Як навчитися грати на гітарі: докладне керівництво для самих самостійних

Лайфхакер розібрався, з чого почати, як не розгубити мотивацію і домогтися результатів. Виявилося, все не так складно, як здається.

Перед початком

Багато хто вважає освоєння гітари непосильним завданням, на яке йдуть довгі роки. Частково це так, але тільки якщо ви хочете володіти інструментом на професійному рівні.

Набагато частіше люди хочуть навчитися грати на гітарі, щоб виконувати улюблені пісні в компанії або просто для душі. У цьому випадку навчання не відніме багато сил і часу: за два-три місяці можна запросто вивчити основні акорди і способи гри.

Не варто опускати руки, навіть якщо у вас вже був невдалий досвід. Талант — це лише десята частина успіху. Набагато важливіше цілеспрямованість і регулярна практика.

Що знадобиться

1. Гітара.
2. Бажання. Воно навіть важливіше самого інструменту.
3. Час для занять. Його ви теж легко знайдете, якщо бажання досить сильне. Тим більше що вам вистачить 30 хвилин на день.
4. Навчальні посібники. З ними взагалі ніяких проблем: можна купити самовчитель у книжковому, подивитися відеоуроки на YouTube, а акорди знайти в інтернеті.

Як бачите, нічого надприродного.

Виберіть і купіть гітару

Будемо вважати, що бажання і час у вас є. Залишається обзавестися інструментом. Кажуть, новачкові підійде будь-яка гітара, але це не так. Коли струни зачіпають лади і врізаються в пальці, а гітара не тримає лад, ні про який прогрес не може бути й мови.

Поганий інструмент майже напевно відіб’є все полювання вчитися.

Тому краще знайти хорошу гітару. На перших порах можна позичити інструмент у кого-небудь з друзів, а потім, якщо справа піде і вам сподобається, обзавестися власним. Не обов’язково дорогим і фірмовим, головне — більш-менш якісним.

Розрізняють два основні види акустичних гітар: класичну і дредноут (вестерн). Є думка, що новачкам більше підходять класичні гітари через широкий гриф і нейлонові струни. Перша особливість зменшує шанси випадково зачепити пальцями непотрібну струну, адже відстань між струнами більша, ніж у дредноута. Та й самі нейлонові струни м’якші металевих, тому не так сильно впиваються в подушечки пальців і менше набивають мозолі.

З іншого боку, якщо виконання класичних композицій не входить у ваші плани, краще відразу взяти дредноут. Така гітара звучить голосніше і дзвінче за рахунок металевих струн, а на більш вузькому грифі зручніше брати акорди. Знову ж таки, при грі на металевих струнах пальці швидше загрубіють і мозолів більше не буде.

Як компроміс можна взяти дредноут і замінити металеві струни нейлоновими хоча б на час навчання.

Вирушаючи в магазин за гітарою, візьміть з собою приятеля, який вміє грати: у кожного інструменту є безліч дрібниць і новачок може їх просто не помітити. Вибирайте гітару не тільки за зовнішнім виглядом, а й за зручністю. Звертайте увагу на можливість регулювання грифу, механізм колок, струни.

Вивчіть гітару

Інструмент куплений (або взятий у знайомих), а ви на один крок ближче до мети. Уважно розгляньте гітару.

Велика частина називається декою. До неї кріпиться гриф, що закінчується головкою з кілками: за допомогою них натягуються струни.

Гриф ділиться на лади металевими поріжками, до яких для вилучення звуку притискаються струни. Перший лад знаходиться у головки грифа, останній — у деки.

Струн всього шість. Відлік починається з нижньої, найтоншою.

Налаштуйте гітару

Перш ніж пробувати грати, гітару потрібно налаштувати. Не лякайтеся, це під силу навіть новачкові. А без цієї навички ви не зможете грати.

По тюнеру

Вам знадобиться тюнер у вигляді окремого пристрою (можна купити в музичному магазині або на тому ж AliExpress) або програми для смартфона. В обох випадках налаштування полягає в почерговому натягненні або ослабленні всіх струн відповідно до підказок тюнера.

По п’ятому ладу

Цей спосіб не вимагає ніякого додаткового обладнання. Його суть в тому, що струни, затиснуті на певних ладах, звучать в унісон і їх можна налаштувати відносно один одного.

За правилами першу струну слід налаштувати на ноту мі, використовуючи як еталон тюнер (наприклад, його онлайн-версію) або інший налаштований інструмент. Однак це має сенс тільки при грі в колективі, щоб всі інструменти звучали в одній тональності.

Якщо ви граєте поодинці, а тим більше просто вчитеся, то першу струну можна налаштувати довільно, приблизно підібравши її натягнення. Всі інші налаштовуються так:

1. Другу струну притискаєте на п’ятому ладу і послаблюєте або натягуєте до тих пір, поки вона не зазвучить так само, як відкрита перша струна.
2. Третю струну притискаєте на четвертому ладі і налаштовуєте в унісон з відкритою другою струною.
3. Четверту струну притискаєте на п’ятому ладу і підлаштовуєте під відкриту третю струну.
4. П’яту притискаєте на п’ятому ладу і підлаштовуєте під відкриту четверту.
5. Шосту точно так само затискаєте на п’ятому ладі і налаштовуєте в унісон з відкритою п’ятою.

Звучить складно, але на ділі все простіше простого. Кожна струна, притиснута на п’ятому ладу, повинна звучати в унісон з попередньою, нижньою струною. Виняток становить лише третя струна: її потрібно затискати не на п’ятому, а на четвертому ладі.

Сам процес налаштування теж гранично простий. Наприклад, щоб налаштувати другу струну, потрібно послабити її, а після смикнути відкриту першу і потроху обертати колок другий, поки звучання обох струн не зіллється в один тон. Ось і все.

Пробуйте грати

Нарешті ми дісталися до найцікавішого — власне гри. Здається, тут немає нічого складного. Знай собі натискай на струни лівою рукою і вдаряй по них правою: ви мільйон разів бачили це і напевно пробували самі. Чому ж тоді не виходить? Струни дребежать, подушечки пальців горять, а суглоби втомлюються і затікають.

Вся справа в досвіді, який приходить з практикою.

Візьміть гітару і сядьте на край стільця або дивана, поклавши ногу на ногу або поставивши ліву ногу на невисоку підставку, наприклад стопку книг. Так інструмент не буде впиратися в стілець і з’їжджати з ноги.

Права рука повинна бути розслаблена, а пензель не скрючена. Ліва охоплює гриф, але великий палець при цьому завжди паралелений ладам. Здавлювати гриф що є сили теж не потрібно, інакше пензель швидко втомиться.

Ви вже знаєте, що нумерація ладів починається з головки грифа, а струн — з найтоншою, нижньою. Спробуйте зіграти довільні ноти, притискаючи першу струну вказівним пальцем на різних ладах. Намагайтеся повністю притискати струну, щоб вона звучала чисто. Це буде нелегко, але з часом техніка напрацюється.

Пробуйте грати на інших струнах, а також підключати інші пальці, даючи їм звикнути.

Навчіться грати мелодії на одній струні

Просто витягувати звуки нудно. Тому, щоб було цікавіше, можна вивчити прості мелодії на одній струні і тренуватися на них. Ось кілька мелодій для прикладу.

Класичний «У траві сидів коваль»:

«Дим над водою» Deep Purple:

Вступ до «Iron Man» Black Sabbath:

Мелодія з фільму «Бумер»:

«Імперський марш» із «Зоряних воєн»:

Приділіть грі на одній струні якийсь час. Доведіть свої дії до автоматизму і добийтеся злагодженої роботи обох рук. Тренуйтеся, поки мелодії не зазвучать рівно і чисто, без зупинок і запинок.

За цей час пальці звикнуть до навантажень, а значить, можна буде переходити до більш складних речей.

Навчіться грати акордами

Наступна сходинка, на яку вам належить піднятися, — гра акордами. Це набагато складніше, ніж мелодії на одній струні, але не засмучуйтеся. Вивчивши акорди, ви вже зможете грати повноцінні пісні.

Принцип тут той же, але притискати потрібно буде не одну струну, а відразу кілька: зазвичай три, рідше дві або чотири. Існує безліч акордів. Однак для виконання більшості пісень достатньо всього п’яти-семи. Для початку вивчимо три головних, так званих блатних акорди: Am, Dm, E.

Всі акорди позначаються латинськими літерами залежно від основної ноти:

• C — до;
• D — ре;
• E — мі;
• F — фа;
• G — сіль;
• А — ля;
• H — сі.

Якщо поруч з позначенням акорду стоїть маленька буковка m, це означає, що акорд мінорний. Якщо такої приставки немає — мажорний. Читаються акорди або за буквеним позначенням, або за назвою. Наприклад, «а-ем» (Am) або «сіль мажор» (G).

Схеми акордів називаються аплікатурами. На них малюється гриф зі струнами. Лади підписані римськими цифрами. Арабськими позначають струни і — у гуртках — пальці, якими слід натискати на струни (1 — вказівний, 2 — середній і так далі). Нолік навпроти струни означає відкритий звук (непритиснута струна), а хрестик — те, що струна звучати не повинна.

Повернемося до наших блатних акордів. Ось їхні аплікатури:

Щоб взяти акорд Am, потрібно притиснути вказівним пальцем другу струну на першому ладу, середнім — четверту струну на другому ладу, безіменним пальцем — третю струну на другому ладу.

За таким же принципом беруться і інші акорди: дивимося, на яких ладах і які струни потрібно притискати.

На цих трьох акордах вже можна грати прості дворові або армійські пісні. Але краще вивчити ще три акорди, з якими репертуар значно розшириться. Ось вони:

З першими двома складнощів виникнути не повинно, а ось третій трохи відрізняється від попередніх. У ньому використовується барре — прийом, коли вказівним пальцем затискаються всі струни на одному ладу. Акорди з баррі трохи складніші, ніж відкриті, але, попрактикувавшись, ви освоїте і їх.

Як завжди, щоб вчитися було цікавіше, можна тренуватися відразу на якій-небудь пісні. Наприклад, на канонічній «Пачці сигарет» групи «Кіно» або «Вахтерам» від «Бумбоксу».

Також можна знайти в інтернеті будь-які інші пісні, які вам подобаються (наприклад, за запитом «на лабутенах акорди»). Якщо в підборі трапляються незнайомі акорди, можна спробувати знайти інший або просто вивчити щось нове.

Вивчіть бій і перебір

Є два способи звуку: перебір і бій. Деякі пісні граються тільки перебором або тільки боєм, інші обома способами. Акорди при цьому використовуються одні й ті ж самі, різниця лише тому, перебираєте ви струни пальцями або вдаряєте по них.

Переборів, як і боїв, існує величезна кількість. І в різних піснях вони, звичайно, різні. Зазвичай в розборах поряд з акордами вказується, яким перебором або боєм варто грати.

Розгляньмо декілька найпоширеніших прикладів. Іншим ви навчитеся по ходу.

Що далі

Тепер, коли ви познайомилися з азами, вивчили акорди і трохи набили руку, головне — не закидати тренування. Пальці будуть хворіти і заплутуватися при перестановці акордів, а струни не завжди будуть звучати.

Ні в якому разі не зупиняйтеся і просто продовжуйте грати. З кожним днем у вас буде виходити все краще і краще, а в підсумку ви досягнете поставленої мети.

Наостанок кілька порад, які допоможуть самостійно навчитися грати на гітарі і не дадуть впадати у відчай:

1. Завжди використовуйте кілька джерел інформації, щоб заповнювати можливі прогалини і неточності одного вчителя в іншого.
2. Грайте щодня: регулярні вправи додадуть впевненості. Пам’ятайте, що талант лише десята частина успіху, все інше — практика.
3. Після того як вивчите кілька пісень і зможете невимушено виконувати їх, обов’язково запросіть друзів і зіграйте для них. Слухачі допоможуть розвинути харизму і вкажуть на недоліки.