Тонкощі процесу підживлення абрикосів навесні

Абрикос є однією з найпопулярніших садових культур, яка дає смачні та ароматні плоди. У той же час ця рослина вимагає постійного догляду, і внесення мінеральних добрив є одним з необхідних факторів зростання дерева і отримання хорошого врожаю.

Для чого це потрібно?

Будь-які фруктові дерева після довгої зими потребують підживлення, і абрикос не є винятком. У цей момент дерева пробуджуються від зимової сплячки, йдуть у стадію активного розвитку зростання і відчувають потребу в мінеральних речовинах, які допомагатимуть йому рости, цвісти і плодоносити протягом цілого сезону. Весна — це оптимальний час для введення добрив, оскільки коренева система в цей період досить добре відгукується на всі види підживлень.

Мінеральні або органічні речовини, отримані навесні, забезпечують повноцінне харчування рослини, сприяють формуванню зав’язків і дозріванню плодів. Протягом весни необхідно провести кілька підживлень: ранньої весни, після того, як сходить сніг, на самому початку цвітіння і відразу після нього.

Способи

Дорослі фруктові дерева слід підгодовувати протягом усього періоду вегетації. Для цього підходять різні типи добрив.

• Фосфорні — вони сприяють своєчасному цвітінню та утворенню великої кількості зав’язків, що безпосереднім чином впливає на врожай. Слід мати на увазі, що фосфорні склади розчиняються в землі не повністю, тому зазвичай вони вносяться у великій кількості.
• Калійні — відповідають за стійкість рослини до морозів, всіляких грибкових уражень, а крім того, підвищують здатність до всмоктування живильним мікро- і мікроелементів з ґрунту. Зазвичай їх рекомендують вносити двічі за сезон.
• Азотні — цей тип підгодівель робить позитивний вплив на формування зеленої маси рослини і забезпечує утворення крони. Такі добрива вносять у першій половині весни.

Крім цього, слід удобрювати ґрунт під абрикосами органічними складами (гноєм). Якщо рослина тільки висаджується, то органіку запахують у приготовлену яму, а якщо рослина вже доросла, то розчиняють коровій або пташиний послід у воді і поливають під корінь.

Перша підживлення проводиться досить рано — навесні, відразу після того, як сходить сніг, ще до того, як набухають нирки, приблизно це відповідає початку квітня. У цей момент рослинам необхідний азот, оскільки він бере активну участь у розростанні втечі та зеленої маси. Тому можна використовувати наступні склади з розрахунку на відро води:

• карбамід — 50 г;
• сечовина — 2-3 ст. л;
• селітра аміачна — 5-9 г.

Абрикоси дуже добре відгукуються на комплексне добриво: 8 г селітри аміачної, 5 г солі калійної та 20 г суперфосфату розчинити в 10 літрах води.

Підживлення позакореневе. Отриманим розчином необхідно обприскати дерева з розрахунку 30 літрів на кожне дерево в три етапи по 10 літрів. Зазвичай удобрюють вранці і ввечері. У майбутньому подібну обробку необхідно повторити ще кілька разів.

Другий і третій етап внесення добрив передбачають збагачення поживними речовинами ґрунту. Найчастіше для цього використовують суміш аміачну селітри (50-60 г), суперфосфату (100 г) і калію хлористого (40 г). Деякі садівники використовують суміш з сечовини з сульфатом калію. Ця пропорція береться для молодих абрикосів, а після досягнення деревами віку 5 років кількість необхідного субстрату збільшують на третину.

Гранули розсипають біля стовбура і трохи закладають ґрунтом, потім землю зволожують, найкраще проводити такі маніпуляції рано вранці або вже після заходу сонця.

Крім базових поживних речовин, абрикосу потрібні інші мікроелементи, які забезпечують повноцінний розвиток дерева. Наприклад, від камедетечки використовують хлористий кальцій з розрахунку 10 мл на відро води. Його вносять через 3-4 дні після основної підживлення безпосередньо під корінь.

Багато садівників віддають перевагу натуральним засобам, які вважаються не настільки агресивними, а їх надмірна концентрація не заподіє шкоди фруктовим деревам.

Ще одна перевага народних методів підживлення пов’язана з тим, що вони не включають нітратів та інших небезпечних для здоров’я людини компонентів.

Як правило, використовують різні склади. Часто використовують трав’яні добрива:

• водорості — їх слід подрібнити і перекопати з грунтом навколо стовбура;
• тирси — оптимальні для глинистих ґрунтів, в які їх вносять у суміші з піском.
• листя;
• бур’яни;
• молоді втечі;
• ряска та інші водяні рослини.

Щоб з трави приготувати добриво, необхідно подрібнити її і залити водою з розрахунок 1 кг зелені на 10 літрів рідини. Приготовлений склад слід наполягати 7-10 днів у теплі при регулярному завадженні для виведення зайвого кисню. Настій повинен забродити, саме в цей момент він перетворюється на азовмісне добриво, яке містить також калій, магній і багато інших поживних елементів.

Звичайно ж, незамінним джерелом азоту та інших корисних речовин є коров’як і пташиний послід — ці добрива нерідко застосовують для весняної живильної підживлення абрикосів.

Перед початком цвітіння в цьому випадку необхідно приготувати розчин, що складається з 1 частини коров’яка або пташиного посліду і 20 частин води, туди ж можна додати 1 частину компоста або торфу.

Приготований склад наливають під корінь з розрахунку по 6-7 літрів на будь-яке дерево молодше 4 років, для більш дорослих рослин обсяг добрива збільшують.

Цю ж підживлення слід повторити і безпосередньо під час цвітіння та формування зав’язків. Як правило, це відбувається в останній декаді квітня — початку травня (залежно від погоди і регіональних кліматичних особливостей) і триває протягом 10-14 днів.

Органіка позитивно впливає на рослину. Однак не слід забувати, що її надмірне вживання може призвести до закислення ґрунту, а це, в свою чергу, викликає камедетечення, при якому на стовбурі і гілках утворюються жовто-коричневі густі натеки (так звана смола). Саме тому через тиждень після внесення органіки слід підживити рослини золою або доломітовою мукою — вони ефективно розкисляють ґрунт, а крім того, служать безцінним джерелом магнію, калію і кальцію.

Зола також вважається природним добривом, особливо корисна та, що виходить при згорянні молодих втечі дерев і чагарників. Вона багата калієм, магнієм, натрієм та іншими речовинами. Однак слід мати на увазі, що вона не містить азоту, тому може використовуватися лише як додаткове, але не основне підживлення.

Правила відходу

Абрикоси, як і будь-які фруктові дерева, повинні підгодовуватися вчасно і правильно. Щоб використання добрива призвело до бажаного ефекту, слід дотримуватися рекомендацій досвідчених садівників.

При підборі типу і часу добрива необхідно брати до уваги вік і стан дерева:

• азовмісні склади обов’язкові до використання на самому початку періоду вегетації;
• у період активного цвітіння внесення добрив для рослин вкрай необхідно, так само як і в період формування плодів, інакше урожай буде менш мізерний і низькоякісний.

Добрива слід вносити разом з поливом або відразу після нього. Протягом перших 5 років життя рослини підживлення потрібно вносити строго під крону. Зі збільшенням віку рослини пристовбурне коло та радіус внесення мінеральних речовин слід збільшувати:

• для рослин 2-5 років пристовбурне коло має становити 50 см;
• для дерев віком 6-10 років — 100 см;
• для рослин старше 10 років — 150-200 см.

Необхідно використовувати різні типи підгодівель з тим, щоб рослина отримувала збалансоване харчування.

Поради та рекомендації

Усі наведені рекомендації щодо добрива рослин є спільними. Потреба абрикоса в тій чи іншій поживній речовині багато в чому залежить від типу ґрунту і того, як готувалася яма, в яку поміщався саджанець. Тому в кожному окремому випадку необхідно уважно оглядати рослини — вони завжди дають зрозуміти, якщо якогось мікроелемента їм не вистачає.

Якщо рослинам мало азоту, вони починають втрачати своє зелене насичене забарвлення, листя звужується і опадає, нерідко на ньому утворюються червоні точки, при цьому вкорінюються молоді втечі і слабшає цвітіння. У цьому випадку слід підгодувати дерево аміачною селітрою і сечовиною.

А ось якщо азоту в ґрунті занадто багато, то рослини, навпаки, починають буйно рости, але стеблі при цьому стають м’якими, а квітів майже немає. У такій ситуації слід підгодувати дерево фосфорно-калійними складами, а аміачні повністю виключити.

Брак фосфору надає листям темний, навіть фіолетово-червоний відлив, а на краях часто з’являються плями. Листя стає дрібним і опадає, досить швидко викривлюються втечі, цвітіння призупиняється, а коренева система слабшає. Щоб рослина набиралася сил, а листя не обсипалася, допоможе суперфосфат, який слід змішати з торфом і зачепити в пристовбурне коло.

Якщо листя стає жовтим, а їх краї засихають, то найчастіше це свідчить про нестачу калію. При цьому цвітіння практично призупиняється, і починається процес відмирання зав’язку. У цій ситуації необхідно внести сульфат калію або будь-яке комплексне добриво.

На лужних грунтах дерева часто відчувають брак заліза, яка виражається знеціненням листя. Така проблема легко усувається внесенням золи або сульфату магнію.

Бор має важливий вплив на молоді втечі, при його нестачі вони відмирають, а листя загинається догори. Хорошим джерелом цього мікроелемента є зола, яку слід розсипати навколо куща з подальшим її закладенням.

Своєчасне та грамотне підживлення абрикосів у весняний період є основною запорукою отримання рясного та якісного врожаю, не варто нехтувати нею — дерево добре відгукується на добриво та дякує своїм господарям соковитими та апетитними плодами.

Поради щодо підживлення абрикосів дивіться у відео нижче.