів лімфаденіту, необхідно зробити УЗД. У деяких випадках для встановлення діагнозу цього недостатньо. При підозрі на рак (лімфому, хвороба Ходжкіна) проводять біопсію вузла пункційною голкою. Після цього необхідно гістологічне дослідження для встановлення клітинного складу.

Диференційна діагностика при лімфоаденопатії

У разі збільшених лімфатичних вузлів диференційна діагностика дуже важлива. Цей симптом може супроводжувати дуже багато різних хвороб. Серед них:

1. Запальні патології. Вони мають найбільш сприятливий прогноз. Характер запалення можна визначити за консистенцією вузлів. Якщо вони щільні на дотик, то для усунення гіпертрофії достатньо медикаментозної терапії. М «які лімфатичні вузли означають, що тканина зазнала гнійного розплавлення. У цьому випадку необхідна хірургічна допомога.
2. Інфекційний мононуклеоз. Це захворювання частіше зустрічається у дітей. Його характерними ознаками є шкірний висип і збільшення декількох груп лімфовузлів (підмишкові, шийні, пахові).
3. Туберкульоз. При підозрі на цю патологію необхідно провести пробу «Манту» і здати аналіз мокротиння.
4. Онкологічні захворювання. Вони можуть мати будь-яку локалізацію. При лімфомах найчастіше вражено один вузол. При раку органів шиї, порожнини рота, розташування гіпертрофії залежить від локалізації пухлинного вогнища. Хвороба Ходжкіна охоплює відразу кілька груп лімфатичних вузлів.
5. Первинні та вторинні імунодефіцитні стани.

Опухли лімфовузли на шиї: що робити?

Виходячи з серйозності проблеми і враховуючи можливі наслідки, слід знати, що збільшення лімфовузлів на шиї завжди є приводом для звернення в поліклініку. Навіть при підозрі на запальний характер гіпертрофії не можна займатися самостійним лікуванням. У першу чергу за медичною допомогою необхідно звернутися до терапевта. При потребі він може направити до інших фахівців. Серед них можуть бути такі лікарі: хірург, фтизіатр, інфекціоніст, онколог. Не варто лякатися консультації фахівців, оскільки напрямок до них не завжди означає важку патологію. У деяких випадках їхня думка необхідна для виключення діагнозу.

Народні кошти при збільшених лімфатичних вузлах

Лікувати опухлий лімфовузол на шиї народними методами небажано. Це пов’язано не тільки з тим, що причину його гіпертрофії не можна встановити самостійно, але також і з можливими ускладненнями. Наприклад, зігрівання запаленого вузла може призвести до його нагноєння і прориву в навколишні тканини. Тим не менш, існує кілька народних рецептів. Вони використовуються при лімфаденіті, що супроводжується ангіною. Серед них: вживання настоянки ехінацеї (10 крапель на 50 мл кип’яченої води), полоскання горла розчином солі та соди. Також, ефективним вважається свіжий сік алое, який необхідно приймати по 1 столовій ложці на добу. Відвари м’яти або ромашки допоможуть зняти запалення в горлі і швидше позбудеться лімфаденіту. Вживати їх варто 3-4 рази протягом дня.

Медикаментозне лікування лімфоаденопатії

Медикаментозна терапія призначається при запальному характері захворювання. Рекомендується приймати антибактеріальні препарати «Амоксицилін», «Цефуроксим» і т. д., якщо лімфаденіт супроводжується гнійною ангіною. Також, застосовують фізіотерапевтичне лікування (УВЧ). При гнійному запаленні лімфатичного вузла потрібне хірургічне втручання (розтин і дренування патологічного вогнища). При онкологічних захворюваннях необхідна операція, променева і хіміотерапія.

Методи профілактики лімфоаденопатії

Для профілактики гіпертрофії лімфовузлів необхідно своєчасно лікувати запальні захворювання горла, десен і зубів. Також, важливо уникати переохолоджень і проводити вітамінотерапію. При повторному збільшенні лімфатичних вузлів після оперативного лікування необхідно звернутися до лікаря негайно.