Заходи безпеки при укусах домашніх тварин

Нерідко людей кусають і домашні собаки, і навіть кішки.

Головна небезпека при укусах собак — сказ. Це смертельна інфекція, що передається зі слиною ссавців, переважно собак (більш ніж у 50% випадків).

Коли загрозу усунуто, собаку відігнали, а потерпілого заспокоїли і привели до тями. Перебуваючи близько від дому, доберіться швидше до ванної. При сильних укусах і погіршенні самопочуття негайно викликайте швидку.

Насамперед обробляємо рану. Кровотечі боятися не слід — навпаки, воно буде перешкоджати потраплянню слини тварини — можливо, хворої — в організм. Зрозуміло, все добре в міру.

Промийте теплим мильним (з господарського мила) розчином пошкоджену ділянку протягом декількох хвилин. Деякі фахівці радять обробити рану розчином перекису водню. Шкіру навколо укусу обробіть антисептиком — розчином марганцівки, спиртовим розчином йоду або просто спиртом.

Просушіть місце укусу в стерильних умовах і накладіть пов’язку.

При сильній кровотечі прийміть заходи для його зупинки, використовуючи палять або пов’язку.

Якщо при укусі відірвані будь-які частини тіла (вуха, пальці тощо) — упакуйте їх в чистий пластиковий пакет, вкажіть на ньому прізвище потерпілого і передайте в лікарню при госпіталізації потерпілого.

Якщо собака домашній — пам’ятаючи про ризик зараження сказом, при якому летальний результат неминучий, якщо не почати лікування, затребуйте довідку про щеплення собаки у її власника. У разі, якщо собака бродячий, негайно повідомте в державну ветеринарну службу про випадок нападу собаки на людину. Дайте інформацію про місце перебування тварини фахівцям з вилову.

Зверніться в найближчий травматологічний пункт — травматолог надасть допомогу і визначить збитки, завдані укусами. У лікувальному закладі вживатимуть і всіх необхідних заходів для запобігання сказу.

А ось чого не потрібно робити — так це допомагати вірусу сказу, який міг потрапити до Вашого організму. Вірус націлений на центральну нервову систему. Інкубаційний період триває від 10 до 90 днів, відповідно до нього призначається і курс вакцинації — в цей час самостійно впливати на Вашу нервову систему абсолютно неприпустимо. Йдеться про вживання алкоголю та інших засобів, що гнітять ЦНС.

У порожнині рота, на кігтях і вовні кішки мешкає безліч мікроорганізмів. Їхнє потрапляння в організм людини при укусах або подряпах може призвести до ускладнень, розвитку інфекцій і небезпечних захворювань. Тож реагувати на укуси кішки слід швидко і свідомо. Насамперед потрібно також виявити, чи не хвора кішка на сказ.

Як і при укусах собак, промийте укушене місце теплою водою з милом; природна кровотеча допоможе вивести частину мікроорганізмів, що потрапили в рану. Ризик подальшого інфікування знижує марлева пов’язка, змочена перекисом водню. Не використовуйте для пов’язок вату, оскільки згодом буде важко видалити її залишки з раневої поверхні. Звернення до лікаря обов’язкове — щоб визначити курс лікування. Разом з тим прийміть заходи, щоб з’ясувати, чи є укусившее (або оцарапавшее) тварина носієм будь-якої інфекції — покажіть кішку ветеринару. Кішку, у якої підозрюється сказ, потрібно ізолювати.

Складніше, якщо Вас вкусила бродяча кішка. Ось лише деякі наслідки контакту з зубами і кігтями таких тварин:

• Гнійні запалення, викликані бактерією Pasteurella multocida — вони можуть викликати пневмонію, бактеріемію. Через укуси домашніх тварин може передаватися і стафілокок.
• Феліноз (хвороба котячих подряпин) викликають бактерії Bartnella henselae і Afipia felis. Це інфекційне захворювання (зване також ранульомою Молляре і доброякісним лімфоретикульозом), що розвивається в результаті подряпин і укусів кішок. Збудники фелінозу паразитують на кішках, рідше — на собаках, гризунах і мавпах. При цьому самі кішки від них не страждають, оскільки дані бактерії є складовою частиною звичайної мікрофлори в організмі кішки. Майже в 50% випадків потрапляння цих бактерій в організм людини призводить до утворення папул, які можуть потім нагноїтися; далі слідує ураження лімфатичних вузлів поруч з пошкодженою ділянкою шкіри. Продукти розпаду тканин стають причиною інтоксикації організму (про це буде свідчити нездужання, головні болі, підвищення температури тіла), можуть викликати і алергічні реакції. У результаті дії токсинів можуть збільшитися в розмірах селезінка і печінка. У рідкісних випадках віддаленими наслідками фелінозу стають менінгіти, енцефаліти та енцефаломієліти.
• Туляремія — інфекційне захворювання, що вражає лімфатичну систему людини і, що більш небезпечно — її шкіру, очі та легені. Сприйнятливість людей до цієї інфекції становить практично 100%. Носіями збудників хвороби — бактерій Francisella tularensis — можуть бути кішки, собаки, птахи і гризуни, а також велика рогата худоба. Людина, навіть хвора, розповсюджувачем хвороби не є. Інфікування відбувається при обробці шкур, вживанні зараженої води, їжі, при укусах кровосисних комах і кліщів, собак і кішок, а також при вдиханні пилу та інших контактах з носіями інфекції. Бактерії потрапляють навіть через неушкоджену шкіру, слизові, дихальні шляхи, викликаючи зміни в лімфатичних вузлах, схожі з симптомами бубонної чуми. Інкубаційний період може тривати від 3-7 до 30 діб. Перші симптоми захворювання — підвищена температура (38-40 градусів), озноб, головні та м’язові болі, слабкість, анорексія, а також лихоманка, яка може тривати до 2-3 місяців. Згодом можуть розвинутися запалення легенів, інфекційно-токсичний шок, рідко — менінгіти і менінгоенцефаліти, міокардити, поліартрити.

Враховуючи сказане, можна сказати, що вжиті вчасно заходи безпеки при укусах домашніх тварин допоможуть зберегти Ваше здоров’я і життя.

Зверніть увагу і на профілактику: захистіть себе від контактів з чужими домашніми вихованцями, умови утримання яких Ви не знаєте. А своїх чотирилапих улюбленців регулярно показуйте ветеринару, щоб захистити від можливих небезпек і їх, і себе.