Як я вів щоденник і чому це потрібно робити вам

Особистий щоденник створено не тільки для маленьких дівчаток. Вести щоденник можуть і брутальні бородаті мужики. Така звичка дасть вам занадто багато, щоб нею нехтувати. Нижче я розповім про те, як щоденник допоміг мені і чому його варто вести і вам.

Кіно дозволяє нам кілька годин пожити життям інших людей. За це ми його і любимо. Але є речі, які кіно опошляє, створюючи помилкове враження про те, що вони абсурдні, дурні і не заслуговують нашої уваги. Одна з таких речей — особистий щоденник.

Я завжди думав, що особистий щоденник — це такий рожевий блокнотик, що закривається на замочок, в якому дівчатка пишуть про розбиті серця, нерозуміючих батьків і перші враження про життя. У моменти бездіяльності такий щоденник переміщується вглиб тумбочки або під подушку, щоб ніхто не мав до нього доступу. Адже в цьому щоденнику твоє життя. Твої емоції.

Але кіно помиляється.

Щоденник — це те, про що вам потрібно подумати прямо зараз. Це ваше вікно у світ спогадів. У світ, який не можна довіряти лише мозку.

Вперше я надихнувся концепцією особистого щоденника після прочитання цієї статті, але, як часто буває, надихнувся і забув. Потім через деякий час я натрапив на неї знову і все ж вирішив спробувати. Ось тільки замість програми Day One, якою користувався Слава Баранський, головред Лайфхакера, я вирішив використовувати Evernote, який люблю і ненавиджу всім серцем.

Я створив блокнот «Дорогий щоденник» і почав писати. Нерегулярно. Частіше я писав, перебуваючи під враженням від чого-небудь, коли події надихали мене і я знав, що хочу запам’ятати їх або проаналізувати. Так вийшло, що аналізувати мені простіше, коли я записую думки, а не тримаю їх в голові.

Щоденник допомагає дивитися в минуле. Ви можете відкрити свій запис, який зробили кілька років тому, і посміятися над собою. Або поплакати. Згадати про емоції, які обурювали вас у той час, і про те, які події їх викликали.

Вести щоденник не складно. Навпаки, почавши, дуже складно відірватися. Коли починаєш записувати першу думку, слідом йде друга, а за нею і третя.

Дати пораду про ведення щоденника складно. Це дуже особисте і творче заняття. Але дещо все-таки можна порекомендувати:

1. Ви пишете для себе, і ніхто не прочитає ваші думки, якщо тільки ви цього не захочете. Головне у віданні щоденника — бути відвертим. Не бійтеся висловлювати свої емоції. Якщо ви брутальний бородатий мужик, не бійтеся бути плаксивою дівчинкою. Це ваш щоденник, і ви можете писати в нього все, що ви захочете.
2. Забийте на регулярність, пишіть тоді, коли вам є що сказати. Записуючи кілька рядків в один і той же час кожен день, ви ризикуєте перетворити ведення щоденника на рутинне завдання. Якщо вам хочеться робити тривалі перерви, робіть їх.
3. Форма не має значення, хочете вести паперовий щоденник, тому що вам подобається тримати в руках фізичну річ? Будь-ласка. Але що, якщо ви більш практична людина і хочете використовувати Evernote, Day One або щось інше? Не проблема, тут немає правильного і неправильного вибору.
4. Пишіть про все, не робіть щоденник дзеркалом тільки хороших або поганих подій свого життя. Пишіть все, що вам запам’яталося. Якщо сталося щось хороше, ви зможете нагадати про це собі через час; якщо погане, зможете викинути накопичені негативні емоції.
5. Негатив теж важливий, ще раз: не робіть щоденник дзеркалом хороших подій. Пишіть про погане. Чули фразу «Поділися, стане легше»? Все правда, тільки в цьому випадку ви ділитеся з неживим об’єктом. Але це все одно допомагає.

Ведіть щоденник. Адже вам подобається читати історії? А що, якщо через час ви зможете прочитати історію свого життя?