Як стерти спогади або забути непотрібну інформацію

У фільмі «Вічне сяйво чистого розуму» закохані прали спогади один про одного після розриву. Те, що раніше виглядало фантастикою, виявляється реальністю: ми дійсно можемо прати спогади, коли побажаємо.

1. З чого складаються спогади?

Спогад — це не одномірна думка або ідея. Це сума вражень від конкретних подій вашого минулого. Ви запам’ятовуєте не точку в часі, а безліч чуттєвих деталей.

Наприклад, якщо ви спробуєте згадати приємний день, проведений на пляжі в дитинстві, в пам’яті виникне не тільки зображення річки. Ви згадаєте, яким теплим був пісок, запах вітру і смак морозива, купленого в кіоску через дорогу.

Будь-яке з цих відчуттів може стати тригером. Коли ви купите пломбір, схожий за смаком на той самий, з дитинства, ви знову перенесетеся в спекотний день на річковому пляжі.

Таким чином, спогади невіддільні від контексту.

2. Як керувати спогадами?

Контекст — найважливіший фактор для того, хто хоче навчитися керувати своїми спогадами. Адже з його допомогою можна закріпити спогад. Чим ширше і яскравіше контекст, тим сильніше ми запам’ятовуємо подію.

Повернемося до спогаду про спекотний день на пляжі. Бажано, щоб ви пам’ятали деталі, обстановку, емоції і почуття. Тоді буде сформований контекст.

Якщо ви пам’ятаєте легку течію річкової води, теплий пісок узбережжя, розпечений асфальт доріжки поруч з вашою парасолькою і вершковий смак пломбіру, спогад про цей день залишиться дуже яскравим і повним на довгі роки. Чим ширший контекст, тим різноманітніший досвід. Саме його ми воскрешаємо в пам’яті, коли згадуємо про спекотний день, проведений в дитинстві.

Отже, якщо ми знаємо, як використовувати контекст для створення спогаду, чи можемо ми знайти спосіб прати собі пам’ять?

3. Як можна стерти спогади?

Стратегія забування може бути така: дозволити собі забути окремі деталі події, щоб знищити спогад повністю.

Щоб перевірити це припущення, вчені провели дослідження, в якому взяли участь дві групи осіб. Вони повинні були вивчити слова з двох окремих списків і одночасно дивитися на фотографії різних пейзажів, щоб створити контекст спогаду.

Одній групі веліли підійти до завдання дуже ретельно: вивчити напам’ять перший список слів і тільки після цього переходити до другого. Випробовуваних з другої групи попросили спочатку вивчити слова, а потім забути їх. Потім волонтерам потрібно було повторити, що вони запам’ятали.

Активність мозку учасників експерименту вивчалася за допомогою функціональної МРТ. Виявилося, що у випробовуваних, які забували вивчені слова, спостерігався набагато менший рівень активності тієї частини мозку, яка відповідає за обробку зображень. Ця група учасників просто дозволила словам і зображенням вислизнути з пам’яті.

Коли мозок намагається запам’ятати слова, факти, зображення, він постійно працює над створенням контексту. Коли мозок намагається щось забути, він спочатку відкидає контекст і абстрагується від нього. Тому спогад створюється насилу і існує недовго.

Якщо повернутися до прикладу з пляжем, можна сказати так: щоб забути цей день, вам варто було б спеціально намагатися забути смак пломбіру і гарячий пісок під ногами.

4. Чи можна видалити спогад повністю?

Чи працює цей метод завжди і на всі 100%? Звичайно ж, ні. Говорити, що вчені відкрили чарівний спосіб забувати, як у фільмі «Вічне сяйво чистого розуму», не можна. Ми знаємо про мозок і пам’ять занадто мало і не вміємо прати спогади.

Забування дуже корисне. Ми можемо використовувати його для того, щоб легше пережити травматичний досвід або болючу подію. Забування необхідне, щоб очищати мозок від непотрібної інформації.

В експерименті учасники запам’ятовували і забували прості речі: слова і картинки. Реальний спогад — це десятки деталей і чуттєвих вражень, тому стерти його не так вже й просто. Але це дослідження — перший крок на початку дуже інтригуючого і вабливого шляху.

Схоже, ми можемо зрозуміти, як забувати неприємні і непотрібні речі. Що ще важливіше, ми навчимося запам’ятовувати щасливі дні і моменти на все життя.