Як серіал «Мисливці» з Аль Пачіно поєднує детектив і гротескне насильство

Новий проект повільно розганяється, але потім повністю захоплює увагу глядача.

На потоковому сервісі Amazon Prime вийшов перший сезон серіалу «Мисливці». Проект присвячений вигаданій таємній організації, яка в середині сімдесятих відловлювала в США нацистів, які проникли навіть в уряд країни.

Одну з головних ролей зіграв Аль Пачіно, продюсером виступив режисер гучних хоррорів «Геть» і «Ми» Джордан Піл. Такий яскравий склад укупі з неоднозначною темою привернув увагу до проекту ще на стадії виробництва.

Після релізу виявилося, що «Мисливці» все ж вийшли неідеальними. Але звернути увагу на цей серіал однозначно варто.

Нерівний сюжет і атмосфера

У центрі сюжету юнак Джона Хайдельбаум (його грає Логан Лерман, відомий за фільмами про Персі Джексона). Він живе в Нью ‑ Йорку зі своєю бабусею Рут, що пройшла Освенцим. Одного вечора її прямо в будинку вбиває невідомий, причому вона явно знала нападника. Незабаром Джона зустрічає Мейєра Оффермана (Аль Пачіно) — давнього друга Рут.

Той розповідає, що в США після війни мігрували тисячі високопоставлених послідовників Гітлера. І тому він організував групу «Мисливці», яка обчислює і знищує фашистських злочинців, які вбивали євреїв у концтаборах. А тим часом нацисти планують побудувати в США Четвертий рейх.

Буквально з першого епізоду серіал задає дуже дивний тон, який напевно збентежить деяких глядачів. Начебто це дуже серйозна історія, та ще й подана досить жорстоко. Деякі герої пройшли через концтабори і втратили своїх рідних. І саме тому помста стала невід’ємною частиною їхнього життя. Флешбекам про Другу світову війну, які знайомлять глядача з минулим персонажів, присвячено чимало часу. І це дуже похмурі сцени.

Але тут же історія перескакує на майже пародійне ультранасилля: нацисти в «Мисливцях» подані виключно шаленими фанатиками, а способи розправи з ними дуже витончені. До того ж все переривається вставками в дусі скетчів з шоу Satuday Night Live (в якому Джордан Піл колись працював). Команду мисливців представляють як героїв старих шпигунських фільмів, способи упіймання нацистів перетворюються на кумедний діалог з дитиною в телепередачі, а переживання самого Джони раптово втілюються в танці під пісню Stayin «Alive.

Подібна різка зміна настрою не така погана сама по собі (автори явно намагаються грати на полі «Безславних виродків»). Але все ж, щоб акуратно побудувати таку дію, потрібно бути Квентином Тарантіно. У серіалі кожної з частин приділено набагато більше часу, і це іноді може перешкодити цілісному сприйняттю.

Ця проблема підкріплюється ще й дуже повільним розгоном. Автори вирішили краще познайомити глядачів з усіма героями, тому основний сюжет іноді топчеться на місці. Перший епізод триває півтори години — майже як повнометражний фільм. А на перегляд всього сезону піде близько 11 годин.

Але, мабуть, це єдина проблема «Мисливців». В іншому про серіал хочеться говорити тільки хороше.