Список антиаритмічних препаратів та їх класифікація

Практично всі пацієнти кардіолога стикалися так чи інакше з різного роду аритміями. В даний час фармакологічна промисловість пропонує велику різноманітність протиаритмічних засобів. Їх класифікацію та характеристики розглянемо в даній статті.

Шляхи впливу

Щоб усунути ектопічні порушення серцевого ритму, призначаються антиаритмічні препарати. Механізм дії таких ліків спрямований на електрофізіологічні властивості клітин робочого міокарда:

• Зниження швидкості потенціалу дії, що сприяє уповільненню проведення збудження.
• Зменшення збудженості міокарда.
• Скорочення часу відносної рефрактерності, що призводить до укоригування інтервалу, коли позачерговий імпульс може спровокувати скорочення серця.
• Подовження періоду ефективної рефрактерності, що важливо при тахікардіях і для усунення імпульсів, які виникають через занадто маленький інтервал після оптимального скорочення.
• Нарощування швидкості проведення збудження, що сприяє гомогенізації і перешкоджає феномену re-entry («повторний вхід»).
• Пригнічення вогнища ектопічного автоматизму, що пов’язано з подовженням періоду діастолічної деполяризації.
• Усунення відмінностей у швидкості проведення збудження і показниках рефрактерності.
• Зниження серцевої чутливості до електричного розряду і небезпеки фібриляції шлуночків.

Класифікація антиаритмічних препаратів

Усі медикаменти цієї групи діляться на чотири класи. Додатково перший клас розділяється ще на три підкласи. Дана класифікація заснована на ступені впливу ліків на здатність клітин серця здійснювати вироблення і проведення електричних сигналів. Різні класи антиаритмічних препаратів мають свої шляхи впливу, тому при різних видах аритмії їх ефективність буде відрізнятися.

До першого класу належать блокатори швидких натрієвих каналів. Підклас IA включає такі медикаменти, як «Хінідін», «Дизопірамід», «Новокаінамід», «Гілурітмал». До підкласу IB належать «Піромекаїн», «Токаінід», «Діфенін», «Лідокаїн», «Апріндін», «Тримекаїн», «Мексилетін». Підклас IC формують такі засоби, як «Етмозін», «Ритмонорм» («Пропафенон»), «Аллапінін», «Етацизін», «Флекаінід», «Індекаінід», «Боннекор», «Лоркаінід».

Другий клас складають бета-адреноблокатори («Метопролол», «Надолол», «Алпренолол», «Корданум», «Пропранолол», «Ацебуталол», «Піндолол», «Тразікор», «Есмолол»).

До третього класу належать блокатори калієвих каналів: «Бретилія тозилат», «Аміодарон», «Соталол».

Четвертий клас включає блокатори повільних кальцієвих каналів (наприклад, «Верапаміл»).

Список антиаритмічних препаратів на цьому не закінчується. Виділяють також серцеві глікозиди, хлорид калію, аденозинтрифосфат натрію, сульфат магнію.

Ліки першого класу

Блокатори швидких натрієвих каналів зупиняють надходження в клітини натрію, що тягне уповільнення проходження по міокарду хвилі збудження. Завдяки цьому купуються умови для швидкої циркуляції в серці патологічних сигналів, і аритмія усувається. Розгляньмо детальніше групи антиаритмічних препаратів, що відносяться до першого класу.

Ліки класу IA

Призначаються такі антиаритмічні препарати при екстрасистолії (шлункової та суправентрикулярної), а також з метою відновлення синусового ритму в разі фібриляції передсердь (мерехтлива аритмія). Крім цього, вони застосовуються для профілактики повторних нападів.

«Новокаінамід» і «Хінідін» — ефективні антиаритмічні препарати при тахікардії. Розкажемо про них детальніше.

«Хінідін»

Цей медикамент використовується в разі пароксизмальної суправентрикулярної тахікардії, а також при пароксизмах фібриляції передсердь, щоб відновити синусовий ритм. Найчастіше ліки призначаються у формі таблеток.

Отруєння антиаритмічними препаратами трапляється рідко, однак при прийомі «Хінідіна» можливі побічні ефекти у вигляді розладу травлення (блювота, рідкий стілець) і головного болю. Крім того, застосування цього медикаменту здатне викликати зниження рівня тромбоцитів у крові, уповільнення внутрішньосердечної провідності, зниження скоротимості міокарда. Найбільш небезпечне побічне явище — розвиток шлункової тахікардії особливої форми, яка може стати причиною раптової смерті пацієнта. Ось чому терапію «Хінідіном» слід здійснювати тільки з контролем електрокардіограми і під наглядом фахівця.

Ліки протипоказані при внутрішньошлунковій і атріовентрикулярній блокаді, інтоксикації серцевими глікозидами, тромбоцитопенії, артеріальної гіпотензії, серцевої недостатності, вагітності.

«Новокаінамід»

Даний медикамент має ті ж свідчення до застосування, що і «Хінідін». Досить часто його призначають з метою купування пароксизмів фібриляції передсердь. При внутрішньовенній ін’єкції «Новокаінаміда» можливе різке зниження артеріального тиску, внаслідок цього необхідно вводити розчин максимально повільно.

Серед побічних явищ виділяють нудоту, блювоту, зміни в складі крові, порушення з боку нервової системи у вигляді запаморочення, головного болю, в рідкісних випадках сплутаності свідомості. Якщо використовувати препарат постійно, може розвинутися вовчанодібний синдром (сірозити, артрити, лихоманка), мікробна інфекція в ротовій порожнині, що супроводжується повільним загоєнням ранок і язв і кровоточивістю десен. Крім цього, «Новокаінамід» може спровокувати алергічну реакцію, в даному випадку першою ознакою буде поява м’язової слабкості при введенні ліків.

Застосовувати медикамент заборонено при атріовентрикулярній блокаді, важких формах ниркової та серцевої недостатності, артеріальній гіпотензії та кардіогенному шоці.

Клас IB

Такі ліки мають слабкий вплив на синусовий вузол, атріовентрикулярне з’єднання і передсердя, тому неефективні в разі суправентрикулярної аритмії. Призначаються дані антиаритмічні препарати при екстрасистолії, пароксизмальної тахікардії, тобто для терапії шлункових порушень ритму. Також вони використовуються для лікування аритмій, які спровоковані передозуванням серцевих глікозидів.

Список антиаритмічних препаратів цього класу досить великий, проте найбільш часто застосовується засіб «Лідокаїн». Як правило, його вводять внутрішньовенно в разі важких шлункових порушень ритму, в т. ч. при інфаркті міокарда.

«Лідокаїн» здатний порушити функціонування нервової системи, що проявляється запамороченнями, судомами, проблемами з промовою і зором, розладом свідомості. Якщо ввести препарат у великій дозі, можливе уповільнення серцевого ритму, зниження скоротимості серця. Крім того, ймовірні алергічні реакції у вигляді набряку Квінке, крапивниці, кожного зуда.

«Лідокаїн» протипоказаний при атріовентрикулярній блокаді, синдромі слабкості синусового вузла. Медикамент не призначають у разі важкої суправентрикулярної аритмії, оскільки зростає ризик фібриляції передсердь.

Клас IC

Ліки, що відносяться до цього класу, подовжують внутрішньосердкову провідність, особливо в системі Гіса-Пуркіньє. Вони мають виражені аритмогенні властивості, тому в даний час їх використовують обмежено.

Список антиаритмічних препаратів цього класу був наведений вище, але з них в основному застосовується тільки «Пропафенон» («Ритмонорм»). Він призначається при суправентрикулярних і шлункових аритміях, в т. ч. при ВПВ-синдромі. Оскільки є ризик аритмогенного ефекту, медикамент повинен використовуватися під контролем доктора.

Крім аритмій, цей препарат здатний викликати прогресування серцевої недостатності і погіршення скоротимості серця. Серед побічних явищ можна виділити виникнення металевого присмаку в роті, нудоти і блювоти. Не виключені такі негативні ефекти, як порушення зору, зміни в аналізі крові, запаморочення, безсоння, депресія.

Бета-адреноблокатори

Коли підвищується тонус симпатичної нервової системи, наприклад, у разі стресу, при гіпертонії, вегетативному розладі, ішемії, в крові з’являється багато катехоламінів, у тому числі адреналіну. Дані речовини впливають на бета-адренорецептори міокарда, що призводить до електричної серцевої нестабільності і появи аритмій.

Бета-адреноблокатори попереджають надмірну стимуляцію рецепторів і тим самим захищають міокард. Крім цього, вони знижують збудливість клітин провідної системи, що тягне уповільнення серцевого ритму.

Медикаменти цього класу застосовуються при лікуванні трепетання та фібриляції передсердь, для профілактики та купірування суправентрикулярної аритмії. Крім того, вони допомагають побороти синусову тахікардію.

Малоефективні розглянуті антиаритмічні препарати при мерехтливій аритмії, за винятком випадків, коли патологія обумовлена саме надлишком у крові катехоламіну.

Для терапії порушень ритму часто застосовуються «Метопролол» і «Анаприлін». Ці ліки мають побічні ефекти у вигляді уповільнення пульсу, зниження скоротимості міокарда, виникнення атріовентрикулярної блокади. Ці медикаменти здатні спровокувати похолодання кінцівок і погіршення периферичного кровотоку. Крім того, препарати впливають на нервову систему, викликаючи сонливість, запаморочення, депресію, погіршення пам’яті. Також вони змінюють провідність у нервах і м’язах, що проявляється стомлюваністю і слабкістю.

Бета-адреноблокатори заборонено використовувати при кардіогенному шоці, набряку легенів, інсулінозалежному цукровому діабеті, бронхіальній астмі. Також протипоказаннями виступають атріовентрикулярна блокада другого ступеня, синусова брадикардія.

Блокатори калієвих каналів

У список антиаритмічних препаратів даної групи входять засоби, що уповільнюють в клітинах серця електричні процеси і тим самим блокують калієві канали. Найвідоміші ліки цього класу — «Аміодарон» («Кордарон»). Крім іншого, воно впливає на М-холіно- і адренергічні рецептори.

«Кордарон» використовують для лікування і профілактики шлункової, мерехтливої і суправентрикулярної аритмії, порушень ритму серця на тлі ВПВ-синдрому. Медикамент призначається також з метою запобігання загрозливому життю шлункової аритмії у пацієнтів з гострим інфарктом. Крім цього, його застосовують для зменшення частоти серцевих скорочень при постійній фібриляції передсердь.

Якщо використовувати засіб тривалий, може розвинутися інтерстиційний фіброз легенів, змінитися колір шкіри (поява фіолетового відтінку). У деяких випадках з’являються головні болі, порушення сну, пам’яті, зору. Прийом «Аміодарона» може з’явитися причиною розвитку синусової брадикардії, запорів, нудоти і блювоти.

Не призначають медикамент при вихідній брадикардії, подовженні інтервалу Q-T, порушенні внутрішньосердечної провідності, хворобах щитовидної залози, артеріальної гіпотензії, вагітності, бронхіальній астмі.

Блокатори повільних кальцієвих каналів

Ці ліки здійснюють блокування повільного струму кальцію, за рахунок чого пригнічуються ектопічні осередки в передсердях і знижується автоматизм синусового вузла. У список антиаритмічних препаратів цієї групи входить «Верапаміл», який призначається з метою профілактики і купірування пароксизмів суправентрикулярної тахікардії, для терапії суправентрикулярної екстрасистолії. «Верапаміл» неефективний у разі шлункових порушень ритму.

До побічних ефектів належать атріовентрикулярна блокада, синусова брадикардія, артеріальна гіпотензія, а в деяких випадках — зменшення скоротних здібностей серця.

Серцеві глікозиди

Класифікація антиаритмічних препаратів не буде повною без згадки цих засобів. До них належать такі ліки, як «Целанід», «Корглікон», «Дігітоксин», «Дігоксин» та ін. Вони застосовуються для відновлення синусового ритму, купірування суправентрикулярних тахікардій, зниження частоти скорочень шлуночків у разі фібриляції передсердь. При використанні серцевих глікозидів потрібно стежити за своїм станом. Ознаки дигіталісної інтоксикації проявляються болями в животі, нудотою і блювотою, головними болями, порушеннями зору і сну, кровотечами з носа.

Заборонено застосовувати дані антиаритмічні препарати при брадикардії, синдромі ВПВ, внутрішньосердечних блокадах. Не призначаються вони в разі пароксизмальної шлункової тахікардії.

Поєднання антиаритмічних препаратів

При ектопічних ритмах у клінічній практиці застосовуються деякі поєднання медикаментів. Так, «Хінідін» може використовуватися спільно з серцевими глікозидами для лікування наполегливої екстрасистолії. З бета-адреноблокаторами «Хінідін» може призначатися для купірування шлункової аритмії, що не піддається іншому лікуванню. Спільне застосування бета-адреноблокаторів і серцевих глікозидів дає хороший ефект при шлунковій і надшлунковій екстрасистолії, а також дозволяє попередити рецидиви тахіаритмій і ектопічних тахікардій.