Таємна сила даних: як аналіз профілів користувачів Facebook допоміг Трампу стати президентом США

Діджитал Перегляди: 38

Машині достатньо всього 70 «лайків», щоб знати про людину більше, ніж її друзі. Очевидно, компанія, що займається великими даними, саме за допомогою цих знань привела Трампа в Білий дім.

  • Продаж цифрових слідів
  • Скажи нам, хто твій «лайк»
  • Спусковий механізм політичного землетрусу
  • Психологічні трюки і перемога на виборах
  • Президент США як знаряддя Big Data
  • «Альтернативні праві» на задньому плані
  • Майбутнє передвиборних кампаній



Із задоволенням ходиш в басейн, любиш косметику MAC і іноді ласуєш спіральною картоплею фрі? Тоді ти життєлюбний інтелектуал з гомосексуальними нахилами. Захоплюєшся Куртом Кобейном, Adidas Originals і біологією? Тоді ти гетеросексуальна невротичка і у тебе безліч друзів.

Якщо, прочитавши це, ви зараз несхвально хитаєте головою, вважаючи це упередженнями, то помиляєтеся. Тому що не упередження це, а утровані, слід визнати, приклади кореляцій — зв’язків між ознаками, властивостями і станами. Цей термін отримує широке поширення разом з розвитком феномена Big Data.

Обсяг даних по всьому світу кожні два роки збільшується майже в два рази, як і продуктивність комп’ютерів, тому, використовуючи машину в аналізі даних, можна встановлювати взаємозв’язок практично всього, що нас оточує, і складати прогнози.

Якщо, наприклад, компанія, яка займається випуском платіжних карток, постійно проводить оцінку мільярдів, якщо не трильйонів, записів про покупки, здійснених її клієнтами, то машинний аналіз може видати чи не відразу разючі передбачення такого роду: шлюбу цієї пари загрожує серйозна криза, ось цей чоловік почувається не у своїй тарілці, а та жінка протягом трьох місяців важко захворіє.

Продаж цифрових слідів

Дані користувачів платіжних карток завжди були надзвичайно змістовні, а потужні комп’ютери і складні алгоритми дозволяють збирачам даних дізнаватися ще більше. Сьогодні ж, за часів смартфонів і планшетів, датчиків і камер, цифрові сліди залишаються всюди. Їх можна купити, і більше того — нерідко вони опиняються у вільному доступі. Їх цінність полягає в можливості виявити зв’язки.

Якщо скласти правильну комбінацію цифрових слідів, то людина, яка залишила їх, стає розкритою книгою, яку фахівці з аналізу даних можуть не тільки прочитати, але навіть переписати деякі глави, нав’язавши чужі потреби і думки. Досить багато людей вважає, що саме таким чином Дональд Трамп переміг на президентських виборах у США.

Науковий співробітник Стенфордського університету Міхал Косінскі об’єднав великі дані з психометрією, яка вивчає теорію і методику психологічних вимірювань. З 2010 по 2014 рр. він працював заступником керівника Психометричного центру Кембриджського університету. Вивченням кореляцій між цифровими слідами і профілем особистості він займається з 2007 року, коли поділився зі своїми 150 друзями на Facebook психологічними опитувальниками (https://discovermyprofile.com), які були рекомендовані безліч разів, а автор отримав інформацію по тисячах людей.

Людям просто доставляло задоволення відповідати на питання, які нагадували психологічні тести в жіночих журналах — невипадково дві третини учасників виявилися жінками. Чотири роки потому кількість учасників опитування досягла шести мільйонів, а на сьогоднішній день їх налічується близько восьми мільйонів.

Тестування спирається на теорію так званої п’ятифакторної моделі особистості, яка ось уже близько тридцяти років є стандартом у сучасній психології. Згідно з цією теорією, особа людини включає в себе п’ять загальних рис, так звану «велику п’ятірку»: відкритості досвіду, сумлінності, екстраверсії, доброзичливості та невротизму — які проявляються в різних формах. Перші літери назв цих рис англійською мовою складають акронім OCEAN, тому таке виведення моделі ще називають «метод океану».

Скажи нам, хто твій «лайк»

Таким чином психолог-філософ Косинські протягом короткого проміжку часу отримав сотні тисяч психограм. Підготувавши вибірку з психограм 58 000 випробовуваних з США, він почав шукати кореляції між результатами тестування та їх профілями в Facebook. Крім «великої п’ятірки», для вивчення вибірки у випробовуваних запитувалися або виявлялися такі ознаки, як вік, стать, сексуальна орієнтація, політичні уподобання, вживання наркотиків, інтелект і, що найцінніше, дії в Facebook у вигляді відміток «Подобається», до яких група дослідників на чолі з Косинські отримувала доступ за згодою учасників опитування.

Зв’язки між «великою п’ятіркою» і «лайками» виявилися надзвичайно тісними. Маючи відомості про «лайки» випробуваного, можна було зробити однозначні висновки про риси його характеру та інші ознаки, які тим чи іншим чином фігурували в опитуванні, і навпаки: за певними ознаками можна було судити про позначки «Подобається», що було вигідно для цільової рекламної кампанії. 10 «лайків» було достатньо, щоб пізнати особистість краще, ніж зазвичай колеги по роботі. 70 — краще, ніж друзі, 150 — краще, ніж близькі родичі. А якщо вдавалося проаналізувати більше 300 «лайків», можна було дізнатися випробовуваного краще, ніж його супутник життя.

Звичайно, чим більше значень охоплює аналіз дій у Facebook, тим більш точні висновки. Але бувають і окремі особливо змістовні «лайки», кореляції яких буває складно простежити з точки зору причини — такий типовий феномен великих даних.

Це повертає нас до початку статті. Якщо ви, наприклад, відзначили вподобану публікацію про плавання, то, швидше за все, ви дуже задоволені життям. Якщо любите спіральну картоплю фрі, то ймовірність того, що ви ерудовані, вище середнього. Це не означає, що можна стати розумнішими, якщо натискати «Подобається» під публікацією на тему картоплі фрі у вигляді спіралек. І навіть якщо їх є. Але якщо ви не тільки «лайкаєте» публікації про плавання, але ще й регулярно відвідуєте басейн, то дійсно цілком ймовірно, що життям ви все-таки задоволені.

Міхал Косінскі — один з тих вчених, які попереджають про те, що дані такого роду можуть нести небезпеку, якщо потраплять не в ті руки. У цьому відношенні його теорія про аспекти великих даних на виборах, на яких переміг Трамп, здається правдоподібною: Косінскі вважає, що якась британська компанія вкрала у нього «модель океану», яку він розробив для Facebook, і саме з її допомогою Дональду Трампу вдалося достукатися до свідомості виборців. Ця зловісна компанія, заснована в 2013 р., носить назву Cambridge Analytica (CA) — натяк на те, що вона наймала співробітників з Кембриджського університету.

Спусковий механізм політичного землетрусу

Chip зустрів керівника відділу аналізу та обробки даних CA Александера Тайлера докорами. За його словами, в його компанії про «цього дослідника Косинські» вперше почули в грудні 2016 року, коли швейцарський журнал «Das Magazin» опублікував його обурення. Пізніше Тайлер додасть:

«Ми контактували з деякими співробітниками університету з його факультету, але не безпосередньо з ним». Те, що Косинські незнайомий CA, незважаючи на те, що він працював заступником керівника невеликого інституту, послугами якого компанія користувалася з точки зору не тільки кадрової, але і, можливо, змістовної, не для всіх звучить переконливо. Але так чи інакше, CA часто не прояснює своєї позиції, чутки офіційно не спростовуються, чим підживлюють домисли.

Поки ще неясно, який вплив зробила кампанія CA з Brexit на результат виборів, але в будь-якому випадку складається враження, що CA отримує задоволення від того, що саме на неї покладається відповідальність за політичний землетрус такого класу, як референдум щодо виходу Великобританії з ЄС і його результати або перемога Трампа.

Сумніви викликають і слова Тайлера про те, що CA не використовує дані Facebook: «Це власність компанії Facebook». Безперечно, але все ж питання полягає в тому, чи не використовує CA дані користувача — і навіть його ні про що не підозрює друга на Facebook, коли він відкриває свій приватний профіль для проходження опитування. У 2015 році Газета The Guardian теж спробувала розпитати CA, пред’явивши результати досліджень, але відповідей не домоглася. У всякому разі, CA посилається на наявність різних джерел: «Дані, з якими ми працюємо, варіюють залежно від країни.

У Росії персональні дані можна збирати тільки з попередньої заяви про згоду і з певною метою. А в Америці це відбувається по-іншому: ми можемо ліцензувати дані у великих агрегаторів — Acxiom, Experian або Aristotle «. Ці компанії збирають персональні дані всіх видів, які можуть бути пов’язані, наприклад, з програмами лояльності, з компанією, що випускає платіжні картки, або з дистрибуцією журналів. Ще за оцінками 2013 року компанія Acxiom володіла детальною інформацією про більш ніж 800 млн осіб.

Європейські положення про захист персональних даних можуть виявитися корисними в боротьбі проти дій таких компаній, як CA або Aristotle, яка теж вже має досвід участі в політичних кампаніях. Але якщо під час оформлення замовлення, проходження опитування або розіграшу користувач натискає кнопку «Згоден на використання моїх персональних даних в маркетингових цілях», то слід очікувати, що їм будуть маніпулювати за допомогою рекламних розсилок або навіть політичної пропаганди.

Психологічні трюки і перемога на виборах

Без сумніву, CA посприяла передвиборній кампанії Дональда Трампа психометричними методами і цифровими інструментами. Для цього компанія використовувала «метод океану» і «змоделювала психологічний профіль кожного повнолітнього американського споживача», як сказав Тайлер в бесіді з Chip. Що саме це означає? «У нас є психологічні портрети сотень тисяч осіб, які ми поєднали з нашим базовим набором даних».

Ці базові дані охоплювали всі 220 млн повнолітніх громадян США, які збиралися такими великими компаніями, що займаються Data Mining, як агрегатори, зазначені вище, і ліцензувалися CA для подальшого використання. Таким чином були отримані дані та інформація про спосіб життя та споживчу поведінку населення. Сюди ж увійшли і результати власних досліджень. Потім за допомогою машинного навчання були вирахувані особисті цінності кожного громадянина.

Передвиборча кампанія, що проводиться CA для Трампа, виявилася неймовірно дієвою, сконцентрувавшись всього на 17 штатах, де результат виборів було складно передбачити. І оскільки CA знала не тільки про політичні уподобання і про багато інших симпатій громадян, але про і їх психологічну суть, то могла з дивовижною точністю визначити, з якими посланнями до яких людей звертатися. Спеціальний додаток підказував волонтерам, які проводять агітацію на користь Трампа, особистісні типи жителів того чи іншого будинку, щоб вони могли направити свою розмову з жителями в потрібне русло. Зворотну реакцію волонтери записували в той же додаток і відправляли прямо в CA з метою оптимізації системи.

Президент США як знаряддя Big Data

Для поширення послань Трампа його команда задіяла насамперед Facebook. Використовувалися і так звані «темні публікації», коли деякі оголошення потрапляли тільки в стрічку певних груп осіб. Такий мікротаргетинг за участю сумнівних новин частково навіть сумнівної достовірності визначається зовсім не тим, за що виступає кандидат, а тим, що хоче почути потенційний виборець. Послання Трампа було не одне — їх було багато тисяч, і вони були націлені на абсолютно різних людей. Трамп став знаряддям Big Data.

Керівник відділу аналізу та обробки даних CA розглядає політичну рекламу не інакше як кампанію з просування продукту. «Питання полягає в підвищенні ефективності — це дійсно займає центральне місце. Потрібно донести рекламу потрібного змісту до потрібної людини і таким чином висловити послання, щоб людина на неї відреагувала «.

Як тільки ви потрапляєте в Інтернет, тут же опиняєтеся під прицілом рекламників. Це сильно дратує, але можна підійти до реклами з іншого боку, розглядаючи її як угоду, якраз коли мова йде про безкоштовні сервіси. Більшість користувачів погоджуються на неї, тому що сценарії Орвелла і вплив реклами на споживачів — все ж дві різні речі. Поки вона не стає на темну сторону, дозволяючи використовувати дані в політичних маніпуляціях, стигматизації та інших видах утиску інтересів, мало що може піти не так. За цим девізом у цифровому всесвіті досі можна було досить стерпно жити. Але перемога Трампа дала зрозуміти, що висновок цей помилковий.

Навіть якщо внесок CA в тріумф світловолосого будівельного магната переоцінений, все ж слід визнати, що новий уряд США як мінімум непрямим чином має доступ до бази даних з психограмами всіх громадян, куди відноситься, крім усього іншого, і така конфіденційна інформація, як сексуальна орієнтація і політичні та релігійні уподобання.

«Альтернативні праві» на задньому плані

Стівен Беннон, головний представник ультраправого руху в США, так званих «альт-правих», не раз звинувачувався в антисемітизмі і расизмі. Він очолював виборчий штаб Трампа, тепер же займає пост головного радника президента зі стратегічних питань і навіть є членом постійного складу Ради національної безпеки США. Але це ще не все. Саме йому приписується важлива функція контролю в раді директорів CA. На наш запит підтвердження від CA не було, заперечення — теж.

Беннону приписуються такі ідеї, як створення бази даних мусульман і розробка комунікаційної стратегії для президента з використанням великих даних. Хто б міг втілити їх у життя краще, ніж «його» компанія CA? Питання не зовсім риторичне: компанія Palantir, основним інвестором якої є ЦРУ, також займається аналізом даних у політичних цілях.

Насамперед вона пов’язана зі спецслужбами: за чутками, її передбачувальна аналітика допомогла США знайти, де ховається сам Усама бен Ладен. Пітер Тіль, великий акціонер Palantir німецького походження, зіграв важливу роль для перехідної команди Трампа і не в останню чергу завдяки багатомільйонним вкладенням у передвиборну кампанію має зв’язки з ним.

Тіль є опонентом Беннона не тільки через ділові інтереси компанії Palantir. Цей мільярдер свого часу став першим зовнішнім інвестором Facebook, отримавши членство в раді директорів компанії. Чи міг глава Facebook Марк Цукерберг через Тіля здружитися з Трампом — це окреме питання.

Але Цукерберг безумовно не хотів би дивитися на те, як CA виконує урядові доручення, що викликають питання, сумнівним чином отримуючи дані Facebook або навіть, можливо, викладаючи в систему фейкові новини за задумом Стівена Беннона, який грає подвійну роль — представника CA і радника Трампа. І незалежно від того, хто візьме гору, Трамп залишається під впливом представників двох компаній, які готові використовувати конфіденційну інформацію населення в політичних цілях.

Майбутнє передвиборних кампаній

А що ж європейські країни? Чи можливий такий мікротаргетинг під час виборчих кампаній по інший бік Атлантики? В принципі, можливий, вважає представник CA Александер Тайлер: «Нам довелося б використовувати не ті інструменти, що були в США. Але інше, мабуть, в цілому мало чим відрізнялося б «.

Втім, наступний президент США цілком може обійтися і без допомоги таких компаній, як Cambridge Analytica. Найбільша соціальна мережа Facebook зберігає на своїх серверах персональні дані більш ніж мільярда користувачів, які самі охоче діляться будь-якою приватною інформацією. Крім того, Facebook співпрацює з Anxciom та іншими компаніями, що збирають і обробляють дані. Щонайменше з точки зору жителів Америки ці дані належать не користувачам, а соціальній мережі Facebook, і, якщо у Марка Цукерберга раптом з’явиться таке бажання, він навіть зможе забезпечити собі пост президента США на виборах у 2020 році.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *