Здоров’я Прилив сил: Як музика впливає на наш мозок

Люди — далеко не єдині істоти на планеті, здатні видавати мелодії, але тільки ми можемо так сильно насолоджуватися і надихатися ними (хоча у тварин теж є до цього передумови). Але чому музика відіграє таку важливу роль у нашому житті? Як саме ми сприймаємо її і як поводиться при цьому наш мозок? Зібрали десять фактів, які допоможуть у цьому розібратися.

Ми можемо бути з народження чутливими до ритму

Вчені задалися питанням, в якому віці ми починаємо чути музику — не як набір окремих звуків, а як мелодію. Для цього вони провели експеримент: виміряли, як мозок новонароджених реагує на мелодії, використавши в тому числі уривки з порушеним ритмом. З’ясувалося, що діти реагують на цю «поломку», — це було видно зі змін активності мозку. Дослідження було невеликим, але воно дозволяє припустити, що здатність розуміти ритм мелодії є у нас з народження. До того ж в утробі зародок може чути різні ритми — наприклад, серцебиття матері. Також немовлята можуть розрізняти тривалість і висоту звуків, що теж допомагає сприймати мелодії.

Прослуховування музики не робить дітей розумнішими

Логічно, що багато хто задається питанням, яку музику варто ставити дітям, — найпопулярніша версія свідчить, що класичну. Є навіть так званий ефект Моцарта — гіпотеза, яка свідчить, що прослуховування музики цього композитора підвищує IQ. У 1993 році вчені провели наступний експеримент. Студентів поділили на три групи: першою дали послухати твори Моцарта, другий — інструкції з релаксації, а третю залишили в тиші. Після цього учасникам дали тест на просторове мислення — з’ясувалося, що результати поліпшувалися тільки у тих студентів, які слухали Моцарта.

Що ж не так з цим експериментом? Як це часто буває, проблема в масовій інтерпретації: IQ підвищувався лише на десять хвилин, а довготривалих змін не було. Пізніше з’ясувалося, що результати тесту поліпшуються, якщо людині поставити будь-яку мелодію, яка їй подобається (будь то Моцарт, Шуберт або навіть зачитаний вголос твір Стівена Кінга). Улюблена музика активізує центральну нервову систему, піднімає настрій і бадьорить — і саме тому тести виходить вирішувати краще.

Музика може підвищувати креативність

Отже, розумніше нас музика не зробить. Але якось вона повинна впливати на наше мислення? В одному дослідженні взяли участь розробники — працівники досить творчої спеціальності. Протягом декількох тижнів вони то слухали музику під час роботи, то працювали в тиші. Через п’ять тижнів з’ясувалося, що, працюючи під музику, люди були більш продуктивні і прийшли до більшої кількості креативних рішень.

Інші вчені з «ясували, що креативними нам допомагає» щаслива «музика — тобто та, де більше мажорних та урочистих нот. Крім того, тут може грати роль той же механізм, що і при ефекті Моцарта: підвищення настрою стимулює креативність.

Музика знижує рівень стресу

У звички слухати музику, щоб відволіктися, є наукове пояснення: вона дійсно може знижувати стрес і регулювати настрій. Одна з можливих причин цього процесу — пісні підвищують самооцінку і впевненість у собі.

Є й інше пояснення — біологічне. Доведено, що прослуховування музики знижує рівень кортизолу — гормону, який виділяється при переживанні важких і стресових ситуацій (не важливо, йде мова про класичну музику або поп-пісні). Прослуховування музики також може допомагати знижувати тиск, пульс і розслаблятися. Цей факт, наприклад, використовують, щоб знизити хвилювання пацієнтів перед операцією.

Музика допомагає тренуватися

Багато людей під час занять спортом слухають музику — і правильно роблять. Дослідження показали, що вона посилює витривалість і працездатність під час тренувань. Одна з причин, чому музика ефективна, — вона відволікає нас від втоми. При цьому подкасти і аудіокниги виконують ту ж функцію, але менше допомагають полегшити тренування — так що справа не тільки в тому, щоб відвернути увагу від навантаження.

Музика, особливо швидка (в межах 125-140 BPM), підвищує настрій і мотивацію для занять спортом. Багато спортсменів перед серйозними стартами слухають музику «для правильного настрою» і кажуть, що це допомагає їм зарядитися впевненістю і зосередитися. До того ж ритмічні особливості музики допомагають не зменшувати темп при навантаженнях аеробного типу — скажімо, бігу.

Характер і переваги в музиці пов’язані

Вважається, що за вподобаннями в музиці можна передбачити риси характеру людини і що любителі певних жанрів часто схожі між собою. Вчені провели тестування серед понад тисячі підлітків, щоб визначити головні характеристики їх особистості — так звану big five, або велику п’ятірку (сюди відносять екстраверсію, доброзичливість, емоційну стабільність, свідомість і відкритість досвіду). Потім ці риси зіставили з їхніми музичними смаками. З’ясувалося, що, наприклад, у підлітків, які віддають перевагу рок, низькі показники за шкалою свідомості і високі за відкритістю до досвіду, а ті, хто віддають перевагу піп і танцювальній музиці, більшою мірою екстравертні і доброзичливі. Але, звичайно, не варто говорити, що ми любимо рок або хіп-хоп через певний характер — на це впливає ще безліч факторів.

Ми отримуємо задоволення від музики через любов до передбачуваності

Сперечатися з тим, що людство любить слухати музику, складно. Нас видає навіть наш мозок: при її прослуховуванні активуються центри, пов’язані з системою насолоди і винагороди. Вони ж приходять в дію, наприклад, під час прийому їжі і сексу — але при цьому музика, на відміну від їжі і розмноження, для виживання людству не потрібна. Виникає питання: з чим же пов’язане задоволення?

Є теорія, згідно з якою нам подобається передбачати можливі повороти мелодій. Люди взагалі схильні намагатися передбачати майбутнє, і музика — відмінний матеріал для цього. Слухаючи музику, ми будуємо здогадки, яка нота прозвучить далі і як буде змінюватися ритм. Якщо ми вгадали, в мозку активується система винагороди і ми відчуваємо позитивні емоції.

Ми інакше сприймаємо музику наживо і в записі

Часто можна почути, що якісь виконавці наживо звучать краще — але це не завжди пов’язано тільки з якістю виступів. Одна з причин, через які нам подобається ходити на концерти, криється в дзеркальній системі мозку. Вона включає в себе нейрони, які активуються, коли ми переживаємо певну емоцію, а також коли ми бачимо людину, яка відчуває її. Наприклад, огида і спостереження за кимось іншим, хто відчуває його ж, активує острівну кору. А почуття болю і спостереження за стражданням іншого — поясну звивину.

На живих виступах музиканта саме це і відбувається: ми бачимо, які емоції виконавець вкладає в пісню, і починаємо відчувати їх же. Крім того, на концерті може спрацювати емоційне зараження — механізм, за допомогою якого настрій передається людям навколо. Стоячи в натовпі, легше почати радіти або переживати через звуки музики, ніж слухаючи запис на самоті.

Деякі люди не люблять музику через особливість будови мозку

Далеко не всі люди отримують однакове задоволення від музики. Почнемо з того, що існує захворювання амузія, проявляється воно в нездатності розуміти і виконувати мелодії. Найчастіше у людей з цією особливістю вражені деякі відділи скроневих часток мозку або ті, що проводять шляхи. Стикаються люди з нею нерідко — за різними даними, від 1,5 до 4% населення мають вроджену амузію. Крім цього, вона може виникнути після інсультів та інших порушень роботи мозку.

Зрозуміло, не у всіх, хто не любить слухати музику, є захворювання — часто людина просто не отримує задоволення. Це може бути пов’язано і з особливістю мозку: у таких людей він реагує на мелодії слабше, ніж у тих, хто любить слухати музику.

Музику застосовують у медицині

Існує навіть музикотерапія — коли лікарі використовують музику як лікувальний засіб. Коли ми слухаємо мелодії, відбувається релаксація вегетативної нервової системи — це призводить до зниження тиску і пульсу, м’язової напруги і поглинання кисню. Завдяки цьому знижується рівень тривожності, а також менше відчувається біль.

Але це ще не все. Музика може впливати на імунітет: в одному експерименті дітям, які перебували в лікарні, давали слухати мелодії, щоб з’ясувати, чи покращиться у них настрій. Воно покращилося — а разом з цим зріс вміст імуноглобуліну в слині. Правда, важливо зауважити, що досліджень у цьому напрямку поки недостатньо, щоб робити далекосяжні висновки.