Ознаки та специфічні особливості хронічного апендициту

До теперішнього часу ведуться суперечки про наявність діагнозу «» хронічний апендицит «». Проте поки він все-таки зустрічається. Виділяють такі форми хронічного апендициту: первинно-хронічний, резидуальний, рецидивуючий.

Хронічний резидуальний апендицит

Резидуальна форма розглядається в якості одного з варіантів результату гострого апендициту. Вона проявляється постійними тягучими болями або неприємними відчуттями в правій половині живота внизу. Ознаки хронічного апендициту супроводжуються запорами або поносами. Посилюються болі після навантаження або переїдання.

Первинно-хронічний апендицит

Починається дана форма хронічного апендициту з поступових ноючих болів, почуття тяжкості внизу живота праворуч, диспепсичних розладів. В анамнезі немає раніше попереднього гострого нападу апендициту. При глибокій пальпації можна відзначити лише незначну хворобливість. Температура тіла залишається в нормальних межах, при лабораторному обстеженні відхилення не виявляються.

Апендицит рецидиву

Для даної форми хронічного апендициту характерно чергування нападів болів внизу живота праворуч з періодами явного поліпшення самопочуття. У період загострення відзначаються лихоманка, прискорення СОЕ, збільшення лейкоцитозу.

Хронічний апендицит: симптоми, лікування

Діагноз хронічного апендициту резидуального або рецидивуючого виставляється без особливих труднощів, оскільки в анамнезі чітко простежуються напади гострого захворювання. Але первинно-хронічна форма вимагає проведення самого широко спектру клінічних, лабораторних та інструментальних досліджень. Зазначене проводиться для виключення іншої подібної патології. Симптоми хронічного апендициту схожі на прояви виразки шлунка або 12-перстної кишки, коліту, хронічного захворювання нирок, сечокам’яної і жовчнокам’яної хвороб, а у жінок — хронічного запалення придатків матки. У комплекс досліджень входить колоноскопія, фіброгастроскопія, УЗД печінки, нирок. При проведенні іррідержкопії за відсутності іншої патології товстого кишечника спостерігається типова ознака хронічного апендициту: незаповнення контрастом червонорідного відростка, що пояснюється закупоркою його просвіту, наявністю перегинів або калових каменів. До непрямих ознак відносять спазм або атонію кишечника в області переходу тонкої кишки в товсту. При проведенні ультразвукового дослідження просвіт апендикса не визначається, стінка втовщена, відросток не змінює свого положення при зміні положення хворого.

Лікування хронічного апендициту

Всім хворим, які страждають хронічним апендицитом, показано оперативне втручання — апендектомія. У більшості випадків відновлення після такої процедури проходить досить швидко і легко. Ситуація може погіршитися тільки тоді, коли хвороба торкнулася й інших органів.