У «Війні майбутнього» з Крісом Праттом круті спецефекти і повна відсутність логіки

Фільм варто подивитися шанувальникам бойовиків і екшену, але любителів наукової фантастики він збісить.

2 липня на стрімінговому сервісі Amazon вийшов високобюджетний бойовик «Війна майбутнього» про битву людства з прибульцями. Головні ролі зіграли Кріс Пратт, Івонн Страховскі і Дж.К. Сіммонс.

Критики і всілякі оглядачі тут же посварили картину за нелогічність на межі абсурду. А ось глядачі залишилися задоволені крутими спецефектами і гумором. І схоже, «Війна майбутнього» стане черговою роботою, яка розділить експертів і простих шанувальників екшену: на Rotten Tomatoes у фільму всього 54% позитивних The Tomorrow War/Rotten Tomatoes відгуків від критиків, зате 82% від глядачів.

Насправді праві й ті й інші. Малодосвідчені режисер Кріс Мак ‑ Кей і сценарист Зак Дін придумали абсолютно незграбну ідею війни з прибульцями. Але зате зняли динамічний бойовик з яскравими героями.

Максимально дурна концепція

Дія починається в наші дні. Колишній спецназівець, а тепер учитель Ден Форестер (Кріс Пратт) щасливо живе з дружиною і дочкою і намагається влаштуватися на престижну роботу. Раптово з майбутнього прибувають солдати і оголошують, що через 30 років людство вступить у війну з невість звідки взятими прибульцями білошипами. Людям вкрай не вистачає ресурсів, тому рекрутів набирають з минулого. Незабаром більшість військових гине і члени уряду по всьому світу починають вербувати простих громадян. Серед солдатів виявляється і Ден, якому належить виконати в майбутньому важливу місію.

Відразу варто обмовитися, що будь-який художній фільм передбачає якісь допущення за сюжетом. Якби персонажі жахів поводилися розумно — половини історій просто б не було. Навіть у драмі часто є події, які потрібні тільки для трагічних поворотів. І тим більше це стосується фантастики. У непогано прописаному «Інтерстелларі» знаходять десятки помилок. І навіть «Темряву» — один з найбільш струнких серіалів про переміщення в часі — іноді критикують.

Але з «Війною майбутнього» інша історія. Цей фільм весь складається з безглуздостей і припущень. Сама ідея набирати солдатів з минулого виглядає дивно. Далі автори намагаються її частково пояснити, але це не рятує. Мало того, в майбутнє відправляють людей, багато з яких взагалі не вміють тримати зброю в руках і не підготовлені фізично. Їм навіть не показують фотографії білошипів і не пояснюють, як вони виглядають. Звичайно ж, після пересилання переважна більшість новачків моментально гине.

Але навіть якщо прийняти цю частину, списавши її на раптову дурість всіх урядів світу, далі і основний сюжет буде підкидати дурні повороти.

Солдата закидають на війну, але, коли він повертається, ніхто не хоче чути його план перемоги над прибульцями. Хоча тут же ходять експерти, які підтверджують, що працювали з науковцем з майбутнього, що запропонував це рішення. І в підсумку головним стратегом, який повинен допомогти героям, стає школяр. Просто тому, що його показали раніше.

Враження від «Війни майбутнього» псує ще й схожість фільму з іншими знаменитими картинами. З «Межею майбутнього» його ріднить суміш протистояння людей і прибульців і переміщень у часі, а фінал відсилає до «Чужих» і «Щось». Але рівень опрацювання разюче від них відрізняється. У новому фільмі навіть толком не пояснюють циклічність поведінки монстрів. Це просто потрібно для зручності сценариста.

Глядачі, схильні розбиратися в логіці сюжету, будуть хапатися за голову кожні 10 хвилин. Отримати задоволення від перегляду вдасться, тільки якщо на час забути про якісь розумні пояснення. І тоді можна побачити, що у «Війні майбутнього» є й непогані елементи.

Круті спецефекти і відмінний екшен

До фантастичних фільмів, що виходять на стримінгах, вже давно склалося упереджене ставлення — на жаль, найчастіше обґрунтоване. Навіть з високими бюджетами картини і серіали від Netflix або Amazon виглядають незрівнянно біднішими, ніж блокбастери з великих екранів.

Але «Війни майбутнього» це не стосується. У фільм вклали аж 200 мільйонів доларів, і коли справа доходить до битви з прибульцями, видно, куди пішов бюджет.

Звичайно, дизайн монстрів не можна назвати повністю оригінальним. Вони явно змальовані з комах, чимось нагадують ксеноморфів з «Чужих», а рухаються подібно до представників сімейства котячих. Але рівень опрацювання білошипів вражає навіть при першому зіткненні героїв з ними.

А далі масштаб буде тільки наростати. Сцена нападу чудовиськ на вертоліт вразить будь-якого шанувальника фантастичних бойовиків і навіть нагадає один з моментів у «Війні світів Z». А вже битва за морську базу і зовсім змусить сумувати, що настільки масштабний фільм не показують у кінотеатрах.

Можна лише порадити кожному, хто збереться подивитися «Війну майбутнього», знайти друга з найбільшим телевізором, а краще з домашнім кінотеатром. Тоді картина буде виглядати набагато цікавіше.

Незвичайна побудова сюжету і драматичні повороти

І знову варто обмовитися, що «Війна майбутнього» не пропонує чогось зовсім дивного і оригінального, її не можна віднести до історій з непередбачуваним фіналом. Але все ж фільм здивує багатьох глядачів, оскільки його структура відрізняється від типових фантастичних бойовиків.

Здається, що занадто довгий вступ тут потрібен тільки для того, щоб роз’яснити глядачеві безглузду концепцію. Але насправді автори знайомлять нас з родиною героя. Майже вся подальша мотивація Дена буде зав’язана на відносинах з рідними. На жаль, на глибоке опрацювання просто не вистачає часу, але і спадковість поколінь, і спілкування батька з дитиною, і тему прощення органічно впишуть у загальний сюжет.

Тут «Війну майбутнього» рятує ще й відмінний акторський склад. Кріс Пратт в черговий раз постає в дуже ідучому йому образі людини, яка поєднує крутість і турботу. Між його героєм і персонажем Івонн Страховські відчувається щира теплота. Дж.К. Сіммонсу, який зіграв батька Дена, дають недозволено мало часу, але він витягує максимум емоцій з кожної хвилини на екрані.

Але ще важливіше, що після середини, коли картина начебто повинна розвиватися лінійно, дія відкочується назад. Причому як за сюжетом, так і за темпом. Це не дає фільму перетворитися на клішований бойовик і змушує глядача стежити за дією.

На жаль, провальна логіка сюжету псує значну частину вражень від «Війни майбутнього». Важко повірити, що фільм з величезним бюджетом може бути настільки дурним. Але якщо постаратися забути про це, картина доводить, що стрімінгові сервіси вже вийшли на рівень світових блокбастерів. Стрічка підкорює опрацюванням ефектів та екшену. І напевно стане відмінною розвагою на вечір для шанувальників жанру.