Зберігання меду: умови та термін придатності

Мед давно славиться своїми властивостями, люди знущалися використовували його в кулінарії, при лікуванні захворювань, в косметології. Цей продукт зарекомендував себе як ефективний, екологічно чистий природний засіб, який працює за кількома напрямками: підвищує імунітет, захищає організм від різних мікробів, збагачує клітини вітамінами і мінералами. Його унікальність полягає в повному засвоюванні організмом.

Користь меду неоціненна для людини. Щоб усі корисні властивості збереглися на довгий час, його необхідно правильно зберігати — підібрати місце, тару і температурно-вологісний режим.

Особливості

Меду присвячено безліч передач, фільмів, наукових публікацій, статей у газетах і журналах. Ніхто не заперечує його користь. Давно науково доведено, що це ласощі справляє позитивний ефект на здоров’я. Натуральний мед можна назвати рідким золотом. Цінному продукту притаманні дуже важливі особливості.

• Різноманітність сортів і видів. Він може бути квітковим, луговим, польовим, таїжним, гірським, лісовим, падевим — і це лише мала частина видової палітри. Кожен сорт унікальний за складом, кольором, ароматом, користь.
• Смак. Смакові властивості меду залежать від медоносів — рослин, з яких його зібрали працьовиті бджілки. Їх усіх об’єднує приємна солодкість, іноді пробивається освіжаюча кислинка, часто можна відчути благородну гіркоту. Основний смаковий момент — це солодкість. На її рівень впливають два фактори — кількість цукрів і їх походження. Складно відрізнити за смаком натуральний мед від фальсифікованого і розбавленого.
• Безліч варіантів використання. Мед широко застосовується в медицині, кулінарії, косметології, а також для проведення масажів. Продукти бджільництва знайшли своє застосування в різних сферах, даруючи людям здоров’я і красу.
• Колірна гама обширна. Мед може бути від прозорого до коричневого кольору. Правильно визначити колір допоможе природне денне освітлення. Колір може залежати від сезону збору. Весняний продукт є більш світлим, жовтуватим, лимонним. Осіння відкачка має темні тони. Відразу після відкачування мед буде світліше, постоявши, він потемніє, закристалізувавшись, знову придбає світлий відтінок.
• Харчова цінність становить приблизно 320 ккал на 100 г. Мед — це не дієтичний продукт, але він корисніший, менш калорійний порівняно з цукром або плиткою шоколаду. Є недобросовісні пасічники, які хитрують і перед зимівлею відкачують з вуликів весь мед. Так робити не можна, адже в холодний сезон бджоли повинні їсти свій же продукт, а їх починають годувати цукровим сиропом, що погіршує властивості меду, роблячи його марним. Сторонні присмаки в меді не допускаються. Кислота з’являється, коли починається бродіння.
• Меду притаманний цікавий процес перетворення консистенції — це кристалізація. З рідкого стану він перетворюється на щільний варіант. Цей показник свідчить про високу якість продукту. Повинен викликати підозру мед, який довгий час зберігає рідкий вид. Швидше за все, він фальсифікований, а значить — небезпечний для здоров’я і не підлягає до вживання.
• Аромате. Справжній, якісний мед ароматний, його запах приємний і легкий. Ароматна складова визначається компонентами — летючими ароматичними речовинами, ефірними маслами, органічними сполуками, вільними кислотами. Запах можна охарактеризувати різними прикметниками — він може бути сильним, слабким, тонким, ледве вловимим, запашним, терпким, різким. При правильному зберіганні аромат присутній довго, а зникає тільки при термічному впливі або при вбранні сторонніх запахів.
• В’язкість — це основний показник якості і натуральності. Він залежить від сорту, вологості, температури зберігання. Цей показник можна легко визначити за допомогою ложки. Якщо мед стікає з ложки швидко і частими маленькими краплями — це незрілий продукт з високим вмістом води. Якщо він стікає з ложки тонкою струменею, легко накручується на ложку — це в’язка консистенція, якісне ласощі.
• Щільність вказує на якість меду. Чим вона вища, тим краще. Багато бджолярів відводять центральне місце цьому показнику і визначають за ним якість. Наприклад, якщо при купівлі літрової банки меду його маса становить 1,4-1,5 кг, то це натуральний мед без сторонніх домішок. Якщо щільність нижче, значить — у складі багато води, його неправильно зберігали або недодержали у вулику.

Чи може зіпсуватися?

Натуральний мед — це найбільший «винахід» природи. У ньому є все необхідне для організму людини. Перероблений бджолами нектар містить в собі калій, магній, фосфор, залізо цинк. Ці та інші елементи забезпечують нормальне функціонування всіх органів, насичуючи клітини важливими мінералами. Хтось цінує його як корисне ласощі, заміну шкідливим десертам, інші застосовують в медицині, треті творять кулінарні шедеври.

Щоб корисні мікроелементи якомога довше зберігали свою дію, мед потрібно зберігати правильно. Природа передбачила більшу частину — в меді присутні бактерицидні речовини, які не дають йому зіпсуватися. Решта турботи покладені на людину. У природних умовах або в сотах мед зберігає свої властивості довго. Але як тільки почнеться відкачування, і нектар витягнуть з вуликів, в мед потрапляє світло, кисень, відбудеться вплив зовнішніх факторів. Цей момент є відправною точкою для відліку терміну зберігання.

Зараз популярний мед з різними добавками (ягодами, сухофруктами, горіхами, спеціями). Таке ласощі зберігається зовсім небагато — не більше двох місяців.

При купівлі меду в магазині потрібно уважно ознайомитися з етикеткою. Якщо термін придатності заявлено понад рік, то це вже має розцінюватися як порушення прав споживачів. Про факти недобросовісності виробника рекомендується повідомляти у відповідні служби. Один рік — це не завжди припиняючий термін. Мед може не зіпсуватися, але частина корисності з часом пропаде.

Мед, не втрачаючи своїх властивостей, повинен зберігатися з урахуванням декількох факторів.

• Температура. У квартирі легко створити потрібні умови за допомогою кондиціонера або холодильника. Стабільність температури — це запорука тривалого зберігання.
• Виключення попадання сонячного світла. Місце зберігання — темне, посуд — затемнений або непрозорий.
• Герметичність тари. Сторонні запахи швидко вбираються медом.
• Вологий режим. Кількість вологи в повітрі — мінімальна.

Незважаючи на запобіжні заходи і створення ідеальних умов зберігання, ймовірність псування продукту висока. Бродіння викликається високим вмістом вологи в складі, що вказує на недобросовісність продавця. А також мед прокисає через раннє відкачування, коли він ще недозрів.

Соти — це найкраще місце для меду, там він не втратить своїх корисних властивостей. Їхня особливість — це герметично закриті осередки. Крізь стінки з воску шлях кисню утруднюваний, повністю виключаються процеси бродіння і окислення. Соти — це природна упаковка. Вона допоможе зберегти цілющі властивості меду на максимальний термін завдяки бактерицидній дії воску, забрусу і прополісу. Правильно зберігати мед — це збільшити термін його придатності, зберегти цілющі властивості. Цей продукт настільки цінний і унікальний, що заслуговує особливої уваги.

Вибір посуду

У шанувальників продуктів бджільництва, особливо меду, після покупки виникає питання — в якому посуді, тарі, ємності зберігати це корисне ласощі. Фахівці рекомендують дотримуватися кількох загальних правил.

• Герметичність посуду. У неї не повинні потрапити волога, пил, сторонні запахи. Ніяких тріщин, заломів, сколів, кришка є щільно притиснутою до посуду.
• Чистота і сухість ємності. Ємність ретельно промивається без використання побутової хімії. Краще використовувати соду або гірчичний порошок. Тара кілька разів ополаскується і просушується природним способом у закритому приміщенні. Витирати рушником або серветкою не потрібно для уникнення попадання ворсинок.
• Гліна. Глиняний посуд служить людині вже багато століть. Наші предки відкрили для себе унікальні властивості посуду з глини і стали в ньому зберігати мед. Горщики заливалися воском, тому вміст ніби консервувався. Екологічна чистота, міцність, непрозорість — сукупність цих властивостей визначає можливість довго зберігати мед, не втрачаючи його користь. Сьогодні складно знайти глиняний посуд, тому ціна на нього є досить високою.
• Скло. Скляний посуд користується великою популярністю за рахунок невисокої вартості і величезного асортименту. Скло полюбилося господиням за нейтральність, відсутність у складі шкідливих речовин, токсинів. Єдиний мінус матеріалу — це пропускання сонячних променів. Виробники і тут знайшли вихід — скло зробили затемненим, що дозволило виключити попадання світла.
• Пластик — це популярний, практичний, доступний матеріал. Полиці магазинів завалені пластиковим посудом — тарілки, контейнери, чашки. Пластик є дешевим, що визначає його популярність. Вчені постійно попереджають, що пластиковий посуд небезпечний, він виділяє токсичні речовини, які зіпсують зберігається їжу. Після покупки меду в пластиковій тарі його краще відразу перекласти в інші ємності.
• Дерево — це природний, натуральний, чистий матеріал. Дерев’яний посуд — це дороге задоволення, але довговічне і безпечне. Поціновувачі меду впевнені, що дерево додає меду особливого аромату, продовжує корисним властивостям життя. Не вся деревина придатна — хвойні породи виділяють ефірні масла, що мають різкий запах.
• Метал. Металеві бідони і бочки з нержавіючої стали популярні серед бджолярів. З точки зору хімії, метал — це небезпечний матеріал для людини, він з часом окисляється і виділяє оксиди, що провокують отруєння. Потрібно ретельно вибирати металеві ємності без мідних, цинкових і свинцевих домішок.
• Соти — це особливий спосіб зберігання меду. Соти з медом рекомендується зберігати в скляних банках, що пройшли стерилізацію. Соти розрізаються на порційні шматочки, складаються один на одного, банка щільно закривається кришкою. Така ласощі зберігатиметься трохи більше року. Для збільшення терміну (до 10 років) соти заливаються медом, банка для герметичності запечатується розплавленим воском. Посуд зі скла — це оптимальний за співвідношенням ціни, якості, властивостей варіант ємності. У ній мед набагато довше збереже свої корисні властивості.

Підбираємо ідеальне місце

Після вибору посуду належить вирішити наступне питання — в якому місці мед збереже свої первозданні властивості і не втратить користь. При виборі місця звертається увага на кілька критеріїв.

• Світлонепроникність. Сонце і світло — це вороги меду. Ультрафіолетове випромінювання вбиває лікувальні речовини, руйнує вітаміни і мікроелементи. Сонце перетворює мед на простий вуглевод, схожий на цукор.
• Відсутність вологи. Підвищена вологість тягне за собою закисання меду. Через це знижується його цінність, як кладучи корисних елементів. Допустима вологість — від 60 до 75%.
• Відсутність різких, специфічних запахів. Їжа, ароматні предмети (лаки, фарби, парфумерія) швидко віддадуть свій запах меду. Продукти бджільництва відрізняються блискавичною здатністю вбирати сторонні аромати.
• Відсутність високих температур. У квартирі для зберігання ласощів потрібно знайти прохолодне місце.

Проаналізувавши критерії, слід зробити висновок, що мед буде себе добре почувати в декількох приміщеннях.

• Кухня — це звичне місце для господарок. Тут є безліч шафок, поличок, стелажів, буфетів. Місце для меду має бути закрите від світла, віддалене від батарей, плити, кондиціонерів, конвекторів.
• Комора. У деяких квартирах є так звана темна кімната — це невелике приміщення, пристосовуване мешканцями під склад корисних або непотрібних речей. У ній мед відчує себе комфортно. Головне, щоб там не знаходилися сильно пахнучі предмети.
• Лоджія — це можливе місце дислокації ємностей з медом, але небажане. Перепади температури, сонячне світло — все це потрібно відстежувати і регулювати.
• Холодильник — це найкращий і корисний предмет у житлі. Для меду він є оптимальним місцем. Регулювання температури, наявність сухої заморозки, що виключає високу вологість, неможливість попадання світла — це незаперечні переваги холодильника. Головний нюанс — тара з продуктом повинна бути щільно і герметично закрита, інакше продукт ввібрає в себе всі запахи їжі.
• Погріб — це ще одне приємне місце в будинку. Там зберігаються соління, варення, і мед разом з ними буде відчувати себе добре. У погребі повинен дотримуватися ряд умов — чистота, відсутність вологості і запахів. Мед у погребі зберігається в дерев’яних бочонках, оброблених зсередини воском.

Температурний режим та інші показники

Бджолярі зі стажем запевняють, що найнадійніше місце зберігання меду — це вулики. Там створені для нього ідеальні умови. Влітку за рахунок життєдіяльності рухомих бджілок (вентиляція крильцями) там досягаються ідеальні умови — температура варіюється від 5 до 15 градусів тепла, відсутність вологи і світла. Взимку умови також підтримуються завдяки утепленню бджолиних «будиночків». Важливо в домашніх умовах створити наближені показники. Мінімальна температура зберігання повинна становити + 5ºС, максимальна — + 45ºС. З цих цифр виводимо середнє значення — від + 5 до + 20 градусів.

При перегріві продукт набуває темного кольору, солодощі змінюються неприємною гіркотою. Підсумком стає руйнування корисних вітамінів і мікроелементів, утворення отруйних речовин. Такий мед вже не можна вживати. При застуді мед не можна додавати в гаряче молоко або чай, краще їсти вприкуску. Низька температура теж згубно впливає на якість.

Холод сприяє зміні консистенції, структури та кольору. При мінусових значеннях він світліє і затвердіває. Хоча мороз не впливає на втрату корисних властивостей. Вологість — це ще один показник, що впливає на термін зберігання. Не можна зберігати продукт у вологих приміщеннях.

Поради фахівців

Мед — це найцінніший продукт, який одночасно є солодкістю і лікарським засобом. Він легко засвоюється, містить безліч корисних елементів, вітамінів, застосовується в косметології. Його переваги можна перераховувати нескінченно. Бджолярі зазвичай охоче розповідають про чудодійні властивості меду, діляться своїми порадами і хитрощами оцінки якості продукту. Нижче представлені деякі рекомендації пасічників.

• Багато хто любить в міру густий мед, який плавно стікає з ложки. Рідко його вдається зберегти в такому стані надовго. Через певний проміжок часу він густіє і засахарюється — це нормальний процес. Більшість фахівців єдині в думці — не потрібно боятися засахарювання і боротися з ним. Корисних речовин у ньому менше не стає. І навіть є плюс — густа консистенція запобігає бродінню. Бджолярі радять покупцям, які не люблять засахарений, густий мед, звернути увагу на продукт з акацій, наклепу, каштана.
• Друга категорія споживачів — це любителі густого продукту. Пасічники, щоб консистенція загустіла, радять його перемішати; порушити температурний режим зберігання (поставити в прохолодне місце з температурою нижче + 5 градусів).
• Нерідко на поверхні з’являється піна. Нарікає мед через неправильну фільтрацію, багаторазове переливання з ємності в ємність, бродіння, відкачування несозрілого продукту. Фахівці радять утриматися від купівлі меду з піною, оскільки вона шкідлива і неїстівна. Якщо речовина, що їться, утворилася пізніше, її потрібно зняти. У разі повторної появи піни, продукт слід викинути.
• Іноді мед розшаровується. Це явище виглядає наступним чином — на поверхні утворюється рідкий шар, а внизу густий. Велика кількість води, неправильне зберігання, незрілість — ось основні причини розшаровування. Якщо мед розшарувався, рекомендується спробувати верхній шар. У разі відчуття кислого присмаку продукт вживати не можна через процеси бродіння.