Як ставитися до людей з фізичними вадами

Як ставитися до людей з фізичними вадами

Люди часто приймають своє здоров’я як належне. Маючи повноцінні здорові руки, ноги, зір і слух, вони сприймають все це як само собою зрозуміле. Але в світі мільйони людей позбавлені з різних причин щастя бути повноцінними і здоровими. Хтось народився з фізичними вадами, а хтось придбав їх в результаті нещасного випадку. Фізичні недоліки бувають різними. У одних людей легка хромота. Інші мають частковий параліч м «язів. У третіх проблеми із зором або слухом. Четверті взагалі паралізовані і позбавлені можливості самостійно пересуватися. Якими б не були фізичні недоліки у людини це ще не означає, що вона розумово відстала і не здатна нормально сприймати оточуючих і життя в цілому. Люди з фізичними відхиленнями є теж частиною нашого суспільства і з цим треба рахуватися. Людям з нормальним здоров’ям не завжди легко це зрозуміти і вони не завжди знають, як правильно ставитися до тих, хто має якісь фізичні недоліки. Пропоную пару порад у цій інструкції з цього питання.

Інструкція

Рівень складності: Непросто

1 крок

Зрозумійте, що люди, які мають фізичні недоліки, насамперед — люди, а потім вже — з вадами. Якщо людина має обмежені можливості і неповноцінна у своєму тілі, то це ще не означає, що вона обов’язково безчутна і розумово недорозвинена. Такі люди теж хочуть спілкування, уваги, дружньої підтримки з боку оточуючих.

2 крок

Ставтеся до фізично неповноцінних, хворих людей з повагою, зі здоровим співчуттям. Не уникайте їх і не остерігайтеся, ніби вони заразні, прокажені. Живемо в XXI столітті, і повинні розуміти, що не всі хворі люди заразні і небезпечні для суспільства. Не потрібно також виявляти непрошену жалість і поблажливу вчтивість щодо таких людей. Так ви тільки зайвий раз змусите відчути їх свою неповноцінність.

3 крок

Якщо людина глуха і може читати по губах, то не кричите, а говоріть повільно і чітко, повернувшись до неї обличчям. Якщо бачите сліпого, який вагається на перехресті, то ненав «язливо запропонуйте йому свою допомогу. Пам’ятайте, що для вас легко і просто сприйняти своїми вухами, очима, то важко або взагалі неможливо для людини, позбавленої здоров’я.

4 крок

Коли ваша дитина, гуляючи на вулиці, побачивши колись в інвалідному візку, раптом покаже пальцем і запитає Вас: «Чому людина не ходить своїми ногами, а їздить на візку?» — не сварите її, не цикайте на неї і не мовчіть. Дітям властиве цікавість і це нормально. Поясніть своєму маленькому люб «язному знайку, що у людини слабкі, хворі ноги і тому їй так зручніше пересуватися, гуляти. А якщо дитині не пояснити цього, то у неї може скластися неправильне ставлення до таких людей. В результаті від почне боятися і уникати людей з фізичними вадами.

5 крок

Не займайте місця в автобусі, прикинувшись інвалідом, намагаючись проїхати за пільговою ціною або безкоштовно. Це не зробить вам честі. Краще знайдіть вільне місце або проїдьте стоячи в автобусі, радіючи, що ви можете ходити, стояти, сидіти без зусиль.

Поради та попередження:

• Пам’ятайте, неважливо, чому і від чого люди стають фізично неповноцінними. Головне, щоб до них по людськи ставилося суспільство.