Жінки, чиї відкриття привласнили інші
Поки одні працювали не шкодуючи сил, жервували багатьом, щоб досягти висот, інші купалися в променях слави, не прикладаючи будь-яких зусиль. Найчастіше переможеними в цих історіях ставали жінки, адже в минулому їх соціальна роль була вельми принижена. Ми зібрали героїнь, чиї заслуги довгий час приписував собі хтось інший.
- 1868: Маргарет Найт винайшла машину для виготовлення паперових пакетів
- 1896: справжній автор знаменитих романів, письменниця Колетт
- 1900-ті: Аліса Гей була першою жінкою-кінорежисером і першою жінкою-власником студії
- 1903: Елізабет Мегі винайшла «Монополію»
- 1960: Маргарет Кін була художницею «Великих очей»
1868: Маргарет Найт винайшла машину для виготовлення паперових пакетів
У 1868 році, коли Маргарет Найт працювала в Columbia Paper Bag Company, вона почала думати про винахід машини, яка могла б створювати сумки з плоским дном. З нею процес йшов би набагато швидше, ніж повільна збірка вручну. Протягом декількох місяців вона створювала робочу модель, і далі відправила її в місцевий магазин, щоб досвідчений механік виготовив винайдений нею механізм з металу. Але Найт навіть не підозрювала, що там її винахід попадеться на очі якомусь Чарльзу Аннану. Він скопіював його і спробував запатентувати від свого імені. Згодом, щоб відновити справедливість, Маргарет представила свої щоденники, креслення, фотографії, записи, моделі, готові пакети і навіть свідків у суді. Зрештою вона виграла справу, і винайдена машина Найт стала важливою віхою в історії механіки.
1896: справжній автор знаменитих романів, письменниця Колетт
20-річна Сідоні-Габріель Колетт вийшла заміж за письменника, якого звали Анрі Готьє-Віллар (літературний псевдонім «Віллі»). Протягом 8 років Колетт написала 4 романи, які були опубліковані під ім’ям її чоловіка і зробили його неймовірно популярним і затребуваним на той момент. Але через роки вона зрозуміла, що більше не може займатися самообманом, тому розлучилася з Віллі і почала вже свою самостійну письменницьку кар’єру. Її найбільшим професійним досягненням було отримання номінації на Нобелівську премію в 1948 році. Вона також була першою жінкою-членом Академії Гонкур. Бродвейський мюзикл «Жижі» був знятий за мотивами однієї з книг Колетт, в якому зіграла нікому ще тоді не відома Одрі Хепберн.
1900-ті: Аліса Гей була першою жінкою-кінорежисером і першою жінкою-власником студії
Аліса Гей зняла понад 100 фільмів на початку 1900-х років, перш ніж вийти заміж за менеджера виробничої студії, на яку вона працювала, людину на ім’я Герберт Блаш. Вона стала першою жінкою-власником кіностудії, яка відкрила Solax Studios у 1910 році. Гей змінювала гендерні ролі на екрані десятиліття, перш ніж термін «гендерні ролі» увійшов у лексикон. В одному фільмі вона представила «світ, в якому жінки процвітали в традиційно чоловічих ролях, в той час як чоловіки корчилися під гнітом». За іронією долі, її ім’я зрештою буде стерто, а її чоловік отримає визнання за її далекоглядність у кіно. Після того, як вона виконала свою блискучу роботу, він відкрив студію, переконав її об’єднати компанії і залишити його ім’я на «передньому плані». У 1920 році автор Керолін Лоурі опублікувала статтю під назвою: «Перші сто знаменитих чоловіків і жінок екрану» і присвятила сторінку спадщини Герберта Блаша, не згадуючи Алісу Гей.
1903: Елізабет Мегі винайшла «Монополію»
Секретар і стенографістка Елізабет Мегі була відверто захоплена політикою і «жила дуже незвичайним життям», бо підтримувала своє власне «я» і не виходила заміж, поки їй не виповнилося 44 роки. У 1903 році вона розробила гру під назвою «The Landlord’s Game», як протест проти таких «великих монополістів», як Ендрю Карнегі і Джона Д. Рокфеллера. Більше трьох десятиліть потому людина на ім’я Чарльз Дарроу заявив, що «версія гри є його власною», і продав її Parker Brothers. Дарроу заробив на цій грі мільйони, яку ми знаємо сьогодні як Монополія. А її створення принесло Мегі лише близько 500 доларів.
1960: Маргарет Кін була художницею «Великих очей»
«Великі очі» — серія картин, які стали шалено популярними в 1960-х роках. Чоловік Маргарет Кін, Уолтер Кін, переконав її, що вони зароблять більше грошей, якщо саме його ім’я буде красуватися в куточках картин. Через роки вона заявила в суді, що він погрожував убити її, якщо вона коли-небудь вирішить надати розголосу цей факт. Зрештою Маргарет розлучилася зі своїм чоловіком і розповіла одній з радіостанцій правду в інтерв’ю 1970 року. Вона кинула виклик Уолтеру на конкурсі малюнків, щоб довести, що саме вона справжній художник картин. Уолтер Кін не відповів. Згодом справедливість восторжествувала. До речі, є відмінна екранізація цієї історії — фільм «Великі очі» з Емі Адамс і Крістофом Вальцем в головних ролях.
- Попередня
- Наступна