Шифруємо файли і диски правильно
На думку Сноудена, тільки потужне шифрування захистить ваше особисте життя. Це так, проте необхідна грамотна реалізація. Ми дамо трохи теорії, а також розповімо, як убезпечити документи, знімки і спілкування в Мережі.
- Методи симетричного шифрування
- Відповідність довжини ключа і режиму
- AES: вибір правильного режиму
- Правильна довжина ключа для Мережі
Після викриттів, зроблених Едвардом Сноуденом, ми знаємо, що надійність криптографічних методів під серйозним сумнівом. Завдяки своїм практично не обмеженим ресурсам секретні служби безперервно піддають їх стресовим випробуванням.
Таким чином, слід задуматися, на які технології шифрування робити ставку в майбутньому. У центрі цієї теми знаходяться традиційні симетричні криптосистеми, які використовуються офлайн для шифрування даних і онлайн — для безпечної мережевої комунікації (наприклад, через HTTPS).
Як подвид виділяється блочне шифрування, при якому дані розбиваються на блоки однакової довжини і кожен такий елемент кодується окремо. Альтернатива цьому методу — поточне шифрування, коли дані шифруються одним махом, без поділу на блоки. Оригінальні байти за допомогою операції «Виняткове АБО» (XOR) вплітаються в створений генератором псевдопромінювальних чисел потік даних.
Поточне шифрування RC4 часто застосовують при веб-з’єднанні, проте вважається, що АНБ його вже зламало. У 2013 році група дослідників довела, що захист RC4 можна обійти тільки в разі перехоплення досить великої кількості даних.
Блочне шифрування — міцніший горішок, але тільки при відповідній довжині ключа. Чим довший ключ, тим більше комбінацій байтів доведеться перепробувати при атаці методом «грубої сили». При цьому алгоритм AES використовується охочіше, ніж розширення 3DES, наприклад, для роботи з Wi-Fi, на комп’ютері і через HTTPS.
Методи симетричного шифрування
Існує два види: поточне шифрування, наприклад, RC4, об’єднує дані за допомогою операції XOR за битами з випадковим значенням. Блокове шифрування завжди застосовується до фрагментів одина ‑ кової довжини. Кожен блок проходить кілька циклів шифрування.
Відповідність довжини ключа і режиму
Поганий пароль робить вразливим навіть метод AES, оскільки саме на основі пароля будується ключ. Криптографічне ПЗ за допомогою хешування перетворює пароль на ключ AES. Небезпека може становити і режим, в якому використовується алгоритм. Так, при Electronic Code Book (ECB — режим електронної кодової книги) зашифрований текст «виглядає» як відкритий.
Експертам не подобається той факт, що криптографічна бібліотека в Android ECB є передвстановленою. Більшість шифрувальних програм, наприклад, Bitlocker від Microsoft, працюють з Cipher Block Chaining (CBC — режим зчеплення блоків шифротексту), режимом, який змінює ключ для кожного блоку. Результат — повний цифровий шум.
Незважаючи на те що теоретично існують більш надійні і складні методи, режим CBC є найкращим рішенням для офлайнового шифрування. Відносно веб-комунікації все дещо інакше (див. стр. 54). У Мережі безпечне HTTPS-з’єднання здійснюється в два етапи. За допомогою асиметричних криптографічних методів сервер встановлює з браузером зашифроване з’єднання, а потім відбувається обмін ключами для подальшої комунікації, захищеної симетричними алгоритмами, наприклад AES.
AES: вибір правильного режиму
Алгоритм AES пропонує різні режими роботи з різним ступенем надійності. Варто остерігатися режиму Electronic Code Book (ECB), оскільки при ньому зберігаються характеристики відкритого тек ‑ ста. Cipher Block Chaining (CBC) змінює ключ залежно від блоку, який випадково виглядає зашифрованим текстом.
Якщо контакт встановлюється за допомогою асиметричного методу RSA, сервер генерує два ключі: закритий Private Key є тільки для розшифрування і не залишає сервер. Відкритий Public Key може тільки шифрувати повідомлення і передається кожному браузеру для контакту з сервером. Чим довший ключ, тим більше обчислювальної потужності потрібно зловмиснику. Тут також діє правило: чим довше значення, тим безпечніше.
Гідність цього методу в тому, що для кожної сесії створюється нова пара ключів, яка потім не використовується. Алгоритм ефемерний DH (DHE), або Досконала пряма секретність (Perfect Forward Secrecy), вирішує проблему вразливості методу RSA, при якому, якщо у хакера вийде вкрасти закритий ключ сервера, він зможе розшифрувати всю веб-комунікацію.
Останній варіант алгоритму DHE, ECDHE, використовує еліптичні криві для розрахунків, скорочуючи таким чином довжину DHE і обсяг обчислень. Завдяки цьому можна стверджувати, що веб-кодування готове до завтрашнього дня: ключ ECDHE довжиною 384 біта настільки ж надійний, як і RSA довжиною 8192 біта.
Правильна довжина ключа для Мережі
HTTPS використовує асиметричні методи для передачі ключа і підписів. Ключі довжиною 512 біт зламати легко, втім, як і 1024 біти; на даний момент безпечною є довжина 2048 біт. При шифруванні за допомогою еліптичних кривих (EC) достатньо і коротких ключів.
- Попередня
- Наступна